178171

Контроль за Держпродспоживслужбою відійшов до Мінекономіки

Поновлене Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало у своє підпорядкування Держрибгосп, Держгеокадастр, а от контроль за Держпродспоживслужбою відійшов Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Про це пише AgroPolit.com.

Зазначається, що це випливає із аналізу урядової постанови №124 про положення функціонування Мінагрополітики, оприлюдненого на сайті уряду від 17 лютого 2021 року. Хоча раніше планувалося оприлюднити рішення про розподіл функцій між Мінагрополітики та МЕРТом не раніше 1 березня 2021 року.

Нагадаємо, що саме боротьба за контроль над Держпродспоживслужбою була ключовим бар’єром у поновленні роботи Мінагрополітики. Попри активний спротив аграрного ринку (заява шести аграрних  до уряду з проханям поновити діяльність Мінагрополітики з тими функціями, які у нього були раніше) та нового аграрного міністра Романа Лещенко, діючий очільник МЕРТу Ігор Петрашко всіляко заважав процесу повноцінної передачі функції контролю за Держпродспоживслужбою   у підпорядкування Мінагрополітики. 

Читайте також: Ігор Петрашко «віджимає» у Мінагрополітики контроль за Держпродспоживслужбою

Водночас в основних і найрозвиненіших країнах світу компетентні органи з фітосанітарії, з ветеринарної медицини та з безпечності харчових продуктів контролює саме Міністерство аграрної політики. Дивіться далі досвід цих країн за посиланням.

Фермери розповіли, як колишній глава Аграрного фонду їх у кабалу вганяв

На засіданні учасників Всеукраїнського конгресу фермерів, сільгоспвиробники поскаржилися міністру аграрної політики та продовольства Роману Лещенку на проблеми з фінансуванням посівної і складності співпраці з ДПЗКУ і Аграрним фондом, передає УНН.

Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник, зазначив, що обидві державні компанії - ДПЗКУ і Аграрний фонд повинні максимально створювати умови для підготовки аграріїв до посівної, забезпечити їх паливом, посівним матеріалом і міндобривами у рамках своїх форвардних програм. При цьому представників держпідприємств на зустріч не запросили. Що дивно, оскільки місія ВКФ якраз в тому, щоб налагодити комунікацію фермерів, влади і підконтрольних їй підприємств.

Фермери в свою чергу розповіли міністру, що дійсно співпрацюють з держкомпаніями у рамках форвардних програм. Але в минулому році Аграрний фонд, який на той момент очолював Іван Баришев, пропонував міндобрива за необгрунтовано завищеними цінами, а в умовах форвардних контрактів були прописані непідйомні штрафи за порушення термінів поставки зернових. Аграрії скаржаться, що при мінімальних затримках отримують величезні штрафи "імені Баришева".

Роман Лещенко пообіцяв у ситуації розібратися і попросив Івана Баришева доповісти, про те, що ж за договори він підписував з фермерами.

Раніше ЗМІ повідомляли, що за півроку на чолі державного Аграрного фонду Іван Баришев незаконно провів уцінку міндобрив і завдав збитки підприємству. Крім того, ексглава держпідприємства відзначився "нововведеннями" з відміною обов'язкового страхування майбутнього врожаю за форвардними контрактами, у результаті чого фермери південної частини України, яка постраждала від посухи, понесли масштабні збитки. Сьогодні Іван Баришев "працює радником" аграрного міністра, але на цій посаді, судячи з усього, він більше нашкодить молодому міністру своєю одіозністю.

Українці все більше споживають білоруське вершкове масло

Україна продовжує експортувати масло, при цьому часто ціни зовнішніх продажів вище внутрішніх, що викликає у продавців бажання збільшити їх і для українців, пише ИНФАГРО.

На світовому ринку масло відчутно подорожчало, тобто вигідного варіанту імпорту на випадок виникнення дефіциту немає, хоча в Білорусі закуповувати цей товар зараз вигідно.  Минулого місяця імпорт масла в Україну зріс до 450 т виключно за рахунок поставок з Білорусі.  Завозити масло з Європи зараз не має сенсу.  У січні 54% всього імпорту масла здійено з Білорусі, 18% з Нідерландів, 16% з Німеччини. Частки решти країн, звідки в країну завозиться масло, не перевищували 5%.

Експорт масла скорочується, хоча він все ще значний.  За січень з країни вивезли товару близько 700 т.

Зростає собівартість виробництва спредів.  Доводиться зменшувати випуск і експорт даного товару.  У січні експортовано лише 1,4 тис. т різних рослинно-вершкових сумішей.  У найближчі місяці на зростання зовнішніх продажів особливо розраховувати не варто.

Ваш вибір 'Подобається'.

Зеленський підписав закон про зниження ПДВ для аграріїв до 14%

Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Податкового кодексу, який передбачає зниження ставки податку на додану вартість з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції.

Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

Зокрема, мова йде про велику рогату худобу, свиней, молоко цілісне, пшеницю і жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, ріпак, соняшник та інші олійні культури.

"Закон спрямований на забезпечення підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій в галузь і підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що реалізація норм закону знизить мотивацію платників податків до оптимізації податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з відповідною продукцією, зменшить втрати бюджету і сприятиме детінізації в сфері аграрного виробництва.

Нагадуємо, Верховна Рада 17 грудня підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт №3656, який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ для певних сфер агросектору із 20% до 14%.

Експерти вважають, що ухвалений Радою законопроєкт суперечить принципам співпраці з МВФ та не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Також бізнес закликав Зеленського ветувати закон про зниження ПДВ для АПК.

Чому американський сценарій розвитку малого фермера найбільше підходить Україні

Європейський сценарій передбачає дотування фермера, але в Україні дуже великий відсоток задіяних у цій сфері, так що це фінансово неможливо. Американський сценарій розвитку передбачає підвищення ефективності виробництва, і він найбільш прийнятний для українського фермера і держави. Чому це саме так, у коментарі УНН детальніше розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

"Перша модель - це розвиток за рахунок дотацій, коли метою є не вирішення економічних проблем, а вирішення проблем соціальних. Найбільш яскравим прикладом такого розвитку є Європейський союз, де дійсно досить багато малих фермерів, але ця система існує за рахунок масованих державних дотацій. У принципі, такий рівень державних дотацій в Україні фізично неможливий, тому що у нас аграрний сектор важить багато, і відповідно ми просто не можемо дозволити собі таких дотацій", - пояснює він.

Тому оптимальним сценарієм розвитку сільського господарства є американська модель, у якій держава вкладається в розвиток фермера, надаючи йому доступ до технологій і всього необхідного, що може підвищити його продуктивність.

"Другий підхід, це коли сільське господарство розвивається за рахунок підвищення ефективності виробництва. Найбільш яскравий приклад - це Сполучені Штати Америки. І тоді ми приходимо до того, за рахунок чого можна конкурувати: за рахунок появи нових технологій, за рахунок ефекту економії масштабів. Це роботизація, це широкозахватна техніка, це управління комбайнами через супутники і так далі. Тобто це все капіталомісткі технології, які знижують частку ручної праці в сільському господарстві", - пояснив Соколов.

Саме цей сценарій, за його словами, дає захист маленькому фермеру і шанс "вирости" в середнього, а там - об'єднатися в кооперативи і надавати якісну продукцію на експорт.

"Наше завдання підтримкою маленького фермера перетворити його в середнього, який вже зможе конкурувати і об'єднуватися в кооперативи. Тому що якщо вони залишаться малими, то їх міжнародна конкуренція підіб'є. І ми не зможемо їм допомогти, тому що у нас в найближчі десятиліття не буде грошей для того, щоб надавати їм державну підтримку на рівні, порівнянному з ЄС", - підкреслив він.

Ваш вибір 'Подобається'.

Топ-менеджмент міжнародних зернотрейдерів запросять до ВРУ для пояснень

Про це повідомив народний депутат України, член Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький у своєму Telegram-каналі.

Він розповів, що відбулося чергове засідання Тимчасової слідчої комісії щодо сплати податків. На ній заслухали інформацію від ДПС, Мінфіну і СБУ з питання відмивання грошей на ринку зерна через механізм неповернення валютної виручки.

«Було прийняте рішення направити офіційні запити до трейдерів, в яких спостерігаються найбільші обсяги таких операцій. А також провести окреме засідання Комісії, на яку викликати топ-менеджмент цих трейдерів для дачі пояснень», - написав Заблоцький.

Він також окремо звернув увагу на кримінальну справу, яку вже відкрила Генеральна прокуратура.

«Очікуємо, що СБУ звернеться в правоохоронні органи країн - штаб-квартир трейдерів, з тим, щоб ті розслідували це за їхнім законодавством», - додав нардеп.

Заблоцький раніше повідомляв про схему з відмивання грошей та ухилення від сплати податків, в якій нібито беруть участь понад півтисячі фіктивних експортерів та стільки ж фіктивних офшорних імпортерів.

Нардеп стверджує, що зерно закуповується у фермерів за доларову готівку, експортується, а валюта не повертається. При цьому до схем втягнуті зернотрейдери зі світовим ім'ям.

Як заявив народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, до держбюджету через шахрайської схеми з зерном не повертається 2 млрд доларів валютної виручки.

Джерело: Слово і діло

Ваш вибір 'Нічого сказати'.