Tempo950x100

Tempo300x100

Комахи — це нове м’ясо. Як сарана та цвіркуни на нашому столі можуть врятувати планету і людей

Комахи — це нове м’ясо. Як сарана та цвіркуни на нашому столі можуть врятувати планету і людей
Фото: з відкритих джерел

У листопаді цього року Європейська комісія дозволила використовувати перелітну сарану як їжу на ринку ЄС — замороженою, сухою чи в порошку. Після борошняного хрущака це вже другий вид комах, офіційно дозволений для споживання в ЄС. 

Правда ж, огидно? Григорій Попов, старший науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, з яким поспілкувалося hromadske, не погоджується з цим і наводить низку аргументів за використання комах як їжі для людини. 

«Їли все, що було»

Огида — чи не перше відчуття, що виникає в багатьох, коли йдеться про споживання комах як їжі. Водночас більшість із цих самих людей, що гидують комахами, зовсім не без задоволення регулярно їдять свиней, корів, курей, різні види риб і далеко не тільки їх. 

«Наш біологічний вид ніколи не обмежував своє харчування якимись окремими систематичними групами тварин, — стверджує Григорій Попов. — Їли все, що було»

Уздовж берегів Індійського океану дослідники знаходять характерні купи мушель молюсків. Їх залишили по собі представники нашого виду понад сто тисяч років тому, коли вийшли з Африки й рухалися лінією узбережжя на схід. Вони свідчать про те, що ці морепродукти були важливою частиною раціону давніх Homo sapiens. 

Але й за сотні тисяч років потому люди з задоволенням їдять молюсків: мідій, рапанів, кальмарів та різних равликів. Деякі з них, наприклад, устриці, вважаються справжнім делікатесом, і ми готові платити за них чималі гроші. 

Люди також їдять ракоподібних: креветок, омарів, крабів — і також роблять це зовсім не через бідність чи відсутність інших продуктів тваринного походження. Водночас за будовою тіла вони доволі подібні до комах — недарма систематики включили їх усіх до типу Членистоногих. Але ракоподібні чи молюски, на відміну від комах, зазвичай не викликають негативних асоціацій.

Бджола на стільниках пасіки в центральній Каліфорнії, 16 липня 2014 року

Печерні люди, печерні бджоли

А втім, щодо комах не варто узагальнювати: ними гидували не всюди й не завжди. В печері Альтаміра на території Іспанії збереглося багато наскельних малюнків. Їх зробили люди сучасного типу — з біологічного погляду такі ж, як ми. Найдавнішому малюнку приблизно 36 тисяч років. Серед інших тварин давні художники зобразили бджолині гнізда. Дослідники вважають, що ці люди їли не лише мед, а й личинок та лялечок бджіл. Напевно, це найдавніше відоме нам свідчення ентомофагії — так називається вживання людиною комах в їжу. 

Є й інші докази. Григорій Попов каже, що рештки комах знаходять у людських копролітах (це скам’янілий послід — важливе джерело інформації про харчування та стан здоров’я тварин із минулих епох, зокрема й людини). 

Можна було б припустити, що поїдання комах — ознака нецивілізованості, яка потім мала зникнути в міру того, як розвивається й удосконалюється наша культура. Але перші цивілізації також не цуралися комах. Дослідники кажуть, що в давньому Вавилоні понад 4 тисячі років тому готували за рецептами страви з коників та сарани. Утім, до цих комах ще повернемося.

Їх — два мільярди 

У сучасному світі комах також їдять, до того ж ідеться не про якусь атракцію для туристів, а про рутинну практику. За даними ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), комахи є частиною традиційного раціону принаймні двох мільярдів людей — це понад чверть населення планети. Є понад 1 900 видів комах, якими харчуються люди. Майже третина з них — жуки, а решта — різні види бджіл, ос, мурашок, коників, сарани, цвіркунів та гусінь метеликів. 

Щодо географії, то комах традиційно вживають у всіх частинах світу, крім Європи. Європейці не дуже прагнуть їсти комах повсякденно. Але для них це може бути частиною екзотичного досвіду під час подорожей до інших частин світу. Разом із тим Григорій Попов звертає увагу на цікавий факт: якщо ми їмо комах під час подорожей «екзотичними країнами», то зазвичай саме коників чи сарану. Навряд чи це випадковість. А пояснення слід шукати в релігії.

Сарана сидить на рослині в заповіднику Corkscrew Swamp Sanctuary поблизу Неаполя, штат Флорида, США, 7 червня 2018 року

Сарана і релігія 

Річ у тім, що культура Європи сформувалася під великим впливом християнства, яке, своєю чергою, виникло на ґрунті юдаїзму. Ця релігія (серед іншого) ще й суворо регламентує, що людям їсти можна, а що — не можна в жодному разі. Наприклад, земноводних та плазунів не можна. Комах також не можна — за винятком певних видів сарани! 

«З погляду сучасної систематики складно зрозуміти, про які саме види йдеться у священних книгах, — розповідає Григорій Попов. — Але тут слід розуміти, що в цих комах чергуються покоління так званої одиночної і стадної стадії. Вони відрізняються між собою як зовні, так і поведінкою. Саме під час стадної стадії ці комахи здатні з’їдати всю рослинність, що їм трапляється. І саме їх дозволяє їсти юдаїзм».

Можливо, саме з цим і пов’язане відносно толерантне ставлення західної цивілізації до сарани як до їжі.

Тваринництво, що нас знищує

Але якщо мільярди людей у світі їдять тисячі видів комах, чи означає це, що іншим варто до них приєднатися? Є принаймні одна група аргументів на користь того, що це хороша ідея.

Нинішні методи сільського господарства є одним із потужних факторів негативного впливу на довкілля. Насамперед це стосується саме тваринництва. Сучасний корівник чи свиноферма на перший погляд можуть не здаватися такими вже недружніми до довкілля. Але тварини потребують їжі — рослин, які потрібно десь вирощувати. Для цього вирубують ліси, переорюють степи та знищують інші природні екосистеми. Через це своєю чергою зникають численні види рослин і тварин (зокрема й комах), для яких ці екосистеми були єдиними домівками, де вони можуть жити.  

Крім того, через знищення лісів, степів і боліт в атмосферу вивільняється додатковий вуглець і посилюється парниковий ефект. Так людство наближається до кліматичної катастрофи. До того ж велика рогата худоба в процесі життєдіяльності продукує метан — потужний парниковий газ, що робить помітний внесок у зміну глобального клімату. 

Вже цих аргументів достатньо, щоб вважати тваринництво великою проблемою для довкілля, а отже, для людства. Якщо додати сюди етичні аспекти тваринництва, то людству варто серйозно замислитися над тим, щоб замінити в нашій кухні м’ясо звичних нам ссавців та птахів на комах. 

Комахи за природу і проти зміни клімату 

Хоча вони теж тварини й так само потребують їжі, але порівняно з ссавцями вони значно ефективніші щодо витрат енергії (адже ми харчуємося саме заради енергії). Наприклад, цвіркуни, за даними ФАО, потребують ушестеро менше корму, ніж велика рогата худоба, вчетверо менше, ніж вівці, й удвічі менше, ніж свині та кури. Крім того, в них зовсім інша фізіологія, тому метан, на відміну від корів, вони не виділяють або ж виділяють у помірній кількості (як, скажімо, терміти).

Але чи здатні цвіркуни, коники та інші комахи замінити м’ясо тварин і птахів за своїми харчовими якостями? Так, вони містять якісний білок — саме те, заради чого ми їмо м’ясо, мікроелементи (кальцій, залізо, цинк тощо) та інші потрібні для нашого організму речовини. Одним словом, з погляду харчової цінності звичне для нас м’ясо цілком можна замінити комахами. Невже це бездоганне рішення?

Хітин і паразити 

Звісно ні, навіть якщо відкинути культурні звички, психологію та гастрономічні вподобання (вони теж важливі). Тіло комах вкрито хітиновою оболонкою. А хітин — це речовина, яку людський організм перетравлювати не здатний.

«Саме тому в традиційних культурах вживають або личинок комах, де ця оболонка відносно тонка, або ж комах смажать за високої температури, щоби зруйнувати хітин», — пояснює Григорій Попов. 

А втім, хітиновий покрив — часто ще більш потужний — мають і ракоподібні, але це не заважає нам їсти їх із задоволенням. 

Ще одна проблема — паразити. В інтернеті не складно знайти відео на тему паразитів у комахах, які вразливим людям краще не переглядати. Але паразити можуть бути й у домашніх тварин, чиє м’ясо більшість із нас їсть ледве не щодня. Хто про це забув, може пошукати в інтернеті, що таке трихінельоз.

Але з ним та іншими подібними хворобами принаймні в Україні люди стикаються вкрай рідко. Не тому, що вони не характерні для наших широт, а тому що сучасні технології тваринництва та заходи епідеміологічного нагляду роблять м’ясо практично безпечним. Подібним чином ці проблеми можуть бути вирішені й у випадку з комахами.

Ба більше, якщо вже Європейська комісія дозволила їсти хрущаків та сарану, то це означає, що життю та здоров’ю європейців ці продукти загрожують не більше, ніж свинина чи телятина.

Планета не тільки комах

Григорій Попов переконаний, що головна проблема, коли йдеться про харчування комахами, — наші забобони й відраза, яка не має раціонального обґрунтування. 

«Ми живемо не лише на планеті комах, а й на планеті ентомофагів (тих, хто живиться комахами — ред.), — каже науковець. — Якщо хочемо принаймні відтермінувати екологічну катастрофу, то людству варто серйозніше ставитися до комах як до їжі. І немає нічого поганого в тому, щоб повернутися до харчування ними. Саме повернутися, адже ми, сучасні європейці, — радше виняток із правила на планеті комахоїдів. І з погляду історії нашого виду стали цим винятком буквально вчора».

Автор: Дмитро Симінов

Джерело: hromadske.ua

Перегляди: 27
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/komahy-cze-nove-myaso-yak-sarana-ta-czvirkuny-na-nashomu-stoli-mozhut-vryatuvaty-planetu-i-lyudej
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
1
Нічого сказати