Квотування імпортних міндобрив відміняється - рішення комісії

Відповідне рішення опубліковане сьогодні в Урядовому Кур’єрі.

"Відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали про результати проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (зокрема: нітрату амонію та вапняково-аміачної селітри, карбаміду та карбамідо-аміачної суміші) незалежно від країни походження та експорту та за результатами розгляду вирішила, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України.

Зважаючи на викладене та, керуючись положеннями Закону, Комісія прийняла рішення від 22.06.2020 № СП-453/2020/4411-03, яким вирішила припинити спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (зокрема: нітрату амонію та вапняково-аміачної селітри, карбаміду та карбамідо-аміачної суміші) незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів.

Вищезгадане рішення Комісії набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення", - зазначено у повідомленні.

Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства має намір ввести квоти на імпорт мінеральних азотних добрив із країн – торгових партнерів України: країн ЄС, Перської затоки, Північної Африки, а також Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США. Це викликало хвилю обурення серед аграріїв, які двічі виходили на акцію протесту проти даної ініціативи на основні автомагістралі країни та під стіни Кабміну і Офісу президента. Сільгоспвиробники наголошують, що введення квот призведе до остаточної монополізації ринку в Україні групою компаній «Остхем» Дмитра Фірташа, яка об’єднує основні заводи із виробництва добрив та подальшого їх подорожчання.

На Херсонщині збудують цех з виробництва кавунового меду

Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловив керівник проекту «Зелені хутори Таврії», що на Херсонщині, Олександр Долинко.

Місяць тому чоловік почав будівництво механізованого цеху для виробництва цього продукту. Завершити його планує до кінця липня.

«Бекмес відомий мені з дитинства. Він заміняв цукор, який коштував дорого. Робили такий мед з нетоварних кавунів. 70-100 років тому сік кавуна в великих жаровнях ставили на вогнище: волога випаровувалася протягом 10-12 годин — і з нього утворювалося таке собі повидло», — говорить він.

Уперше зварили бекмес у «Зелених хуторах Таврії» 4 роки тому, згадує Долинко.

«До коронавірусу ми приймали близько 30 тис. туристів за сезон. От і давали їм коштувати цей кавуновий мед. Особливо цікавим явищем це було взимку. Ми побачили: людям подобається, будуть попит і прибуток», — пояснює він.

За його словами, цьогоріч за сезон тут планують виготовити 1 т продукції.

«Хочемо вдесятеро збільшити виробництво. Восени-взимку пофасувати — і реалізовувати. Будемо демонструвати його на виставках, поширювати серед туристів та через інтернет», — говорить він. 

Долинко вірить, що в Україні спростять дозвільну систему і це дозволить безпроблемно продавати кавуновий мед.

«Хоч ціну поки не встановлювали, але переконані, що ця ідея спроможна приносити додаткові гроші. Хоча лише виготовлення бекмесу, і нічого більше, не може бути основним джерелом доходів для виробника. Це — не настільки великі надходження», — прогнозує виробник.

На його переконання, такий продукт може зацікавити й Європу. Проте, вважає він, щоб вийти на іноземні ринки, потрібно об»єднуватися.

«Одному це зробити буде задорого. Треба багато зусиль та фінансів, щоб отримати сертифікат на органічний продукт», — переконаний він.

Долинко додав, що бекмесом вже зацікавилися місцеві ресторани.

«Вони навіть готові включити його до меню (робити соуси та випічку), але якщо я гарантуватиму партію. Поки не можу цього зробити», — зазначає він. 

Бекмес — не лише смачний, а й корисний, говорить Долинко. За його словами, 100 г продукту містить 106 калорій. Його можуть вживати ті, хто хворіє на цукровий діабет, має захворювання печінки або хоче схуднути.

Нардепи пропонують знизити ПДВ для аграріїв з 20% до 14%

Про це йдеться у законпроєкті №3656 текст якого оприлюднений на сайті парламенту.

Зазначається, що законопроєкт не призведе не призведе до втрат Бюджету, оскільки ці товари не реалізуються  кінцевому споживачу, який є фактичним платником ПДВ.  

Зазначається, від зниження ставки ПДВ виграють не тільки сільгоспвиробники, а й переробники, оскільки термін сплати основної суми ПДВ для них переміщається з дати оплати сировини на дату оплати зобов’язань по операціях з реалізації продуктів її переробки. Відтермінування щонайменше на 30 днів. (20 днів декларація + 10 днів сплата ПДВ).

"При зниженні ставки ПДВ  по операціях з реалізації зернових та олійних культур пропорційно знижується сума відшкодування з бюджету  експортерам таких зернових та експортерам продуктів їх переробки. Тобто,  в рази знижуються витрати бюджету та ризики втрат, пов’язаних із шахрайством з ПДВ та застосуванням так званих "скруток", оскільки різко знижується ефективність таких шахрайських схем", - зазначається у пояснювальній записці.

Депутати пропонують доповнити пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу новим підпунктом "г", якими встановити ставку ПДВ у розмірі 14% по операціях з  постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції за класифікаторами: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 1001 (Пшениця),  1002 (Жито), 1003 (Ячмiнь), 1004 (Овес), 1005 (Кукурудза), 1201 (Соєвi боби),  1204 00 (Насiння льону), 1205 (Насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (Насiння соняшнику), 1207  (Насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки).\

Джерело: Економічна правда

Українці зможуть стежити за цінами на продукти онлайн

В Україні запустили новий сервіс із декларування цін та дашборд, через які українці зможуть перевіряти наявність потрібних ліків і продуктів у конкретних магазинах, а також пильнувати зміни у їх вартості, повідомляють у Міністерстві цифрової трансформації.

Ці можливості тимчасові, та зумовлені постановою Кабінету міністрів про стабілізацію цін на товари, що мають велику соціальну значущість у часи пандемії. Згідно з документом, якщо ціна на окремі продукти та ліки підніматиметься більш ніж на 5%, підприємці повинні будуть декларувати через електронний кабінет.

Щойно вони це зроблять – інформація виходитиме на публічний дашборд, а інспектори Держпродспоживслужби її перевірятимуть. Втім, ціни у магазинах підвищуватимуться не відразу.

Якщо вартість зросте на 5-9% – через три дні, на 10-14% – через 14 днів, а якщо більш ніж на 15% – через місяць. Плануючи закупівлю продуктів, українці зможуть враховувати такі майбутні зміни.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні створено 200 равликових ферм

В Україні за останні п’ять років створили 200 равликових ферм. 

Про це повідомляє Державна служба статистики, пише ТСН.

Усі ці ферми загалом виробляють 800 тонн живих равликів, яких 300 -  поставляють на експорт. За кордон їх живими не постачають. В основному експортують перероблену продукцію. Слиз равлика, равликові пептиди — це складні і дорогі продукти. Їх використовують у харчовій, косметологічній і фармацевтичній промисловостях.

Крім того, на равликових фермах виробляють ікру. Одна ферма продукує до сотні кілограмів вуличної ікри в місяць. Середня вартість її на міжнародному ринку складає від 100 до 150 євро за 100 грамів. 

Слід зауважити, що в Україні культури споживання продуктів равлиководства немає. 

Ціни на пшеницю залишаються під тиском збільшення пропозицій нового врожаю

Липневі ф’ючерси на м’яку пшеницю в Чикаго опустилися до найнижчого з 12 вересня 2019 р. рівня, втративши за 4 дні 8,63 $/т.

Помірні й подекуди сильні опади в центральних та південних рівнинах США цього тижня уповільнять збирання врожаю.

Липневі пшеничні ф’ючерси в США впали:

на 0,83 $/т до 176,83 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 0,09 $/т до 157,35 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
на 0,18 $/т до 192,63 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.

За даними моніторингу агенції FranceAgriMer, у Франції кількість посівів м’якої пшениці у доброму або відмінному стані на 15 червня складала 56%, як і тиждень тому, хоча минулого року таких було 80%. Кількість посівів твердої пшениці у доброму або відмінному стані за тиждень зменшилася з 63% до 62%, тоді як рік тому таких було 70%.

Ринок французької пшениці у п’ятницю проігнорував падіння Чикаго та покращення перспектив врожаю в країні та виріс за підтримки активізації закупівель з боку великих імпортерів – Єгипту та Тунісу.

Вересневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF виросли на 0,5 €/т до 180,5 €/т або 201,77 $/т.

Збирання врожаю у Причорномор’ї розпочалося 10 днів тому, але його суттєво затримують грозові дощі на півдні Румунії та України. Опади не дозволяють знизити вологу в ячмені, й минулого тижня окремі виробники збирали ячмінь з вологою 16-18%.

В наступні декілька днів в Україні та Румунії, а з середини тижня й на півдні Росії знову пройдуть дощі, які уповільнять збирання ячменю в сезоні 2020/21, проте сприятимуть наливу пшениці та розвитку посівів кукурудзи та соняшника.

Джерело: graintrade.com.ua