Tempo950x100

Tempo300x100

Менше пшениці, більше нішевих культур: як блокада експорту змінює український АПК та чого чекати у новому році

Менше пшениці, більше нішевих культур: як блокада експорту змінює український АПК та чого чекати у новому році
Фото: з відкритих джерел

Як українським аграріям вдається досягати успіхів попри блокаду морських портів та сухопутних кордонів та чому у наступному році буде достатньо гречки, але може забракнути пшениці для борошна.

Рекордні урожаї та рекордні збитки 

Міністерство аграрної політики та продовольства України у грудні поліпшило  прогноз щодо валового виробництва зернових культур до –  59,7 млн тонн. Такого показника вдасться досягти завдяки рекордній врожайності – 54,7 ц/га. До цього рекорд був встановлений у 2021-му році – 53,6 ц/га. Та попри більший урожай, експорт зерна наразі відстає від показників 2022-го року. За даними Держмитслужби, станом на 15 грудня цього року вдалось експортувати 15,3 млн тонн зернових та зернобобових, тоді як на таку саму дату минулого року – 19,9 млн.

“Логістика є основною проблемою для аграріїв у цьому році, і саме вона буде головним викликом 2024-го року, – каже у коментарі “Еспресо” генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. – Мало того, що логістика  здорожчала у декілька разів порівняно з довоєнним часами, але є ще й проблеми з технічними можливостями вивезення продукції, призначеної на експорт.  На сьогодні маємо значні залишки не експортованого зерна ранніх культур: пшениці, ячменю, ріпаку. Я вже не говорю про пізні: кукурудзу чи про олійні культури, сою, а також продукти перероблення соняшника. Через проблеми з логістикою маємо зниження цін на нашу аграрну продукцію на внутрішньому ринку, і водночас маємо здорожчання матеріальних ресурсів (міндобрив, засобів захисту рослин, якісного насіння, пального, запчастин до техніки). Тобто виходить подвійний удар”.

Павло Коваль

Павло Коваль, фото agrobiz.consulting

За словами Павла Коваля, поки через проблеми з експортом українські фермери продають свій урожай за безцінь, на світових ринках ціни зростають.

“На світових ринках ціни підіймаються, але через ті ж проблеми з логістикою наше місце на низці глобальних ринків уже зайняли наші конкуренти, у тому числі й Росія, – каже Павло Коваль. – Тим часом в Україні з 2022 року велика кількість аграрних підприємств вимушена була піти з ринку: хтось через фізичне знищення війною, хтось через економічні проблеми, які пов’язані у першу чергу із проблемами в логістиці”. 

Чому на фоні дешевої пшениці дорожчає хліб та макарони

За словами гендиректора УАК, ще одна проблема аграріїв – доступ до фінансування. Розрекламована кредитна програма 5-7-9 має багато обмежень, а через брак грошей фермери змушені економити на якісному насінні та добривах.

випічка хліба

“Проблема із недостатнім фінансуванням відображається і на якості продукції. Якщо у 2019 ми мали 10% першого гатунку пшениці, то у цьому році – близько нуля. Це відображатиметься на хлібопекарських та борошномельних можливостях і на ціні готової продукції, зокрема хліба. Бо нам доведеться імпортувати деякі суміші, деякі види дорогого поліпшувального борошна. І ми уже зараз  десь місяць-півтора ми спостерігаємо здорожчання хлібобулочних та макаронних виробів самого, попри те, що за валовим збором пшениці достатньо, але до структури якості є питання”, – каже він.

Менше пшениці – більше гречки і проса

Зернові та олійні традиційно були одним з основних експортних культур, саме вони забезпечували найбільший притік валютної виручки в країну, якщо не враховувати металургію. І через проблеми з експортом вирощувати пшеницю лише для внутрішніх потреб стає нерентабельно. 

“Фермери, які традиційно вирощували зернові не можуть взяти і змінити зерно на мільйонах гектарів на овочі та фрукти, наприклад, бо інвестиції в це в рази вищі, витрати в рази вищі, і ринок збуту в рази нижчий. Але, очевидно, що буде продовжуватися тренд на інвестиції в вирощування овочів та ягід, бо вони дозволяють непогано заробити за умови, що можна знайти робочу силу і є знання”  – каже експерт аграрного ринку Андрій Ярмак. 

Водночас Павло Коваль каже, що уже цього року аграрії помітно скоротили площі під пшеницею.

“Озимої пшениці під урожай 24-го року посіяли близько 4 млн га, а у довоєнний період було понад 6 млн гектарів.  Скоротились площі під озимим ячменем. Так, не всі площі можемо обробляти через замінування та бойові дії, але це не основна причина скорочення площ. Насамперед це через фінансову неспроможність значної частини аграріїв та невпевненість у тому, що вирощене можна буде вигідно реалізовувати”, – каже він.

Водночас за словами експерта, збільшили площі під озимим ріпаком, якого посіяли десь 1,2 млн га. Донедавна це була рентабельна культура. Чи не єдина культура, яка досі залишається рентабельною – соя.

“Нам вдалось також наростити виробництво соєвих бобів. Україна навіть під час війни стала основним постачальником сої у Європі України. Ми також наростили посіви круп’яних культур: просо, гречка, дещо посіви цукрових буряків, бо 2022 рік був складний і з прощами, і з урожайністю буряків”, – каже Павло Коваль.

гречка

Найшвидше переорієнтовуються дрібні виробники

Керівник Асоціації українського агарного експорту Дмитро Крошка каже, що у найскрутнішій ситуації опинилися дрібні виробники. Але саме вони найшвидше переорієнтовуються.

“Дрібні виробники у безвихідній ситуації, тому викручуються як можуть. Якщо хтось вирощував пшеницю, тепер переходить на гречку, щоб продавати її на внутрішньому ринку”, – каже Дмитро Крошка.

Якщо 2022-й рік – був роком  шоку, коли ми фактично зупинилися в багатьох речах, то 23-й рік – це був рік початку відновлення. Головна риса відновлення полягає у диверсифікації. Сильно зріс експорт нішевих культур: льон, горох, просо. Недавно я побачив, що на Черкащині збудували потужний завод з виробництва пшона. Наші експортери починають виходити на нові ринки відповідно до логістичних можливостей. Наприклад у 2023 році ми мали найбільший приріст експорту заморожених ягід у Сполучені Штати. Експорт у США загалом дуже активно розвивався в цьому році. Звичайно, в абсолютному обсязі він далеко не на першому місці, але приріст дуже показовий”.

заморожені ягоди

Головний тренд 2023 року: Україна експортує більше переробленої продукції 

За даними Єврокомісії, Україна входить у трійку основних постачальників продовольства до ЄС. За словами Дмитра Крошки, за цей рік суттєво зріс експорт до ЄС товарів, на які раніше діяли квоти. Насамперед це стосується меду.

мед

“Якщо до війни ми експортували мед як сировину у великих бочках по 200 кг, то сьогодні активно збільшився продаж цієї продукції саме у фасованому вигляді. І це теж тренд 23-го року: на експорт йде більше доробленої й переробленої продукції. Є програма уряду щодо фінансування переробки в Україні. Я думаю, що багато дрібних виробників будуть зосереджуватися саме в цьому напрямку, – каже Дмитро Крошка. –  Що зробити з кукурудзою, яку я не можу продати в Україні? Кукурудзяне борошно. Виробники шукатимуть канали збуту на внутрішньому ринку цієї продукції, а також об’єднуватимуть партії, щоб експортувати”.

Головне слово 2024 року – диверсифікація

Окрім цього фермери та підприємці, які до війни займались чимось одним, почали розширювати спектр виробництва, аби диверсифікувати ризики. 

трактор, поле, фермер

“Як на мене, головне слово 2024 року – диверсифікація. Якщо фермер вирощував лише кукурудзу, то тепер він вирощуватиме і кукурудзу, і просто, і льон, і горох. Якщо фермер вирощував яблука і виробляв сік, то тепер він уже подумає і про оцет, і про різні смаки соку, – каже Дмитро Крошка. – Я недавно спілкувався з виробником заморожених ягід: вони почали заморожувати також сир, м’ясопродукти, хлібобулочні вироби. Я бачу, як виробники-члени нашої асоціації змінюються, намагаються шукати можливості для збуту для внутрішнього ринку і підлаштовуватись під внутрішній ринок. Хтось робив соки, починає випускати також смузі. Ви ж бачите, скільки зараз грантів є для дрібного бізнесу. А та ж нова кав’ярня потребуватиме сировини, свіжих овочів, соусів. Усе це треба враховувати і напрацьовувати нові ланцюги постачання. А враховуючи проблеми з логістикою, саме внутрішній виробник буде найдешевшим постачальником”. 

Джерело: espreso.tv

Перегляди: 20
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/menshe-pshenyczi-bilshe-nishevyh-kultur-yak-blokada-eksportu-zminyuye-ukrayinskyj-apk-ta-chogo-chekaty-u-novomu-roczi
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати