Кайданки та супутникова зйомка. Як академіків та нардепів відсувають від державної землі
Сотні тисяч гектарів землі зникають з обліку державних установ і підприємств. Російські окупанти тут ні до чого – навколо зниклих гектарів залишають свої сліди керівники держпідприємств (ДП), академіки та депутати всіх рівнів.
Саме зараз серед них розгорнулися щурячі сутички під килимом – майже щотижня проходять обшуки та арешти по оборудках із землею. Водночас Верховна Рада все ближче до затвердження законопроєкту №7588 “Щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки”. Як пов’язані ці події?
За останні два тижні Національна академія аграрних наук (НААН) стала для силовиків місцем кльову. Тут прямо в руки йде крупна риба. 8 серпня на хабарі був затриманий народний депутат Анатолій Гунько (від Слуги народу). В НАБУ та САП повідомляють, що за $221 000 нардеп обіцяв передати в тіньову оренду 1700 га сільгоспземель – від Національної академії аграрних наук до приватного підприємця.
За тиждень до цього, 27 липня, СБУ провела обшук у президента НААН Ярослава Гадзала. Причина – передання 150 000 га сільгоспземель академії в обробіток приватним особам. У СБУ оцінюють доходи “учасників схеми до $20 млн на рік”.
Латифундисти чи шахраї
Скільки насправді землі у НААН, точно не знає ніхто. За узагальненими даними Держкадастру, 320 000 га. Рахункова палата України в ході перевірки НААН у 2020 році зазначила, що земельний банк академії за паперами майже у півтора раза більше – 465 000 га. Яким саме установам в складі НААН належить земля та які земельні банки вони мають – встановити не вдалося.
Лише через рік, у 2021 році, Кабмін затвердив перелік “установ, організацій та підприємств, що перебувають у веденні НААН”. Загалом – 276 юросіб, на яких записана земля, її первісна вартість оцінена Рахунковою палатою майже в 3 млрд грн. Аудитори ухилилися від оцінки землі в гектарах – цю роботу мали провести саме фахівці НААН. Прогнозовано, що за два роки зрушень на цьому напрямку не відбулося.
Немає визначеності із точною площею земель і в Міністерстві оборони (МО). Начальник Головного управління земель та фондів Міноборони Борис Закутній не називає таку цифру. В Держкадастрі за Міноборони записано 51 000 га – це станом на 2021 рік. У 2010 році площа лише військових містечок становила 531 000 га, а ще були значні території в рекреаційних районах. Наразі ще є ласі шматки – під Києвом, Одесою, в Карпатах.
Концентрація земель Міноборони
“Міноборони володіє 600 000 гектарів земель, які ніде належним чином не зареєстровані”, – стверджує голова Незалежної антикорупційної комісії з питань оборони Олена Трегуб.
Відносним прогресом є те, що за минулий рік міністерство просунулося в судах на шляху до повернення близько 10 000 га земель.
Куди зникає державна земля?
Менеджери державних підприємств її приховують. Для цього є певні технічні засоби. Один із землевпорядників зазначає, що державні установи можуть використовувати схему із реєстрацією в кадастрі єдиного масиву землі частинами – на кілька своїх структурних підрозділів, у кожного з яких свій код Єдиного держреєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ).
Де-юре земля залишається в державній власності, обраховується на балансі ДП “на правах постійного користування”. Але знайти її в кадастрі та проконтролювати використання проблематично.
“Потрібна комплексна перевірка на місті, технічний аналіз із визначенням реального стану справ”, – каже землевпорядник.
Наприклад, програмний комплекс компанії Feodal дозволяє відсортувати ділянки, на які немає офіційних договорів оренди, але знімки з супутника доводять, що їх обробляють. І таких ділянок багато – від 20% до 30%. На скриншоті однієї з територій такі ділянки зазначені сірим кольором.
Прихована земля стає тіньовим ресурсом, який державні менеджери здають в оренду приватникам. Для цього використовують різні правові конструкції – спільний обробіток, контрактація, підряд, інвестиційні договори.
“Зацікавлені обидві сторони: аграрії отримують можливість використовувати земельні ділянки в обхід земельних аукціонів і з мінімальними витратами, а державні підприємства, в яких відсутні власні ресурси для обробітку, – “пасивний прибуток” в різних формах та валюті”, – каже Ксенія Шеїн, керівниця напрямку “агробізнес” юридичної компанії Juscutum.
Вона звертає увагу на те, що ризик “активізації правоохоронних органів” та подальші судові процеси тривають роками. А в цей час на “сірих” землях продовжують збирати врожаї.
У результаті держава (місцеві бюджети) отримує лише 1% від нормативної грошової оцінки землі (НГО) – земельний податок від ДП. А гроші від оренди розподіляють менеджери ДП та їхні приватні партнери.
Ставки оренди державні хабарники тримають трішки нижче ринкових. Затриманий народний депутат домовлявся про $130 (тобто близько 5000 грн) за гектар. Водночас ринкові ставки оренди на 10-15% нижчі (див. Ставки оренди с/г землі за регіонами).
У Фонді державного майна України (ФДМУ) зазначають, що керівники ДП не соромляться віддавати в тіньову оренду навіть зафіксовану в Держкадастрі землю.
“Статус “постійного користування” не дозволяє передання землі в оренду. Але це не зупиняє недоброчесних менеджерів цих держпідприємств, які здають гектари в оренду за сірими схемами”, – повідомили LIGA.net у ФДМУ.
У деяких “менеджерів” не витримують нерви, і вони пробують украсти землю. В Одеській області зафіксовано дві таких спроби саме із землями НААН – загальна площа розкраденого склала майже 1600 га. В розслідуванні Радіо Свобода йде мова про те, що у більшості членів президії НААН родичі отримали ділянки землі під Києвом від пов’язаних з академією структур. І “академікам” досі є де брати – за даними програмного комплексу Feodal, на Київщині за структурами НААН закріплені понад 15 000 га.
Чому зараз виникло загострення
Отже, в парламенті з 10 липня 2023 року чекає затвердження на повторному другому читанні законопроєкт №7588. Документ має узаконити “передання в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються державними підприємствами, виключно на земельних торгах”.
Для цього із землями ДП необхідно провести певні юридичні еволюції. Як повідомив LIGA.net Володимир Пристай, радник юридичної фірми TOTUM, законопроєкт передбачає наступний алгоритм дій:
1. Перетворення ДП в акціонерні товариства (АТ) або товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) зі збереженням у їхньому статутному капіталі 100% акцій (часток) держави.
Уряд має розробити механізм такого перетворення впродовж трьох місяців.
2. Набуття новоутвореним АТ або ТОВ прав оренди земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні припиненого ДП. Таким чином, ця держкомпанія отримує право передавати ділянку в суборенду.
3. Фінальний етап – проведення земельних торгів.
Це блага мета, яка дозволить значно збільшити доходи місцевих бюджетів. Наразі вони отримують такий зиск від землі:
Саме тому з кінця липня силовики активізувалися навколо НААН. Логічно очікувати новин про земельних хабарників з інших державних установ, які є операторами значних площ сільгоспземель.
Пікантності ситуації додає і той факт, що через п’ять місяців стартує другий етап земельної реформи. Чинним законом передбачається, що з 1 січня 2024 року юридичні особи зможуть купувати землю. Для них дуже привабливим активом є великі масиви сільгоспземлі, не розпорошені на окремі ділянки “пайовиків”. Саме така земля наразі під контролем численних ДП. LIGA.net слідкуватиме за тим, як для такої приватизації формуватимуть законодавче поле.
Джерело: biz.liga.net