174499

На закарпатській фермі розводять італійських коней, африканських баранів та швейцарських корів

Вже понад 5 років на Закарпатті, в смт Солотвино Тячівського району, працює унікальна ферма, де розводять італійських коней, африканських овець та швейцарських корів. Проте через карантинні обмеження навіть це унікальне місце зазнало кризи.
Щороку сюди приїжджають сотні туристів із усієї України та навіть її меж аби спробувати на смак унікальний продукт – молоко швейцарської корови або африканську баранину. Нині ж, через карантинні обмеження, туристів майже немає. Проте фермери не опускають руки, й кажуть - це в першу чергу справа для душі, а не для заробітку.

Справжньою гордістю вважають своїх коней: це благородні, дуже розумні та спокійні породи. Похвалитися наявністю яких може далеко не кожен господар. Головна красуня стайні – кобила Фаїна, неодноразова чемпіонка кінних перегонів.

Вирощують на фермі й унікальні породи корів. Тут їх близько 40, які щодня дають понад 50 літрів молока. На пасовиську можна зустріти і гуцульських красунь, і швейцарок, і навіть француженок.

Щодня близько 70 літрів молока дають фермерам і вівці. Найбагатші на молоко також українські породи, у той час як африканських вирощують виключно для м’яса, кажуть вівчарі. 350 овець щодня починаючи зранку і до пізньої ночі обслуговують всього 5 людей, каже вівчар. Чотири з них доять, один випасає.

Вкладені старання, клопітка праця та найголовніше любов до своєї справи дають чудовий результат, кажуть фермери. І саме він з року в рік мотивує працювати ще більше та краще.

За унікальним продуктом та колоритною подачею їдуть не тільки українці а й багато іноземних гостей. Фермери переконані: вже найближчим часом карантин завершиться і вони знову зустрічатимуть туристів у себе на господарстві.

Джерело: zakarpattya.net.ua

Чиновник систематично отримував хабарі за незаконний вилов риби

Головного інспектора відділу охорони водних біоресурсів Управління Державного агентства рибного господарства у Києві та Київській області затримали на хабарі. Про це повідомляє песслужба прокуратури Київської області, передає УНН.

"За процесуального керівництва прокуратури Київської області головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області викрито на одержанні неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 368 КК України)", – йдеться в повідомленні.

За даними слідства, посадовець систематично отримував хабарі від чоловіка за незаконний вилов риби в акваторії Київського водосховища.

"На даний час проводяться невідкладні слідчі дії, вирішується питання щодо повідомлення затриманому про підозру та обрання запобіжного заходу. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 4 років", – зазначили в прокуратурі.

Україна ввійде в ТОП-5 країн-експортерів зерна

Згідно прогнозу Організації економічного співробітництва та розвитку і Світової продовольчої організації, протягом наступних 10 років (2020-2029р.), Україна продовжить покращувати свою позицію на світовому ринку і потенційно ввійде в ТОП-5 країн експортерів зернових, збільшивши свою частку до майже 14 %. Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Очікується, що на світовому ринку збережеться тенденція до збільшення виробництва зернових. Так, згідно оцінки, у зв’язку зі збільшенням врожайності світове виробництво зросте на 375 млн тонн та перевищить 3 млрд тонн.

За прогнозами, виробництво пшениці в Україні на кінець 2029 року досягне 34 млн тонн або 4,1% від світового виробництва. Для порівняння, в 2019 році виробництво пшениці було 28 млн тонн або 3,7% світового виробництва. Зважаючи на те, що посівні площі під пшеницю залишаться майже не змінними – 6,81 млн га в 2019 та 6,91 млн га в 2029 році, нарощення виробництва буде досягнуто за рахунок збільшення продуктивності на 20% – з 4,11 т/га в 2019 році до 4,94 т/га в 2029 році. Для досягнення збільшення продуктивності необхідні інвестиції в нові технології вирощування та збору, насіння і обробку землі. Очікується, що Україна і надалі буде збільшувати експорт пшениці, і на кінець наступної декади він складатиме трохи більше  25 млн тонн, що на 7 млн тонн більше ніж Україна експортувала в 2019 році. Завдяки збільшенню врожайності Україна продовжить зміцнювати свої позиції, як один із світових лідерів-експортерів, і на кінець 2029 року частка України на світовому ринку сягне майже 12% (11,83%). Таким чином, в кінці наступної декади, на ринку пшениці Україна займатиме 6 місце по виробництву пшениці, і поділить з Канадою 4 місце по об’єму її експорту.

Світове виробництво кукурудзи збільшиться до 1,3 млрд тонн. Згідно прогнозу, Україна й надалі збільшуватиме обсяги виробництва кукурудзи. На кінець наступної декади виробництво кукурудзи в Україні збільшиться на 14% та досягне майже 39 млн т, або 3% від світового виробництва (7 місце в світі). Посівні площі під кукурудзу залишаться на рівні 5 млн га, а продуктивність збільшиться майже на 1 тонну з гектару до рівня 7,81 т/га на кінець 2029 року. Для порівняння, продуктивність виробництва кукурудзи в США в 2019 році була на рівні 10,5 т/га, в Канаді – 9,24 т/га. Очікується, що доля України в світовому експорті трохи зменшиться – з 17% в 2019 році до 16% в 2029 році. При тому, що Україна збільшить обсяги експорту кукурудзи до 31 млн тонн (4 місце в світі).

Виробництво рису буде й надалі зосереджено в таких країнах, як Китай та Індія, адже ці країни мають унікальні можливості для виробництва цією культура, а саме можливість збору декількох врожаїв протягом одного року.

Щодо інших зернових, таких як ячмінь, овес та жито, то на кінець наступної декади прогнозується світове збільшення їх виробництва до 319 млн тонн. В Україні очікується збільшення загального виробництва цих культур більше ніж на 1 млн тонн або до рівня 11,6 млн тонн, в результаті чого наша країна буде й надалі утримувати 8 місце по виробництву цих зернових. Експорт збільшиться з 5,2 млн тонн в 2019 році до 6,4 млн тонн в 2029 році, тим самим зміцнюючи свої позиції на світовому ринку і посідаючи 5 місце в світі.

Уряд змінив типовий договір оренди землі

Передбачено, що при оренді землі під полезахисними лісосмугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, зазначаються:

- вид, конструкція, віковий період, головна порода, інші характеристики лісосмуг.

Заходи по утриманню і зберіганню лісосмуг з такими характеристиками здійснюються орендарем відповідно до встановлених Кабміном правилами. У разі передачі в оренду державної або комунальної землі сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя) включається право орендодавця вимагати від орендаря збереження родючості ґрунтів шляхом проведення не рідше одного разу на три роки перевірки стану орендованих ділянок на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки.

При передачі в оренду ділянок меліорованих земель і тих, на яких проводиться гідротехнічна меліорація, включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції в розвиток і модернізацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належної експлуатації.

Також під час оренді с/г землі може включатися вимога щодо:

- дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування;

- збереження родючості ґрунтів;

- дотримання державних стандартів, норм і правил у відповідності зі статтею 24 Закону «Про оренду землі»;

- припинення договору оренди шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 Закону «Про оренду землі» в разі недотримання цієї вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої ділянки або приведення його у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Джерело: LegalHub

В Україні вводять нові норми для імпорту м'яса, риби, молочки

24 липня в Офіційному віснику України опубліковано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 14 липня 2020 року № 1329, яким затверджено 72 форми міжнародних сертифікатів.

Зазначені міжнародні сертифікати призначені для супроводження продуктів тваринного походження при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України і засвідчують їх безпечність.

Кожна окрема форма міжнародного сертифікату призначена для окремої товарної групи. Зокрема, затвердженими формами міжнародних сертифікатів охоплено такі товарні групи, як:

- свіже м'ясо різних видів тварин – 16 форм;

- корми для тварин і кормові матеріали для кормів, у т.ч. сіно і солома – 11 форм;

- молоко і молочні продукти – 5 форм;

- яйця і продукти з них – 2 форм;

- риба, мед, продукти бджільництва, равлики, желатин, колаген, пух і пір’я, жири і продукти переробки жиру та ін. продукти тваринного походження – 38 форм. 

"Це довгоочікуване рішення для бізнесу, який займається імпортом в Україну відповідних продуктів. Воно знімає ряд проблемних питань і однозначно сприятиме розвитку і поглибленню міжнародної торгівлі", - зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Глущенко. 

За його словами, нові форми міжнародних сертифікатів наближають вітчизняне законодавство до європейських і міжнародних вимог, спрощують процедуру імпорту в Україну харчових продуктів.

"Затверджені форми сертифікатів вже є у відкритому доступі на сайті Держпродспоживслужби, вони стосуються значно ширшого переліку видів продукції тваринного походження, ніж будь-коли. Вони можуть використовуватись бізнесом в будь-який момент часу, за відсутності узгоджених між компетентними органами України та країни-експортера форм сертифікатів. Крім іншого, наказ Мінекономіки зробить доступнішими більш безпечні харчові продукти для українських споживачів", - додав Сергій Глущенко. 

Наявність і зміст міжнародних сертифікатів контролюватиме Держпродспоживслужба.

Наказ набуває чинності через один місяць з дня опублікування, тобто з 24 серпня 2020 року.

Майбутнє аграрної галузі на Одещині під питанням

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» сформулював основні актуальні проблеми вітчизняної сільськогосподарської галузі, що їх терміново треба вирішувати можновладцям.

По-перше, пан Сластьон наголошує на необхідності завершення земельної реформи. Мова про прийняття кількох законопроектів, яких бракує для остаточного врегулювання земельних відносин.

Вони стосуються «безоплатної приватизації, користування підприємств державними землями, та унеможливлення рейдерського захоплення земель», – пояснює він.

По-друге, в асоціації нагадують про нагальні питання щодо засобів захисту рослин. Минуло три роки, як в Україні заблокований доступ наукових інститутів до випробувань інноваційних засобів захисту рослин. При такому стані речей аграрний бізнес, зрозуміло, не може використовувати на своїх полях препарати нового покоління.

«Відповідно, це також унеможливлює подальший розвиток конкурентоспроможності сільгоспвиробників», – розмірковує Роман Сластьон.

По-третє, актуальною є вартість основних ресурсів виробництва, а саме мінеральних добрив.

«Оскільки у нас ринок обмежений і монополізований однією компанію, сільгоспвиробники вимушені переплачувати близько $30 за тону азотних добрив. А також є переплата по комплексним добривам через нерозвинуте внутрішнє виробництво з одночасним обмеженням поставок від основних виробників», – натякає керівник УКАБ.

І, нарешті, погодний чинник. Як вже зрозуміло, поточний рік є аномальним, і приніс великі збитки аграріям, насамперед, півдня України. Одещина втратила 300 тис га озимих. Отже засуха поставила під питання подальше існування аграрного бізнесу в регіоні.

Джерело: Landlord