178171
182818

Марні сподівання наповнити бюджет: якими будуть наслідки росту акцизів на пиво

Проте під кінець року уряд запропонував підвищити акцизи на пиво, очевидно, розраховуючи наповнити бюджет, проте такі очікування невиправдані. Це підтверджує міжнародний досвід та динаміка розвитку галузі за останні роки.

Податкові надходження – це лише одна сторона медалі в роботі вітчизняних пивоварень. Адже пивоваріння – це також про робочі місця, попит на продукцію сільського господарства, машинобудування, транспорт, електроенергію, паливо, тару та упаковку. Тобто фактично в одній пляшці пива – робота фермера, маркетолога, освітянина, енергетика, водія, фінансиста, юриста, науковця, продавця.

Підвищення податкового навантаження на пивоварів опосередковано позначиться на роботі кожного з них.

За даними асоціації "Укрпиво", в Україні працює 150 пивоварень, що вироблять у 2020 році близько 1,5 млн літрів пива. Галузь сплатить цьогоріч близько 20,3 млрд грн. податків, при цьому приблизно 200 млн доларів отримають фермери за постачання ячменю та хмелю. На пивоварнях наразі працює 10 тисяч працівників, а в суміжних областях – 160 тисяч.
При запропонованому урядом підвищенні акцизів математика доволі проста. Виробництво українського пива скоротиться, а імпорт зросте. При цьому у пивоварінні та суміжних галузях мова йде про втрату понад 20 тисяч робочих місць.

Що це означає для бюджету України? Уряд буде змушений знайти 1,4 млрд грн на виплату по безробіттю цим людям у разі підняття акцизу на пиво.

 "Підвищення акцизу на пиво без попередніх консультацій з галуззю призведе до того, що ринок пива скоротиться ще більше, а Мінфін не отримає зафіксованих "на папері" доходів в бюджет. З огляду на значний вплив ціни на обсяг ринку, держава ще жодного разу не отримувала запланованих надходжень у зв'язку з підвищенням акцизу", - зазначив генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко.

За його словами, у 2016 році, коли різко підвищили акциз на пиво, різниця між очікуваннями і реальними надходженнями склала близько 30%.

Справді, свого часу Україна підвищувала акциз на пиво галопуючими темпами. З 2010 по 2017 він виріс на 276%, при цьому виробництво скоротилося на 42%.

Стабільна ставка акцизного податку з 2017 року сприяла поступовому відновленню галузі, проте пандемія внесла свої корективи. Карантинні обмеження призвели до серйозних проблем в каналі HoReCa. Результат – цьогорічне падіння галузі на 4%

"В активні місяці карантинних обмежень продажу кегового пива скоротилися на 66%. І в цілому ми бачимо просідання ринку пива, яке може тільки посилитися в наступному році", - пояснив генеральний директор Carlsberg Ukraine.
В Україні з кожного виробленого літра пива сплачується акцизний податок (2,78 грн), а також 5-відсотковий акцизний податок з реалізації пива (1,43 грн). Тобто з 1 літра пива українець сплачує 4,21 грн, а громадянин ЄС – 2,75 грн (у перерахунку за курсом 32 грн за євро). Тобто акциз на пиво в Україні давно досяг обов'язкового у ЄС рівня, а з урахуванням роздрібного акцизу — значно перевищив його.
"Ставка акцизу на пиво в Україні сьогодні вже вища, ніж мінімальна в Європі, а також вища, ніж у таких країнах, як Німеччина чи Болгарія", – підтвердив Денис Хренов, в.о. генерального директора "AB InBev Efes Україна".

"Необґрунтоване підвищення ставки акцизного податку може призвести до зміщення структури поживання пересічного українця з пива на більш доступний нелегальний алкоголь, що нестиме серйозні негативні наслідки на здоров’я населення", – зазначає Галина Коренькова, керівник української галузевої компанії "Укрпиво".

Загальновідомо, що акциз на алкоголь працює ефективно лише за умови відсутності (незначності) тіньового ринку алкоголю, інакше при підвищенні ставки попит на алкоголь мігруватиме у тіньовий сектор (контрабанда, контрафакт, неврахована продукція, сурогати).

"В Україні тіньова частина ринку міцного алкоголю сягає 50 відсотків! Хоч на пивному ринку і немає тіні, додаткове цінове навантаження також змусить окремих наших споживачів перейти на дешевший тіньовий алкоголь. Тож єдиним логічним заходом є робота по ліквідації тіньового ринку, що може потенційно принести понад 10 млрд грн додаткового акцизу", – прокоментував Денис Хренов. 

Згадаємо масові отруєння  та смерті людей сурогатним міцним алкоголем на Харківщині у 2016 році.

Українська та міжнародна практика показує, що основним фактором збільшення надходжень до державного бюджету є збільшення обсягу ринку, а не ставки акцизу.

При стабільній ставці акцизного податку на пиво у 2018 та 2019 роках загальні відрахування до бюджетів від галузі пивоваріння становили  17,3 та 19,4 млрд грн відповідно, включаючи надходження від акцизу.

"Збереження ставки акцизу на пиво на рівні 2,78 грн/літр у 2021 році дозволить підтримати галузь у кризовий час та принесе на 600 мільйонів гривень більше надходжень від галузі до бюджетів всіх рівнів, включаючи ПДВ, відрахування із заробітних плат та інші податки", – додала Галина Коренькова.

За її словами, пивовари мріють, щоб фіскальна політика в Україні змістилася у бік послідовних дій, направлених на боротьбу з ухиленням від оподаткування, недобросовісною конкуренцією,  також на пошук оптимальних джерел наповнення бюджету. Така політика має передбачити рівні умови оподаткування, зниження загального податкового тягаря, а також спрощення адміністрування.

Акцизний податок не повинен бути засобом для латання бюджетних дірок, інакше згодом можна побачити значно більшу дірку у ВВП країни.

Джерело: Економічна правда



Фонд держмайна продав черговий спиртзавод

Фонд держмайна на аукціоні 30 листопада продав Хоростівський спиртовий завод держпідприємства «Укрспирт» за 55 млн і 1 гривню.

За даними Фонду, під час аукціону на конкурентних торгах змагалися чотири учасники.

Ціна Хоростівського місця провадження діяльності та зберігання спирту зі стартових 31,37 млн грн зросла до 55 млн грн.

Хоростківський спиртзавод розташований в Тернопільській області та складається з 653 найменувань будівель, обладнання, рухомого та іншого майна.

Майбутній власник цього об’єкту отримає також можливість участі в новому ринку виробництва спирту.

Загалом Фонд держмайна вже продав 10 спиртзаводів за 543 млн грн. У понеділок також був приватизований Лужанський спиртзавод за 21 млн грн. 



Підготовка до відкриття ринку землі – від А до Я

Чотири тижні більш як 70 слухачів отримували вичерпні знання стосовно майбутнього для ринку землі. Курс «Управління земельними ресурсами» став відповіддю за цілу низу питань: неможливість традиційного навчання, заплутаність законодавства, новітні технології та людський фактор в галузі. Програма курсу була побудована таким чином, щоб охопити всі аспекти управління земельним банком: його моніторинг та аналіз, юридичний захист та протидія рейдерським діям, законодавче забезпечення та взаємодія з усіма стейкхолдерами.

Зібрали для вас найважливіші тези з виступів усіх спікерів першого онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами».

Тиждень перший. Захист земельного банку

Спікерами законодавчого блоку стали Володимир Ігонін та Олег Качмар – партнери юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» та спеціалісти з питань вирішення земельних і митних спорів, злиття та поглинання, технологій та банкрутства.

Вони розповідали про умови відкриття ринку сільськогосподарських земель, про юридичний аудит земельних договорів та про дієві інструменти боротьби із земельним рейдерством. Володимир Ігонін спеціально для слухачів курсу проаналізував структуру земельної реформи та корпусу законів, проектів, які регулюють та регулюватимуть ринок землі.

В першу чергу, досвідчений юрист радить зробити наступні кроки:

1.Навчитись відстежувати рух законопроектів

2. Провести аудит договорів оренди землі

3. Актуалізувати контакти легальних орендодавців

4. Визначити коло пов’язаних осіб

5. Забюджетувати фінансування на придбання землі

6. Підготуватися до різних сценаріїв

    Ще спікер розповідав про юридичний аудит земельних договорів. Він навів чотири істотні умови договору оренди, на які необхідно звертати увагу:

    1. Об’єкт оренди

    2. Дата укладання

    3. Строк дії: від 7 (для с/г) до 50 років

    4. Орендна плата

      Окрему лекцію щодо боротьби зі земельним рейдерством прочитав Олег Качмар. Він надав слухачам інструментарій для боротьби зі спробами та випадками незаконного захопленні активів:

      -  Звернення до Міністерства юстиції України

      - Звернення до суду

      - Ініціювання кримінальних проваджень

      - Пред’явлення цивільного позову

      - Створення інформаційного поля

      Зустрічне забезпечення (вважається одним з найефективніших процесуальних інструментів)

      - Внесення коштів на депозит суду

      Також порадив, чому варто приділити увагу:

      • Аналіз корпоративної структури та установчих документів підприємства, грамотне структурування бізнесу
      • Обмеження повноважень керівників агропідприємств та реєстрація цих обмежень в реєстрі
      • Встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника на рішеннях з питань діяльності товариства, вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному капіталі
      • Контроль за належним оформленням документів і зберіганням печатки на підприємстві, впровадження ЕДО на підприємстві
      • Належне оформлення орендних, трудових, договірних відносин підприємства
      • Щорічний аудит земельного банку, поновлення договорів оренди
      • Належне оформлення проведення розрахунків з орендарями та контрагентами
      • Страхування активів
      • Сплата усіх обов’язкових платежів, подача звітів у статистику
      • Постійний моніторинг змін у публічних реєстрах

         

        Тиждень другий. Взаємодія із Держгеокадастром

        Лекції цього блоку читав Денис Башлик, директор із зв'язків з органами державної влади УКАБ, голова Держгеокадастру у 2019-2020 рр.

        На лекціях блоку розглядались питання цифрових послуг, що їх надає Держгеокадастр та загальний процес цифровізації роботи цієї державної інституції. Кілька лайфхаків від спікера:

        1. При співпраці з кадастровою службою варто використовувати цифровий підпис
        2. Всі адміністративні послуги Держгеокадастру зібрані на сторінці https://e.land.gov.ua/
        3. Портал загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земельних ділянок є на сторінці https://ngo.land.gov.ua/

            Одну лекцію блоку прочитав Дмитро Макаренко, експерт за питань геопросторових даних та екс-директор Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру. У лекції йшлося про геопросторові дані загалом та про українську Національну інфраструктуру геопросторових даних: що це, навіщо це потрібно і як використовувати геопросторові дані у бізнесі та на державному рівні.

            Важливість цих даних та цих інфраструктурних систем важко переоцінити, адже, наприклад, у Німеччині на основі таких даних приймається до 80% рішень. І мова не лише про землі сільськогосподарського призначення, але й про рішення у галузях охорони здоров’я, податкової політики, навіть у питаннях урбанізації – адже геопросторові дані, доступ до яких обмежується лише на рівні «відкриті дані» та «оплата за дані», дозволяють проаналізувати неймовірну кількість параметрів. Окрім Німеччини, європейськими лідерами у галузі впровадження національних інфраструктур є Норвегія та Словенія, гарний доробок має Польща.

            Тиждень третій. Цифрові технології в управлінні земельним банком

            Протягом третього тижня курсу говорили про діджиталізацію земельного банку, його аналітику та трансформацію роботи земельного відділу. Спікер – директор компанії Vkursi Agro Роман Граб, який із своєю компанією розробляє IT-продукти для аналітики земель аграріїв і територіальних громад.

            Актуальність теми пов’язана не лише із існуючим станом справ, але й зі змінами, які лише починають впливати на регулювання земельних банків. Окрім змін чинного законодавства, до яких доведеться адаптуватись, що простіше робити за допомоги програмного забезпечення, ці зміни містяться у:

            - процесі децентралізації (формування громад);

            - передачі земель державної власності у власність громад;

            - посиленні контролю за використанням та охороною земель;

            - запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення.

            Це все вимагає від аграріїв уважного ставлення до земельного банку, якого легше досягти через його автоматизацію та цифровізацію. Це допоможе максимально, наскільки це можливо в Україні, застрахуватися від можливих проблем через випадкові помилки, створити більшу інвестиційну та кредитну привабливість, а також підвищити конкурентоздатність вітчизняних агропідприємств.

            Одна з лекцій була присвячена процесу та результатам цифрової трансформації роботи земельного відділу сучасної аграрної компанії. Розглянули принципи роботи програмного комплексу: як саме інформація у цифровому форматі потрапляє у програмні комплекси підприємства, де зберігається та як (і, дуже важливо, хто) із цією інформацією працюють.

            За словами Романа Граба, цифровий земельний банк дозволяє передбачати цілу низку потенційних ризиків, серед яких:

            - рівень консолідації земель господарства;

            - зони та площі земель оброблюваних поза межами ділянок в оренді;

            - земельні ділянки (їх частини) які орендуються, але не обробляються;

            - накладання земельних ділянок;

            - місцезнаходження та площі земельних ділянок, які відсутні на публічній Кадастровій карті;

            - відповідність цільового призначення;

            - дотримання обмежень у користуванні  земельних ділянок тощо.

            Тиждень четвертий. Комунікації у галузі земельних відносин

            Тему «Стратегічні і тактичні комунікації у галузі земельних відносин» розкрили Василь Берков, заступник директора з соціального розвитку аграрного холдингу HarvEast, та Людмила Кравченко, заступниця директора агрохолдингу HarvEast з земельних питань.

            На початку обговорювалися питання ефективної взаємодії з пайовиками. У фундаменті теми, пояснив Василь Берков, є ставлення компаній до пайовиків. Деякі компанії розглядають орендодавців свого земельного банку як до людей, які проживають на території присутності компанії та передають їй свою землю у володіння, після чого про них можна забути. Такі господарства через деякий час стикаються із відтоком пайовиків та успішними діями конкурентів.

            Найкращим варіантом побудови взаємовигідних стосунків із пайовиками є нематеріальна мотивація, у випадку холдингу Harveast – Програма соціального партнерства.

            Ще одним об’єктом комунікації бізнесу є органи місцевого самоврядування – розпорядники земель. Порада від експерта: будь-якими методами уникати «латання дир» – вирішення проблем, які мають вирішувати органи влади, коштом компанії. Оскільки у випадку скрутного становища бізнесу та перебоїв із фінансуванням непрофільних напрямків соціальний негатив впаде саме на бізнес.

            Приклади розумної співпраці від Василя Беркова:

            - медичні проекти: підтримка регіональних медичних підприємств в обмін на консультування та виїзд лікарів вищої категорії у села компактного проживання пайовиків. Загальний позитив від таких проектів стає активом компанії, а персоналізація допомоги полягає у тому, що пайовики холдингу отримають більше безкоштовних послуг, аніж їхні сусіди;

            - освітні проекти, в рамках яких діти пайовиків отримають пріоритетний доступ до отримання сучасних знань: інформаційні технології, іноземні мови і багато іншого;

            - проєкти у галузі ЖКГ: створення комунальних підприємств та соціальних кооперативів, які ведуть власну діяльність, та в обмін на підтримку з боку бізнесу надають його пайовикам послуги безкоштовно або за пільговими тарифами. Бізнес стає головним замовником для таких структур, дозволяючи їм заробляти та підвищувати рівень надання послуг.

            Така діяльність дозволяє утримувати пайовиків, а також залучати нових партнерів-власників земель.

            Людмили Кравченко, в свою чергу, присвятила свою лекцію взаємодії з нотаріусами та державними реєстраторами щодо прав на землю, розглянувши низку дуже нагальних питань, серед яких:

            - зміни у законодавстві про нотаріат та їхній вплив на земельні відносини;

            - роз’ясненні від Мінюсту щодо земельних питань у роботі нотаріусів;

            - перелік дій, які можуть (та не можуть) виконувати нотаріуси;

            - бази, до яких мають доступ нотаріуси, та що землевпорядники можуть завдяки цьому доступу отримати;

            - довіреності: види, призначення, правила використання;

            -  емфітевзис: перспективи при відкритті ринку землі;

            - земельна ділянка у спадщину: порядок оформлення;

            - договори купівлі-продажу землі після 01.07 2021 року, що треба зробити, аби бути готовими до змін.

            Окрім цього спікер розповідала, яким чином відбувається продаж землі без оформленої земельної ділянки, які бувають види нотаріального оформлення землі (обов’язкове та добровільне), та що таке Кадастровий номер земельної ділянки.

            Підсумок. Панельна дискусія «Як підготуватись до відкриття ринку землі?»

            По закінченні занять курсу провели панельну дискусію із усіма лекторами, модератором якої традиційно виступила Елліна Юрченко з УКАБ.

            Важливість цієї дискусії полягала у тому, що викладачі отримали змогу резюмувати матеріали своїх блоків та відповісти на питання слухачів, які з’явились після лекцій.

            Висновки експертів за результатами спілкування зі студентами:

            - орендарям землі варто вже зараз починати перевірку усіх договірних документів із землевласниками, готуватися до переговорів та планувати свої дії;.

            - для поліпшення земельної реформи не вистачає прийняття законопроекту 2194 та швидкого проходження законопроекту про консолідацію земель, які мають бути прийняті до Нового року;

            - варто час від часу оновлювати знання про науковий прогрес, щоб гарна справа, яка майже доведена до стану реалізованого проекту, не виявилась відсталою;

            - представникам агробізнесу варто готуватися до дуже прозорих та непростих переговорів із землевласниками.

            Таким чином закінчився перший освітній онлайн-курс «Управління земельними ресурсами» від проєкту «Агрокебети Онлайн». Він виявився затребуваним, тому ми вже плануємо нові освітні ініціативи. 

            Джерело: УКАБ

             

            Ваш вибір 'Подобається'.


            На Харківщині державній хлібній базі заборонили експлуатацію обладнання

            Харківський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов ГУ Держпраці у Харківській області до ДП "Хлібна база №85" Державного агентства резерву України, повідомили Depo у прес-службі відомства.

            Фахівці облуправління в серпні 2020 року провели планову перевірку підприємства та виявили 66 порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників.

            Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд зазначив, що відповідач не спростував наявність встановлених під час перевірки порушень. В зв’язку із цим суд постановив позов обласного управління задовольнити та зупинити експлуатацію низки обладнання на підприємстві до усунення порушень.

             



            Рейдери намагаються захопити цукрозавод на Вінниччині

            Держреєстратор з Брацлава вніс запис про зміну директора Іллінецького цукрозаводу. Дещо раніше акції двох законних співвласників переписали на невідомих людей. На заводі вбачають у цьому підготовку до рейдерства, тому посилили охорону. Про це повідомила на своїй фейсбук сторінці директор заводу Юлія Десюк.

            Юрист випадково дізналася, що у їхньому ТОВ з’явилися нові власники. У зв’язку з цим внесено зміни у реєстрі власників. Своїх часток позбулися Анатолій Кучинський і його сестра Ліля Кучинська.

            Зазначається, що 18 листопада київський нотаріус Світлана Маляренко видала доручення за №2551 на купівлю-продаж пакету акцій Анатолія Кучинського. Раніше, 29.09.2020, таке само доручення за №644 видала інший нотаріус Оксана Шадко. За цим документом було надано право на купівлю-продаж пакету акцій Лілії ІКучинської. Переоформили на третіх осіб

            «Ні Ігор Кучинський, ні його сестра Ліля нікому не надавали такого права. Все це оформили без них, як кажуть, за їхньою спиною», — зазначила Юлія Десюк.

            Після того, як невідомі отримали нотаріально засвідченні доручення, вони оформили сам факт купівлі-продажу акцій. Таку нотаріальну дію провела вінницький нотаріус Яна Ярова. Видані нею документи датовані 24 і 26 листопада нинішнього року.

            «Але на цьому афера не закінчилася. Нові власники частки акцій заводу тут же переоформили їх на третіх осіб. Розтягнули шахрайський ланцюжок, аби внести більше плутанини. 27 листопада вони вчинили ще одну аферу. Державний реєстратор Брацлавської селищної ради зареєстрував нового директора заводу. На одному з сайтів значиться, що 27 листопада на Іллінецькому цукровому змінився директор. Була: Юлія Десюк, став: Сергій Удовенко», — йдеться у повідомленні.

            Як пояснила Юлія Десюк, вони добилися ухвали суду на заборону подальшого проведення реєстраційних дій.  

            Поки що на заводі пильнують, аби на територію не проникли «непрошені гості». Директор наголошує, що завод працює кожен сезон на переробці цукрових буряків безперервно з 2003 року.

            Джерело: kurkul.com

            Ваш вибір 'Нічого сказати'.


            Експерт розповів про популярний спосіб підробки горілки

            Про це Obozrevatel  розповів експерт алкогольного ринку Ростислав Чайківський.

            "Переважна більшість горілки, яку наливають у барах і ресторанах, не є справжньою горілкою", – заявив він.

            "Вони переважно купують її на розлив у тих, хто продає фальсифікований алкоголь", – додав експерт.

            Водночас він зазначив, що не завжди фальсифікований алкоголь є неякісним. "Є виробники, які всю продукцію ллють на одній лінії, але на частину клеять акцизні марки, з яких сплачують акциз, а на частину – підроблені акцизні марки".

            Експерт сказав, що звичайний споживач навряд чи зможе відрізнити фальсифікат від оригінального продукту. Утім, він порадив не купувати алкоголь в інтернеті й віддавати перевагу великим торговельним мережам. За його словами, у великих супермаркетах ризик придбати фальсифікат значно нижчий.

            До того ж Чайківський запевнив, що "підробляти пиво немає сенсу". "Там немає таких акцизів, як на міцні алкогольні напої. Тому щодо пива можна не турбуватися".