Молочна галузь vs коронавірус

Останні роки молочне виробництво, а також сфера переробки молочних продуктів, переживають не найкращі часи, про що свідчать, зокрема, й дані статистичні дані. Так, за 1-ий квартал 2020 року надходження молока на переробні підприємства скоротилось на 3,5%, порівняно з показниками за аналогічний період минулого року. І це не єдиний від’ємний показник для галузі…Розглянемо ситуацію детальніше.

Є два базових фактори, що визначатимуть рівень виробництва молока в країні: поголів’я молочного стада та продуктивність однієї корови. Середній надій молока від однієї корови у січні-березні 2020 року склав 1639 кг, що на 7,3% більше, від показника за аналогічний період минулого року. Також за перший квартал поточного року вартість закупівлі молока у населення та підприємств зросла на 14,2%, та 9,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.Алетака ситуація із закупівельними цінами може погіршитись найближчим часом. З моменту введення карантину попит на молочні продукти серед населення знизився. Через встановлення жорсткіших вимог щодо якості та умов зберігання молока, молоко для переробних підприємств від населення падатиме в ціні, як таке, якість якого низька. Зростає і вартість кормів, а значить – собівартість молока підвищуватиметься, що зменшує усі шанси для виробників на отримання прибутку від його виробництва на внутрішньому ринку.Значний тиск на вітчизняну продукцію створює дешевший імпорт. Станом на початок березня 2020 року, в Україні було придбано майже в 8 разів більше молока, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Щодо поголів’я, то воно продовжує скорочуватись. Так, станом на 1 квітня 2020 року кількість корів зменшилася на 6,5% (-123,3 тис. гол), порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Через невизначеність з низкою питань щодо відкриття ринку землі, більшість підприємств заморозило будь-які інвестиції у розвиток молочного скотарства, деякі взагалі прибрали цей напрямок бізнесу, а дехто скоротив поголів’я до мінімуму. Ще не зрозуміло, як саме прийнятий земельний закон вплине на настрої молочників, але цифри щодо скорочення поголів’я поки що не свідчать про перспективи розвитку галузі.

У більшості тваринників існували побоювання, що зміни у бюджеті через боротьбу з COVID-19 стосуватимуться скорочення підтримки на розвиток тваринництва. Але, у новому бюджеті прописано дотації на 1 корову у розмірі 5 тис грн. При цьому не варто забувати, що в минулому році більшість тваринників так і не змогли отримати в повному обсязі виділенні їм кошти. Таким чином, до існуючих проблем молочної галузі додались нові: пандемія, рецесія світових економік та можливаглибока економічна кризавсередині країни.

Беляєва Катерина, аналітичний департамент УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що посієш - те й пожнеш: заврожайні озимі, що побороли негоду

Останні роки Україна хизувалась гарними врожаями. Проте нинішній рік виявився складним для сільського господарства через несприятливі погодні умови. Суха осінь, аномально тепла зима та весна без дощів, – все це погано впливає на озимі та майбутній врожай.

Цього року погода влаштувала справжні температурні гойдалки для озимої, та дуже багато сортів не пройшли випробування аномальними умовами. 

Розпочались негаразди з погодою ще восени минулого року, адже при посіві озимини в багатьох регіонах України спостерігалась посуха. Майже безсніжна зима призвела до того, що на більшості посівних площ запаси продуктивної вологи в ґрунті оцінювалися як найнижчі за останні декілька років.

У виграші опинилися ті  аграрії, які пристосувалися до змін клімату та посіяли сучасні високопродуктивні посухостійки сорти озимих рослин.

В минулому році компанія Vitagro Partner вивела на ринок нові сорти від Semelita: Мулан, Мескаль, Турандот, Нота Одеська, Практік, Перепілка, які цього роки пройшли випробування кліматичними змінами та показали відмінний результат. 

Ми вирішили  проїхатися полями та зробити фото звіт, щоб наочно продемонструвати результати на посівних площах. Рослини всі забаганки стихії пережили на диво успішно, а урожай обіцяє бути відмінним.

Мулан

 

Ріверо

 

Турандот

 

Мескаль

 

Щороку науковий відділ компанії Vitagro Partner розробляє декілька десятків сортів та адаптує під умови клімату для досягнення максимально високих результатів. Не секрет, що наразі дуже важливо дотримуватись технології задля максимального результату. Агрономи консультанти в філіях компанії постійно контролюють посіви та  покращують технологію в залежності від потреби рослини. 

Отже вдалий сорт та вдало підібрана технологія вирощування – запорука високих врожаїв та гарних результатів! 

Довідка: Агрохімічна компанія Vitagro Partner – сучасна національна  аграрна компанія, що використовує у роботі передові канадські технології та інтегрує їх в український досвід. Компанія має новітню наукову базу, а передові агрономічні технології тестуються та вдосконалюються на власних полях  агрохолдингу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Правильне живлення» для рослин: як збільшити врожайність

Сьогодні аграрії зіткнулися з значним браком вологи в ґрунті, тому вибір дієвих та ефективних добрив для сільгоспвиробників актуальний як ніколи, адже від  врожайності поточного сезону, залежить і прибуток підприємства, і його можливості щодо розвитку в майбутньому.

Вітчизняні фермери намагаються реагувати на нові виклики та використовують ефективні новітні препарати та стимулятори росту. Як це роблять у ТОВ «Прогрес», що в Чернігівській області, розповів заступник директора з рослинництва Олександр Антоновський. 

«Наше господарство має в обробітку 4800 га землі. Вирощуємо озиму пшеницю, кукурудзу на зерно та силос, соняшник, сою, ріпак. Коли плануєш отримати великий урожай, необхідно застосовувати якісні препарати нового покоління. Якось на дослідницькому полігоні «R&D центрі КОМПО Експерт», який організовано на базі господарства «Дружба-Нова» агрохолдингу «Кернел», побачили в дії мікродобрива та стимулятори росту виробництва німецької компанії COMPO Expert Gmbh та комплексні гранульовані добрива під торговою маркою FERTIS NPK, які пропонує компанія BINFIELD, захотілося і собі попробувати. Зразу почали з великої партії і застосували препарати на половині площі, відведеної під пшеницю. Вже на ранніх етапах побачили різницю між добривами і звичайною амофоскою. Тоді вже навесні почали працювати і з добривами з мікроелементами, які забезпечують збалансоване живлення сільгоспкультурам», - розповів Олександр Антоновський. 

Продукти в господарстві застосовували на таких культурах як соняшник та кукурудза, озима пшениця та соя, починаючи від передпосівної обробки насіння, основного внесення, позакореневого підживлення.

«Для позакореневого підживлення ми брали «Басфоліар Мульті Фло» на зернові пшеницю та кукурудзу. «Басфоліар Екселент Фло» застосовували на соняшник та сою. Антистресант та стимулятор росту «Басфоліар Авант Натур» ми використовували для пшениці та соняшника. Хочу відзначити, що минулорічну засуху оброблені рослини перенесли краще. У пшениці покращилася стресостійкість», - розповідає Олександр Антоновський.

За його словами, пересвідчувалися в ефективності добрив в господарстві дослідним шляхом: контролювали, спостерігали за розвитком кореневої системи і підраховували прибавку врожаю. 

«Ефект від застосування препаратів можна було побачити візуально. Якось оглядаю я посіви і питаю в агронома, тут точно один сорт пшениці посіяний, адже ділянки дуже відрізнялися. Як проявив себе той чи інший продукт легко побачити в період кущення.  Коли збирали врожай, то на цьому полі з 10 гектарів отримали 1,500 тонни прибавки при використанні добрив FERTIS NPK для внесення при сівбі», - зазначає Олександр Антоновський.

Читайте також: Як ефективно підживити сад, щоб отримати гарний врожай

У теперішніх погодних умовах рослинам вкрай важливо забезпечити збалансоване живлення та захист, адже брак вологи в ґрунті аграрії фіксують на всій території України. Експерти радять сільгоспвиробникам використовувати комплексне добриво FERTIS NPK. За рахунок високого вмісту водорозчинного фосфору відбувається швидкий старт росту рослин, насамперед, інтенсивний розвиток кореневої системи та вегетативної маси, а завдяки калію забезпечується накопичення пластичних речовин, покращується якість врожаю. Сірка в складі формули стабілізує азотне живлення рослини, а мікроелементи бор та цинк допомагають активувати та регулювати синтез цукрів і крохмалю. Добриво не потребує великої кількості вологи для розчинення, швидко вивільнює елементи в доступній для рослин формі та живить протягом усієї вегетації культури.

Але, як зазначає Олександр Антоновський, для забезпечення сталої врожайності важливо також робити хімічний аналіз ґрунту по дефіциту елементів, які потрібно скорегувати. 

«Ми дослідили 1500 га своїх ґрунтів. По аналізах десь плюс мінус побачили, що за останні 10 років у нас вміст гумусу піднявся у середньому на 1%. Був 3,8-3,6%, а став 4,2- 4,6%. Зараз плануємо попрацювати з добривами і зробити аналіз ґрунту через 3-4 роки. Хочемо ще попробувати застосовувати інгібітор нітрифікації Новатек ONE при внесенні КАСу, а на наступний  рік мікроелементи та добрива застосовувати для всіх культур», - розповідає Олександр Антоновський.

Для кращого росту рослин в нетипових погодних умовах цьогорічного сезону експерти радять використовувати «БАСФОЛІАР КЕЛП СЛ». Дане мінеральне добриво з ефектом стимулятора росту рослин на основі екстракту натуральних фітогормонів росту призначене для позакореневих підживлень та передпосівної обробки насінн. За рахунок того, що в складі продукту переважають фітогормони ауксини, стимулюється розвиток кореневої системи, що підвищує стійкість рослин до складних ґрунтово-кліматичних умов та покращує поглинання поживних речовин. Синтез цитокінінів посилюється одночасно із розвитком кореневої системи, що забезпечує збільшення надземної маси рослини. 

«Ми намагаємося крокувати в ногу з часом та застосовувати на своїх посівах  новітні препарати.  Також завжди зважаємо на співвідношення ціна — якість.  Якщо хочеш отримати добрий урожай - не заощаджуй на хімії. Саме тому ми задоволені співпрацею з компанією BINFIELD, адже на власному досвіді переконалися в дієвості та ефективності препаратів від провідних виробників та можемо рекомендувати їх всім аграріям», - підсумовує Олександр Антоновський.

Про компанію BINFIELD
Заснована 2011 року компанія BINFIELD пропонує українським аграріям продукцію провідних європейських виробників — COMPO Expert GmbH (Німеччина), UAB Arvi Fertis (Литва), холдингу Grupa Azoty (Польща), Achema (Литва) та ICL (Ізраїль). Це широке портфоліо продуктів: комплексні гранульовані добрива, зокрема і безхлорні, азотні добрива, водорозчинні та рідкі добрива для позакореневих підживлень, стимулятори росту на основі фітогормонів, антистресанти з амінокислотами рослинного походження. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська соя між нескінченними правками і світовими тенденціями

У світі продовжує зростати попит на соєві боби. У перший весняний місяць 2020 року основні країни-постачальники цієї продукції зберігали високі темпи відвантаження. І це, незважаючи на те, що багато держав саме в цей період оголошували про введення жорстких карантинних заходів з причини пандемії COVID-19. При цьому запаси соєвих бобів на світовому ринку залишаються досить високими, в зв’язку з чим провідні агентства у своїх останніх звітах знижують прогнози виробництва сої.

Тож не дивно, що в поточних умовах і на українському ринку сої формується невизначеність, яка виражається в коливаннях показників як виробництва даної культури, так і її розподілу.

Масла у вогонь підливає і особисто сам президент України відтягуванням моменту підписання закону, який дозволить повернути виробникам сої можливість отримувати повернення ПДВ при експорті продукції.

Так, вже в сезоні-2019/20 в Україні фіксується скорочення валового збору сої до 4,3 млн. тонн за рахунок скорочення площ під культурою на 7%, а також зниження середньої врожайності на 3% відносно показників попереднього МР. Як вважають аналітики АПК-Інформ, зменшення валового збору сої в більшому ступені відіб’ється на внутрішньому споживанні культури. Так, за підсумками сезону очікується, що перероблено всередині країни буде близько 1,9 млн. тонн сої, що на 14% менше показника попереднього сезону. В т.ч. переробка на масло може досягти 1,7 млн. тонн (-15%).
Що стосується експорту, то в даному сегменті очікується менш істотне зниження. Згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», в сезоні-2019/20 на зовнішній ринок може бути поставлено 2,4 млн. тонн української сої, що всього на 4% поступається показнику 2018/19 МР, але на 12% менше, ніж обсяги експорту в 2017/18 МР.

Основними імпортерами української сої протягом трьох останніх сезонів є Туреччина, Єгипет і Білорусь, які з вересня 2017 р. по лютий 2020 р. сумарно закупили близько 61% всіх експортних партій даної культури. Ситуативним імпортером є Іран. Так, в 2017/18 МР Іран посів другу позицію серед імпортерів з часткою закупівель в 13% від загального обсягу поставок. При цьому в 2018/19 МР Іран не фігурував в ТОП-10 імпортерів. За підсумками вересня-лютого поточного сезону дана країна посідає 7 позицію в списку імпортерів української сої з часткою 4%.

Що стосується експорту сої в 2019/20 МР, то за підсумками вересня-лютого Україна експортувала трохи більше 2,3 млн. тонн сої, що становить понад 96% прогнозованого експортного потенціалу. Лідерство за обсягами закупівель за минулий період зберегли Туреччина – 775,6 тис. тонн, Єгипет – 437,8 тис. тонн і Білорусь – 286,1 тис. тонн. Також 198,2 тис. тонн сої було поставлено до Італії і 101,2 тис. тонн – до Греції.

За розглянутий період серед ТОП-5 імпортерів Єгипет і Італія істотно наростили обсяги закупівель української сої в порівнянні з показниками за весь попередній сезон. Так, постачання до Єгипту збільшилися на 58%, а експорт в Італію – практично в 3,5 рази. З урахуванням глобального карантину і сформованого експортного потенціалу ринку сої в Україні, до кінця сезону не очікується істотного приросту постачання, в т.ч. в напрямку ключових імпортерів.

На думку виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзани Григоренко, на розвиток ринку соєвих бобів в Україні особливим чином впливає невизначеність з відміною так званих «соєвих правок».

До цього часу актуальним залишається питання фіналізації скасування «соєвих правок». Незважаючи на те, що Верховна Рада України підтримала дане рішення шляхом прийняття ще в січні ц.р. законопроекту №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві», президент його ще не підписав. А аграрії, як правило, вже в другій декаді січня намагаються формувати чіткі плани зі структури посівних площ. Відповідно, ясності у вирішенні даного питання так і не з’явилося, що зведе нанівець докладені зусилля, і триватиме тенденція дискримінації малих і середніх сільськогосподарських виробників. Весь ринок, і не тільки український, продовжує спостерігати за розвитком даної ситуації в очікуванні якогось рішення. Особливо зараз, коли потреба в продовольстві і його забезпеченні стоїть на першому плані. Адже, як ми бачимо, попит на бобові культури і, зокрема, на сою збільшується, особливо в країнах Середньої Азії. Так чому б не стимулювати вирощування цієї продукції і не реалізовувати експортний потенціал?

Необхідно відзначити, що якісне насіння соєвих бобів в Україні є, що важливо зараз в умовах запитів ринку на не ГМ продукцію. Тільки в 2020 році (період 01.01-01.04) в Україні офіційно було сертифіковано, за даними Мінекономіки, 12762,872 тонни насіння сої (української та іноземної селекції) для сівби. Імпортованого насіння зареєстровано тільки 74,537 тонни (Канада, Франція, Чехія). Посівний матеріал сої в 2019 році вирощувався на площі 13262,41 га.

Соя – дійсно перспективна культура для українських аграріїв. Тим більше, що насіннєві компанії пропонують посівний матеріал, який все більше підходить під агрокліматичні реалії України, що зможе зробити її вирощування ще більш рентабельним.

Автор: Юлія Шевченко

Джерело: АПК-Інформ 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мораторій відмінили: хто зможе купувати землю

У ніч на вівторок, 31 березня, Верховна Рада ухвалила закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Законопроєкт № 2178-10 передбачає запуск ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року, а відповідно, і зняття мораторію на продаж сільськогоспділянок.

"Зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення – це вагомий поштовх для розвитку економіки, фермерства, аграрного комплексу в Україні", – прокоментував рішення Ради прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Суперечки щодо закону про відкриття ринку землі тягнулися кілька місяців, а під Верховною Радою в цей час тривали протести противників зняття земельного мораторію. У першому читанні документ був прийнятий ще 13 листопада 2019 року. Спочатку планувалося, що закон ухвалять у другому читанні до початку 2020 року, проте через велику кількість правок (4018) депутати не встигли зайнятися документом. Останній "раунд" розгляду законопроєкту в другому читанні тривав з 6 лютого.

В результаті ліміт на концентрацію землі встановлюється на рівні 10 тисяч гектарів (раніше пропонувалося 200 тис.), а купівля-продаж землі здійснюватиметься тільки в безготівковій формі. Такий спосіб продажу потребує підтвердження походження грошей.

Крім того, депутати вирішили, що доступ до ринку землі отримають:

- громадяни України;
- територіальні громади, держава;
- юрособи, що створені і зареєстровані в Україні без іноземних учасників;
банки.

При цьому банки зможуть стати власниками землі тільки за умови, що ділянка дісталася їм як заставне майно за непогашеним кредитом.

Доступ до ринку землі забороняється для таких категорій:

-іноземці та іноземні компанії (планується референдум з цього питання);
- компанії у власності громадян країни-агресора;
- компанії під санкціями;
- компанії у власності іноземних держав, офшорів, або ж ті, бенефіціара яких неможливо встановити;
- юрособи, зареєстровані в країнах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів.

А ось орендарі, що працюють на землі з 2010 року або довше, зможуть викупити "свої" ділянки без проведення земельних торгів – за ціною нормативної грошової оцінки. Крім того, вони можуть отримати розстрочку до 10 років.

Земля державної та комунальної власності не продаватиметься. Забороняється продавати і ділянки на тимчасово окупованій території – їх можна тільки передати у спадок. Також не можуть бути передані в приватну власність ділянки, розташовані ближче ніж за 50 км від державного кордону. Останнє правило не поширюється на кордони, що проходять по морю.

Нагадаємо, мораторій на продаж землі діяв в Україні з 2001 року. Він вводився як тимчасовий захід, але постійно продовжувався. Востаннє мораторій на продаж землі продовжили до кінця 2019 року. Втім, мораторій не міг бути остаточно знято до того, як ВР ухвалить законопроєкт про обіг с/г земель.

Джерело: Сьогодні

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Із ферми до столу: чому за лічені години молочна продукція дорожчає втричі

Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ).

Скарг на те, що перекупники й переробники забирають сировину у фермерів та селян-одноосібників за безцінь, як це було до 2018 року, нині поменшало. Закупівельні ціни зросли. Молоко першого ґатунку від сільгосппідприємств переробники беруть по 8−10 тисяч гривень за тонну (залежно від регіону). Продукцію другого ґатунку (від фермерів і підприємств) — від 6,8 до 9,1 тисяч. Усе молоко від домогосподарств вважають несортовим і купують по 4,5−6,5 тисяч гривень за тонну.

При цьому у галузевих асоціаціях стверджують: чесні виробники також заробляють на тонні переробленої продукції одну — максимум дві тисячі гривень.Є інша інформація: середня оптово-відпускна ціна молочної продукції — 18 гривень за літр. Тобто, насправді після переробки кілограм молока дорожчає на 8−11 гривень. Якщо вирахувати виробничі і логістичні витрати — «навар» переробників і справді незначний.

«Найбільше на українському молоці наживаються посередники та підприємства торгівлі. Якщо привести до літрового відповідника специфічну українську «умовно-літрову» тару (від 830 до 950 грамів) та відняти транспортні витрати і вартість зберігання, торговці «піднімають» по 10−12 гривень на кожному кілограмі. При цьому, якщо аграріям, щоб заробити удвічі меншу суму, потрібно не один рік викохувати худобу, витрачатися на корми, електроенергію тощо, продавці мають такий фінансових результат за лічені дні, а то й години, — розмірковувють фахівці АВМ. —  Хтось скаже: ринок — є ринок. До чого тут усі ці підрахунки? Але ж якщо ситуація і справді «критична», як кажуть фахівці, то, мабуть, в інтересах і виробників, і держави спробувати якось «натиснути» на продавців, аби вони бодай трохи зменшили націнки, щоб стимулювати українців купувати вітчизняну, а не імпортну молочну продукцію?"

Ще один варіант: зниження ПДВ на деякі види соціальної продукції — того ж набілу та хлібобулочних виробів. В Україні цей показник, нагадаємо, 20%, а у сусідній Польщі, приміром, — лише 5%. І це — одне із пояснень того, чому польська продукція нині успішно конкурує із нашою не лише на міжнародному, а й на внутрішньому українському ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview