Квоти на імпорт добрив: як фермери рятуватимуть хімічний бізнес олігархів
Щойно українське міністерство економіки наприкінці минулого тижня оголосило своє рішення запровадити квоти, всі ключові аграрні асоціації України гостро розкритикували такий крок, у низці регіонів відбулися протести фермерів.
Про це пише DW.
Економіст з Київської школи економіки Олег Нів’євський поділяє побоювання аграріїв. “Еластичність попиту на цьому ринку дуже низька. Аграріям нема куди діватися: на певну посівну площу їм завжди потрібна певна кількість добрив, і на підвищення цін вони не зможуть відповісти зниженням споживання. За таких умов ринок дуже чутливий до будь-яких змін у пропозиції, вони одразу призводять до значних коливань у ціні”, – пояснив експерт.
За розрахунками Нів’євського, мінеральні добрива у собівартості продукції фермерів сягають 20 відсотків, що у середньому на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у великих агровиробників. Це при тому, що дрібним і середнім підприємствам важче отримати кредитування і оптимізувати податкове навантаження.
30 відсотків – імпорт, решта – Фірташ і Коломойський
Квоту на імпорт азотних добрив, як повідомило міністерство економіки учасникам ринку, планується встановити на рівні близько 30 відсотків ринку. Решту має заповнити український виробник: три заводи групи Ostchem Дмитра Фірташа, завод “Дніпроазот” Ігоря Коломойського і державний Одеський припортовий завод. Саме ці виробники торік ініцювали запровадження квот. Торік Антимонопольний комітет України визнав групу Фірташа монополістом через домінуючу роль на ринку і розпорядився примусово розділити її. Нині це рішення оскаржується у судах.
Заступник міністра економіки і сільського господарства Тарас Качка називає квоти способом збереження робочих місць у хімічній галузі. У пресслужбі Group DF Дмитра Фірташа наголосили, що на хімічних підприємствах холдингу працюють близько 15 тисяч людей. А загалом у хімічній і супутніх галузях – близько ста тисяч. “Ми вважаємо, що квоти на імпорт азотних добрив мають бути запроваджені у розмірі, який забезпечуватиме завантаження вітчизняних потужностей мінімум на 80 відсотків”, – повідомили у пресслужбі холдингу.
Водночас, аграрії обурюються, що завантаження хімічних підприємств відбуватиметься фактично їхнім коштом. А в інтересах ста тисяч хіміків уряд нехтує інтересами майже трьох мільйонів людей, зайнятих у сільському господарстві, кажуть критики.
Імпорт – як цінова альтернатива
Наскільки важливою в умовах де-факто монополії на ринку є можливість вільно імпортувати добрива, відчув на собі й фермер Сергій Іващук. У другому півріччі 2019 року він перейшов на азотні добрива імпортного виробництва. “Вони подешевшали на 20 відсотків порівняно з українськими. Для мене це економія у мільйон гривень на рік лише на пшениці”, – пояснює Іващук. В умовах економічної кризи через пандемію COVID-19 додаткова ліквідність життєво важлива, каже фермер.
Імпортні азотні добрива торік подешевшали через зміцнення курсу гривні. Ціни в Україні через активний імпорт з ЄС і Білорусі впали попри те, що влітку 2019 року Україна запровадила ембарго на імпорт добрив з Росії, які традиційно дешеві через низьку вартість газу. Протягом року, за даними аналітиків ринку, частка імпорту коливалася від 15 до 50 відсотків.
Ostchem: “здоровий протекціонізм”
Однак вже цього року українські добрива повертають собі домінуючі позиції завдяки падінню цін на газ. Адже газ – левова частка собівартості мінеральних добрив. А заводи, збудовані ще за радянських часів, залишаються малоефективними з точки зору енергоспоживання, кажуть критики.
За даними Української енергетичної біржі, 22 травня ціни на газ встановили рекорд, впавши до близько двох тисяч гривень за тисячу кубометрів. Ще у лютому середньозважена ціна становила 5,7 тисячі гривень. Голова Спілки виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії Сергій Рубан у розмові з DW висловив прогноз, що за таких цін на газ імпорт добрив у найближчі місяці буде значною мірою витіснений з ринку. “Проблема однак у тім, що в умовах квот, а отже викривленої конкуренції, ціни не падатимуть так швидко, як дешевшає газ. А коли газ знову почне дорожчати, ціни швидко зростатимуть, а в аграріїв не буде цінової альтернативи, яку давав вільний імпорт”, – каже Рубан.
Заступник міністра економіки Тарас Качка запевняє, що уряд розуміє небезпеки зростання цін. “Моїм завданням є збалансувати внутрішнє виробництво і імпорт, а не збільшувати ціну”, – запевнив чиновник, пояснюючи свою позицію на сторінці у Facebook. Як “страховку від зловживань ціною” він пропонує передбачити, що квоти діятимуть доти, доки ціни на внутрішньому ринку коливаються синхронно зі світовими.
У холдингу Group DF Дмитра Фірташа вважають квоти “здоровим протекціонізмом” і вказують на те, що Європейський Союз також захищає своїх виробників хімії, зокрема, обмежує ввезення одного з видів азотних добрив – аміачної селітри. “То чому Україна має повністю відкрити свої ринки?” – каже речник холдингу, відповідаючи на запитання DW. Водночас, підприємства Фірташа, за даними бази митних декларацій ImportGenius, успішно експортують значні обсяги інших видів селітри до Угорщини, Польщі та Румунії. З огляду на падіння цін на газ експорт до ЄС має всі передумови для збільшення.
Ведмежа послуга на переговорах з ЄС?
Збільшувати експорт своєї продукції до Європейського Союзу хоче і фермер Сергій Іващук. Нині на експорт йде близько 40 відсотків продукції його агрофірми. “Українським фермерам дуже потрібне збільшення квот на експорт продукції до ЄС. Адже це – виручка в євро. За ці гроші ми купуємо в країнах ЄС сучасну техніку”, – каже Іващук. Україна вже кілька років веде з Брюсселем перемовини про збільшення квот. Економіст Олег Нів’євський застерігає, що удар по польських постачальниках добрив може стати ведмежою послугою. “Євросоюз може запровадити дзеркальні санкції у відповідь. Крім того, говорити про підняття квот на українську агропродукцію буде дуже важко”, – каже експерт.
Після гучного протесту аграріїв уряд, у понеділок, 25 травня провів додаткові консультації з учасниками ринку. Як повідомив один з учасників зустрічі, Мінекономіки після емоційних дискусій відклало запровадження квот на місяць “для проведення подальшого діалогу”.