На підтримку АПК в бюджеті-2021 заклали лише 4,2 млрд грн

Про це повідомляє прес-служба КМУ.

Основні показники проекту Державного бюджету на 2021 рік:

ВВП – 4,5 трлн грн;

Зростання ВВП очікується на рівні 4,6%;

Доходи плануються на рівні – 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн до плану 2020 року);

Видатки плануються на рівні – 1350 млрд грн;

Середньомісячна зарплата – 13,6 тис грн;

Споживча інфляція – 7,3%;

Державний борг до ВВП – 64,6%.

Головні цифри проекту Державного бюджету на 2021 рік:

Видатки на безпеку та оборону  – 267 млрд грн (+21 млрд до плану зі змінами на 2020 рік).

Видатки на освіту – 174 млрд грн (+34 млрд до плану 2020 року).

Видатки на медицину – 156 млрд грн (+27,5 млрд грн).

Видатки на соціальний захист населення – 324 млрд грн (+7,5 млрд до плану 2020 року).

Програма «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) – 150 млрд грн (+20,7 млрд грн).

Програми підтримки малого та середнього бізнесу – 12 млрд грн:

  • на реалізацію програми портфельних гарантій планується виділити 10 млрд грн;
  • на компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн.

Фінансова підтримка регіонів (ДФРР) – 9,4 млрд грн (+4,5 млрд до плану 2020 року).

На підтримку аграріїв – 4,2 млрд грн.

Цифровізація галузей економіки – 2,9 млрд грн.

Діряві засіки: куди зникає зерно з Держрезерву України

В Україні поточного року очікується не дуже добрий урожай. До того ж з'ясувалося, що справи з державним резервом відбуваються не найкращим чином – аудит викрив нестачу 150 тис. тонн зерна. Це три тисячі вагонів. Чиновники запевняють, що зерно "з'їли миші". Та чим у разі біди годуватимуть українців?

Щоб розібратися в ситуації з Держрезервом, "Сьогодні" перевірили звіт Рахункової палати. Документ був опублікований ще навесні 2019 року, більш свіжого звіту знайти не вдалося. У звіті є дані про діяльність резерву за попередні роки. Цифри вражають – 1,7 млрд гривень, виділених на управління матеріальними цінностями Держрезерву, були використані неефективно. Згідно з документом, в Держрезерв закуповували товари без підтвердження якості. Це завдало збитків на 318 млн гривень.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко не здивований. Він запевняє, що вкрасти мільйони гривень на закупівлях дуже просто.

"Якщо у вас пшениця другого класу, її вартість завжди вища. Якщо порівнювати з четвертим класом, то відсотків на 30. Ви можете її замінити на продукцію четвертого класу. І сказати, що через певні обставини якість впала, а за це отримати різницю у незаконний спосіб", – пояснює фахівець.

А ще в Держрезерві неодноразово знаходять прострочені продукти. Так сталося, наприклад, наприкінці 2019 року, коли Державне бюро розслідувань виявило на складах "прострочення" на 60 млн гривень.

"Корупція. Це ж державне підприємство. І всі проблеми, які притаманні державним підприємствам, притаманні Держрезерву зокрема. Зникає зерно, невідомо куди", – зазначає доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський.

"Порахували кількість гризунів, якої в природі існує. Виходить, треба, щоб була атака мишей з усього ЄС або, скажімо, з Росії ... Тобто вся територія Росії може дати таку кількість гризунів, яка могла б з'їсти ту кількість зерна, що зникає в Україні за рік", – додає Козаченко.

Втім, правоохоронці вже активно шукають цих "мишей". Запевняють: у кожного "гризуна" є ім'я і прізвище.

"Національна поліція почала кримінальне провадження за статтею "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Вірю, що так звані "миші" в чиновницькій подобі будуть не тільки встановлені, покарані, але й відшкодують збитки, завдані державі і мільйонам наших громадян", – відзначає радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол.
Ці мільйонні збитки владі вже, схоже, набридли. У Мінекономіки тепер планують забезпечити продовольчу безпеку за новою схемою:

"Забезпечення продовольчої безпеки здійснюється через нові інструменти, не в межах Держрезерву. Це дійсно застарілий радянський інструмент. Держава через форвардні закупівлі або через інші інструменти створює для себе запас на комерційних підприємствах. Тобто все прозоро, все оновлюється", – пояснює міністр економіки Ігор Петрашко.
"Повну відповідальність за втрату продукції, якщо її "миші з'їдять" або ще щось станеться, несе приватна компанія. Якщо вона не хоче відшкодовувати збитки, завдані державі, держава забирає майно даної компанії, порушує кримінальні справи", – додає Козаченко.

До слова за кордоном така практика – вже незрідка. У Польщі, наприклад, існує Агентство матеріальних резервів. Ця служба керує різними видами запасів – від медикаментів до конструкцій мостів. На початку коронавірусної пандемії це агентство зіграло важливу роль. У Словаччині ж ведуть перелік предметів першої необхідності, призначених для безкоштовної роздачі населенню в разі надзвичайної ситуації.

"Якщо порівнювати в перерахунку на одного жителя країни, і порівнювати з нашим Держрезервом, то всього 25% продукції, яка зараз є в Держрезерві, ми мусимо мати в фонді. Стільки зберігають в європейських країнах", – говорить Козаченко.

Уряд ще 2015 року доручив освіжити запаси зерна в Держрезерві – продати старе і закупити нове. Та держпідприємство виконало вимогу тільки частково – просто продало старе зерно. Зрештою в певний момент запаси зерна становили лише 5% від затвердженої кількості. Чи матимуть взагалі українці, що їсти, особливо на тлі посухи на півдні?

"Урожай є. Якщо згадати врожаї, які були 15 років тому, то зернових вирощували всього близько 30 млн тонн. Зараз ми говоримо про 70 млн тонн", – заспокоює Нів'євський.

У профільному міністерстві уточнюють: збір ранніх зернових вже закінчили, і причин хвилюватися немає.

"Ми бачимо, що у нас є виробництво близько 26 млн тонн пшениці, що більш ніж достатньо як для внутрішніх потреб, так і для експорту. Внутрішнє споживання пшениці зараз становить 8 млн тонн", – наводить цифри заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький.
Проте якщо країна таки потрапить до масштабної халепи, чи вистачить нам залишків з Держрезерву, щоб уникнути гуманітарної катастрофи?

"У разі певної надзвичайної ситуації, якщо вона трапиться зараз, у нас вистачить [запасів] мінімум на 2-3 місяці. Але це зважаючи яка продукція. Деяких запасів вистачить і на півроку", – вважає Козаченко.

Це заспокоює, поки не згадаєш про корупційних "мишей", які спустошують запаси за завісою державної таємниці. Тому експерти й радять уряду скоротити запаси в рази і передати приватні склади – для якісного зберігання та постійного контролю.

Кавовий завод на Одещині виставили на продаж

Держпідприємство “СЕТАМ” Міністерства юстиції України продає завод з виробництва розчинної кави та кавових виробів в Одеській області за майже 42 млн грн. Про це інформує пресслужба ДП.

“На електронному аукціоні OpenMarket (ДП „СЕТАМ“ Міністерства юстиції України) виставлено комплекс будівель заводу по виробництву розчинної кави та кавових виробів за 41 951 755 грн”, — повідомили в пресслужбі.

За даними СЕТАМ, завод має загальну площу 7665,5 кв.м. та розташований в Одеській області, у місті Чорноморськ.

Комплекс складається з:

— восьмиповерхової виробничої будівлі з навісами, загальною площею 7665,5 кв.м;
— будівель насосної та підвальним поверхом, загальною площею 76,1 кв.м;
— резервуарів для води;
— артезіанської свердловини;
— резервуарів для шламу;
— оглядових колодязів;
— огорожі;
— воріт;
— градирні;
— покриття (тротуари, майданчики, доріжки).

Дата проведення аукціону: 25 вересня 2020 року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Гречка продовжує дорожчати: як змінилися ціни на крупи та борошно

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

Із серпня 2019 року гречана крупа подорожчала у 2,2 раза і у серпні 2020 року в середньому по країні продавалася по 36,92 грн за кг; рис за цей період виріс в ціні на 3,6% (до 23,69 грн за кг) ; манна крупа — на 2,4% (до 14,34 грн за кг).

Також подорожчали хлібобулочні та макаронні вироби. Ціна хлібу пшеничного з борошна вищого ґатунку у серпні 2020 року в середньому по країні становила 24,98 грн за 1 кг (на 4,5% більше, ніж роком раніше); хліба пшеничного з борошна першого ґатунку — 20,16 грн за 1 кг (на 5,3% більше); хліба житнього та житньо-пшеничного — 20,96 грн за 1 кг (на 2,8% більше); батона — 13,97 грн за 0,5 кг (на 2,4% більше). Макаронні вироби з м’яких сортів пшениці за вказаний період подорожчали на 4,8%, і у серпні 2020 року середня ціна на них становила 19,11 грн за кг.

Інші крупи і борошно порівняно із серпнем 2019 року подешевшали: пшоно – на 44,3% (до 19,61 грн за кг у серпні 2020 року); ячна крупа — на 6,3% (до 11,32 грн за кг). Борошно пшеничне із серпня 2019 року подешевшало на 1,4% і у серпні 2020 року в середньому по Україні продавалося по 11,57 грн за кг.

Ваш вибір 'Подобається'.

Україна наростила імпорт шоколаду на 61%

Україна у січні-серпні 2020 року імпортувала шоколаду у вигляді блоків, плиток чи батончиків без начинки на 11,87 млн дол., що на 61,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держмитслужби.

У січні-серпні 2019 року Україна купила цього продукту з-за кордону лише на 7,37 млн дол., тоді як цього року збільшила цей обсяг у понад 1,5 раза. Найбільше шоколаду Україна цього року імпортувала з Польщі (3,41 млн дол.), Німеччини (2,48 млн дол.) та Швейцарії (1,26 млн дол.).

Водночас, на експорт у січні-серпні 2020 року Україна відправила шоколаду на 26,85 млн дол., що більше на 3,71% проти аналогічного періоду 2019 року, коли експорт становив 25,89 млн дол. Найбільше шоколаду цього року Україна продала в Велику Британію (4,54 млн дол.), Білорусь (3,16 млн дол.) та Угорщину (2,63 млн дол.).

На ринку автоперевезень — профіцит зерновозів

Про це свідчать дані опитування Zernovoz.ua.

«Враховуючи існуючий профіцит і високу конкуренцію, готові змінити партнерів у поточному сезоні 38,3% опитаних, віддають перевагу роботі з перевіреними контрагентами 61,7%», — додають експерти.

Крім того, переважна більшість учасників опитування, а саме 64,6% вважають, що ставки фрахту на перевезення пізніх культур впадуть, ще 25,3% впевнені, що тарифи будуть на рівні минулого року. 

При цьому 83,7% відповіли, що ставки під час збирання ранніх культур їх не задовольнили. 

Експерти також пояснили причини таких очікувань учасників ринку.

«По-перше, протягом червня-серпня 2020 року ціни на дизпаливо виросли в середньому на 5,6%, в той же час нафта основних сортів на міжнародних біржових майданчиках зросла на 21,7-22,4%», — додали експерти, відмітивши, що вартість пального займає 33-35% в операційних витратах перевізників. 

По-друге, зниження валових зборів основних культур, затримка у збиранні ранніх зернових, яка спостерігається в поточному сезоні, а також стримування виробниками продажів згладили ріст попиту на послуги автомобілів зерновозів у червні-липні.

Джерело: agroportal.ua