178171
182818

Національна програма «Шкільне молоко»: чи стане вона реальністю

Спроби повернути у дитячі заклади програму «Шкільне молоко» у роки незалежності робилися неодноразово. Ці спроби спиралися на підтримку окремих локальних програм, ініціативу ентузіастів та добру волю фермерських господарств, які могли якийсь час безкоштовно надавати молоко для шкіл та дитсадків свого району. Але ніхто не може робити такі речі нескінченно. Про це пише у своєму блозі на ІНФАГРО Ганна Лавренюк, віце-президент зі зв’язків з громадськістю Асоціації виробників молока (АВМ).

"Сподівалися на те, що цю практику підхопить держава і врешті решт діти, які проводять довгі години у школі, матимуть можливість щоденно і гарантовано отримувати молоко – продукт, безперечно необхідний в дитячому віці. Нічого такого не сталося, кожного разу ініціативи залишалися місцевими і потихеньку завмирали, хоча іноді географія цих осередків «молочної доброчинності» охоплювала до 22 областей України. 

При цьому тема шкільного молока цікава всім: батькам дітей, що доведено досвідом проведення АВМ кількох таких проектів, молочним господарствам, які отримують стимул для розвитку і покращення якості молока, переробникам молока, для яких участь в програмі означає завантаженість потужностей і гарантований збут цієї продукції. Це мало би бути цікаво і політикам, бо «дитяча тема» за кожної нагоди бадьоро експлуатується депутатами всіх рівнів і виглядає цілком собі благородно. Але чомусь фантазія державних мужів обмежується фарбуванням лавочок і встановленням дитячих майданчиків. Мабуть тому, що на них можна причепити табличку з прізвищем благодійника. А хто ж буде знати про тих, хто організовує поставку молока у школи і таким чином  вирішує хоча б частину проблем з дитячим харчуванням? Коли у дитини з’являється можливість випивати в школі склянку молока, до чого тут причепиш табличку?", - зазначає Ганна Лавренюк.

На її думку, тема молока в дитячому харчуванні ‒ це тільки частина проблеми, яку потрібно розглядати в комплексі. 

"Правильніше говорити не тільки про молоко, а й про те, що в шкільних їдальнях повинні бути в достатньому асортименті свіжі овочі та фрукти, а не тільки умовні каша з котлетою, компот із сухофруктів та пончики з ватрушками. Які на цьому фоні позиції молока? Молоко ‒ продукт особливий, такий, що потребує уважного дотримання правил безпечності і у виробництві, і при доставці, і при безпосередньому вживанні дітьми в самій школі. А це означає дозволи, посилений контроль, індивідуальний підхід. Тобто, не все так просто, і для того, щоб молоко увійшло в шкільне повсякдення, треба докласти зусиль і, що вже казати, іноді перебороти спротив чиновників, від яких потрібен тільки дозвіл, але вони не хочуть зв‘язуватися з цією справою «щоб чого не вийшло». 

Ну і, звичайно ж, гроші. Де брати гроші для того, щоб вивести нарешті цю справу на національний рівень? Підрахунки, зроблені АВМ у ході кількох «шкільномолочних проектів» показують, що грошей потрібно не так вже й багато: при 5 денному навчальному тижні на забезпечення 1 школяра щоденною склянкою молока протягом навчального року потрібна в середньому 1 тисяча гривень. І ще потрібно, щоб програма «Шкільне молоко» стала державною. Тоді можна говорити про бюджетне фінансування, про організацію управляючої структури, яка б тримала цю справу на належному рівні. Досвід організації програм «Шкільне молоко» мають вже  80 країн світу і в Україні з цим досвідом знайомі", - підкреслює експерт.

В АВМ покладають великі надії на те, що з відновленням роботи Міністерства аграрної політики забезпечення шкіл молоком таки почнеться, буде відбуватися чітко і контролюватися з єдиного центру, що забезпечуватиме злагоджену роботу всіх задіяних організацій.

"Я маю на увазі не тільки закупівлю молока, логістику, дотримання необхідних умов щодо безпечності і т.п. Потрібно буде вести також планомірне виховання у дітей і у їхніх батьків правильного відношення до харчування, яке є найважливішою умовою здорового способу життя. І робити це потрібно буде з  використанням сучасних світових практик.

Не секрет, що у світі набувають популярності антимолочні кампанії, що знецінюють важливість вживання справжнього молока. Час від часу публікуються страшилки  про «заводське молоко з хімією» і «корисне базарне» у пляшці сумнівної чистоти. Підкидають дрова у цей вогонь і борці за 90:60:90, і захисники тварин, і досить агресивні прихильники вегетаріанського харчування. В соціальних мережах повно псевдонаукової інформації, яка зі швидкістю степової пожежі поширюється і захоплює думки людей, які написане в блогах завжди сприймають як правду. Там вирують дискусії дилетантів та народжуються нові «докази» і «факти». За цим усім вже ніхто не згадує про дітей, про те, що дитячий організм особливий і перекоси в харчуванні в юному віці часто стають причиною затримки розвитку і просто хвороб, серед яких гіпокальцемія і серцево-судинні захворювання найчастіші, не кажучи вже про хвороби майбутні, якими організм в дорослому віці нагадає про бездумне харчування у віці шкільному.

Нам потрібно з цим щось робити, бо світ вже давно глобальний і антимолочні тенденції відчутні і в Україні. Ми вже зараз бачимо раніше рідкі дитяче ожиріння, серцево-судинні захворювання, ламкість кісток, інші проблеми. На фоні дефіциту рухової активності надто «діджиталізованих» сучасних дітей масштаб проблеми незбалансованого харчування стає просто загрозливим. І ми повинні нарешті зробити рішучий крок для виправлення ситуації: забезпечити доступність молока у школах. Хочу підкреслити, що програма повинна забезпечити саме можливість, дітей не можна примушувати пити молоко, а їх прихильність до молока і свідоме відношення до свого здоров’я треба виховувати.

Сподіваюся, що серед державних діячів нарешті знайдуться ті, хто забезпечить державну підтримку Національній програмі «Шкільне молоко» і вона зможе стати реальністю", - зазначає Ганна Лавренюк. 



Укрзалізниця перегляне список малодіяльних зернових станцій

Правління «Укрзалізниці» розгляне питання відвантаження зерна з малодіяльних станцій без нарахування додаткової плати. Про це на своїй сторінці Facebook повідомив заступний директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.

Крім того, за його словами, підготовлені пропозиції для розгляду правлінням УЗ щодо наступних питань:

про тимчасове припинення дії рейтинг-аналізу (припинення нарахування додаткової плати за подачу вагонів на малодіяльних станцію);
або внесення змін до чинного рейтинг-аналізу щодо спрощення виходу вантажний станції зі списку малодіяльних станцій, при наявності гарантій збільшення відвантаження з боку вантажовідправників (в чинному порядку така процедура відсутня).

Про це заступник директора департаменту розповів під час робочої наради з відправниками зернових вантажів.

«В цілому можна констатувати, що через погодні умови збиральна компанія 2020 року змістилася на 2-3 тижні (темпи збирання відстають від торішніх). В даний момент немає проблем із забезпеченням вагонним парком, більш того, фіксується профіцит вагонного парку (наявний парк вагонів-зерновозів – більше 30 тис; реквізит парк – близько 21 тис)», – розповів Валерій Ткачов.

У свою чергу, вантажовідправники висловили зацікавленість у продовженні програми за довгостроковими договорами (з фіксованим терміном і обсягами перевезення). В даний момент вже підписано договорів на 3 300 вагоновідправлень в місяць на термін 9-12 місяців.

Також учасники наради висловилися за продовження практики голландських аукціонів з розподілу вагонів і висловили пропозицію, щоб мінімальна вартість надання вагонів по аукціонам була вища за вартість надання вагонів по «довгим договорами».

Джерело: Landlord  

Ваш вибір 'Подобається'.


Екзотична шоколадна ліана активно обплітає сади українців

Про це пише SEEDS.

Спочатку садівники вподобали акебію саме через квіти, і полонила не тільки їх краса, а неймовірний кавово-шоколадний аромат. До слова, цвіте цей чагарник досить довго – з середини весни до початку осені.

А ось плодоношення триває з початку і до пізньої осені. Плоди і за розміром, і за формою нагадують корнішони. Шкірка в них товста, а м’якоть соковита і ароматна. За смаком акебія нагадує банани, лічі та маракую.
Забарвлення плоду в залежності від сорту може бути як світло-зеленим, так і пурпурно-коричневим. Шкірка також двох видів: гладка однотонна і груба плямиста. Існує всього 2 види цієї рослини: акебія п’ятилистна і акебія трилистна. Перший вид вельми зимостійкий і може спокійнісінько рости в Україні.

Наразі акебія культивується переважно в Китаї, Японії і Південній Кореї, хоча батьківщиною цієї рослини є Східна Азія.

Шоколадна ліана – це теплолюбива, але водночас морозостійка рослина. Оптимальна плюсова температура для її життєдіяльності – 22-24 °С. Але вона здатна витримувати і двадцятиградусні зимові морози.

У теплому кліматі ця рослина вічнозелена. Але якщо її вирощувати в середній смузі, то вона на зиму скидає листя. Однак восени доведеться подбати про утеплення чагарника за допомогою плівки, яку взимку слід добре засипати снігом, або опалим листям.

Зазвичай акебію вирощують з насіння. Починати це робити найкраще в осінній період, коли насіння ліани тільки зібрані. Насіння зараз є в багатьох спеціалізованих магазинах України, їх вартість стартує від 65 гривень за упаковку.

Також популярністю користується живцевих спосіб висаджування шоколадної ліани у відкритий грунт. Наразі саджанці цього чагарнику коштують приблизно 180-200 гривень за штуку. Посадку саджанців краще здійснювати навесні.

Плоди акебії їдять як десерт, їх шкірку фарширують курячим фаршем або м’ясом, обсмажуючи на маслі. В їжу використовують не тільки плоди, але і молоді бруньки і пагони.

З листя акебії готують смачні напої. Листя і кора акебії мають жарознижувальні властивості. Їх використовують як знеболюючий засіб. Їх додають до м’яса і риби як прянощі.

Народні умільці плетуть з пагонів різні предмети для будинку: кошики, меблі для саду та інші дрібнички.

Молоді бруньки заварюють, як чай, пропаривши і висушивши їх перед цим. З листя і квітів отримують приправи до рибних і овочевих страв.

Акебією також прикрашають десерти і використовують як начинку для випічки. Незважаючи на те, що шкірка плодів гіркувата на смак, японці використовують в їжу і її, запікаючи на відкритому вогні разом з іншими овочами. Також м’якоть, квіти і листя, додають в різні салати.

У Китаї шоколадна ліана має величезне поширення і зростає буквально в кожному саду. На півночі Японії ліана повсюдно вирощується в садах як наш дикий виноград, який обвиває численні опори і піднімається по ним до 10 метрів заввишки.



Роман Гіршфельд: «LOZOVA MACHINERY гідно подолали кризу, стали гнучкішими і більш диверсифікованими»

Роман Гіршфельд, президент компанії LOZOVA MACHINERY, розповів про політику компанії в умовах коронакризи та як вона розширює ринки збуту.

- Розкажіть, будь ласка, про LOZOVA MACHINERY: як компанія витримала удар коронакризи?

‑ LOZOVA MACHINERY – сучасна компанія, яка динамічно розвивається  більш ніж 20 років. Ми випускаємо широку лінійку енергоефективних та інноваційних ґрунтообробних і посівних агрегатів, трейлерів для перевезення продукції й обприскувачів. Ми знаємо, що наша продукція затребувана в усьому світі.

COVID-19 став справжнім випробуванням на міцність як для нас, так  і для всієї світової економіки. Однак в компанії готові до труднощів і вміють з ними гідно справлятися. Ми не зупинялися ні на хвилину, LOZOVA MACHINERY продовжили працювати з дотриманням усіх необхідних санітарних норм і заходів захисту.

Ми запустили певні ділянки виробництва таким чином, щоб мінімізувати взаємний контакт між робітниками. Ряд фахівців компанії переведені на віддалену роботу.

- Як цей форс-мажор позначився на економіці підприємства?

- Незважаючи на кризу, нашій компанії вдалося зберегти стабільність: ми перезапустили деякі процеси, оптимізували витрати, посилили експортно-орієнтовані напрямки і сфокусувалися на роботі з клієнтами. Ми стрімко змінюємося і хочемо використовувати цю кризу для того, щоб повністю перезавантажитися і активізувати абсолютно нові напрямки. Попереду маємо багато планів і нових цікавих проєктів. Переконаний, що компанія гідно пройде цей складний для світової економіки етап і стане сильнішою!

Сьогодні продовжуються відвантаження продукції нашим партнерам і покупцям як новинок, так і серійних виробів. Ми максимально тісно взаємодіємо з дилерами і замовниками, швидко реагуємо на будь-яку ситуацію та намагаємося втілити всі їхні побажання в наших агрегатах. Незабаром будемо впроваджувати знаряддя з вертикальним і ультраповерхневим обробітком ґрунту, працюємо також над агрегатами для підживлення рослин.

- Окрім України, на яких ринках ви розширюєте присутність своєї продукції?

- LOZOVA MACHINERY успішно розвивають ринок Канади і Великобританії, розширюють дилерську мережу і збільшують географію продажів. Ми освоїли канадські провінції на сході – Квебек і Онтаріо, почали продаж в Саскачеван, а також відкрили нові області в Великобританії, зміцнюючи співробітництво з клієнтами і партнерами.

Завдяки консолідації нашої команди, за рік, включаючи кризовий період, продажі техніки до Великобританії і Канади виросли в два рази, а також значно збільшилася дилерська мережа.

‑ Які стратегічні плани компанії в напрямку розширення виробництва?

‑ В квітні 2020 року LOZOVA MACHINERY відкрили нову сучасну виробничу лінію з виготовлення обприскувачів. Плановані обсяги для українського ринку в найближчій перспективі – 50 обприскувачів в рік для України (обприскувачі від 3000 літрів до 6000 літрів) плюс обсяги на експорт.

‑ Які цінності для компанії найважливіші?

‑ Компанія LOZOVA MACHINERY націлена на проектування і виробництво високоякісної, надійної і продуктивної техніки, яка приносить нашим клієнтам максимальний прибуток і робить роботу комфортною, безпечною і ефективною.

При веденні бізнесу LOZOVA MACHINERY дотримуються принципу чесності, прозорості та інформаційної відкритості. Компанія користується довірою і повагою у замовників і ділових партнерів. Торгова марка має велику дилерську мережу по всій території України, а також має офіційні ексклюзивні і регіональні представництва в країнах Європи, Азії, Африки, СНД.

Ми регулярно обмінюємося інформацією, висновками і рекомендаціями з клієнтами і колегами, прагнемо вести конструктивний діалог і рішуче діємо в складних ситуаціях.

Наші цінності допомагають нам ефективно працювати разом і бути єдиною глобальною командою. У наших співробітниках ми цінуємо професіоналізм і знання, відданість справі і прагнення до досягнення поставлених цілей, ми поважаємо особистісні якості наших колег.

‑ Чого очікуєте від такої масштабної події як «УКАБ Агротехнології»?

‑ Ми раді взяти участь у такому важливому і масштабному агрозаході як «УКАБ Агротехнології». У нас найсміливіші і оптимістичні очікування. У показах минулого року наші агрегати відмінно проявили себе в роботі й отримали вищі оцінки аграріїв і експертів галузі. Впевнені, що цей рік не стане винятком.

Нагадаю, що LOZOVA MACHINERY стали першим вітчизняним виробником сільгосптехніки, що приєднався до УКАБ. Наша компанія є постійним учасником активностей, що проводяться асоціацією.

Джерело: прес-служба УКАБ



Ціни на пшеницю зростають попри збільшення обсягів пропозицій

Гарна погода дозволила активізувати збирання пшениці в основних країнах-експортерах, звідки надходить все більше повідомлень про добру якість та врожайність зерна.

Французькі аграрії станом на 20 липня обмолотили 71% площ під пшеницею у порівнянні з 55% на цю ж дату минулого року. В північних регіонах врожайність пшениці вища, ніж на півдні.

МСГ Румунії збільшило у порівнянні з попередньою оцінкою прогноз врожаю пшениці у 2020 р. з 5,4 до 6-6,5 млн т у порівнянні з 8,7 млн т у 2019 р. Експорт пшениці з країни у порівнянні з минулим роком зменшиться з 6 до 3 млн т.

Вересневі ф’ючерси борошномельної пшениці на MATIF виросли на 2,25 €/т до 185,75 €/т або 216,52 $/т попри різке зміцнення курсу євро відносно долара.
Ціни підтримує стримування продажів європейськими фермерами, хоча експортний попит залишається низьким.

Чутки про активізацію Китаєм імпорту зерна у другому півріччі дають французьким трейдерам сподівання, що як і в минулому сезоні, КНР продовжить купувати пшеницю з Франції.

В Україні станом на 23 липня з 3,5 млн га або 53% площ намолочено 12,8 млн т пшениці з врожайністю 3,66 т/га, тоді як на 24 липня 2019 р. з 74% площ було зібрано 18,9 млн т пшениці з врожайністю 3,85 т/га (3,42 т/га у 2018 р). Експорт пшениці за тиждень виріс на 79% до 412 тис т.

Вересневі ф'ючерси на чорноморську пшеницю вчора виросли на 1,7% до 215, а грудневі - на 0,7% до 219,5.

Пшеничні біржі США завершили тиждень різким зростанням на тлі падіння курсу долара до 2-річного мінімуму. Ринок підтримали чутки про наміри Китаю активізувати імпорт зерна у другому півріччі та вперше повністю вибрати квоти ВТО на імпорт пшениці та кукурудзи.

Вересневі пшеничні ф’ючерси в США виросли:

на 3,67 $/т до 198,23 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 3,03 $/т до 165,16 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
на 1,93 $/т до 189,32 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.

Канада за тиждень експортувала 565 тис т пшениці, а загалом у 2019/20 МР експорт склав 17,3 млн т, що на 1% поступається відповідному показнику попереднього сезону.

Джерело: graintrade.com.ua



Аграрії збільшили площі під непопулярними зерновими

Посівні площі під сільгоспкультурами в Україні цього року становлять 27,974 млн га, що відповідає показнику 2019-го. Втім, структура посівних площ дещо змінилася.  

Про це свідчать дані Державної служби статистики.  

Так, у 2020 році скоротилися площі під пшеницею на 3,6%, до 6,571 млн га, під ячменем – на 8,7%, до 2,384 млн га, тоді як під кукурудзою – зросли на 8,9%, до 5,451 млн га.

Цікаво, що цього року зросли площі під багатьма непопулярними зерновими. Так, посіви жита озимого зросли на 18,3%, до 137,8 тис. га, а ярого – на 88,7%, хоча навіть за такого зростання його площі лишаються дуже незначними – всього 1,3 тис. га.

Крім того, вітчизняні аграрії збільшили площі під гречкою на 14,2%, до 78,9 тис. га, просом – на 63%, до 150,5 тис. га, вівсом – на 9,5%, до 199,9 тис. га, рисом – на 7,9%, до 11,4 тис. га.

Разом з тим посіви тритикале озимого скоротилися на 13,2%, до 11,1 тис. га, а ярого – зросли на 28,2%, до 0,5 тис. га.

Як пояснюють аграрії, зростання площ під деякими непопулярними культурами зумовлене в тому числі масовим пересівом озимих, які загинули через несприятливі погодні умови.

Джерело: AgroTimes