«Ми цього року двічі сіяли і двічі нічого не зібрали», - аграрії Одещини на межі повного банкрутства

Урожай озимих в області втрачено на понад 300 тис га. Частину цих площ агровиробники пересіяли ярими культурами – кукурудзою, соняшником, просом. Однак, через несприятливу погоду вони втратили і цей урожай, передає прес-служба ВАР.

«Ми цього року два рази сіяли і два рази нічого не зібрали. У Бессарабії 80% господарств, у яких загинули озимі, спромоглись, позичивши гроші в банках, посіяти ярі. Станом на сьогодні близько 30% площ уже загинуло. Ще на відсотках 30 бачимо, що немає шансів щось зібрати. Тому приблизно відсотків під 70 – це повторна загибель уже пересіяних культур», – зазначає керівник «Компанії Агро Юг» з Білгород-Дністровського району Одещини Олександр Денисенко.

Аграрій розповідає, що крім засухи полями «пройшлась» і буря, яка перейшла у град. В результаті у його господарстві вибило 82 га соняшнику і 130 га проса.  
В Ізмаїльському районі Одещини чимало господарств пересіяли площі озимих, однак тепер змушені кукурудзу переробляти на силос, а поля із соняшником – передисковувати: урожаю немає.

«Їх сіяли після пшениці, ячменю, ріпаку, – розповідає керівник «СФГ Ратушненка М.І.» Микола Ратушненко. –  Попередні культури витягнули на себе весь залишок вологи. Наприкінці травня дощі трохи пройшли, але вони були локальними і у вигляді злив, тому позитиву від них ніякого: все стекло і земля залишилась такою ж  сухою. Рослини піднялись до 50-60 см. Кукурудза навіть не викинула мітелку, а соняшник у деяких місцях головку сформував, а у деяких – ні. Ми у своєму господарстві нічого не пересівали. Після загибелі озимих, передискували ці площі і залишили під паром: не бачили економічної вигоди у пересіві», – розповідає агровиробник.

На урожай ярих сподівались і в господарстві Юрія Яловчука ТОВ «Колос», яке знаходиться у Великомихайлівському районі Одещини. Однак, перспективи невтішні.

«Ми посіяли восени пшеницю, ріпак, ячмінь, а з навесні з ярих – теж ячмінь, горох, кукурудзу, соняшник.  Загалом із 2 тисяч гектар зібрали всього 500 тонн зерна. Ріпак пропав ще з осені, а урожайність інших озимих – 2-3 ц з 1 га. Тисячу га ми взагалі не збирали. Думали, що за рахунок кукурудзи виправимо становище. Але вона висохла. І всю кукурудзу, яку ми посіяли на зерно, доводиться косити на силос. Маємо надію ще на соняшник, але втрачаємо її щодня, бо він також сохне. У нас 450 пайовиків. Згідно із договором, їм потрібно видати по 2 тонни зерна, на що треба 900 тонн. А ми маємо всього 500, тому наразі прийняли рішення видавати половину», – каже сільгоспвиробник. Податкові

Втрата двох урожаїв та ще й після попереднього неурожайного року – катастрофічна для агровиробників. Наразі немає чим платити орендну плату та податки. Аграрії відзначають: у регіоні наростає соціальна напруга, яка буде лише посилюватись. Місцеві бюджети недоотримають значні суми коштів.

Разом з тим, ще у травні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства обіцяло виділити кошти для компенсації збитків за втрачені посіви озимих. Однак, аграрії так нічого і не отримали. Більше того: цього тижня Міністр Мінекономрозвитку Ігор Петрашко заявив, що «механізму виділення коштів на безповоротній основі для компенсації втрат аграріїв міністерство так і не знайшло».

«Це не відповідає дійсності: механізм відшкодування збитків аграріям є і Всеукраїнська Аграрна Рада неодноразово наголошувала на цьому та  пропонувала його до розгляду та реалізації. Про пропозиції ВАР чудово знають і в Міністерстві, і в уряді. Адже ми це питання підіймали ще навесні і озвучували під час наради з аграріями, яка відбулась після їхнього протесту під стінами Кабміну та Офісу Президента», – наголошує заступник голови ВАР Денис Марчук.    

Зокрема, Всеукраїнською Аграрною Радою пропонується:

перерозподілити кошти бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку виділено 4 млрд. грн, шляхом внесення змін до постанови уряду від 8 лютого 2017 р. № 77.  На один із її напрямків – «Фінансова  підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» – передбачено 1,2 млрд грн. Кошти саме цього напрямку можна спрямувати на компенсацію збитків аграріям, які постраждали від посухи;

гроші для агровиробників можливо виділити також із резервного фонду бюджету. Умови використання таких коштів передбачають їх повернення. Однак, через внесення змін до пункту 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету можливо передбачити виділення коштів на безповоротній основі суб'єктам господарювання. Зокрема, в разі загрози продовольчій безпеці України, спричиненої наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

ВАР закликає Мінекономрозвитку, уряд та парламент використати обидва запропоновані механізми для виділення коштів!

Ваш вибір 'Подобається'.

Кількість сільськогосподарської землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись

Тема виведення агросектору з тіні  стала однією з найактуальніших під час круглого столу «Актуальні агроподаткові та земельні питання», який відбувся в Умані за участі аграріїв, представників міністерств, парламенту, місцевої влади, українських та міжнародних організацій.

«Із понад 33 млн га с/г землі, які сьогодні в Україні обробляються – це  без врахування окупованого Криму та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, - понад 13,2 млн га обробляються повністю в чорну. І найстрашніше те, що кількість землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись», - зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

Наразі у Верховній Раді розглядається три законопроєкти - №3131, №3131-1 та №3131-2  - які покликані вивести агросектор із тіні. Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту до прийняття основний законопроєкт №3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції».
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей наголосила, що міністерство офіційно підтримало усі три законопроєкти, оскільки вони спрямовані на боротьбу із використанням необлікованої землі, на якій  вирощується сільськогосподарська продукція. 

 «Разом з тим, з усіх трьох законопроєктів Мініфін надав перевагу базовому законопроєкту – №3131, бо він найбільше вирішує питання навантаження на 1 га, незалежно від обсягів підприємства. Земля повинна ефективно використовуватись всіма господарями і держава повинна отримувати від цього певний розмір податків. Це стимулюватиме власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально, оформлювати прозорі відносини з орендарями власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально. Це стимулюватиме до легальної роботи ті господарства, які продають продукцію за готівку і не сплачують податки, викривлюючи таким чином конкурентне середовище», - зазначила Світлана Воробей.

Разом з тим,  заступниця голови ВАР, експерт з питань податкової політики, практикуючий сертифікований аудитор, партнер компанії Crowe Erfolg Ukraine та Crowe A&A Ukraine (член Crowe Global) Ольга Богданова наголосила, що законопроєкт 3131 – є революційним для аграрної галузі.  

«Зараз у нас 40-50% обігу сільгосппродукції знаходиться в тіні. Саме цей законопроєкт передбачає мінімальне податкове навантаження на всіх – від користувача, фізичної особи, – до орендаря, юридичної особи. Тому саме цей законопроєкт буде проривним, який змінить правила гри в агросекторі. Завдяки йому будуть наповнюватись місцеві бюджети, адже податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується за місцем розташування земельної ділянки», - наголосила Ольга Богданова.
Окрему увагу приділили питанню оподаткування сімейних фермерських господарств. Радник першого заступника голови ВРУ Олена Київець ознайомила присутніх із варіантами оподаткування для такої форми господарювання.

 Голова Черкаської облдержадміністрації Роман Боднар відзначив важливість заходу, який ініціювала Всеукраїнська Аграрна Рада:  

«Дані законодавчі ініціативи, які ви вже не один місяць обговорюєте, можуть вплинути на ефективність аграрного сектору та на наповненість місцевих бюджетів. У нас велика частина і обласного, і місцевих бюджетів складає плата за землю і ПДФО від використання земельних паїв. Якщо сьогодні в дискусії буде знайдений консенсус, а потім – і у Верховній Раді, то дані рішення дадуть змогу швидкими темпами розвивати аграрний сектор і, найголовніше, підвищувати ефективність та створювати додану вартість у регіоні» - зазначив Роман Боднар.

Законопроєкт №3131 може бути розглянутий Верховною Радою уже в липні цього року. 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ціни на ягоди в Україні дозволяють фермерам відмінно заробляти

Українські садівники, які в умовах зростання конкуренції на ринку в останні роки постійно стикалися зі зниженням середніх цін на вирощувані ягоди, в 2020 році нарешті винагороджені. «Ось так би завжди!» - це найбільш поширена фраза, яку доводилося чути від українських ягідників минулого тижня, коли на ринку одночасно з'явилися майже всі ягоди і були озвучені ціни на них.

Аналітики EastFruit проаналізували цінову ситуацію по кожному з видів ягід.

Полуниця продавалася оптом в середньому по 50 грн/кг ($1,9 кг), і це за ягоду середньої якості. При наявності ягоди преміальної якості та у відповідній упаковці можна було виручити навіть більш 70 грн/кг ($2,6). Таким чином середня оптова ціна на полуницю була на 65-70% вище, ніж роком раніше і це в розпал сезону! Для порівняння, в Польщі ціни майже на 60% нижче, ніж в Україні.

Українські заморозчики так і не розпочали сезон заморозки суниці садової через занадто високої ціни на ягоди. Як правило, найнижча ціна на ягоду на ринку досягається в середині червня. У минулому році середня ціна на ягоду для свіжого ринку до 15 червня впала до 25 грн/кг ($0,9) і це була найнижча точка, після чого ціни почали зростати. Однак, в цьому році, ціни в цей же час були в два рази нижче.

Слід зазначити, що в неділю 21 червня 2020 року ціни на ягоду в окремих регіонах все-таки опустилися до позначки 25 грн/кг, але ягоду високої якості, як і раніше продавали по 30 грн/кг ($1,1) в середньому. Причому ціни вирівнялися, і були практично ідентичними у всіх регіонах України.

Малина в Україні минулого тижня чудово продавалася в середньому по 150 грн/кг ($5,6). Роком раніше ціни на ранню малину в цей же час становили близько 90 грн/кг ($3,3). Тобто були на 40% нижче. Звичайно, поки що не можна з цього робити далекосяжні висновки, тому що сезон поки не можна вважати розпочатим, так як на ринок надходять лише невеликі партії найбільш ранніх сортів малини. Проте навіть на цих обсягах можна непогано заробити.

«Малина в 2018 році стала розчаруванням для фермерів, які тоді другий рік поспіль несли збитки внаслідок перевиробництво і вкрай низькі ціни. Нерідко малину продавали в сезон масового збирання по 10-12 грн/кг (40-50 центів за кг). Тому багато хто позбавилися від плантацій малини, а паралельно з цим різко збільшилися потужності по заморожуванню ягоди – тобто, знизилася пропозиція і виріс попит. Відповідно, вже в 2019 році малина знову стала дуже прибутковою позицією», - пояснює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Тим не менш, незважаючи на хороший попередній сезон і високий ціновий старт, не всі впевнені в тому, що ціни на малину збережуться на високому рівні весь сезон. За оцінками аналітиків проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», малина менше інших ягідних культур постраждала від заморозків навесні 2020 року. Тому урожай очікується, як мінімум, не гірше торішнього.

Лохина – це найприбутковіша ягідна культура України останніх років. Саме тому так багато закладається нових плантацій лохини. За темпами розширення площ під лохиною Україна взагалі входить у число світових лідерів. Сезон лохини в Україні поки що тільки починається, але перші ціни дуже радують фермерів – 350-400 грн/кг ($13-15 кг) вдавалося отримати тим, хто зміг зібрати урожай лохини першим. Тим не менш, як і по малині, експерти дуже обережні в прогнозах цін на блакитну ягоду, враховуючи розширення площ в країні та зниження купівельної спроможності населення.

Сезон масової реалізації лохини в Україні в цьому році, як очікується, розпочнеться на початку липня і триватиме до другої половини серпня.

Ожина зараз продається в Україні в середньому по 150 грн/кг, як і малина, і ціни на неї вже почали активно знижуватися. Ця ягода стає все більш популярною завдяки розширенню доступу українських садівників до кращих сортів іноземної селекції, які відрізняються високими смаковими якостями і високою продуктивністю. Відповідно, в цьому році очікується також підвищення виробництва ожини в Україні, і не можна гарантувати, що ціни на неї будуть настільки сприятливими і під час сезону активного прибирання.

Жимолость, незважаючи на безліч скептичних відгуків від тих, хто першими посадив цю ягоду, продовжує завойовувати популярність в Україні. Попит на саджанці жимолості дуже високий. Однак у 2020 році ця ягода сильно постраждала від заморозків, тому, незважаючи на швидкий ріст площ, її виробництво не може істотно збільшитися. Ціни поки що тримаються на дуже сприятливому для виробників рівні – від 220 до 300 грн/кг ($8,2-11,2), в залежності від сорту і обсягу партії.

Смородина чорна смородина червона і агрус вже теж доступні на ринку. Оптові на ці ягоди коливаються в межах від 60 до 80 грн/кг ($2,2-3.0). При цьому червона смородина в середньому на 10-15 грн/кг дешевше, ніж чорна. Інформації про те, наскільки дані ягоди постраждали від заморозків, дуже мало. Тому складно спрогнозувати розвиток подій на цьому ринку.

Слід зауважити, що ягідний сезон у 2020 році зрушився в середньому на 7-10 днів через холодну весну. На ціни, звичайно ж, вплинули і заморозки, які сильно знизили обсяги виробництва ранніх ягід, а також кісточкових фруктів – насамперед черешні та абрикоса. Хоча вже на цих вихідних, тобто 20-21 червня, ціни на черешню пізніх сортів, до збирання якої приступили садівники, почала різко знижуватися. Вже сьогодні черешню можна було купити оптом за цінами від 20 грн/кг (75 центів США), а це означає, що ціна вже опустилася нижче рівня минулого року. Роком раніше в цей час черешню продавали в середньому по 25 грн/кг

Таким чином, не виключено, що за зниженням цін на черешню, піде і динамічне зниження ціни на ягоди.

Агрорейдерство по-українськи: як захистити свою землю

Причини рейдерства

Прискорена підготовка до запуску ринку землі лише грає на користь особам, які прагнуть заволодіти чужою землею у незаконний спосіб. Щороку під час сівби та жнив частота запитів і дзвінків щодо проблеми рейдерства стрімко зростає. Чому так? Проблемою і підґрунтям для можливого незаконного заволодіння землею і майном аграріїв є відсутність кадастрових номерів на розпайовані ділянки, право власності на які посвідчувалося держактами старого зразка, відсутність земельних ділянок у кадастрі або недостовірність унесених до нього даних, невідповідність даних у ДЗК їх паперовим джерелам, неоформлені спадкові права на земельні ділянки; помилки в технічній документації, суперечності внаслідок зміни підходів та способів обмірів тощо.

Основними підставами для рейдерів атакувати є:

Непогашені борги (кредити);

Непрозоре, неправильне ведення господарських (бухгалтерських) операцій, порушення у сфері оподаткування (умисне чи з необережності);

Незареєстровані активи (майнові права);

Відсутність кваліфікованої юридичної підтримки;

Відсутність фізичної охорони агропідприємства;

Відсутність належного захисту конфіденційної інформації, комерційної (службової) інформації, неналежне зберігання статутної документації;

Відсутність належної комунікації між працівниками та керівництвом підприємства, органами місцевої влади , належної комунікації та соціальних стосунків з власниками орендованого майна.

Вказані підстави дають можливість рейдерам вчинити наступні незаконні дії:

Підробка документів;

Внесення змін до державних реєстрів на підставі підробних документів (щодо власників, керівників підприємства);

Створення штучних боргів підприємства (кредити, позики);

Відчуження активів в рахунок штучних боргів;

Змова з керівними органами (менеджментом) підприємства;

Змова з представниками державної та місцевої влади;

Силове захоплення підприємств (його активів);

Арешт активів (на підставі фіктивних або реальних кримінальних справ);

Знищення продукції підприємства;

Підкуп, залякування менеджменту.

Подвійна реєстрація договорів оренди землі як інструмент рейдерських схем в Україні

Рейдерські захоплення частіш за все відбувається там, де є незавершене питання оформлення договорів на землю. Спочатку пайовик підписав договір оренди з одним орендарем на 7 років, потім через деякий час прийшов інший орендар, запропонував більшу орендну плату, і селянин підписав інший договір на оренду свого паю. А потім починається боротьба старих і нових орендаторів паїв. Схеми досить схожі: таємна зміна власника, штучне нарощування боргів, силове відбирання техніки і врожаю, тиск і залякування.

Подвійна реєстрація договорів оренди землі є одним із інструментів, що використовуються в агрорейдерстві, як зі сторони осіб, що укладають нові договори оренди землі з їх власниками, так і зі сторони осіб, які вже мають такі договори, укладені до 2013-2016 років. Земельні ділянки та права на них до 2013 року реєструвались в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, поземельній книзі в паперовому вигляді з одночасним перенесенням в автоматизовану систему державного земельного кадастру. На практиці трапляються випадки, коли договори оренди землі, що були укладені до 2013 року, містять відмітку про їх державну реєстрацію, однак лише в поземельній книзі в паперовому вигляді, без перенесення до автоматизованої системи ДЗК, у зв'язку з чим інформація про такі договори відсутня в ДЗК, а договір є таким, що не зареєстрований. Такі договори дуже часто мають ознаки підробок - недійсність підписів орендодавців, виправлені від руки дати підписання договорів, виправлені терміни дії договорів або підписані договори оренди між сторонами зареєстровані через декілька років після його підписання, чим незаконно подовжено його дію, на що власник землі не розраховує, підписання пустих бланків договорів з боку орендодавців та внесення без їх відома умов та строків оренди землі, не передання примірника договору орендодавцю тощо, чим користуються недобросовісні особи.

У таких випадках коли громадяни - власники земельних ділянок намагаються реалізувати своє законне право на передачу в оренду своєї землі орендарю з'являються попередні орендарі з начебто дійсними договорами оренди, які мають вище перелічені ознаки.

Щодо схем реєстрації нових договорів оренди землі то тут слід зазначити, що основними моментами, які використовують шахраї є відсутність державної реєстрації попередніх договорів оренди землі в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; підробка документів та підписів попередніх чи дійсних орендарів - фіктивні схеми переходу корпоративних прав попереднього орендаря за фіктивними операціями - фіктивний продаж корпоративних прав, перехід права на підставі фіктивних боргів підприємств або фіктивних кредитів, підробка даних державного земельного кадастру, інформації у витягах з ДЗК тощо. Поширена схема, коли аферисти пропонують пайовикам кращі умови оренди, збирають з них заяви, що вони нібито не підписували чинні договори оренди, і передають їх в комісію Мін'юсту, яка скасовує чинні договори.

Складність скасування такої подвійної реєстрації полягає у процедурі доведення фактів підробки та незаконності дій як самих шахраїв, так і посадових осіб, що здійснюють таку подвійну державну реєстрацію прав на землі, що на практиці займає досить тривалий час і завдає значних збитків для законних орендарів.

Держава намагалася врегулювати проблему з реєстрами и договорами оренди, і Верховна Рада 5 грудня 2019 року ухвалила в цілому законопроєкт №0858 щодо протидії рейдерству. Документ передбачає, що власник земельної ділянки в односторонньому порядку може вимагати нотаріального засвідчення договору оренди, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли угоду потрібно нотаріально засвідчити). Згідно із законом, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державну реєстрацію скасовують у разі поділу або об'єднання земельних ділянок, скасування держреєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення, а також якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі, не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації ділянки допустимо тільки з одночасним припиненням таким рішенням усіх прав, зареєстрованих щодо ділянки. Крім того, орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не можна зменшити за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його відновлення.

Як попередити захоплення і куди звертатися в разі захоплення

Що варто пам'ятати? Рейдерські напади відбуваються не просто так, а часто внаслідок недобросовісного партнерства та конкуренції. При цьому, директор компанії часто не звертає увагу на "симптоми" небезпеки. Рейдери - це дуже широка група людей, до якої можуть входити і колишні партнери, із якими підприємство не розрахувалось, також у цьому процесі можуть бути задіяні правоохоронні органи, або їх пасивна участь може сприяти.

Тож кожен підприємець має самостійно дбати про свій бізнес, розробивши власну методику захисту, в яку обов'язково мають бути включені наступні пункти:

Попередня розробка алгоритму дій у випадку рейдерської атаки. В такому алгоритмі мають бути прописані дії кожного співробітника, від директора до штатного працівника. Основна мета такого алгоритму - оперативно і ефективно заблокувати кошти і майно з метою неможливості заволодіння ними зловмисниками.

Захист майна шляхом внесення його у заставу/іпотеку пов'язаним компаніям, а також «перехресне» володіння акціями суміжних компаній.

Організація на підприємстві системи економічної безпеки і безпеки в цілому.

Захист документообігу шляхом розробки спеціальної політики доступу до документів та зберігання їх.

Контроль дебіторської та кредиторської заборгованості.

Систематичний моніторинг відкритих реєстрів щодо відповідності інформації, зазначеній в них, дійсності.

Певну специфіку мають рейдерські атаки на агробізнес, оскільки вони є більш фізичними - зазвичай це захоплення ділянки та врожаю. Тому, окрім перелічених вище пунктів, володільці агробізнесу обов'язково мають звернути увагу на:

Наявність в установчих документах «антирейдерських пунктів» - як то обмеження повноважень директора, засновників, особливі вимоги к укладанню правочинів.

Своєчасна пролонгація і державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, що дозволить попередити «подвоєння» реєстрації таких договорів.

Боротьба з рейдерськими атаками зазвичай має декілька етапів:

Адміністративне оскарження - звернення до поліції та до Комісії щодо розгляду скарг в сфері державної реєстрації.

Судове оскарження, з обов'язковими заходами забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо внесення будь-якої інформації до державних реєстрів щодо позивача.

Робота з засобами масової інформації, яку слід вести паралельно з суто юридичною роботою, оскільки в цій справі важливо привернути увагу до ситуації рейдерської атаки.

З практики нашої компанії можна виділити яскравий кейс щодо агрорейдерства. На підприємство прийшла нова команда керівників. Однак, у старій команди були свої плани на цю базу: або захопити її, або, як мінімум, впливати на політику і на нове керівництво. Вони провели передоплату "за товар" на підконтрольну транспортну фірму, потім через ряд транзитних фірм ці виведені гроші були заведені в якості передоплати. Сума виведених грошей і передоплати були ідентичні - 5.5 млн грн. Після чого стара команда виписала довіреність на позаштатного юриста на представлення інтересів бази. Вже після залучення нового керівництва старий позаштатний юрист подовжував визнавати в суді всі вимоги «кредиторів». Після того, як рішення набрало законної сили, позивач («кредитор») пред'явив рішення суду на 5.5 млн грн, чим заблокував діяльність агропідприємства, оскільки елеватор не міг погасити суму боргу. Для цієї компанії історія закінчилася позитивно, тому що наша команда юристів змогла поновити строк на оскарження та довести в суді фіктивність операції, але в Україні багато власників просто не встигають цього зробити.

Ми сподіваємося, що ці знання Вам ніколи не доведеться застосовувати на практиці, але для зменшення ризиків радимо вести належну попереджувальну роботу на Вашому підприємстві.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner

Джерело: biz.ligazakon.net

Ваш вибір 'Подобається'.

Неврожайний рік: погодні аномалії невдовзі можуть стати нормою

М’яка європейська зима без морозів і снігових переметів вийшла боком. Земля пересохла, а рівень води в річках та водосховищах впав до критичного рівня.

Одеська область – одна з тих, що постраждали найбільше. Подекуди дощу не бачили майже рік. Гідрометцентр зафіксував найнижчу за останні 20 років кількість опадів в регіоні.

У південних районах Одещини посуха вбила 80% посівів. Інститут космічних досліджень за допомогою супутників навіть зробив знімки, як виглядають нині поля на півдні. На 300 тис. гектарів врожаю взагалі не очікують.

Від погоди постраждали й центральні регіони України. В Київській області до посухи тут приєднався холод у травні. Фермерам довелося переживати не тільки за зернові, а ще й за кукурудзу з соняшником.

На сільське господарство ще й вплинув коронавірус. Карантин спровокував логістичний колапс. Особливо, це стосується тих підприємств, які працюють на експорт. При закритих кордонах доставка товару стала справжнім квестом.

Окрім того, карантинні обмеження спровокували фінансову кризу. Деякі навіть закордонні замовники просять відстрочку платежів. Багато партнерів закрилися через карантин.

Але з іншого боку – сільське господарство має переваги над іншими сферами під час кризи. Експерти кажуть, що на світовому ринку попит на українське продовольство буде завжди.

Ситуацію врятували дощі, які рясно накрили Україну в кінці травня. Аграрії поступово вчаться працювати за новими законами природи. Якщо раніше у нас була зона помірного клімату, то зараз – Україна поступово переміщається в субтропіки.

Щодо врожаю пшениці, попри погодні сюрпризи, прогнози експертів – оптимістичні. Росту цін на хліб скоріше всього, не буде.

А ось з овочами ситуація не така однозначна. Минулоріч в Україні виник дефіцит картоплі. Експерти кажуть, що імпорт був безпрецедентним. В десятки разів більше, ніж зазвичай. Цього року вітчизняні фермери зреагували на кон’юнктуру ринку.

Українські аграрії зараз думають не тільки про врожай, а й про обіцянки влади. Тим, хто найбільше  постраждав від погодних сюрпризів, держава планувала виплатити компенсації. Правда, обіцяла  давно, але грошей так поки і не видно.

Тим часом експерти попереджають, що через глобальні кліматичні зміни нинішні погодні аномалії невдовзі можуть стати нормою. Аби вижити, аграріям доведеться переходити на інші сорти рослин та нові технології.

На півдні Одещини спостерігають найбільшу посуху за понад 70 років. Через аномально безсніжну зиму на Бесарабії нині пропало більше половини озимини.

Джерело: fakty.com.ua

 

Доцільність застосування регуляторів росту у посівах соняшника

Регулятор росту Брілон при застосуванні в посівах соняшника сприяє підвищенню стійкості рослин до несприятливих погодних умов за рахунок зменшення висоти рослин  та потовщення клітинних стінок стебел. Крім того, препарат стимулює розвиток кореневої системи, впливає на виповненість та крупність насіння, а також збільшує урожайність.

Діюча речовина Брілону – етефон у рослині рухається базипетально і розкладається на етилен та фосфорну кислоту. Етилен, своєю чергою, виступає як інгібітор транспортування ауксинів і біосинтезу гіберелінів, що призводить до штучної регуляції ростових процесів. Необхідно враховувати, що діюча речовина має пролонгований період поглинання, при цьому вона не фотостабільна, тому досить швидко розкладається під прямими сонячними променями.

Обприскування посівів соняшника необхідно проводити із фази 8 листків до утворення «зірочки» (BBCH 18-39) з нормою 0,5-1,0 л/га. Препарат Брілон сумісний  із фунгіцидами та мікродобривами, проте його не можна змішувати з препаратами, що містять сірку, мідь та пестицидами із класу дитіокарбаматів. Оптимальною температурою повітря при обприскуванні препаратом є +15…+25 °С.

За даними проведених досліджень впродовж 2019 року  в різних регіонах України на різних фонах удобрення та на різних гібридах, було встановлено істотний позитивний вплив препарату Брілон на ряд морфолого-біологічних показників у порівнянні до контролю (табл. 1), а саме:

Мал.2: Позитивний вплив на кореневу систему

Мал.3: Позитивний вплив на діаметр та виповненість корзинки

Незважаючи на ряд позитивних характеристик препарату, в результаті досліджень були встановлені окремі особливості, які варто відзначити, а саме:

  • на другу добу після внесення препарату спостерігали на рослинах соняшника «опускання» листя, проте на четверту добу ріст і розвиток рослин соняшника відновлювався, і в подальшому зазначені симптоми дії на рослинах не спостерігались;
  • застосування препарату в період поєднання декількох екстремальних факторів для рослин (засухи та приморозків, підвищених температур та суховію) є недоцільним. Тому що за дефіциту вологи та високих температурах рослина виділяє етилен самостійно, а при підвищеній температурі повітря швидкість вивільнення етилену з етефону зростає, що значно знижує ефективність препарату.

Таким чином, застосування регулятора росту Брілон у посівах соняшника допоможе повністю розкрити потенціал врожайності кожного гібрида. Надзвичайно актуальним буде застосування регулятора росту Брілон в умовах сезону – 2020 у зв’язку із випаданням надмірної кількості опадів, що сприятиме наростанню значної надземної маси, а в подальшому – зможе призвести до вилягання рослин під впливом вітрів. Також доцільним та науково-обґрунтованим є застосування Брілону на високорослих гібридах соняшника та на високих фонах мінерального живлення, особливо азотними добривами.

За матеріалами агрономічного департаменту UKRAVIT

Ваш вибір 'Нічого сказати'.