Інвестиції в український агросектор стримують корупція і застаріла податкова система

Cільське господарство може стати рятівним колом для української економіки, але на заваді цьому стоять застаріле податкове законодавство, відсутність конструктивного діалогу держави з інвесторами і корумповане судочинство.

Так вважає доцент Державного податкового університету, кандидата юридичних наук Андрій Гмирін. Аналізу ситуації в агросекторі присвячений його новий блог, який вийшов на порталі Економічна правда. 

Експерт пише, що за різними оцінками Україна володіє 25% усіх світових чорноземів, є лідером з експорту соняшникової олії та одними із найбільших експортерів зерна. Завдяки продажу своєї агропродукції на європейських ринках країна отримує щороку чималі об’єми валютної виручки. Щоправда, вважає аналітик, цими досягненнями ми зобов’язані не стільки державі, скільки її працьовитим громадянам і унікальним природним умовам.

Андрій Гмирін наводить слова провідного експерта в галузі сільського господарства і продовольства Жиля Меттеталя, який понад 10 років очолював департамент агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку. Той вважає наш агросектор одним із найменш дотаційних у світі: “Прямі дотації сільгоспвиробникам в ЄС становлять близько 30-40%, в Росії – близько 30% і продовжують зростати. А в Україні розмір дотацій дуже малий, а часто взагалі зі знаком мінус, як у Новій Зеландії та Австралії”.

За словами автора блогу, в 2021 році вітчизняні аграрії отримали рекордний врожай сільськогосподарських культур за всю історію Незалежності. Водночас вирощену продукцію Україна продає за кордон як сировину, втрачаючи на цьому шалені прибутки. Андрій Гмирін посилається на думку президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, який говорить, що для налагодження переробки українським виробникам потрібні суми в 17-18 млрд долл.

Далі науковець наводить дані Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, згідно з якими капітальні інвестиції в агропродовольчі сектори економіки за січень-вересень 2021 року склали 48,8 млрд грн, з них у сільське господарство − 33,3 млрд грн (це на 13 % більше, ніж за відповідний період минулого року). В секторальному розрізі приріст інвестицій має такий вигляд:

• сільське господарство і мисливство − 119,7 %;
• лісове господарство − 331,0 %;
• рибне господарство − 121,5 %;
• харчова промисловість − 95,3 %.

Темпи зростання капітальних інвестицій в аграрних секторах економіки протягом 9 місяців минулого року в 2,2 рази перевищили темпи зростання капіталовкладень у вітчизняну економіку в цілому, коментує експерт дані держстатистики. 

Андрій Гмирін пише, що за попередніми оцінками інвестиційного порталу InVenture, у 2021 році в Україні в секторі сільського господарства та агробізнесу обсяг здійснених та анонсованих угод злиття та поглинань (М&А) досяг $234 млн. За обсягами інвестицій попереду аграрного сектору економіки стояли ІТ сектор, будівництво, нерухомість та металургія, а за кількістю угод с/г сектор посів друге місце з 19 угодами. Він зазначає, що в сільському господарстві України нині працюють такі іноземні компанії, як Fromageries Bel, Louis Dreyfus, AgroFeed Kft., Limagrain, Grain Alliance, Glencore Agriculture Limited, Risoil S.A., Vaderstad, Sierenz.

“Напевно, їх сьогодні було б на кілька порядків більше, якби не гучні справи щодо іноземних інвесторів в українських судах”, – пише Андрій Гмирін.

Як приклад він згадує нещодавно опубліковану історію про американського інвестора, який започаткував в Україні власний агробізнес, познайомився з іншим бізнесменом, запропонував йому посаду директора своєї компанії, а ще за якийсь час звинуватив партнера у крадіжці. Буцімто той привласнив частину капіталів фірми – йшлося про сотні тисяч доларів. Сьогодні ж інвестору інкримінується підготовка замаху на колишнього компаньйона, який зараз обіймає посаду міністра аграрної політики ( Роман Лещенко, – ред.) й загрожує довічне ув’язнення. На думку автора блогу, цей та інші приклади ніяк не сприяють позитивному іміджу нашої держави в очах інвесторів.

Також у своєму аналізі Андрій Гмирін торкається питання впливу на розвиток сільського господарства і притоку інвестицій ухваленої в 2021 році земельної реформи. За словами експерта, в Україні придатними для розвитку агропідприємництва є 43 млн га землі, використовується майже 32 млн га, з яких близько 24 млн га – на умовах оренди. 30 найбільших агрохолдингів орендують до 5 млн га угідь. Тобто, з відкриттям ринку землі для потенційних інвесторів (поки лише вітчизняних) з’являється купа можливостей, говорить автор.

Він нагадує, що впровадження ринку землі передбачає два етапи:

• з 1 липня 2021 року с/г землі можуть купувати лише фізичні особи-громадяни України і не більше 100 га в одні руки.
• з 1 січня 2024 року це право отримають також і юридичні особи-резиденти. При цьому площа придбаної земельної ділянки не повинна перевищувати 10 тис. га.

На думку Андрія Гмиріна, потенційних ефектів від цього може бути багато: 

• Приплив інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх.
• Розвиток банківського сектору шляхом кредитування угод придбання с/г землі та реального сектору під заставу нового активу.
• Розширення інфраструктури та матеріально-технічного забезпечення господарств.
• Розвиток переробної промисловості.
• Розвиток малих господарств, а також виробників багаторічних культур.
• Зменшення обсягів неофіційного обробітку землі.

“Але суттєвою перешкодою для приходу інвестицій в український агросектор вважаю брак відповідної інфраструктури, складність оформлення угод про продаж землі, відсутність необхідної інформації щодо наявності земельних ділянок у електронних реєстрах тощо. Безумовно, що повністю оцінити ефективність земельної реформи можна буде лише після 2024 року. Тоді ми й побачимо, яка кількість інвесторів зацікавляться агросектором. Але вже зараз державі слід розпочинати діалог з українським бізнесом, дослухатися до його пропозицій, змінювати законодавство (насамперед, податкове), запроваджувати систему стимулів для тих чи інших категорій агровиробників. Лише тоді ми можемо очікувати, що в сільське господарство прийдуть потужні інвестиції, і замість сировини наші підприємці експортуватимуть за кордон продукцію переробних підприємств”, – підсумовує Андрій Гмирін. 

Джерело: УНІАН