178171
182818

Китайців штрафуватимуть за нез'їдену в ресторанах їжу

Про це пише «Сіньхуа».

Як зазначається, новий закон дозволяє ресторанам додавати до рахунку відвідувачів, які залишають надмірну кількість їжі, мито за утилізацію, проте розмір цього мита повинен бути чітко зазначеним.

«Закон вступає в силу з моменту прийняття», - стверджує агентство.

Згідно з дослідженнями, міські заклади громадського харчування Китаю щорічно викидають близько 18 млн т продуктів харчування.

Джерело: agroportal.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрний фонд отримав майже 200 млн збитку за минулий рік

За підсумками 2020 року акціонерне товариство «Аграрний Фонд» отримало чисті збитки на суму 197 млн грн. Про повідомляє Марлін з посиланням на зведений звіт про виконання показників річного фінансового плану компанії.

За результатами 2019 року товариство отримало чистий збиток на суму 3,9 млрд грн, а у 2018 році збиток склав 27,6 млн грн.

Минулого року чистий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках становив 2,2 млрд грн проти запланованих 5,5 млрд грн. Тобто виконання фінплану становить 39,9%.

Загальна сума заборгованості «Аграрного Фонду» перед різними партнерами становить 156,5 млн грн.

У компанії повідомили, що збиток за минулий рік зумовлений від’ємним фінансовим результатом сформованим за I квартал 2020 року на суму 206,7 млн грн. Відповідні заборгованості призвели до дефіциту обігових коштів, що негативно вплинуло на комерційну активність «Агрофонду».

Середня чисельність працівників у 2020 році склала 218 осіб. Середня заробітна плата керівника становила 198,5 тис грн, з яких посадовий оклад на суму 173,4 тис грн.

Акціонерне товариство «Аграрний Фонд», засноване у 2003 році Кабінетом Міністрів України і позиціонує себе на ринку як гарант продовольчої безпеки України.

Основне завдання товариства – формування запасів зерна, підтримка вітчизняних сільгоспвиробників та вплив на ситуацію на аграрному ринку. Спеціалізується на оптовій торгівлі зерном та виробами борошномельно-круп’яної промисловості.

Джерело: glavcom.ua

 



Попит на український ячмінь падає попри зростання цін на кукурудзу

У порівнянні з попереднім сезоном основні імпортери: Саудівська Аравія, Алжир, Йорданія, Ізраїль, Катар та ЄС скоротили закупівлі українського ячменю, тому його експорт в поточному сезоні склав лише 4,12 млн т, що на 5% поступається відповідному показнику попереднього року.

В березні Україна експортувала 131 тис т ячменю, що на 116% перевищує показник лютого та на 58% поступається показнику березня 2020 р, а у квітні експорт знизився до 23 тис т.

Найбільшим покупцем українського ячменю залишається Китай, частка якого за підсумками 9 місяців сезону склала 69% загального експорту.

Ціни на кукурудзу та пшеницю в Україні за тиждень виросли в порту на 15-20 $/т до 265-270 $/т та 250-255 $/т відповідно, тоді як ціни попиту на травневі поставки ячменя залишилися на рівні 220-225 $/т внаслідок відсутності попиту. Форвардні ціни на ячмінь нового врожаю складають 220-230 $/т з високою премією для поставок на Китай.

За оцінками УЗА, в поточному сезоні врожай ячменя в Україні може сягнути 8,2 млн т (8 млн т у 2020/21 МР), а експорт – 4,2 млн т, що відповідатиме рівню 2020/21 МР.

Станом на 22 квітня ярим ячменем в Україні засіяно 1,2 млн га або 87% запланованих площ.

Виробництво ячменя в основних країнах-експортерах залишиться на рівні минулого року, і лише Канада може суттєво збільшити врожай та експорт.

В Росії станом на 27 квітня ярим ячменем засіяно 1,6 млн га або 20,7% від прогнозу, що значно поступається торішнім темпам. За оцінками Русагротрансу, врожай ячменю у 2021/22 МР зменшиться у порівнянні з попереднім сезоном з 20,9 до 20,2 млн т.

У квітневому звіті Єврокомісії прогноз виробництва ячменя країнами ЄС у 2021 р. знизили з 56,3 до 56 млн т.

Статистичне бюро Канади прогнозує, що внаслідок високих цін та низьких запасів місцеві виробники збільшать у 2021 р. площі сівби ячменя на 13,9% до 3,48 млн га, завдяки чому врожай виросте на 5-8%.

Джерело: graintrade.com.ua



Культура споживання вина в Україні тільки зростає

Про це ексміністр енергетики, та ексголова Одеської облдержадміністрації, а тепер власник відомої виноробні «Колоніст» Іван Плачков розповів у інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи». 

«Сподіваюся, що за цей час криза з локдаунами закінчиться, HoReCa відкриється. Адже культура споживання вина в Україні тільки зростає, і український споживач зажадає все більше і більше якісних вин, – сказав Іван Плачков. – Наше вино тут має попит, нині пожвавилися продажі в інтернет-магазині. Тому ми прогнозуємо, що все має налагодитися».

За його словами, через карантини та закриття HoReCa продажі впали. У готелях та ресторанах продавалося 20–30% продукції «Колоніста». 

«Експорт також відбувається важко, причому у всіх країн, – додав винороб. – До цього ми постачали в Польщу партії більше, ніж тепер. У Канаду відправили невелику партію. У 2019 році уклали контракт із Китаєм, але все зупинилося. Ситуація дуже й дуже важка».

Однак з тим, що торішній урожай у «Колоніста» був меншим, підприємство купило виноград у партнерів і переробило запланований обсяг — приблизно 300 тис. пляшок. Зокрема 20 тис. Біссера — класичного ігристого вина, зробленого методом шампанізації 280 тис. пляшок тихих вин.

«Після того як посадимо нові плантації, через 2–3 роки плануємо вийти на 500 тис. пляшок. Це буде максимум того, що вироблятиме «Колоніст», – поділився Іван Плачков.

 

Джерело: AgroTimes
 



Британці першими виростили чорну ікру у лабораторії

Exmoor Caviar відома світу як ферма по вирощуванню ікри осетрових, де умови існування риб максимально наближені до природних. Зараз компанія поставляє свою продукцію в готелі і більш як 80 ресторанів з «мішленівськими зірками».

Для отримання «ікри з ядерного синтезу», забирають білки і ліпіди з ікорних мішків та шляхом сферифікації вирощують продукт ікри — фактично фальшиву ікру, виготовлену зі справжньої. Вона може з’явитись на полицях супермаркетів найближчими місяцями.

«Ікра злиття» виготовляється з тих же білків і ліпідів в біореакторі для отримання білкового порошку.

«Ікра, вирощена на клітинах» формується з клітин осетрових, поміщених в біореактор з гормонами.

Планується, що дві останні вийдуть на ринок протягом кількох наступних років.

Зі слів Кеннета Беннінга, генерального директора компанії, продукт має коштувати дешевше за свій природній аналог завдяки можливості виготовляти великі об’єми за короткий термін.
Клітинна технологія дає можливість виготовляти ікринки відповідного розміру, чим більша — тим бажаніша.

У компанії планують відтворити різні типи ікри, наприклад білуги та інших видів риб, що перебувають під загрозою зникнення.

Оскільки продукт багатий вітамінами, незамінними амінокислотами та антиоксидантами, лабораторно вирощена ікра найближчим часом може стати функціональною їжею для масового ринку.  За даними аналітиків, суспільство готове платити за екологічну продукцію більше.

Джерело: newfood.media

Ваш вибір 'Подобається'.


На Луганщині пасічник лікує бджіл полином та хроном

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Фейсбук-сторінку Проєкту USAID  «Економічна підтримка Східної України».

«Органічна пасіка означає, що на ній не використовують хімічні препарати. Наприклад, для лікування бджіл я використовую полин, часник, хрін. Полин кладу до вулика – він відлякує кліщів та мурах, які теж хочуть поласувати пилком», - розповідає бджоляр.

У 2015 році Олександр придбав 50 вуликів. За шість років пасіка збільшилась у шість разів – до трьохсот. Сто бджолосімей нараховує органічна пасіка, ще двісті - звичайна. На органічну пасіку підприємець отримав сертифікат.

Мед з органічної пасіки бджоляр продає гуртом покупцеві, який потім експортує його до країн Європи. Також продукцію родина Дубових постачає на ринок у Харкові, здає у місцеві крамниці на Луганщині. Цього року планують виготовляти крем-мед.