174499

На Вінниччині запустили роботизовану ферму

Тут встановили обладнання компанії «ДеЛаваль» VMS V300, яке наразі не має аналогів ані в Україні, ані на пострадянському просторі, як запевнив співзасновник Villa Milk, директор агрофірми «України – О» Михайло Федчишен.

На комплексі працює два роботи, уточнив він. Усі виробничі процеси на фермі повністю автоматизовані, керувати ними можна як безпосередньо на місці, так і віддалено. Робот-дояр обладнаний контрольною функцією InControl, яка фіксує великий обсяг даних від кожної корови під час кожного доїння, обробляє їх, аналізує і передає у вигляді візуальних звітів.

Таке обладнання дозволяє отримати молоко найвищої якості.

Корови на фермі перебувають на безприв’язному утриманні, вода та їжа доступні їм цілодобово, а акомпанементом звучить класична музика.

Тваринницький комплекс розрахований на 144 голови дійного стада.

«За використання сучасної системи доїння надої від кожної корови збільшилися на 1,5-2 л, – зазначив Михайло Федчишен. – Сьогодні продуктивність становить у середньому 30 л на добу. Тобто загальна потужність цього комплексу – понад 4 тонни молока».

Роботизована ферма – це другий комплекс Villa Milk. Першу – напівзруйновану – молочну ферму повністю модернізували у 2015 році. Дійне стадо наразі нараховує 275 корів, а загальне поголів’я ВРХ – 660 голів.

За словами Михайла Федчишена, у майбутньому компанія має намір вийти на 360 голів дійного стада. «Адже маємо ще два напівзруйновані приміщення, які в перспективі плануємо відремонтувати і перетворити на сучасні автоматизовані ферми», – зауважив Михайло Федчишен.

Молоко з роботизованої ферми потрапляє на переробний завод Villa Milk, що розташований за 60 м. Він випускає понад 20 найменувань молочної продукції під однойменним брендом.

Джерело: AgroTimes

Вітчизняні пасічники зазнають збитків

Сезон 2020 року для українських пасічників вже є збитковим — майже нічого не дали ні садки, ні акація, ні ріпак. А все-через спеку і рясні дощі, розповів пасічник з Переяславщини, засновник інтернет-спільноти для бджолярів «#ПАСІКА» Володимир Марченко.

"Все почалося ще з минулої осені — не було дощів, зима теж без снігу, відповідно мало вологи. Всім рослинам потрібна волога, медоноси не виняток. Коли заливали дощі, бджола не працювала, не мала нектар, пилок. Розвиток сімей сповільнився, в деяких припинився", — розповів Володимир Марченко.

Засновник інтернет-спільноти для бджолярів сподівається і не втрачає оптимізму, але сукупність фактів свідчить про те, що і з липи меду в цьому році теж на жаль не буде.

Пасіка Володимира кочова — на одному місці не стоїть. Однак за словами бджоляра, це не додає більше меду, в цьому році від кочування одні лише клопоти.

Хоча мед з липи та акації українські бджолярі цього року не доберуть, ще має цвісти соняшник та інші медоноси. А це дозволяє сподіватися: українці будуть у цьому році з українським медом.

 

Джерело: fbc.net.ua

Переговори щодо концесії Херсонського порту завершені

Про це розповів міністр інфраструктури України Владислав Криклій, повідомляє прес-служба відомства.

“Херсонський порт є ключовим морським портом на Дніпрі, який має під’їзні автодороги та залізничне сполучення. Ми успішно завершили переговори щодо проєкту договору концесії цього порту і готуємося до підписання договору найближчим часом. Нагадаю, що переможець концесійного конкурсу – компанія “Рисоіл-Херсон” інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. Крім цього, понад 18 млн буде вкладено у місцеву інфраструктуру”, - сказав Криклій.

Нагадаємо, 12 вересня 2019 року Міністерство інфраструктури оголосило про початок конкурсів з концесії морських портів "Ольвія" та Херсонського і закликало усіх приватних інвесторів взяти участь у цих конкурсах.

Зазначені проєкти були підготовлені спільними зусиллями команди Мінінфраструктури, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), проєктного офісу SPILNO та консорціуму міжнародних консультантів відповідно до кращих міжнародних практик.

24 січня переможцем концесійного конкурсу в порту "Ольвія" стала компанія QTerminals з Катару, 21 січня компанія «Рисоіл-Херсон" перемогла в концесійному конкурсі Херсонського порту.

ТОВ "Рисоіл-Херсон" - це консорціум у складі ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс", що входить до групи компаній Georgian industrial Group, та українського портового оператора АТ RISOIL S.A. (Швейцарія).

Група агропромислових компаній RISOIL заснована в Женеві, Швейцарія. RISOIL S.A. представлена в Україні компаніями: Risoil Terminal - найбільший універсальний експортно-імпортний термінал із перевалки українських харчових рослинних олій і зернових у Чорноморському регіоні; "Рисоіл-Південь" - термінал з перевалки олії у Південному; "Роздільнянський елеватор" (Одеська область); "Морський технічний центр" - спеціалізується на наданні комплексних послуг з перевалки контейнерів і навалювальних вантажів.

Ціни на пшеницю зростають на тлі зниження прогнозів виробництва в ЄС

У червневому звіті експерти Stratégie Grains знизили в порівнянні з травневою оцінкою прогноз виробництва зернових культур в ЄС (включно з Великобританією) у 2020/21 МР на 1 млн т до 300,1 млн т.

Попри перспективи гарного врожаю зерна в Іспанії та країнах Балтії, несприятлива зимова погода та весняна посуха на північному заході ЄС завдали значної шкоди посівам озимих культур, особливо у Франції. Тому оцінку виробництва пшениці в ЄС зменшили в порівнянні з травневою на 2,3 млн т до 138,3 млн т, зокрема м’яких сортів – на 2 млн т до 131 млн т.

Пшенична біржа в Парижі у п’ятницю опускалася слідом за Чикаго та майже сягнула місячного мінімуму. Крім «ведмежого» звіту USDA на ціни тисне стабільний стан посівів французької пшениці другий тиждень поспіль. Проте наприкінці торгів котирування розвернулися догори на даних про низькі запаси пшениці у основних країн-експортерів та на тлі невизначеності з врожаями в країнах Північної півкулі внаслідок складних погодних умов.

Вересневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF виросли на 1 €/т до 183,5 €/т або 206,56 $/т.

Липневі ф’ючерси м’якої пшениці в Чикаго після оприлюднення звіту USDA опустилися до 3-тижневого мінімуму. Експерти підвищили прогноз світових кінцевих запасів пшениці у 2020/21 МР до рекордного рівня, зокрема й для США.

Проте наприкінці сесії завдяки спекулянтам котирування вийшли у «зелену зону».

Липневі пшеничні ф’ючерси в США виросли:

на 1,01 $/т до 184,45 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 0,55 $/т до 164,79 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті.

Залишилася на рівні 188,58 $/т тверда яра HRS-пшениця в Міннеаполісі.

Джерело: graintrade.com.ua

Генетично модифіковані корови допоможуть в боротьбі проти коронавіруса

Раніше для лікування або профілактики інфекційних захворювань фармацевтичні компанії отримували людські антитіла в промислових масштабах використовуючи культивовані клітини або рослини тютюну. Компанія SAb Biotherapeutics з Південної Дакоти, зробила ставку на можливість виробляти необхідні антитіла за допомогою корів.

Так, ідея полягає в тому, що молочних корів генетично модифікують для напрацювання ними спеціальних людських антитіл. Корови досить зручні для вироблення антитіл в виробничих масштабах. Їх кров здатна утримувати в два рази більше антитіл ніж людська. За словами вчених, кожен місяць одна корова може давати досить антитіл для лікування декількох сотень пацієнтів.

«По суті, корови використовуються в якості гігантського біореактора», — каже вірусний імунолог Вільям Клімстра з Університету Піттсбурга, який аналізує активність бичачих антитіл проти SARS-CoV-2 (коронавірус).

На момент оголошення пандемії COVID-19 компанія SAb Biotherapeutics вже завершила клінічне випробування з антитілами, виробленими за допомогою корів, проти близькосхідного респіраторного синдрому, що викликається коронавірусом. Протягом 7 тижнів корови виробляли антитіла проти SARS-CoV-2.

Відзначається, що на сьогоднішній день дослідження ще не закінчені, але вже зараз отримані результати вселяють надію.

Джерело: agroportal.ua

У Китаї успішно проходить процес випробування вакцини від АЧС

Харбінський інститут ветеринарних досліджень, що є частиною Китайської академії сільськогосподарських наук (CAAS), цього тижня опублікував результати перших випробувань вакцини від африканської чуми свиней, повідомляє інформаційне агентство Xinhua.

У період з квітня по червень було проведено клінічні випробування на трьох базових підприємствах у провінції Хейлунцзян, провінції Хенань та автономному регіоні Сіньцзян-Уйгур. Близько 3000 свиней отримали вакцину.

Китайські вчені почали тестувати на свинях живу атенуйовану вакцину від АЧС ще в березні.

Вакциновані поросята розвиваються без очевидних несприятливих наслідків. Не виявлено патологічних змін в анатомії вакцинованих свиней, і очевидних відмінностей між вакцинною групою та контрольною групою. Загальний рівень смертності був нижче 1%. Вакциновані свині не хворіють АЧС, а також не є носіями вірусу. Тести щодо клінічної ефективності вакцини все ще тривають. Потрібно ще перевірити дію препарату на різних підприємствах та в різних умовах, а також отримати більш широку вибірку даних.

Джерело: Meat-Inform