Корінні народи Бразилії протестують проти днопоглиблення річки Тапажос
У місті Сантарен на півночі Бразилії представники чотирнадцяти корінних народів регіону Нижній Тапажос разом із місцевими жителями розпочали масштабну акцію протесту на зерновому терміналі Cargill. Причиною стало невдоволення президентським указом, який дозволяє проведення днопоглиблювальних робіт на річці Тапажос — одній з основних транспортних артерій для експорту аграрної продукції країни.
Про це розповідає AgroReview
Занепокоєння екологів і корінних громад
Місцеві активісти та екологічні організації висловлюють стурбованість рішенням влади дозволити приватизацію послуг з утримання судноплавства на річках Тапажос, Мадейра і Токантінс, включаючи днопоглиблення. Як зазначають фахівці, ці роботи полягають у видаленні донних відкладень для розширення і поглиблення русла річок, що, на думку корінних народів, несе загрозу природному балансу водних екосистем, впливає на рибальство, а також може призвести до втрати традиційного способу життя місцевих громад.
Критика дій агробізнесу та держави
Корінні громади та екологічні організації відкрито критикують діяльність великих агротрейдерів, зокрема американської компанії Cargill, вважаючи їх одними з головних винуватців екологічних проблем Амазонії. За інформацією Inside Climate News, протестувальники називають Cargill “найбільшим ворогом найкритичнішого для клімату тропічного лісу планети” та звинувачують компанію у підтримці проектів, які можуть знищити річки Амазонки та її тропічні ліси.
«Екологічні та корінні групи звинувачують американську зерноторгову компанію та інших гігантів агробізнесу в тому, що вони підтримують проекти, які, на їхню думку, знищать річки Амазонки та тропічні ліси», — йдеться в повідомленні.
Рада корінних народів (Citatb) підкреслила, що федеральний уряд вже розпочав тендерні процедури без проведення належної Оцінки впливу на довкілля (EIA). Крім того, за даними організації, не було організовано попередніх, вільних та поінформованих консультацій з місцевими громадами, що є порушенням міжнародних стандартів захисту прав корінних народів.