Кількість сільськогосподарської землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись

Тема виведення агросектору з тіні  стала однією з найактуальніших під час круглого столу «Актуальні агроподаткові та земельні питання», який відбувся в Умані за участі аграріїв, представників міністерств, парламенту, місцевої влади, українських та міжнародних організацій.

«Із понад 33 млн га с/г землі, які сьогодні в Україні обробляються – це  без врахування окупованого Криму та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, - понад 13,2 млн га обробляються повністю в чорну. І найстрашніше те, що кількість землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись», - зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

Наразі у Верховній Раді розглядається три законопроєкти - №3131, №3131-1 та №3131-2  - які покликані вивести агросектор із тіні. Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту до прийняття основний законопроєкт №3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції».
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей наголосила, що міністерство офіційно підтримало усі три законопроєкти, оскільки вони спрямовані на боротьбу із використанням необлікованої землі, на якій  вирощується сільськогосподарська продукція. 

 «Разом з тим, з усіх трьох законопроєктів Мініфін надав перевагу базовому законопроєкту – №3131, бо він найбільше вирішує питання навантаження на 1 га, незалежно від обсягів підприємства. Земля повинна ефективно використовуватись всіма господарями і держава повинна отримувати від цього певний розмір податків. Це стимулюватиме власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально, оформлювати прозорі відносини з орендарями власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально. Це стимулюватиме до легальної роботи ті господарства, які продають продукцію за готівку і не сплачують податки, викривлюючи таким чином конкурентне середовище», - зазначила Світлана Воробей.

Разом з тим,  заступниця голови ВАР, експерт з питань податкової політики, практикуючий сертифікований аудитор, партнер компанії Crowe Erfolg Ukraine та Crowe A&A Ukraine (член Crowe Global) Ольга Богданова наголосила, що законопроєкт 3131 – є революційним для аграрної галузі.  

«Зараз у нас 40-50% обігу сільгосппродукції знаходиться в тіні. Саме цей законопроєкт передбачає мінімальне податкове навантаження на всіх – від користувача, фізичної особи, – до орендаря, юридичної особи. Тому саме цей законопроєкт буде проривним, який змінить правила гри в агросекторі. Завдяки йому будуть наповнюватись місцеві бюджети, адже податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується за місцем розташування земельної ділянки», - наголосила Ольга Богданова.
Окрему увагу приділили питанню оподаткування сімейних фермерських господарств. Радник першого заступника голови ВРУ Олена Київець ознайомила присутніх із варіантами оподаткування для такої форми господарювання.

 Голова Черкаської облдержадміністрації Роман Боднар відзначив важливість заходу, який ініціювала Всеукраїнська Аграрна Рада:  

«Дані законодавчі ініціативи, які ви вже не один місяць обговорюєте, можуть вплинути на ефективність аграрного сектору та на наповненість місцевих бюджетів. У нас велика частина і обласного, і місцевих бюджетів складає плата за землю і ПДФО від використання земельних паїв. Якщо сьогодні в дискусії буде знайдений консенсус, а потім – і у Верховній Раді, то дані рішення дадуть змогу швидкими темпами розвивати аграрний сектор і, найголовніше, підвищувати ефективність та створювати додану вартість у регіоні» - зазначив Роман Боднар.

Законопроєкт №3131 може бути розглянутий Верховною Радою уже в липні цього року. 

Агрорейдерство по-українськи: як захистити свою землю

Причини рейдерства

Прискорена підготовка до запуску ринку землі лише грає на користь особам, які прагнуть заволодіти чужою землею у незаконний спосіб. Щороку під час сівби та жнив частота запитів і дзвінків щодо проблеми рейдерства стрімко зростає. Чому так? Проблемою і підґрунтям для можливого незаконного заволодіння землею і майном аграріїв є відсутність кадастрових номерів на розпайовані ділянки, право власності на які посвідчувалося держактами старого зразка, відсутність земельних ділянок у кадастрі або недостовірність унесених до нього даних, невідповідність даних у ДЗК їх паперовим джерелам, неоформлені спадкові права на земельні ділянки; помилки в технічній документації, суперечності внаслідок зміни підходів та способів обмірів тощо.

Основними підставами для рейдерів атакувати є:

Непогашені борги (кредити);

Непрозоре, неправильне ведення господарських (бухгалтерських) операцій, порушення у сфері оподаткування (умисне чи з необережності);

Незареєстровані активи (майнові права);

Відсутність кваліфікованої юридичної підтримки;

Відсутність фізичної охорони агропідприємства;

Відсутність належного захисту конфіденційної інформації, комерційної (службової) інформації, неналежне зберігання статутної документації;

Відсутність належної комунікації між працівниками та керівництвом підприємства, органами місцевої влади , належної комунікації та соціальних стосунків з власниками орендованого майна.

Вказані підстави дають можливість рейдерам вчинити наступні незаконні дії:

Підробка документів;

Внесення змін до державних реєстрів на підставі підробних документів (щодо власників, керівників підприємства);

Створення штучних боргів підприємства (кредити, позики);

Відчуження активів в рахунок штучних боргів;

Змова з керівними органами (менеджментом) підприємства;

Змова з представниками державної та місцевої влади;

Силове захоплення підприємств (його активів);

Арешт активів (на підставі фіктивних або реальних кримінальних справ);

Знищення продукції підприємства;

Підкуп, залякування менеджменту.

Подвійна реєстрація договорів оренди землі як інструмент рейдерських схем в Україні

Рейдерські захоплення частіш за все відбувається там, де є незавершене питання оформлення договорів на землю. Спочатку пайовик підписав договір оренди з одним орендарем на 7 років, потім через деякий час прийшов інший орендар, запропонував більшу орендну плату, і селянин підписав інший договір на оренду свого паю. А потім починається боротьба старих і нових орендаторів паїв. Схеми досить схожі: таємна зміна власника, штучне нарощування боргів, силове відбирання техніки і врожаю, тиск і залякування.

Подвійна реєстрація договорів оренди землі є одним із інструментів, що використовуються в агрорейдерстві, як зі сторони осіб, що укладають нові договори оренди землі з їх власниками, так і зі сторони осіб, які вже мають такі договори, укладені до 2013-2016 років. Земельні ділянки та права на них до 2013 року реєструвались в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, поземельній книзі в паперовому вигляді з одночасним перенесенням в автоматизовану систему державного земельного кадастру. На практиці трапляються випадки, коли договори оренди землі, що були укладені до 2013 року, містять відмітку про їх державну реєстрацію, однак лише в поземельній книзі в паперовому вигляді, без перенесення до автоматизованої системи ДЗК, у зв'язку з чим інформація про такі договори відсутня в ДЗК, а договір є таким, що не зареєстрований. Такі договори дуже часто мають ознаки підробок - недійсність підписів орендодавців, виправлені від руки дати підписання договорів, виправлені терміни дії договорів або підписані договори оренди між сторонами зареєстровані через декілька років після його підписання, чим незаконно подовжено його дію, на що власник землі не розраховує, підписання пустих бланків договорів з боку орендодавців та внесення без їх відома умов та строків оренди землі, не передання примірника договору орендодавцю тощо, чим користуються недобросовісні особи.

У таких випадках коли громадяни - власники земельних ділянок намагаються реалізувати своє законне право на передачу в оренду своєї землі орендарю з'являються попередні орендарі з начебто дійсними договорами оренди, які мають вище перелічені ознаки.

Щодо схем реєстрації нових договорів оренди землі то тут слід зазначити, що основними моментами, які використовують шахраї є відсутність державної реєстрації попередніх договорів оренди землі в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; підробка документів та підписів попередніх чи дійсних орендарів - фіктивні схеми переходу корпоративних прав попереднього орендаря за фіктивними операціями - фіктивний продаж корпоративних прав, перехід права на підставі фіктивних боргів підприємств або фіктивних кредитів, підробка даних державного земельного кадастру, інформації у витягах з ДЗК тощо. Поширена схема, коли аферисти пропонують пайовикам кращі умови оренди, збирають з них заяви, що вони нібито не підписували чинні договори оренди, і передають їх в комісію Мін'юсту, яка скасовує чинні договори.

Складність скасування такої подвійної реєстрації полягає у процедурі доведення фактів підробки та незаконності дій як самих шахраїв, так і посадових осіб, що здійснюють таку подвійну державну реєстрацію прав на землі, що на практиці займає досить тривалий час і завдає значних збитків для законних орендарів.

Держава намагалася врегулювати проблему з реєстрами и договорами оренди, і Верховна Рада 5 грудня 2019 року ухвалила в цілому законопроєкт №0858 щодо протидії рейдерству. Документ передбачає, що власник земельної ділянки в односторонньому порядку може вимагати нотаріального засвідчення договору оренди, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли угоду потрібно нотаріально засвідчити). Згідно із законом, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державну реєстрацію скасовують у разі поділу або об'єднання земельних ділянок, скасування держреєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення, а також якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі, не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації ділянки допустимо тільки з одночасним припиненням таким рішенням усіх прав, зареєстрованих щодо ділянки. Крім того, орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не можна зменшити за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його відновлення.

Як попередити захоплення і куди звертатися в разі захоплення

Що варто пам'ятати? Рейдерські напади відбуваються не просто так, а часто внаслідок недобросовісного партнерства та конкуренції. При цьому, директор компанії часто не звертає увагу на "симптоми" небезпеки. Рейдери - це дуже широка група людей, до якої можуть входити і колишні партнери, із якими підприємство не розрахувалось, також у цьому процесі можуть бути задіяні правоохоронні органи, або їх пасивна участь може сприяти.

Тож кожен підприємець має самостійно дбати про свій бізнес, розробивши власну методику захисту, в яку обов'язково мають бути включені наступні пункти:

Попередня розробка алгоритму дій у випадку рейдерської атаки. В такому алгоритмі мають бути прописані дії кожного співробітника, від директора до штатного працівника. Основна мета такого алгоритму - оперативно і ефективно заблокувати кошти і майно з метою неможливості заволодіння ними зловмисниками.

Захист майна шляхом внесення його у заставу/іпотеку пов'язаним компаніям, а також «перехресне» володіння акціями суміжних компаній.

Організація на підприємстві системи економічної безпеки і безпеки в цілому.

Захист документообігу шляхом розробки спеціальної політики доступу до документів та зберігання їх.

Контроль дебіторської та кредиторської заборгованості.

Систематичний моніторинг відкритих реєстрів щодо відповідності інформації, зазначеній в них, дійсності.

Певну специфіку мають рейдерські атаки на агробізнес, оскільки вони є більш фізичними - зазвичай це захоплення ділянки та врожаю. Тому, окрім перелічених вище пунктів, володільці агробізнесу обов'язково мають звернути увагу на:

Наявність в установчих документах «антирейдерських пунктів» - як то обмеження повноважень директора, засновників, особливі вимоги к укладанню правочинів.

Своєчасна пролонгація і державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, що дозволить попередити «подвоєння» реєстрації таких договорів.

Боротьба з рейдерськими атаками зазвичай має декілька етапів:

Адміністративне оскарження - звернення до поліції та до Комісії щодо розгляду скарг в сфері державної реєстрації.

Судове оскарження, з обов'язковими заходами забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо внесення будь-якої інформації до державних реєстрів щодо позивача.

Робота з засобами масової інформації, яку слід вести паралельно з суто юридичною роботою, оскільки в цій справі важливо привернути увагу до ситуації рейдерської атаки.

З практики нашої компанії можна виділити яскравий кейс щодо агрорейдерства. На підприємство прийшла нова команда керівників. Однак, у старій команди були свої плани на цю базу: або захопити її, або, як мінімум, впливати на політику і на нове керівництво. Вони провели передоплату "за товар" на підконтрольну транспортну фірму, потім через ряд транзитних фірм ці виведені гроші були заведені в якості передоплати. Сума виведених грошей і передоплати були ідентичні - 5.5 млн грн. Після чого стара команда виписала довіреність на позаштатного юриста на представлення інтересів бази. Вже після залучення нового керівництва старий позаштатний юрист подовжував визнавати в суді всі вимоги «кредиторів». Після того, як рішення набрало законної сили, позивач («кредитор») пред'явив рішення суду на 5.5 млн грн, чим заблокував діяльність агропідприємства, оскільки елеватор не міг погасити суму боргу. Для цієї компанії історія закінчилася позитивно, тому що наша команда юристів змогла поновити строк на оскарження та довести в суді фіктивність операції, але в Україні багато власників просто не встигають цього зробити.

Ми сподіваємося, що ці знання Вам ніколи не доведеться застосовувати на практиці, але для зменшення ризиків радимо вести належну попереджувальну роботу на Вашому підприємстві.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner

Джерело: biz.ligazakon.net

Неврожайний рік: погодні аномалії невдовзі можуть стати нормою

М’яка європейська зима без морозів і снігових переметів вийшла боком. Земля пересохла, а рівень води в річках та водосховищах впав до критичного рівня.

Одеська область – одна з тих, що постраждали найбільше. Подекуди дощу не бачили майже рік. Гідрометцентр зафіксував найнижчу за останні 20 років кількість опадів в регіоні.

У південних районах Одещини посуха вбила 80% посівів. Інститут космічних досліджень за допомогою супутників навіть зробив знімки, як виглядають нині поля на півдні. На 300 тис. гектарів врожаю взагалі не очікують.

Від погоди постраждали й центральні регіони України. В Київській області до посухи тут приєднався холод у травні. Фермерам довелося переживати не тільки за зернові, а ще й за кукурудзу з соняшником.

На сільське господарство ще й вплинув коронавірус. Карантин спровокував логістичний колапс. Особливо, це стосується тих підприємств, які працюють на експорт. При закритих кордонах доставка товару стала справжнім квестом.

Окрім того, карантинні обмеження спровокували фінансову кризу. Деякі навіть закордонні замовники просять відстрочку платежів. Багато партнерів закрилися через карантин.

Але з іншого боку – сільське господарство має переваги над іншими сферами під час кризи. Експерти кажуть, що на світовому ринку попит на українське продовольство буде завжди.

Ситуацію врятували дощі, які рясно накрили Україну в кінці травня. Аграрії поступово вчаться працювати за новими законами природи. Якщо раніше у нас була зона помірного клімату, то зараз – Україна поступово переміщається в субтропіки.

Щодо врожаю пшениці, попри погодні сюрпризи, прогнози експертів – оптимістичні. Росту цін на хліб скоріше всього, не буде.

А ось з овочами ситуація не така однозначна. Минулоріч в Україні виник дефіцит картоплі. Експерти кажуть, що імпорт був безпрецедентним. В десятки разів більше, ніж зазвичай. Цього року вітчизняні фермери зреагували на кон’юнктуру ринку.

Українські аграрії зараз думають не тільки про врожай, а й про обіцянки влади. Тим, хто найбільше  постраждав від погодних сюрпризів, держава планувала виплатити компенсації. Правда, обіцяла  давно, але грошей так поки і не видно.

Тим часом експерти попереджають, що через глобальні кліматичні зміни нинішні погодні аномалії невдовзі можуть стати нормою. Аби вижити, аграріям доведеться переходити на інші сорти рослин та нові технології.

На півдні Одещини спостерігають найбільшу посуху за понад 70 років. Через аномально безсніжну зиму на Бесарабії нині пропало більше половини озимини.

Джерело: fakty.com.ua

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Доцільність застосування регуляторів росту у посівах соняшника

Регулятор росту Брілон при застосуванні в посівах соняшника сприяє підвищенню стійкості рослин до несприятливих погодних умов за рахунок зменшення висоти рослин  та потовщення клітинних стінок стебел. Крім того, препарат стимулює розвиток кореневої системи, впливає на виповненість та крупність насіння, а також збільшує урожайність.

Діюча речовина Брілону – етефон у рослині рухається базипетально і розкладається на етилен та фосфорну кислоту. Етилен, своєю чергою, виступає як інгібітор транспортування ауксинів і біосинтезу гіберелінів, що призводить до штучної регуляції ростових процесів. Необхідно враховувати, що діюча речовина має пролонгований період поглинання, при цьому вона не фотостабільна, тому досить швидко розкладається під прямими сонячними променями.

Обприскування посівів соняшника необхідно проводити із фази 8 листків до утворення «зірочки» (BBCH 18-39) з нормою 0,5-1,0 л/га. Препарат Брілон сумісний  із фунгіцидами та мікродобривами, проте його не можна змішувати з препаратами, що містять сірку, мідь та пестицидами із класу дитіокарбаматів. Оптимальною температурою повітря при обприскуванні препаратом є +15…+25 °С.

За даними проведених досліджень впродовж 2019 року  в різних регіонах України на різних фонах удобрення та на різних гібридах, було встановлено істотний позитивний вплив препарату Брілон на ряд морфолого-біологічних показників у порівнянні до контролю (табл. 1), а саме:

Мал.2: Позитивний вплив на кореневу систему

Мал.3: Позитивний вплив на діаметр та виповненість корзинки

Незважаючи на ряд позитивних характеристик препарату, в результаті досліджень були встановлені окремі особливості, які варто відзначити, а саме:

  • на другу добу після внесення препарату спостерігали на рослинах соняшника «опускання» листя, проте на четверту добу ріст і розвиток рослин соняшника відновлювався, і в подальшому зазначені симптоми дії на рослинах не спостерігались;
  • застосування препарату в період поєднання декількох екстремальних факторів для рослин (засухи та приморозків, підвищених температур та суховію) є недоцільним. Тому що за дефіциту вологи та високих температурах рослина виділяє етилен самостійно, а при підвищеній температурі повітря швидкість вивільнення етилену з етефону зростає, що значно знижує ефективність препарату.

Таким чином, застосування регулятора росту Брілон у посівах соняшника допоможе повністю розкрити потенціал врожайності кожного гібрида. Надзвичайно актуальним буде застосування регулятора росту Брілон в умовах сезону – 2020 у зв’язку із випаданням надмірної кількості опадів, що сприятиме наростанню значної надземної маси, а в подальшому – зможе призвести до вилягання рослин під впливом вітрів. Також доцільним та науково-обґрунтованим є застосування Брілону на високорослих гібридах соняшника та на високих фонах мінерального живлення, особливо азотними добривами.

За матеріалами агрономічного департаменту UKRAVIT

Ягід цьогоріч не наїмося. Чекаємо на кавуни і яблука

Ціни на полуницю в Україні на початку першого місяця літа рекордні за останні п'ять років. З урахуванням транспортних витрат та “інтересу” роздрібних продавців, вартість ягоди на українських базарах коливається від 70 до 100 гривень за кілограм. Подекуди ж за якісну, велику та запашну садову суницю просять і по 110-120 гривень. Чим же пояснюють фахівці таку дорожнечу? І які цінові перспективи інших ягід та фруктів “масового споживання” – передовсім, черешні і абрикосів?

Чому полуниця “кусається”, ще й особливим смаком не вирізняється?

Ціна полуниці нині у 2-2,5 рази перевищує показники перших тижнів минулорічного червня. Торік у цей час якісну ягоду можна було придбати в середньому по 25-30 грн/кг.

Для виробників, яким цьогоріч вдалося виростити примхливу ягоду за непростих погодних умов, підвищення її вартості – добре: незважаючи на низький врожай, їхні заробітки не зменшаться, а у когось, можливо, й зростуть. А ось багатьом споживачам, чиї доходи підкосив коронавірусний карантин, схоже, доведеться розраховувати тільки на диво. Сподіваючись, що найближчим часом встановиться сонячна погода і урожай більш пізніх сортів буде вищим. Поки що це прогнозують і галузеві експерти. За їхніми даними, наприкінці червня кіло полуниці у магазинах і на базарних ятках коштуватиме 35-40 гривень. Для розпалу сезону це теж багато, але ж і не нинішні 100... Проте, пам’ятаймо: такий (відносний) полуничний “рай” буде недовгим. Щонайбільше півтора-два тижні.

Головною причиною подорожчання полуниці аналітики називають погодні умови – зокрема, травневі заморозки, через які втрачено частину врожаю. Не додали оптимізму і рясні й холодні травневі дощі. Ягоди погано достигають, водянисті й подекуди навіть миттєво згнили. Ситуацію погіршували й низькі температури на початку червня. На окремих ділянках втрати сягають 70%. Загалом же українські аграрії, за попередніми оцінками, втратили 40-45% очікуваного врожаю.

"Цього року дуже багато пошкоджених рослин, причому по всій Україні. Культура померзла і на заході країни, і на півдні – Херсонська, Миколаївська області. Масштаби пошкоджень різні, оскільки заморозки були нерівномірними. Десь – 10-20%, та є й місця, де втрати сягають 60-70%", – уточнює експертка Українського клубу аграрного бізнесу Валентина Кропивко.

“До того ж, такі природні катаклізми не тільки стримують дозрівання ягід у більшості українських господарств, а й негативно впливають на їх якість. Що стосується і смакових характеристик.

І це означає, що більшість українців цього року не зможуть досхочу поласувати запашною полуницею. Постраждають і зарубіжні споживачі наших заморожених ягід (цей сегмент агроекспорту останніми роками розвивався “семимильними” кроками). Є ризик простою багатьох потужностей із заморожування ягід. Тобто, через нинішній неврожай може йтися про втрату кількох десятків мільйонів доларів експортної виручки.

Натомість не можемо й розраховувати, що вгамувати ціни на внутрішньому ринку допоможе імпорт. Від неврожаю цього року потерпають і польські фермери, чию полуницю з найменшими логістичними втратами можна було б завозити в Україну.

Черешні, вишні, абрикоси... Так щоб “від пуза” також не буде

Складно цього року буде “впіймати” й період дешевих черешень. За інформацією експертів та фермерів, терміни достигання цих кісточкових – із тих же причин (нестача активного тепла, рясні холодні дощі) – змістилися на два тижні. Тож про пік їх достигання, на відміну від попередніх років, говорити іще зарано. Але й на пік особливо сподіватись не варто. Приміром, за даними запорізьких плодоовочівників (батьківщина славнозвісної мелітопольської черешні), у багатьох господарствах врожай удвічі-утричі менший, аніж зазвичай.

Мелітопольська черешня - це бренд, але не цього року

Подекуди ягоди зав’язалися лише на верхівках дерев, на висоті 2,5-4 метри. На кожному дереві – максимум 2-3 кілограми. За такої продуктивності багато фермерів, вочевидь, взагалі не будуть її збирати. Нерентабельно. Адже й людей доводиться наймати, і паливо-мастильні матеріали для доставки використовувати, ще й препаратами для кращого зберігання обробляти. У маленьких садах на присадибних ділянках, звісно ж, плоди на дереві не залишатимуть. Але продаватимуть цю черешню хіба що на місцевих ринках та обабіч автодоріг. Тобто, більшості українських споживачів вона буде недоступною. Скажімо, якщо зараз у Мелітополі і за 35-40 гривень черешні майже не беруть, у Києві та в інших великих містах ціни на неї стартують від 65-70 гривень за дрібну й зірвану надзелень до 100-120 гривень – за кілограм “дуже солодкої”.

І все ж, за прогнозами експертів, найближчими тижнями чекатимемо зниження вартості. Тим паче, що у червні очікують на рекордні (незважаючи на падіння купівельної спроможності українців) обсяги імпорту черешні. Насамперед, із Туреччини, яка, на відміну від усіх основних конкурентів, від погодних примх не потерпіла і виростила пристойний урожай. Щоправда, сезон черешні там майже завершився. Як і в Узбекистані – країні, яка є третім у світі експортером цих кісточкових. До речі, центральноазійські аграрії цьогоріч втратили від 15 до 20% очікуваного урожаю. А ось в усіх країнах Європи, де масово вирощують черешні, із урожаєм, як і у нас, – великі проблеми. Подекуди втратили 40-60%. Приміром, молдовської черешні в Україні, схоже, також буде небагато. Втрати черешневого урожаю в тамтешніх господарствах сягнули 30-40%. Майже все вирощене експортують до країн ЄС. На український ринок потраплятимуть лише невеликі партії.

З вишнею ситуація в Україні, за оцінками експертів, трохи краща. Ця культура більш стійка до вимерзання. Але й для її придбання наприкінці червня-на початку липня, вочевидь, доведеться неабияк розкошелюватися. "Спочатку суцвіття підмерзли, зараз ягода набирається, визріває, але внаслідок перезволоження є пошкодження. Так само проблеми із кондицією плодів", – розповіла Суспільному експерт агроринку Валентина Кропивко. Погода, за її словами, найбільше вплинула на ранні сорти, зате з пізніми має бути краще. Звісно ж, якщо природа не викине чергового погодного “коника”.

З вишнею ситуація трохи краща

Годі й розраховувати цьогоріч на великий власний урожай абрикосів. Наші сади також потерпіли від заморозків. Зав’язі небагато. Але на цьому сегменті ринку, за прогнозами галузевих експертів, особливих цінових антирекордів не буде. Адже його, вочевидь, відрегулюють завдяки імпорту. Вже найближчими тижнями в Україну надійдуть великі партії цих фруктів із Туреччини, Узбекистану й Іспанії. Уже зараз у деяких торговельних мережах абрикоси подешевшали приблизно у 1,5-2 рази порівняно із кінцем травня. 

“Вітамінні перспективи”: надія на кавуни і яблука

По-справжньому наїстися цьогоріч українці (тьху-тьху-тьху) зможуть кавунами, – кажуть аграрні експерти. Адже їх посіви нині перебувають, здебільшого, у прекрасному стані. До того ж, фермери цього року значно розширили площі під баштанними. Конкретних цифр аналітики наразі не називають. Адже до часу дозрівання основного врожаю на розвиток цієї сонцелюбної культури можуть вплинути чимало негативних чинників. Що ж до ранніх ягід, то вочевидь, цього року вони з’являться трохи пізніше, аніж у 2019-му, коли перші кавуни почали збирати вже у третій декаді червня. Тепер ці терміни, мабуть, припадуть на початок липня. Але й агарні експерти, і медики традиційно радять не надто захоплюватися ранніми баштанними, почекавши до кінця липня-початку серпня, коли річкові баржі із горами херсонських “смугастиків” вирушать угору Дніпром...
Не забуваймо також, що частину кавунів Україна експортує. Темпи нарощування обсягів агроекспорту у цьому сегменті, щоправда, невисокі. Але отримані від нього $3-4 мільйони виручки для наших фермерів не будуть зайвими.

Поки що складаються доволі сприятливі умови і для майбутнього експорту яблук. Принаймні, проблем із забезпеченням ними внутрішніх потреб, вочевидь, не буде. За інформацією з регіонів, фрукти рясно зав’язалися майже скрізь. Тож залишилося почекати півтора-два місяця, щоб побачити в магазинах і на ринках зовсім інші, ніж зараз, цінники. Бо яблука минулорічного врожаю нині, на жаль, також б’ють цінові антирекорди. Високою їх вартість в Україні, нагадаємо, була упродовж усього сезону. Через значне падіння обсягів виробництва у 2019 році. Зараз вітчизняних яблук у сховищах практично немає. На полицях – переважно, імпорт. По 35-45 гривень за кілограм і вище. Адже через згадані вже проблеми із урожаєм садової суниці й черешні попит на яблука у Європі нині доволі високий. Як і рівень конкуренції за гуртові партії.

Джерело: Укрінформ

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

"Кінець тіньовим схемам в АПК": що означає введення мінімального податку для аграріїв

За підсумками 2019 року українські підприємства експортували агропродовольчої продукції на суму 22,2 млрд дол., частка експорту АПК у структурі загального експорту з України становила 44% (проти 39% у 2018 році). Показники значні, пише gazeta.ua.

Однак є й інші, не такі оптимістичні цифри. Як зазначають експерти, скасування податкових пільг у 2015 році спричинило суттєве зростання податкового навантаження в АПК. Водночас обсяги прямої бюджетної підтримки, на відміну від, наприклад, країн ЄС, мінімальні. Відповідно, значно зросли стимули для тіньового виробництва сільськогосподарської продукції. Так, із приблизно 28 млн га посівних площ тільки 19,6 га – в офіційній оренді. Таким чином, значна частина з решти 8,4 млн га є в тіньовому обороті.

Це призводить до втрат насамперед місцевих бюджетів в обсязі до 10-12 млрд грн і неконкурентоспроможності легальних товаровиробників.

Іншим наслідком такої ситуації є перманентні спроби легалізувати вироблену сільськогосподарську продукцію, зокрема за допомогою так званих скруток.

У підсумку маємо подвійні втрати бюджету (тепер уже державного), а також ризик невідшкодування ПДВ для всіх агроекспортерів, що потрапляють під групу посиленого ризику.

Вирішити проблему "тіньової" оренди сільгоспземель можна – всі аграрні асоціації вже давно говорять про необхідність встановлення мінімального податкового навантаження на гектар сільськогосподарської землі, що автоматично змусить усіх учасників ринку сплачувати податки.

Практичну реалізацію ця ініціатива отримала 27 лютого 2020 року, коли група народних депутатів із фракції "Слуга народу" зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Основна суть закону – введення мінімальної податкової виплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. Розмір виплати становитиме 5% нормативної вартості землі – близько 1 400-1 500 грн/га. Це дасть змогу створити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечити рівнонапружене оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами.

Важливо розуміти, що це не введення додаткового податку, а встановлення мінімальної планки податку. Якщо фермер працює "набіло" і належним чином сплачує податки, то його податкове навантаження вже перебуває на рівні щонайменше 1 400 грн/га.

Кого ж тоді зачепить законопроєкт №3131? Справа в тім, що в регіонах України є багато різних підприємців, рейдерів і місцевих царьків з органів правоохоронної системи, які за допомогою різних незаконних схем змогли отримати контроль над великими площами сільгоспземель. Цим так званим аграріям через недосконалість законодавчої бази вигідно працювати в тіні: можна не сплачувати більшу частину податків і реалізовувати продукцію без оформлення документів за готівковий розрахунок. При цьому будь-яким чином довести, що продукція була продана, а недобросовісний "фермер" просто ухиляється від сплати податку, не видається можливим. Виробник завжди може сказати, що його продукція пропала через несприятливі погодні умови або неправильне зберігання, а то й банально була вкрадена. Водночас такий "фермер" може не укладати з пайовиками офіційних договорів, роблячи простих селян своїми співучасниками, і платити готівкою за оренду, він також не буде легально оформлювати працівників, щоб не платити зайвих податків.

"Мінімальне податкове навантаження, яке має бути на гектар з урахуванням усіх податків, становить приблизно 1,5 тис.грн, які втрачає переважно місцевий бюджет, частково – державний. Це створює певні нерівності... Ми хочемо захистити тих аграріїв, які платять "білими". Внести таке поняття, як "поставлений дохід". Тобто кожен гектар приносить певну суму прибутку, і сума податку з гектара не може бути меншою, ніж та, що визначена законом. Ми не хочемо вводити нові податки як такі, ми хочемо зробити так, щоб аграрії платили мінімальні чинні. І це також буде стимулом для того, щоб аграрії будували ферми і, можливо, вводили додаткове виробництво", – пояснює логіку законопроєкту №3131 член парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький.

Простіше кажучи, введення мінімального податку легально працюючі підприємства та фермери не помітять, а перед "тіньовиками" постане дилема – або платити цей мінімальний податок, або легалізувати свою діяльність, укладати договори оренди, влаштовувати офіційно на роботу співробітників і просто платити податки. Суми рівнозначні.

У підсумку умови для всіх гравців на ринку вирівняються, бюджети отримають додаткові кошти, а працівники сільгосппідприємств отримають офіційне працевлаштування і можливість надалі безпроблемно одержувати пенсію.

Утім, така перспектива влаштовує не всіх. Після реєстрації документа в низці ЗМІ розгорнулася ціла інформаційна кампанія проти законопроєкту №3131. Нібито він вводить додатковий податок до наявних, його введення знищить тваринництво й остаточно підірве і так хитке фінансове становище селян. З огляду на розмах кампанії, стає очевидним, що тіньовики, не бажаючи втрачати надприбутки і своє привільне становище, намагаються вкотре не допустити введення прозорих правил в АПК.

Залишається сподіватися, що у Верховній Раді належним чином оцінять законопроєкт №3131. І в результаті буде прийнято закон, що допоможе викорінити тіньові схеми в АПК, створить рівні умови для учасників ринку та забезпечить додаткові соціальні гарантії жителям сільської місцевості.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.