На підтримку АПК в бюджеті-2021 заклали лише 4,2 млрд грн

Про це повідомляє прес-служба КМУ.

Основні показники проекту Державного бюджету на 2021 рік:

ВВП – 4,5 трлн грн;

Зростання ВВП очікується на рівні 4,6%;

Доходи плануються на рівні – 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн до плану 2020 року);

Видатки плануються на рівні – 1350 млрд грн;

Середньомісячна зарплата – 13,6 тис грн;

Споживча інфляція – 7,3%;

Державний борг до ВВП – 64,6%.

Головні цифри проекту Державного бюджету на 2021 рік:

Видатки на безпеку та оборону  – 267 млрд грн (+21 млрд до плану зі змінами на 2020 рік).

Видатки на освіту – 174 млрд грн (+34 млрд до плану 2020 року).

Видатки на медицину – 156 млрд грн (+27,5 млрд грн).

Видатки на соціальний захист населення – 324 млрд грн (+7,5 млрд до плану 2020 року).

Програма «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) – 150 млрд грн (+20,7 млрд грн).

Програми підтримки малого та середнього бізнесу – 12 млрд грн:

  • на реалізацію програми портфельних гарантій планується виділити 10 млрд грн;
  • на компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн.

Фінансова підтримка регіонів (ДФРР) – 9,4 млрд грн (+4,5 млрд до плану 2020 року).

На підтримку аграріїв – 4,2 млрд грн.

Цифровізація галузей економіки – 2,9 млрд грн.

Ваш вибір 'Подобається'.

4 кроки для удосконалення системи зрошення в Україні

В Україні необхідно створити Асоціацію водокористувачів та передати в їхнє управління деяких об'єктів зрошувальних систем, наприклад, насосних станцій. Це дасть можливість інвестувати кошти у них. Але для того, щоб ці зміни відбулися потрібна плідна співпраця законотворців, профільних держслужбовців і представників бізнесу, пише AgroPolit.com.

Також необхідний законопроєкт про створення та функціонування об’єднань водокористувачів. 

«Недосконала й застаріла державна система зрошування потребує змін. Влада не інвестує в неї і не передає її в руки с/г підприємців. Тож ми напрацювали ініціативи до законопроєкту про створення та функціонування об’єднань водокористувачів. Окрім національної програми зрошення, розглянули впровадження у програму енергосервісу. Я вважаю, що лише спільна і продуктивна робота державотворців і підприємців забезпечить добробут та економічну стабільність держави. Про проблеми потрібно говорити, щоб їх чули, а влада має їх чути, щоб вирішувати», – заявив секретар аграрного комітету, народний депутат «За майбутнє» Іван Чайківський.

Метою законопроєкту є ефективне проведення гідротехнічної меліорації на земельних ділянках с/г призначення шляхом спільного використання водокористувачами меліоративних систем та гідротехнічних споруд, надання послуг з водопостачання та водовідведення, раціональне використання природних ресурсів, поліпшення якості води та родючості ґрунтів.

Утворені за таким законом організації водокористувачів отримували б на свій баланс окремі об'єкти меліоративної системи. Це дало б можливість їх членам самостійно вкладати в них кошти і залучати інвестиції для розвитку зрошувальних систем. На даний момент необхідно визначитися зі способом передачі організаціям об'єктів меліоративної системи. Їх можна було б передавати у власність, в довірчу власність або — на умовах пільгової оренди. Також слід вирішити, чи надавати можливість бізнесу будувати нові меліоративні системи і приватизувати наявні. Крім того, потрібно визначитися з механізмом фіксації права власності на меліоративні трубопроводи.

Серед інших кроків: 

- державна програма з компенсації вартості встановлення систем краплинного зрошення та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт. 
- розробити національну програму зрошення.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Фермер із Кіровоградщини працює на електротракторі та вантажівці Tesla

Про це пише propozitsiya.com.

Зараз фермер вирощує соняшник, пшеницю та ячмінь. Електрокари на фермі вже стали буденністю, адже Сергій Омельяненко перший в Кіровоградській області придбав електровантажівку Tesla для роботи у господарстві. А бухгалтери ферми їздять на електричному Hyundai. 

«Я не ганяюсь за трендами чи новими віяннями, а встановлюю їх. Проте мова не йде про конкретну технологію, а загалом про підхід до бізнесу: інноваційність, екологічність, якість і надійність. Від самого початку заснування фермерського господарства я йшов на ризик, застосовуючи нову техніку або технологію. Починаючи з комбайна John Deere в ті часи, елеватора, продовжуючи енергозберігаючими технологіями — в нас на фермі більшість електроенергії від теплових насосів та сонячної станції. І закінчуючи Tesla, хоча ні, вибачте, саме цій тенденції кінця не буде», — розповів фермер.

Аграрій застосовує новітні технології у своєму господарстві постійно.

«Мої агрономи, інженер аналізують усе, що з’являється на ринку. Але огульно не все застосовуємо. І тут я можу не підтвердити своє «звання» новатора, адже відчуваю, що ще рано зупинитися на одній IT-програмі, оскільки з упровадженням 5G нас чекає щось нове — більш ефективне та менш затратне. Поки що ми зупинились на технології Strip-till. Замовили Tesla Semi (електровантажівка) та в очікуванні на велику техніку з електродвигунами, а в них уже закладений штучний інтелект та автоматизація. А поки купили культиватор KUHN під Strip-till, 16-рядну сівалку Tempo (E-сервіс). Придивляємось до диференційованого перевантажувача Horsch, Pottinger, KUHN», — говорить власник господарства.

За словами Сергія Омельяненко, у найближчій перспективі — збереження земельного банку господарства, поступове оновлення та покращення техніки, перехід на електротранспорт.

«Я вірю, що за ВДЕ — майбутнє, електрокари — це вже реальність. На черзі Tesla Semi, і скоро вийде електротрактор — так і будуть виглядати господарства майбутнього. Енергоефективність, екологічність, 5G простимулюють інші технології для покращення контролю та виробництва. Маю надію, що орендодавці та працівники будуть задоволені, а завдяки податкам, які ми сплачуємо, буде розвиватися село і країна в цілому», — поділився аграрій.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Миколаївщині судитимуть інженера державного підприємства за привласнення насіння соняшнику на суму майже 600 тис грн

Прокуратурою Миколаївської області затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт стосовно головного інженера державного підприємства «Дослідне господарство ЕЛІТА» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України». Про це повідомляє пресслужба відомства.

За версією слідства, посадовець у вересні 2019 року, шляхом зловживання службовим становищем, організував збір та вивезення з полів державного підприємства насіння соняшника загальною вагою біля 100 тонн, чим завдав матеріальну шкоду на загальну суму майже 600 тисяч гривень.

Дії головного інженера кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах).

За вчинене передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.

Джерело: agro-yug.com.ua

40 сортів фундука вирощує садівник-любитель на Черкащині

В Україні через зміну клімату стало можливим вирощувати все більше культур. І якщо південь України вже приглядається до вирощування оливок, як у Греції, то у центрі країни садівники вправно розводять фундук.

На Черкащині в селі Худяки  садівник Сергій Кучугурний вирощує 40 сортів фундука  з різних частин світу. Чоловік має майже 40 сортів горіхів  із різних куточків світу – Америки, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі.  

Садівник сам  відпрацьовує технології посадки, обрізки та експериментує з різними видами цього горіха. У майбутньому планує перейти на більші площі. 

Кучугурний  почав вирощувати горіхи 5 років тому. Заклав сад. 

"Для посадки обрали фундук. У нашій місцевості з дощами складно, тож його потрібно поливати. Коли отримали перші результати, зрозуміли, що ризики виправдалися, але все залежить від погодних умов",– розповідає Сергій Кучугурний.

Фундук починає плодоносити приблизно на другий-третій рік,  і перший урожай садівник отримав минулого року. Він вирощує  промислові сорти, які використовують кондитери, і десертні. Промислові цінуються округлою формою і жирністю.

За словами Сергія, вирощування фундука для нього – це захоплення, але в майбутньому, сподівається, що це буде перспективний бізнес.

Джерело: greenpost.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна наростила на чверть імпорт персиків

Україна у січні-серпні 2020 року імпортувала свіжих персиків, включаючи нектарини, на 39,54 млн дол., що на 24,25% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держмитслужби.

Так, у січні-серпні минулого Україна імпортувала персиків, у тому числі нектаринів, на 31,83 млн дол., а цього року за той же період наростила ці обсяги на чверть. ТОП-3 продавців цього продукту в Україну цього року - Греція (27,9 млн дол.), Іспанія (5,23 млн дол.) та Туреччина (3,93 млн дол.)

Персики, включаючи нектарини, цього року Україна практично не експортувала.