174499

Мінекономіки квотуватиме імпорт добрив для захисту нацвиробника

Про це повідомив заступник міністра, Торговий представник України Тарас Качка, передає УНН.

"Втручання в ринок добрив буде мінімальним. Так, аби не нашкодити споживачам”, — наголосив він.

Запропоновані квоти будуть близькими до фактичного імпорту, який є зараз, каже Качка.

“Імпорт в Україні сам потихеньку йде до таких параметрів, які ми пропонуємо зафіксувати”, — зазначив Торговий представник.

Рішення загалом направлене на захист національного виробника та збалансування врешті ринку міндобрива, який коливається вже не один рік, дестабілізуючи роботу АПК.

“На внутрішньому ринку конкуренція досягається через нормальний баланс між виробництвом і імпортом.

На міжнародному рівні нацвиробник конкурує з закордонними компаніями як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках.

Нам треба захищатися від надмірного виробництва, яке нарощується в регіоні (зокрема в Туреччині). А з огляду на роль газу у виробництві добрив — це питання вже набуває геополітичних обрисів”, — пояснив Качка.

Він наголосив, що розслідування на ринку добрив тривало з серпня 2019 року. Вивчалися усі нюанси до дрібниць: споживачі, постачальники, трейдери, характеристики товарів, їх взаємозамінність, ціни.

“Ми вислухали всі зацікавлені сторони. Ми отримали сотні листів, провели слухання.

Тож наперед скажу — ми врахували все те, що зараз активно розганяється у ЗМІ і соцмережах.

І хто, як не я, розуміє, що і виробники, і споживачі добрив є національними виробниками, захищати яких є моїм головним обов’язком.

Ми будемо захищати національного виробника і добрив, і сільськогосподарської продукції. І будемо робити це розумно”, — підсумував Качка.

Сім бджолярів з Миколаївщини об’єднались і розвивають «Медову Фабрику»

Про історію створення «Медової Фабрики» та подальші плани розповів один із засновників об’єднання Олег Калінін, інформує АгроЮг.

— Все почалось більше десяти років тому. Я бджоляр у другому поколінні. Мій батько також бджоляр. Він подарував мені шість вуликів. З цього все і почалось, — розповідає Олег Калінін. 

Саме після такого подарунку чоловік загорівся пасічництвом. Щоправда часу тоді на це захоплення не дуже вистачало, — зауважує Олег. До 2014 року він навчався в університеті, працював і лише вихідні присвячував пасіці. Пізніше, чоловік зрозумів, що це і є справа його життя і почав професійно займатись бджільництвом: закупив обладнання, модернізував вулики. І вже через два роки його пасіка налічувала більше  двухсот бджолородин. Але стався переламний момент, коли Олег Калінін зрозумів, що для того, аби зростати далі, потрібно об’єднуватись.

— До 2016 року працювали, росли. Потім сталась криза. Була протравка бджіл. практично повністю були потравлені бджоли і ціна на мед закупівельна була один долар. І тоді я подумав над тим, що потрібно щось змінювати.

З 2016 року чоловік потрапив у Український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Де брав участь у різних конференціях, тренінгах, бізнес-турах, маркетингових заходах. Після того, як Олег Калінін побував на міжнародних виставках, побачив яке розвинуте бджільництво за кордоном, почав шукати однодумців. В «Медову Фабрику» об’єднались сім пасічників, щоби разом продавати мед та розширювати канали збуту. Вони познайомились у 2017 році на різноманітних заходах для бджолярів. Подружилися і вирішили співпрацювати.

— Тоді виникла ідея зареєструвати свою торгівельну марку. Проєкт веде роботи з групами. Ми створили одну таку групу і назвали його «Медова Фабрика». В нас більше двох тисяч вуликів в об’єднанні, ми працювали тільки на експорт. Через трейдерів, експортерів, ми почали замислюватись над тим, що потрібно виходити на внутрішній ринок з власним брендом, з власною продукцією.

Учасники «Медової Фабрики» формують великі партії меду для експорту та працюють над розробленням власної торговельної марки.

— Ми працюємо з оптовими продажами, зара є продажі в інтернеті, співпрацюємо з магазинами в Миколаєві, службами доставки меду, потроху розширяємо канали збуту.

Кожен учасник групи спеціалізується у своїй сфері. Віктор Вапляк — бджолиний доктор. Його завдання — розвиток бджолосімей, Олег Калінін — винахідник та раціоналізатор, він придумав як спростити процеси відкачування меду та транспортування, Олександр Адамович — головний економіст. Його авдання — вигідно продати мед, Володимир Луценко — підтримує виробничий процес. Також вони винайшли і розробили «розумний вулик», який дозволяє слідкувати за станом бджолиних родин.

— Зараз у нас іде реконструкція виробничих потужностей, до кінця літа ми її зробимо. запустимо цех по фасовці меду, плануємо там зробити кремування меду. Таким чином плануємо розширити канали збуту, вони будуть більш стабільні, будуть більш вигідні. Додана вартість — це завжди вигідно, — зазначає Олег Калінін. 
Окрім цього «Медова Фабрика» займається нагальними проблемами малих бджолярів і намагаються спільно з Мінекономрозвитку вдосконалити законодавство, подаючи свої пропозиції.

— Найбільша проблема — це застаріле законодавство. Воно прописано досить давно і прописано під великі підприємства. Малі виробники не можуть виконати всі норми прописані в законі. Зараз ми активно співпрацюємо з Мінеконоомрозвитку, пробуємо змінювати законодавство, а саме — 4101 наказ, який регулює виробничі потужності в бджільництві. Намагаємось змінити на більш сучасне законодавство, яке більш лояльне для виробника, — підсумовує Олег Калінін. 

Сільгоспвиробники зменшать витрати на пальне

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги споживання пального в сільському господарстві матимуть доволі стабільний характер, з певним зниженням використання дизельного пального та цін на нього, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, серед основних споживачів паливно-енергетичних ресурсів аграрний сектор економіки займає домінуюче місце.

Загальне споживання пального ключовими галузями національної економіки у 2010–2019 роках, за даними Державної служби статистики України, коливається у межах 4,0–4,6 млн т бензину та 5,7–6,3 млн т дизельного пального.

При цьому сільське господарство споживає щороку понад 29 % дизпалива та 6,9 % бензину, тоді як промисловість – 15–20 % дизпалива та 6 % бензину, а галузь транспорту та зв’язку – 19–20 % дизпалива та 2,5–4 % бензину.

Торік аграрний сектор економіки використав близько 1,5 млн т дизельного пального та 110 тис. т низькооктанових бензинів загальною вартістю близько 35,0 млрд грн, зазначив експерт.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, внаслідок зменшення обсягів споживання пального у світі та зниження цін на нього у 2020 році прогнозується незначне (-3-5 %) зниження витрат на паливно-мастильні матеріали – до 32-33 млрд грн. Це сприятиме стабілізації цін на пально-мастильні матеріали для вітчизняних виробників, оскільки частка імпортного пального на ньому сягає більше 80 %.

У 2020 році зберігається висока ймовірність значного зниження світових цін на нафту через пандемію коронавірусу пандемією COVID-19 та інші світові економічні негаразди – зниження виробництва, безробіття та падіння економік різних держав.

Очікується, що порівняно з минулим роком обсяги споживання дизельного пального в сільськогосподарських підприємствах у 2020 році дещо скоротяться. Воно буде зумовлено кількома чинниками, зокрема:

застосування сучасних технічних засобів з обробітку ґрунту, які дозволяють суміщати декілька технологічних операцій;
використання альтернативних видів палива;
оптимізація структури посівних площ з розширенням малоенергоємних культур;
застосування прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій.
Основними факторами, які визначатимуть ціни на паливно-мастильні матеріали, залишаться курс гривні відносно долару США та рівень світових цін на нафту, підсумував Олександр Захарчук.

Топ-5 областей за посівними площами соняшнику

Посівна соняшнику в Україні добігає кінця. Станом на 14 травня культурою засіяно 91% прогнозованих площ. 

Найбільше гектарів засіяно у господарствах Кіровоградської, Харківської та Миколаївської областей.

У порівнянні з минулим роком прогнозні площі сівби культури зросли до 6,2 млн га (5,8 млн га у 2019 році). При цьому, станом на звітну дату соняшником фактично засіяно 5,62 млн га площ.

До числа ТОП-5 областей за площами, фактично засіяними соняшником увійшли:

Кіровоградська — 604,3 тис. га;
Харківська — 524,3 тис. га;
Миколаївська — 512,1 тис. га;
Дніпропетровська — 507,4 тис. га;
Запорізька — 425,5 тис. га.

Джерело: kurkul.com

Україна збільшила постачання зерна до Китаю

Згідно з даними ІА «АПК-Інформ», за десять місяців поточного сезону Китай сумарно імпортував 4,1 млн тонн кукурудзи, пшениці та ячменю з України, що на 20% перевищує аналогічний показник 2018/19 МГ.

Так, з липня по квітень 2019 / 20 МГ в даному напрямку було відвантажено 3,3 млн тонн кукурудзи, що на 6% вище показника сезоном раніше (3,1 млн тонн). При цьому українською кукурудзою вже покрито 47% очікуваного обсягу імпорту Китаєм. Так, згідно з оцінкою USDA, обсяг закупівель кукурудзи в 2019/20 МР може сягнути 7 млн ​​тонн (+56% до оцінки 2018/19, 4,5 млн тонн).

Що стосується ячменю, то Китай, перебуваючи третій сезон поспіль на другий позиції в ТОП-5 основних імпортерів української зернової, за підсумками липня-квітня поточного сезону збільшив закупівлі зернової до 798,5 тис. тонн, що в 2,5 рази перевершує показник аналогічного періоду 2018/19 МР (321,9 тис. тонн).

Також в поточному сезоні в 12,5 рази зріс експорт української пшениці, який за підсумками десяти місяців склав 15 тис. тонн проти 1,2 тис. тонн в 2018/19 МР.

LOZOVA MACHINERY – 60 тисяч гектар безвідмовної роботи

Короткі дискові борони ДУКАТ з шириною захвату 12 метрів відмінно показали себе на полях Казахстану, продемонструвавши високу надійність, довговічність і чудові експлуатаційні характеристики.

4 роки тому в казахстанському агрохолдингу «Атамікен» придбали дві дискових борони ДУКАТ-12. За цей час борони обробили вже понад 60 тисяч гектар без єдиного нарікання, без поломок і зупинок. 15-18 тисяч гектар на рік – норма для господарства оскільки тут вирощують широкий асортимент культур, серед яких пшениця, ячмінь, овес, горох, соя, рапс, льон.

lozova-machinery-ducat-12_01.jpg

Директор сільгосппідприємства Олег Адам дуже задоволений співпрацею з LOZOVA MACHINERY, він високо оцінив якість обробки ґрунту і продуктивність ДУКАТ.

«Борони відпрацювали чотири роки без ремонту, без єдиної зварювання і за весь цей час жодного разу не підвели! Техніка надійна, зроблена дуже добротно і якісно. Упевнений, 4 роки це не межа, - машини ще вдвічі більше працюватимуть»!

За його словами, борони агрегатуються з самими поширеними в агрофірмі тракторами – 375 к. с.

lozova-machinery-ducat-12_02.jpg

Знаряддя оснащені унікальними необслуговуваними підшипниковими вузлами HARP AGRO UNIT, що не вимагають обслуговування і мастила протягом всього життєвого циклу. «НУЛЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ» і економна витрата палива (4,5-5,5 л / га), роблять 12-метрові ДУКАТ незамінними для обробки великих посівних площ.

А висока якість роботи, маневреність і точне копіювання рельєфу дозволяють використовувати дискові борони ДУКАТ під найвимогливіші до ґрунту культури.