174499

Імпорт сої до України опускає ціни на внутрішньому ринку

Різке зростання внутрішніх закупівельних цін та дефіцит пропозицій від виробників змусили українську компанію-переробника імпортувати партію бразильської сої для забезпечення своїх потужностей сировиною.

Пологівський МЕЗ, що є третім за обсягом переробником сої в Україні, придбав 20 тис т бразильської сої з поставкою в травні-червні у порт Бердянськ, що на 2 місяці забезпечить роботу підприємства з потужністю 600 т/добу.

Бердянський морський торговий порт вперше за 17 років працює з імпортованими вантажами, а соєві боби Україна ще жодного разу не імпортувала. Вже розвантажене перше судно обсягом 5100 т, увійшло в порт друге з 6000 т сої, а третє прибуде на початку червня.

Україна, що є найбільшим європейським експортером сої, через внутрішній дефіцит суттєво перевищила традиційний обсяг імпорту, що складає лише 5 тис т на рік. Збільшення в поточному сезоні експорту сої з України до 2,6 млн т зменшило запаси сировини в країні.   

Минулого тижня ще один переробник запросив про імпорт 30 тис т сої з Аргентини, щоб виконати свої зобов’язання з продажу шроту та олії.

За рік Україна скоротила виробництво сої на 23% до 3,7 млн т. На початку травня її запаси складали 576 тис т в порівнянні з 1,5 млн т в цей період рік тому. При цьому на складах переробників зберігалося лише 140 тис т бобів. Проте фактичні запаси сої можуть виявитися нижчими, ніж офіційні дані.

Внутрішні ціни на сою виросли на 27% до 12600 грн/т або 467,47 $/т в порту внаслідок низьких запасів та падіння курсу гривні відносно долара. Тоді як бразильська соя кращої якості з протеїном 43-45% з поставкою в українські порти буде коштувати 390-400 $/т, а аргентинська з протеїном 38-40% - приблизно 390 $/т. Тому купувати імпортну сою вигідніше, ніж українську.

Учасники ринку побоюються, що подібні імпортні закупівлі, нехарактерні для України, можуть стати звичною практикою, якщо у 2020/21 МР виробництво сої залишиться низьким навіть після скасування владою «соєвих правок».

Соєю в Україні засіяно 1,4 млн га, тому її врожай у 2020/21 МР знизиться до 3,4 млн т. Проте вітчизняні переробники можуть віддати перевагу дешевшій південноамериканській сої, а не платити високу ціну за українські боби.

Джерело: graintrade.com.ua

 

Ціни на кукурудзу в Україні йдуть в розріз з тенденціями світового ринку

Внаслідок обмеженої кількості пропозицій на тлі необхідності виконання контрактів трейдерами закупівельні ціни на кукурудзу в Україні поступово підвищуються і за тиждень виросли на 50-100 грн/т до 5450-5500 грн/т або 170-172 $/т в порту для травневих поставок, хоча для червневих вони не перевищують 166-167 $/т СРТ, що відповідає 176 $/т FOB. Після виконання травневих контрактів трейдери вже з червня опустять ціни до ринкових.

Ціни на світовому ринку залишаються низькими, оскільки тут домінують переважно «ведмежі» чинники. Збільшення виробництва кукурудзи у Південній Африці компенсує можливе зменшення другого врожаю кукурудзи в Бразилії, де незабаром, слідом за Аргентиною, приступають до збирання, що збільшить кількість експортних пропозицій.

Для Південної Африки офіційний прогноз виробництва кукурудзи збільшили на 2,4% до 15,5 млн т, що на 1,5 млн т перевищить показник попереднього сезону, тоді як окремі аналітики оцінюють його у 16 млн т.

Експерти Agroconsult зменшили в порівнянні з прогнозом березня оцінку другого врожаю кукурудзи (safrinha) в Бразилії у 2020 р. з 74,7 до 71,7 млн т внаслідок зниження на 10% врожайності в окремих регіонах через посуху. В штаті Мату-Гросу, що є основним виробником кукурудзи safrinha, розпочали збирання кукурудзи, врожайність якої наразі оцінюють у 110,8 бушеля/акр або 6,95 т/га.

Ціни на бразильську кукурудзу залишаються на рівні 153-155 $/т FOB, тоді як аргентинська подешевшала до 140 $/т FOB.

В США кукурудзою засіяно 88% площ в порівнянні з 82% в середньому за 5 років. Завдяки сприятливим опадам 70% сходів знаходяться у доброму або відмінному стані, що відповідає середньому 5-річному показнику.

Сьогодні вийде щотижневий звіт по виробництву етанолу, проте аналітики не очікують його суттєвого збільшення. До того ж, намагання окремих нафтопереробних компаній зменшити свої зобов’язання по змішуванню етанолу може призвести до подальшого падіння попиту на нього та скорочення споживання кукурудзи з боку етанолової галузі.

Липневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго торгуються по 126 $/т.

В Україні кукурудзою засіяно 5,3 млн га із запланованих 5,4 млн га. Гарні дощі поповнили запаси ґрунтової вологи, проте низькі температур уповільнюють розвиток рослин. Але вже за тиждень стане тепліше і погода сприятиме вегетації посівів.

Джерело: graintrade.com.ua

У Мелітополі дощі знищують урожай полуниці і черешні

Так, вчора місто і район накрила потужна злива.Мелітопольці не раді рясним опадам і вже чекають тепла. А ось кому дощі в допомогу - так це майбутньому врожаю фруктових, але не всіх. Позитивно опади позначаться на персику, абрикосі і пізніх сортах черешні. Як розповів директор дослідної станції садівництва ім. Сидоренко Володимир Сенін, рясні опади можуть призвести до повної втрати врожаю черешні ранніх сортів. Проливні дощі можуть наситити черешню надмірною кількістю вологи. До слова, в цьому році через заморозки частина ранніх сортів вже і так постраждала.

-В цілому рясні опади позитивно вплинули на фруктові: персик, абрикос, черешню, крім тієї, яка дозріла або дозріває. Через рясну вологу черешня розтріскається і втратить свій товарний вигляд. Тому для пізніх культур, це "золотий" дощ. У південній частині міста в районі Піщаної спостерігалося близько 50 мм опадів, в районі метеостанції - 35 мм. Дощ потрібен яровим культурам і соняшнику. На найближчі десять днів прогнозують практично кожен день опади. І якщо говорити про черешні, то щоденні дощі для неї можуть обернутися повною втратою врожаю. Утримати вологу, обробляючи ягоду спеціальними препаратами, неможливо. Черешні в цьому році і так мало, і ми не виключаємо, що її взагалі не буде. Дощі не на користь полуниці, ягоди гниють, ще будучи незрілим, - розповідає Володимир Сенін.

Джерело:  ria-m.tv

В Україні торішня морква подорожчала в 2 рази

В Україні зберігається тенденція зростання цін на торішню моркву, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Позитивну цінову динаміку експерти проекту пояснюють сезонним виснаженням запасів якісної продукції в господарствах. За інформацією учасників ринку, оптові компанії все частіше зазнають труднощів з придбанням необхідних обсягів моркви високої якості.

Так, на даний момент виробникам вже вдається вести реалізацію торішньої моркви за ціною 9-11 грн / кг ($ 0,33-0,41 / кг), що в середньому в 2 рази дорожче, ніж в кінці минулого робочого тижня. Для порівняння: ще тиждень тому ціни в даному сегменті не перевищували 5,5 грн / кг ($ 0,20 / кг).

Таке стрімке подорожчання гравці ринку пов'язують з помітною активізацією попиту оптових компаній і роздрібних мереж. У той же час, запаси якісної моркви в господарствах вже практично вичерпані, що також позитивно позначається на ціновому рівні.

Однак при цьому необхідно додати, що, незважаючи на зростання, ціна на торішню моркву в Україні на даний момент як і раніше залишається нижче, ніж у минулому сезоні. Так, в кінці травня 2019 року цю продукцію українські фермери відвантажували в середньому на 48% дорожче, ніж зараз.

Через високі ціни з польських полів крадуть полуницю

Виявилося, що стиглі плоди були зібрані в частині, яку мали вибрати в той день. Фермер саркастично коментує, що вони були класними злодіями, бо не топтали недозрілу полуницю чи кущі. 

Крім того, була обрана найкраща частина плантації з сортом Румба. У зв’язку з цим плантатор вважає, що у крадіжці міг брати участь той, хто добре розбирався у цій справі.

Припускають, що ягоди були вкрадені, щоб швидко продати їх на оптовому ринку. Фермер оцінює збитки у 1800 злотих (10920 грн).

Про випадок повідомили місцеву поліцію. Але поліцейські не прийняли заяву, посилаючись на нестачу кадрів та службових авто.

Джерело: AgroTimes

Аграрні аташе, промоція та інтернаціоналізація: як Україна планує рятувати експорт

В умовах карантину, запровадженого через пандемію Covid-19, українські підприємці скоротили експорт курятини, в той же час світові конкуренти України — Бразилія та Таїланд — наростили. Про причини падіння експорту і можливості України зберегти свої позиції на міжнародних ринках УНН розповіли в ДУ “Офіс з просування експорту України”.

Зазначимо, що за останні роки Україна досягла неабияких успіхів на міжнародному ринку курятини, зокрема вона увійшла в ТОП головних постачальників світу. Але пандемія внесла свої корективи.

В Офісі констатували, що за рік Україна скоротила експорт м’яса птиці на 13%.

“Так під час запровадження карантинних заходів, у зв’язку з пандемією Covid-19, за березень-квітень 2020 експорт м’яса свійської птиці склав 96,9 млн дол., що на 13% менше ніж березень-квітень 2019”, — інформують в Офісі, посилаючись на дані ДМСУ.

На початку 2020 року ситуація була ще гіршою — ЄС обмежив ввіз курятини з України через локальний спалах пташиного грипу на одному з підприємств. Щоправда, оперативна реакція з боку Мінекономіки дозволила в березні зняти всі обмеження.

“Чорна смуга” спіткала не лише Україну, кажуть в Офісі просування експорту. За перші три місяці Європа імпортувала 200,6 тис. тонн курятини, що на 18,8% менше, ніж за 1 квартал 2019 року.

“Разом з тим, під час карантину, запровадженого через пандемію Covid-19, збільшилось споживання м’яса птиці на внутрішньому ринку України”, — додали в Офісі.

У подальшому Україна має всі шанси зберегти позиції одного з провідних гравців на світовому ринку курятини, переконані в Офісі.

Для цього доцільно диверсифікувати та нарощувати обсяг експорту в країни Перської Затоки, країни Африки. Важливо також, аби держава підтримувала українських птахівників в частині відкриття нових ринків. Шляхом прискорення процесу надання оцінки еквівалентності держсистеми контролю експорту продуктів птахівництва, вважають у Офісі.

Паралельно з цим, в Україні доцільно запровадити секторальні програми з підтримки експорту. Забезпечити фінансування та ефективне функціонування інституцій з підтримки експорту: торгових представництв за кордоном, аграрних аташе.

Що стосується ДУ “Офіс з просування експорту” — установа також потребує належного фінресурсу.

“Відповідно до нагальних потреб промоції українського експорту за кордоном, а також подальшої інтернаціоналізації українського бізнесу”, — аргументували у Офісі.