182818
178171

На Тернопільщині відкриють завод з виробництва соків, джемів, пюре та дитячого харчування

На Тернопільщині відкриють завод з виробництва соків, джемів, пюре та дитячого харчування.

Проєкт реалізовує фермерське господарство «Гадз». Представники господарства підписали угоду на постачання з Італії обладнання для переробки фруктів.

“Завод розпочне роботу в квітні 2021 року й працюватиме 20 годин на добу. Потужність заводу – 3 т на годину. Перші партії продукції виготовлятимуть з врожаю 2020 року”, – розповів заступник голови фермерського господарства «Гадз» Олег Грицак

Підприємство матиме цех із прийому сировини, переробки фруктів, камери зберігання готової продукції. На виробниці буде й  власна лабораторія. Прогнозують, на заводі працюватиме щонайменше 50 людей.

“Такі інвестиції – це, перш за все, нові робочі місця із конкурентною зарплатою. Люди отримують альтернативу, щоб не їхати на роботу за кордон. Це є для нас пріоритетом”, – зазначив заступник голови Тернопільської ОДА Віктор Устенко.

Довідка: Фермерське господарство «Гадз» одне з найбільших підприємств в Україні, яке спеціалізується на вирощуванні фруктів – яблук, груш, слив. Кілька сортів фруктів виробник реалізовує впродовж усього року.

Джерело: oblast-te.com.ua



Аграрії закликають владу не допустити остаточної монополізації ринку добрив

Провідні аграрні асоціації, які входять до Всеукраїнського Аграрного Форуму – ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнська асоціація громад, Асоціація «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» - звернулись до президента Володимира Зеленського із закликом не допустити остаточної монополізації ринку українських добрив, яка йому наразі загрожує.

Аграрні асоціації звернули увагу президента, що введення квот на імпорт азотних мінеральних добрив, як те має намір зробити Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, базуючись на результатах розслідування Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі (МКМТ), практично одразу призведе до їх здорожчання.

«Даний процес ще більше поглибить кризову ситуацію, що склалась у сільському господарстві, та буде вести не тільки до росту банкрутств серед аграріїв, але і до падіння вартості сільськогосподарських земель», - йдеться у зверненні.

У зверненні також наголошується, що після впровадження квот рівень ціни на внутрішньому ринку визначатиме той, хто матиме внутрішню квоту. А по групі азотних добрив це, фактично, один виробник – група компаній OstChem, яка належить олігарху Дмитру Фірташу. Таким чином, введення квот на імпорт добрив лише посились внутрішнього монополіста та дозволить йому знову диктувати ціну на добрива для аграріїв.

«Необхідно зазначити , що факт монопольного становища групи компаній OstChem на ринку азотних добрив та зловживання цим становищем був встановлений Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ) в ході відповідного розслідування. У вересні 2019 року АМКУ ухвалив рішення примусово поділити групу компаній OstChem у частині виробників азотних мінеральних добрив і накласти штраф на трейдингову компанію групи, «НФ Трейдінг Україна», у розмірі 107 млн. грн.», - наголошують члени ВАФ.

Відтак, агроасоціації звернулись до президента з проханням захистити національні інтереси держави та вжити дієвих заходів щодо недопущення запровадження штучних перешкод, які зашкодять аграріям. Адже такі заходи збільшать витрати агровиробників, знизять обсяги аграрного виробництва і, водночас, збагатять та посилять вплив олігархічних структур на українську політику і економіку.



Власник "Нашої Ряби" не готовий купувати землю за ціною вище $1,5−2 тисяч за га

Про це він сказав в інтерв'ю журналу НВ.

«Все залежить від ціни. Якщо вона буде висока, я з задоволенням буду далі землю орендувати. Якщо ціна буде розумна — можна купувати. Але, знову ж таки, умови сучасного світу такі: мало грошей і багато напрямків для інвестицій. Особливо якщо ти активний в бізнесі, вмієш його будувати і не боїшся ризикувати. У мене є апетит і до бізнесу, і до ризику. Велике питання: куди цікавіше вкласти гроші? І „земля“ — не очевидна відповідь. Сьогодні необов’язково володіти, як в ХХ столітті, цілком можливо орендувати. Є категорія спекулянтів, для яких ця історія набагато цікавіша, ніж для нас або великих пенсійних фондів, хоча в їх інтересі я більше сумніваюся», — зазначив Косюк.

На питання, за якою ціною він буде готовий викупити орендовані ділянки, власник МХП відповів: «Думаю, що $1,5−2 тис./га, дорожче точно ні».

На думку Косюка, земельна реформа нічого не змінить на аграрному ринку. Він вважає її «фарсом». Прийнявши закон про відкриття ринку землі, Україна тільки зробила «перші кроки в напрямку рішення».

«Далі, очевидно, йти до мети буде легше. Чи побачимо ми бонуси від цієї реформи зараз? Ні. Чи побачимо бонуси в довгостроковій або середньостроковій перспективі? Так, можливо. Але, повторюся, це історія не про зростаючу за рахунок реформи економку, це все ще історія про наміри», — сказав власник МХП.

Відповідаючи на питання про те, чи цікава українська земля іноземним покупцям, Косюк висловив думку, що «ми занадто перебільшили свою цінність».

«Це як покладатися на красу, вважаючи її головною перевагою. При цьому думаючи, що працьовитість і освіта — речі другорядні. Ні, цього недостатньо для успіху в більшості випадків. Ми в Україні думаємо, що всі хочуть нашу землю за будь-які гроші, тому що вона унікальна. Це омана і брехня», — заявив він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Через послаблення карантину подорожчає свинина

Часткове скасування карантинних обмежень та початок сезону пікніків спровокує пожвавлення попиту практично на всі види м’яса, зокрема, на свинину. Це, у свою чергу, призведе до подорожчання продукту. Закупівельні ціни на свиней забійних кондицій можуть зрости на 10%, вважають аналітики Асоціації “М’ясної галузі”. За їхніми прогнозами, ціна на живець свиней з 25 по 31 травня коливатиметься від 41 до 43 гривень за кілограм.

“Порівняно з минулим тижнем ціна підніметься на 2—10%. Зміна цін буде неоднорідною за регіонами. Зростання викликане, в першу чергу, пожвавленим попитом через послаблення карантинних обмежень. Частково відновлюють роботу заклади громадського харчування, запрацювали ринки, люди розпочали виїжджати за місто. Навіть з урахуванням цих стимулюючих чинників, ажіотажних змін в попиті очікувати не варто, адже знижені доходи населення не дозволять купувати відносно дорогу свинину у великих обсягах. Незмінним залишається тиск дешевшої за українську імпортної свинини”, – повідомляє Асоціація “М’ясної галузі”.

Джерело: Meat-Inform

Ваш вибір 'Подобається'.


Українці стали більше пити вітчизняних вин

Про це УНН розповів генеральний директор корпорації "Укрвинпром" Володимир Кучеренко.

За його словами, український ринок наповнений виноробною продукцією як вітчизняного, так і закордонного походження.

"Цьому сприяє не тільки відкритість нашої митної території, але й сприятливі умови (дотації, експортна, цінова, кредитна та рекламна політика тощо) для виробників в інших країнах щодо виробництва та експорту продукції, в тому числі до України", - уточнив гендиректор корпорації.

Однак, у зв’язку зі світовою пандемією і ситуацією, що склалася з закриттям кордонів, українці стали більше звертати увагу на продукцію вітчизняного виробника, каже Кучеренко.

"У зв’язку з карантином українці стали заощадливіші. Оскільки продукція українського походження має більш лояльні цінову політику у порівнянні з іноземною, - люди дедалі частіше віддають перевагу саме їй", - додав він.



Квоти на імпорт добрив: у Мінекономіки назвали запобіжники від зловживань ціною та дефіциту товару

Як міністерство балансуватиме внутрішнє виробництво і імпорт та запобігатиме зловживанням цінами на продукт, розповів на своїй сторінці у Facebook заступник міністра, Торговий представник України Тарас Качка, передає УНН.

За словами Качки, для торгових захисних заходів важливим є обсяг виробництва, виробничі потужності, робочі місця.

“Це — наріжний елемент. Я дуже хочу, аби рішення АМКУ по групі OSTHEM було виконане. Нам потрібна демонополізація. Це не підлягає сумніву”, — пише він.

Разом із тим, важливо збалансувати інтереси внутрішнього виробництва і імпорту.

“Тому, з точки зору торгівлі — запропоноване рішення нейтральне. З будь-яким новим власником заводи даватимуть людям працю, вироблятимуть продукцію і платитимуть податки. Я вже не кажу про світовий контекст, адже дедалі більше країн відходять від захисту конкуренції на внутрішньому ринку заради виграшу у конкуренції глобальній.

У нашому ж контексті регіональний конкурент — Єврохім — за всіма параметрами одіозніший. У цій частині дискусії навряд чи можна когось у чомусь переконати, але принаймні важливо донести свою думку”, — пише заступник міністра.

Ключовою історією на ринку добрив, ретельно дослідженою АМКУ, є питання ціни, продовжив Качка. Для Мінекономіки важливо збалансувати внутрішнє виробництво і імпорт, а не збільшувати ціну.

“Тому як страховка від зловживань ціною є сенс передбачити, що квоти діють доти, доки ціни на внутрішньому ринку коливаються синхронно зі світовими.

Орієнтиром може бути і FOB Чорне море. Правда, треба брати до уваги, що ціна опту на внутрішньому ринку це скоріше DDP, ніж FOB (а це суттєва відмінність для ціни). Утім — це деталі, по яких можна дійти згоди”, — уточнив заступник міністра.

Щодо управління потенційними квотами — важлива прозорість, недискримінація і неможливість монополізації квот, пише Качка. Без цього впроваджувати взагалі будь-яке рішення не можливо, додає він.

“По всіх цих питаннях варто далі говорити і намагатися знайти конструктивне рішення.

А рішення потрібне. Бо якщо ми його закричимо і затопчемо, то лише поглибимо глуху економічну громадянську війну між промисловцями і аграріями”, — інформує Качка.

Нагадаємо, Мінекономіки пропонує ввести квоти на імпорт добрив в Україну.