На Черкащині олійний завод почав переробляти кукурудзу

ТОВ «Красногірський олійний завод» (с. Антипівка, Золотоніський р-н, Черкаської обл.), яке переробляло насіння соняшнику та рапсу, буде працювати і з кукурудзою. Про це повідомила прес-служба Черкаської ОДА.

Зазначається, що з зернової у процесі переробки отримуватимуть олію та корм для свійських тварин.

«Переробка кукурудзи – це інші ринки збуту та нові економічні умови, можливості, що вимагають від нас диверсифікації роботи підприємства, аби ми й надалі пропонували якісну та натуральну продукцію», – прокоментував власник заводу Віктор Полозов.
Більшість своєї продукції підприємство експортує в країни Європи, Азії та Близького Сходу. Все виробництво сертифіковане і екологічне.

«Тут застосовують нові технології на виробництві, дозволяють диференційовано підходити до сировинної бази, кінцевого продукту, що дозволяє підлаштуватися під зміни ринку», – зазначив перший заступник голови Черкаської ОДА Дмитро Ляшов.

 

Джерело: apk-inform.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

"Класичний випадок лобіювання інтересів": Саакашвілі виступив проти квот на імпорт добрив

Голова виконавчого комітету Нацради реформ Міхеіл Саакашвілі виступив проти запровадження мит на імпорт міндобрив та планує підняти це питання на зустрічі з прем'єром Денисом Шмигалем.

Пр це він заявив під час онлайн-зустрічі з бізнесом, передає "Інтерфакс-Україна".

Саакашвілі наголосив, що ініціатива із введеням мит на міндобрива - "класичний випадок лобіювання інтересів монополістично-олігархічного бізнесу".

Читайте також: Квоти на імпорт добрив: як фермери рятуватимуть хімічний бізнес олігархів

"Ситуація наступна: захищаючи українського виробника, в результаті закривається імпорт добрив не тільки з Росії, але і з Європи, які на 30% дешевше обходяться, ніж з Росії. Ситуація проста. У нас є монополіст-олігарх, в даному випадку це Фірташ, і, наскільки я розумію, Бахматюк. Вони поділили ринок", - підкреслив Саакашвілі.

За його словами, з іншого боку є невеликі виробники добрив, які прекрасно конкурують і отримують прибуток.

Нагадаємо,стало відомо, що за підсумками розслідування Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі (МКМТ) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства витупило із готовністю ввести квоти на імпорт мінеральних азотних добрив в Україну. Йдеться про імпорт з країн-торгових партнерів України -  країни ЄС, Перської затоки, Північної Африки, а також Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США. Аграрії повстали проти такого рішення і провели акцію протесту

Агровиробники та експерти наголошують: введення квот на імпорт добрив – це перекладання коштів з кишені аграріїв до кишені олігарха. Адже Антимонопольний комітет України  (АМКУ) ще минулого року визнав групу компаній «Остхем» монополістом на ринку мінеральних добрив, яка зловживала своїм монопольним становищем, що призввело до отримання нею надприбутків і завищенню цін на добрива.

 

 

СЕТАМ заявив про завершення підготовки системи для продажу земельних ділянок

Система для продажу земельних ділянок державного підприємства "СЕТАМ" пройшла випробування і готова до проведення аукціонів, для її реалізації потрібна тільки постанова Кабінету міністрів, що визначає процедуру таких торгів.
Про це повідомив в.о. гендиректора "СЕТАМ" Олександр Мамро, передає БізнесЦензор.

"Наша система була апробована і повністю готова. Були певні помилки, були досягнення, але визначатися буде Кабмін. Ми готові проводити ці торги, система готова - особисті кабінети, супровід тощо", - сказав Мамро.

За словами Мамро, "СЕТАМ" здатний самостійно проводити такі торги, однак не підтримує перспективу монополії на ринку.

Як повідомлялося, ДП "СЕТАМ" Міністерства юстиції України в кінці вересня 2018 року розпочало електронні торги на право оренди державної землі.

Нагадаємо, 31 березня Верховна рада України прийняла в другому читанні законопроект №2178-10 про ринок землі. Документ набуде чинності з 1 липня 2021 року. 

28 квітня 2020 року Володимир Зеленський підписав закон про ринок землі.

30 квітня закон про ринок землі був опублікований у виданні "Голос України".

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Якими будуть ціни на фрукти та ягоди в розпал сезону

Зменшити ягідно-фруктові апетити доведеться українцям. Бо їсти черешні кілограмами зможуть не всі, а лише ті, хто мають гроші. У країні через негоду — неврожай кісточкових. Чи не замінить імпорт рідні українські фрукти? Скільки коштуватимуть черешні, абрикоси та вишні? Про це пишуть Подробности.

Біляївський район на Одещині — один з осередків садівництва. Через надзвичайно теплу зиму цьогоріч тут досить рано розцвіли фруктові дерева. Але в розпал весни вдарили морози.

У селі Троїцьке весняні холоди знищили врожай персиків, черешень, абрикосів, слив та яблук. Місцеві приголомшені: адже для багатьох вирощування фруктів — чи не єдине джерело заробітку. Йдеться про фермерські господарства сімейного типу — це сади площею до десяти гектарів.

А в місцевих селах збираються оптові скупники черешні з усієї України. Оскільки врожай поганий — ціну за ягоду пропонують утричі дорожчу, ніж зазвичай. 

Зараз в Одесі на ринках черешню продають по 130 гривень за кілограм. А що далі на північ, то дорожче. І це ще треба знайти на прилавку українську ягоду.

На одному з київських ринків пропозиція кісточкових фруктів невелика. Черешню та абрикос треба ще пошукати. І якщо черешня вже вітчизняна, то абрикос, поки що імпортний, наприклад, з Єгипту. 

Відома черешня з Мелітополя вже в продажу. Продавці кажуть: там поки що найкращий урожай. Ціна у середньому 130-150 грн за кг. Та черешня, хоч і вродила погано, все ж трохи в ціні впаде. Продавці кажуть, приблизно за тиждень. Та дешевою — однаково не буде, й навіть в сезон буде коштувати 60-70 грн за кг.

Тож цього року черешні, вишні чи абрикоси кілограмами їстимуть хіба що багатії. Бо ціни будуть гривень на 25-30 вищі за торішні. І вибору в покупця нема: або дорогий імпорт, або трохи дешевші вітчизняні ягоди й фрукти.  

"Миші" з’їли: на складах Держрезерву не дорахувалися 2700 вагонів зерна

Про це розповів радник міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол, передає прес-служба МВС.

За фактом наданої інформації колишнім керівником Держрезерву Ярославом Погорілим про виявлену аудиторською службою недостачу розпочато досудове розслідування.

«Недостача майже 2700 вагонів зерна, яке повинно знаходитися на зберіганні у Держрезерві. Сума збитків - більше 800 мільйонів гривень. Лише зі складів територіальної структури Держрезерву у Тернопільській області, звідки я родом, зникло пшениці, яка помістилася б у 150 вагонів-зерновозів», – повідомив радник міністра внутрішніх справ.

Слідчі поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.

Радник міністра наголосив, що у разі підтвердження заявлених фактів, на винних чекає суворе покарання.

«Згадані в моїй іронічній метафорі "миші", які нібито з’їли тисячі тонн зерна, мають імена та посади і обов’язково будуть покарані відповідно до українського законодавства. Сподіваюся, що збитки, завдані державі, також будуть відшкодовані», - додав Михайло Апостол.

Крім того, Михайло Апостол зазначив, що за документами певний товар на складах є, але під час перевірки з'ясувалося, що його вже немає. На одному з підприємств не знайшли майже 18 тисяч тонн зерна, на іншому — майже 20 тисяч тонн, на третьому — 112 тисяч тонн.

«Загалом 150 тисяч тонн зерна, які буцімто у нас є, але насправді вже давно розкрадені та продані. Також знайшли цистерну з нафтопродуктами. Якщо по ній стукнути, то гуде, як порожня. Якщо взяти щупом пробу рівня нафтопродуктів - цистерна повна. Зрештою з'ясувалося, що під віконечком для щупа було приварено трубу, і лише вона була заповнена нафтопродуктами, а решта цистерни стояла порожньою. Отакі винаходи. І багато інших, на які правоохоронці також дадуть оцінку», - додав радник міністра.

Ваш вибір 'Подобається'.

Детінізація агросектору: аграрії закликають депутатів підтримати законопроєкт про податок на 1 га

Усунути проблемні питання тіньової оренди сільськогосподарських земель та тіньового ринку сільгосппродукції, а також підтримати один із зареєстрованих у ВР законопроєктів, якими вводиться вирівнювання податкового навантаження на 1 га сьогодні закликав голова ВАР Андрій Дикун голову комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ Данила Гетманцева.

У своєму зверненні голова ВАР наголосив, що тіньовий обробіток землі породжує нерівні умови конкуренції між "тіньовиками" та легальними агровиробниками. Тому дане питання стоїть сьогодні надзвичайно гостро.

"Це призводить до розквіту корупції, втрат надходжень податків до бюджетів всіх рівнів, а також подальшого зростання частки землі, що знаходиться в тіньовій обробці, що досягла в 2018 році приблизно 40% всіх с/г земель", - наголошує голова ВАР.

Більше того: малі фермери, які працюють легально, опинились сьогодні в особливо скрутному становищі. Адже, на відміну від холдингів, вони не можуть компенсувати нерівність в податковому навантаженні з «тіньовиками» за рахунок економії на ефекті масштабу.
Збереження такої ситуації веде до повного знищення малих фермерів, які є сумлінними платниками податків та ведуть своє господарство легально.

Аграрний сектор чекає на усунення несправедливої ситуації, що склалась, та забезпечення рівних умов роботи.

«ГС "Всеукраїнська Аграрна Рада", від імені своїх членів, закликає Вас зробити все можливе для якнайшвидшого прийняття одного із законопроєктів: №3131, №3131-1 та №3131-2, кожен з яких призведе до детінізації вітчизняної аграрної галузі шляхом вирівнювання податкового навантаження» - наголошується у зверненні.

Ваш вибір 'Подобається'.