Квоти на імпорт добрив: у Мінекономіки назвали запобіжники від зловживань ціною та дефіциту товару

Як міністерство балансуватиме внутрішнє виробництво і імпорт та запобігатиме зловживанням цінами на продукт, розповів на своїй сторінці у Facebook заступник міністра, Торговий представник України Тарас Качка, передає УНН.

За словами Качки, для торгових захисних заходів важливим є обсяг виробництва, виробничі потужності, робочі місця.

“Це — наріжний елемент. Я дуже хочу, аби рішення АМКУ по групі OSTHEM було виконане. Нам потрібна демонополізація. Це не підлягає сумніву”, — пише він.

Разом із тим, важливо збалансувати інтереси внутрішнього виробництва і імпорту.

“Тому, з точки зору торгівлі — запропоноване рішення нейтральне. З будь-яким новим власником заводи даватимуть людям працю, вироблятимуть продукцію і платитимуть податки. Я вже не кажу про світовий контекст, адже дедалі більше країн відходять від захисту конкуренції на внутрішньому ринку заради виграшу у конкуренції глобальній.

У нашому ж контексті регіональний конкурент — Єврохім — за всіма параметрами одіозніший. У цій частині дискусії навряд чи можна когось у чомусь переконати, але принаймні важливо донести свою думку”, — пише заступник міністра.

Ключовою історією на ринку добрив, ретельно дослідженою АМКУ, є питання ціни, продовжив Качка. Для Мінекономіки важливо збалансувати внутрішнє виробництво і імпорт, а не збільшувати ціну.

“Тому як страховка від зловживань ціною є сенс передбачити, що квоти діють доти, доки ціни на внутрішньому ринку коливаються синхронно зі світовими.

Орієнтиром може бути і FOB Чорне море. Правда, треба брати до уваги, що ціна опту на внутрішньому ринку це скоріше DDP, ніж FOB (а це суттєва відмінність для ціни). Утім — це деталі, по яких можна дійти згоди”, — уточнив заступник міністра.

Щодо управління потенційними квотами — важлива прозорість, недискримінація і неможливість монополізації квот, пише Качка. Без цього впроваджувати взагалі будь-яке рішення не можливо, додає він.

“По всіх цих питаннях варто далі говорити і намагатися знайти конструктивне рішення.

А рішення потрібне. Бо якщо ми його закричимо і затопчемо, то лише поглибимо глуху економічну громадянську війну між промисловцями і аграріями”, — інформує Качка.

Нагадаємо, Мінекономіки пропонує ввести квоти на імпорт добрив в Україну. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дешевшає рання капуста

Як повідомляють аналітики проекту EastFruit, на українському ринку зберігається тенденція зниження цін на ранню білокачанну капусту. Основною причиною негативних цінових коригувань в даному сегменті, виробники називають сезонне збільшення пропозиції капусти нового врожаю, а також досить невисокий попит на дану продукцію.

Так, на сьогоднішній день капуста врожаю 2020 року пропонується до продажу в межах 4,5-6 грн / кг ($ 0,17-0,23 / кг), що в середньому на 17% дешевше, ніж в кінці минулого робочого тижня.

Перш за все, фермери змушені активно знижувати ціни на капусту нового врожаю через надлишкову пропозицію на ринку: більшість українських господарств вже приступили до масових відвантажень ранньої капусти. Також, ситуацію погіршують досить невисокі темпи збуту даної продукції. Оптові компанії та роздрібні мережі воліють вести закупівлі невеликими партіями, з огляду на відносно короткий термін реалізації цього овоча.

Додамо, аналогічна ситуація на ринку ранньої капусти відзначалася на початку травня попереднього року. Ціна в даному сегменті також різко знижувалася, головним чином через масові надходження у продаж продукції відкритого грунту. Однак при цьому рік тому рання капуста в Україні надходила в продаж середньому на 13% дорожче, ніж сьогодні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Біржові ціни на пшеницю виросли після зниження прогнозів виробництва в Росії

В оновленому прогнозі МСГ Росії виробництво зерна у 2020 р. зменшено в порівнянні з попередніми оцінками на 5,3 млн т до 120 млн т внаслідок обумовленого посухою зниження врожайності на 30% у Краснодарському, Ставропольському краї та Ростовській області.

Трейдерів турбує також ситуація в ЄС, куди повертається спекотна та суха погода.

Ціни на французьку пшеницю вчора виросли до тижневого максимуму через занепокоєння щодо можливого зниження прогнозів нового врожаю, оскільки лише в країнах Балтії та Іспанії стан посівів пшениці оцінюється вище, ніж середній, а інші країни страждають від дефіциту вологи.

Вересневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF виросли на 3 €/т до 188 €/т або 206,03 $/т.

Американські пшеничні біржі в середу дружно зростали за підтримки спекулянтів, які закривали короткі позиції, та через невизначеність з долею нового врожаю в основних штатах. За даними crop-tour, оцінки врожайності поки що нижчі, ніж попередні. Крім того, на півночі Американської Рівнини затримується сівба ярої пшениці.

Липневі пшеничні ф’ючерси в США виросли:

на 5,51 $/т до 188,77 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 4,32 $/т до 166,54 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
на 4,50 $/т до 191,25 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.

Трейдери майже не цікавляться старим врожаєм та активно торгують новим. На чорноморському ринку російську пшеницю з протеїном 12,5% пропонують по 197-200 $/т FOB з поставкою у липні, тоді як ціни на українську пшеницю з протеїном 11,5% виросли до 194-195 $/т FOB.

Джерело: graintrade.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені визначили щоденну норму молочних продуктів

Результати опубліковані в журналі BMJ Open Diabetes Research & Care.

Більш ранні дослідження, проведені в Північній Америці і Європі, показали, що високе споживання молочних продуктів знижує ризик діабету, підвищення кров'яного тиску і метаболічного синдрому — комплексу чинників, що призводять до передчасної смерті від серцево-судинних захворювань. Однак вчені не знали, чи можна ці результати поширювати на всіх людей планети.

У новому, масштабним за всю історію дослідженні взяли участь 147 812 осіб у віці від 35 до 70 років з 21 країни, включаючи як розвинені, наприклад, Швеція та Канада, так і країни, що розвиваються — Бангладеш, Колумбія, Іран та інші.

За учасниками спостерігали понад дев'ять років. Звичайне споживання їжі за попередній рік кожен раз оцінювалося за допомогою регулярного заповнення опитувальників, за якими визначався рівень в раціоні молочних продуктів, таких як молоко, йогурт, йогуртові напої, сир і страви, приготовані з молочних продуктів. Окремо враховувалися суцільномолочні і знежирені продукт з вмістом жиру один-два відсотки. Масло і вершки були виділені в особливу групу, оскільки в деяких країнах їх не вживають в їжу.

Була також зібрана інформація про особисту історію хвороби кожного учасника, використання рецептурних ліків, освітній рівень, куріння та параметри ваги, зріст, окружності талії, артеріальний тиск, холестерин і рівень глюкози в крові натще.

Результати показали, що при середньому вживанні двох порцій жирних молочних продуктів в день ризик розвитку гіпертонії і діабету зменшувався, відповідно, на 11 і 12 відсотків. Таку кількість молочних продуктів автори дослідження вважають оптимальнию, так ефект від збільшення дози був незначним — у тих, хто вживав в добу три порції молочних продуктів, це зниження становило 13 і 14 відсотків.

Під порцією розумілося: 240 мілілітрів молока, близько 20 грамів сиру, упаковка натурального йогурту, 120 грамів, або півчашки сиру.

Ефект від знежирених продуктів був значно нижче, тому вчені рекомендують вживати саме цілісні, а не знежирені молочні продукти.

Більше 47 тисяч з учасників дослідження мали не просто діабет або гіпертонію, а метаболічний синдром — поєднання таких факторів, як підвищений артеріальний тиск, зайва вага, низький рівень корисного холестерину, високий вміст в крові жирів і глюкози.

Для них ефект зниження ризику розвитку захворювання при щоденному вживанні молочних продуктів був ще вище — від 24 до 28 відсотків в порівнянні з тими, у кого в раціоні ці продукти були відсутні.

Вчені відзначають, що їх дослідження — обсерваційне, і не ставить за мету з'ясування причин.

«Якщо наші результати будуть підтверджені в досить великих і довгострокових випробуваннях, то збільшення споживання молочних продуктів може стати здійсненним і недорогим підходом до зниження метаболічного синдрому, гіпертонії, діабету і, в кінцевому рахунку, серцево-судинних захворювань у всьому світі», — пишуть автори статті.

Джерело: milkua.info

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В ЄС чверть сільгоспземель стануть органічними

Європейський союз заявив про наміри різко збільшити площі під органічним землеробством і суттєво обмежити використання агрохімічних препаратів. Про це повідомляє з посиланням на Європейську комісію агентство Reuters.

«Якщо криза COVID-19 чогось нас і навчила, так це того, що ми повинні переглянути наші відносини з природою», – коментує новації у землеробстві глава ЄС з питань клімату Франс Тіммерманс.

Зокрема, планується скоротити використання хімічних пестицидів на 50%, мінеральних добрив на 20%, продажу протимікробних препаратів (з антибіотиками для тваринництва і рибництва) на 50% до 2030 р.

Частка органічного землеробства в структурі агропромислового комплексу Європи повинна досягти 25% в 2030 році (зараз цей показник складає 8%). При цьому не менше 10% сільськогосподарських земель повинні бути перероблені в «живі території» з великим біологічним розмаїттям.

Тіммерманс прогнозує, що нова стратегія допоможе ЕС відновитися від економічної кризи, що викликала пандемія та нокдауни. Наприклад, єврочиновники підрахували, що інвестиції в органічне сільське господарство створюють на 10-20% більше робочих місць у перерахуванні на гектар, ніж традиційне сільське господарство.

В свою чергу, європейські фермерські асоціації заявили, що органічне сільське господарство, як правило, дає меншу врожайність і прибуток. Швидше за все, влада буде доплачувати «органічним виробникам», щоб зробити перехід до нового землеробства більш привабливим з точки зору економіки. Наразі ці плани повинні схвалити держави-члени об’єднання.

За даними Research Institute of Organic Agriculture (FiBL) глобальний органічний ринок продовжує рости і пройшов позначку в $100 млрд. Площа світових органічних сільгоспземель досягла 71,4 млн га. Обсяг європейського ринку «органіки» в цілому оцінюють в EUR40,7 млрд. Загалом в Європі налічується 15,6 млн га органічних земель (в т.ч. в ЄС 13,8 млн га). Іспанія з її 2,25 млн га – це країна з найбільшою органічної територією в ЄС. За нею слідує Франція ( 2,04 млн т.) і Італія (1,96 млн га).

Джерело: Landlord 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині озимі культури загинули на площі 1,7 тисячі гектарів

Про це під час брифінгу повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак.

«За наявною інформацією, по сільськогосподарських підприємствах Буринського, Глухівського, Лебединського, Недригайлівського, Охтирського та Шосткинського районів загинуло озимих культур на площі 1783 гектари. На компенсацію втрат, пов’язаних із загибеллю озимих культур, відповідно до складених актів обстеження посівів, до Мінекономіки подано інформацію по Лебединському та Буринському районах», - розповів Маслак.

За його словами, у зв’язку з низьким у порівнянні з минулими роками температурним режимом нинішньої весни, очікується, що у цьому році врожайність озимих культур на Сумщині буде приблизно на 15 відсотків нижчою за минулорічну.

Директор департаменту зауважив, що Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з урахуванням норм Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 березня 2002 року № 145 розроблено алгоритм отримання сільськогосподарськими підприємствами коштів резервного фонду бюджету у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам, або призвела до їх загибелі.

Відповідно до пункту 11 Порядку кошти із резервного фонду бюджету суб’єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Однією із умов виділення коштів є відсутність заборгованості регіону перед резервним фондом бюджету.

Джерело: Укрінформ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview