Нагодувати всіх і самим з голоду не вмерти: що буде з вітчизняним АПК

Навіть попри шалені зміни в агросекторі, цей сегмент бізнесу зміниться та постраждає менше за інші сфери. Тому аграрієм бути зараз порівняно непогано. Адже, на відміну від ресторатора чи туроператора, на продукти все ще є попит — людям необхідно їсти. Але структура попиту зміниться дуже суттєво, і не для всіх підгалузей агробізнесу ці зміни будуть позитивними.

Дешева нафта є негативним фактором для українського агробізнесу, хоча пально-мастильні матеріали — це суттєва витратна частина для аграрія. Зниження ціни на нафту призводить до різкого зменшення імпорту країнами, які буквально купалися в нафтодоларах. А такі країни є серед ключових імпортерів українських продуктів харчування. І навіть якщо ми офіційно до РФ нічого не постачаємо, то неофіційно українські продукти туди продовжують потрапляти через реекспорт. Крім того, зменшення попиту в одній країні призводить до збільшення пропозиції на ринки інших країн. Багато нафтових країн заробляли гроші також на туризмі, наприклад Єгипет або ОАЕ. І от у цих країнах споживання впаде ще суттєвіше, адже туристична галузь фактично перестала існувати, і це погано для України.

Більшість людей і компаній у світі стануть біднішими, і не лише в нафтових країнах. Тому попит на дорогі і необов'язкові продукти, які легко замінити в споживанні, може різко впасти, тоді як попит на більш базові, незамінні продовольчі товари може навіть зрости.

Глобальний ринок унаслідок закриття кордонів і обмеження торгівлі продовольством перестає бути глобальним. Країни часто приймають хаотичні і непродумані рішення. Це теж невигідно для всіх. Зараз можливі ситуації, коли в одній країні ціни на певний вид стратегічного продовольства можуть злетіти до небес, і багато жителів не зможуть його собі дозволити, в той час як в іншій країні цей продукт продаватиметься за низькою ціною, невигідною для фермера, тому що ця країна обмежує експорт певного товару, який вважає для себе стратегічним. Відповідно, вже в наступному сезоні виробництва країна, що обмежувала експорт, може й справді відчути дефіцит стратегічного продукту, бо фермери відмовляться від збиткового для них виробництва.

Для українського уряду дуже важливо було б дати чіткий сигнал про гарантовану відсутність перепон експорту продовольства в період, коли аграрії приймають рішення щодо посівних площ та їх структури. Але замість цього ми чуємо забагато розмов про обмеження експорту, що може змусити аграріїв зменшити площі під стратегічними культурами.

Хочу нагадати, що вже зараз перспективи врожаю зернових та олійних культур в Україні під великим сумнівом. Ярові культури все ще можуть врятувати дощі, якщо вони, звісно, будуть, але зізнаймося, що такої посухи в Україні не було дуже давно. Відповідно, озимі культури перебувають у поганому стані. Настільки, що навіть були ушкодження від приморозків у квітні, які зазвичай для них не є проблемою.

Повертаючись до глобальних тенденцій, хочу зазначити, що попит на продовольчі зернові культури, такі як продовольча пшениця, рис, круп'яні культури та інші, може істотно зрости, тому що це базові і недорогі стратегічні продукти, які люди починають споживати в кризових ситуаціях.

Водночас дешева нафта та коронакриза вдарять по галузях сільського господарства, які безпосередньо пов'язані з цінами на енергоносії: по виробництву біоетанолу, де головними джерелами сировини є цукрова тростина і кукурудза, а також біодизелю, де використовується переважно ріпак.

У сукупності з очікуваним падінням попиту на червоне м'ясо довгостроковий вплив на глобальні ціни на кукурудзу буде найбільшим з усіх культур. Уже зараз заводи з виробництва біоетанолу в США зупинилися. Він нікому не потрібен за таких цін на нафту. А значить, кукурудзу пропонують на ринку кормів. Але й там фіксується зниження попиту, бо падає попит на м'ясо. І ми ще не відчули сповна цієї тенденції, що тільки починається, особливо на тлі послаблення української гривні. На жаль для України, кукурудза є експортною позицією №1.

Ціновий тиск також відчуватиметься на ринках цукру і ріпаку. Заводи в Бразилії зараз почали переробляти тростину не на біоетанол, а на цукор. Пропозиція зростає. Аналогічно з ріпаком для біодизелю, це зараз просто невигідно. Відповідно, більше піде на ріпакову олію для харчового споживання та на технічні цілі, де попит теж упав. Це матиме довгостроковий негативний вплив.

Ціни не обов'язково знизяться всюди, тому що зросте кількість нових торгових обмежень, і можливі серйозні локальні потрясіння і цінові диспаритети, тобто цукор або кукурудза цілком може коштувати надто дорого в країні-імпортері і занадто дешево в країні-експортері.

Галузь олійних культур і рослинної олії теж може розділитися, і дешеві олії отримають певну перевагу. Найнеприємніше тут — це ймовірне падіння попиту на протеїнові шроти, які є значною частиною доходів галузі. Однак великою перевагою зернової та олійної галузей є відсутність проблем із робочою силою, — майже все виробництво та переробка механізовані.

Продукти переробки продовольчих зернових культур також навряд чи зазнають суттєвих втрат. На них найменше позначилося падіння в сегменті HoReCa (Hotel, Restaurant, Cafe), тобто ресторанно-туристичного бізнесу, тому що такі продукти простіше приготувати вдома.

М'ясна галузь може постраждати більше за інші, тому що попит на дорожчі види м'яса помітно впаде. При цьому птахівництво може навіть виграти, бо це найдешевший вид м'яса. А рибна галузь може постраждати ще істотніше за м'ясну, адже це найдорожче джерело білка.

Втрат зазнає і молочна галузь, особливо ті її сегменти, які орієнтовані на виробництво дорогих сирів та інших продуктів із високою доданою вартістю, а також продуктів для HoReCa. Цілком імовірно, що ціни на молочний білок і жир знову зблизяться, бо в останні роки жир (читай — масло) був значно дорожчим за білок. В Україні галузь, можливо, також зазнає втрат, але не дуже суттєвих, бо ми вже перестали бути великим експортером. Тут багато що залежатиме від курсу гривні: якщо справдяться прогнози девальвації, то знизиться імпорт молокопродуктів, що дасть змогу місцевим виробникам не втратити обсягів продажів. Але у виробників сирів проблеми точно будуть.

Яєчна галузь, до речі, від кризи може навіть виграти. Споживання яйця різко зросло, — люди готують удома, закуповують яйця, адже це відносно недороге джерело дієтичного білка. Крім того, яйця досить легко готувати. Більш того, зараз роблять багато страв і домашньої випічки, — і це все глобальна тенденція.

Плодоовочева галузь розвиватиметься неоднорідно: одні сегменти можуть різко вирости, а інші — практично зникнуть. Приміром уже зараз різко впав попит на горіхи. Є проблеми з попитом на дорогі види фруктів та ягід. Ця продукція швидко псується, тому подорожчання та ускладнення логістики вже чинять негативний вплив. Крім того, ця галузь потребує найбільше робочих рук, а з цим у багатьох країнах нині великі проблеми.

Уже починають з'являтися неприємні сигнали про погіршення доступу до фінансів. Але банки поки що переважно розуміють, що аграрний сектор буде менш враженим за інші. Тому не так часто блокують або обмежують кредитні лінії для аграрних компаній, як для компаній з інших сфер бізнесу.

Також зараз ми зауважуємо, що втрати продуктів зростають, тому що люди рідше ходять до магазинів, беруть за один раз більше, що збільшує втрати у споживача. Порушилася логістика — теж багато втрат. Частина ягід та овочів уже залишилася в полях в ЄС, бо бракує робочих рук.

Цікаво, що інвестиції в аграрну галузь, попри кризу, можуть навіть збільшитися, тому що ситуація в інших сферах буде ще гіршою. Але перевагу надаватимуть галузям із максимальним рівнем механізації. А на тлі очікуваного падіння цін на нерухомість (будинки, квартири тощо) інвестиції в сільгоспземлі можуть стати спасінням для капіталів.

Дуже сильно зміниться і глобальна логістика, торговельні потоки і виробництво продуктів харчування FMCG (брендованих, готових до вживання і упакованих). Різко знизиться попит на продукти для ресторанів, готелів і галузі громадського харчування, тому відбудеться відкіт у додаванні вартості.

У рази зросла торгівля продуктами харчування онлайн. Найшвидше, цей сегмент розвиватиметься і після закінчення карантинів, адже це є додатковою зручністю для споживача. Більш того, чимало дрібних сімейних фермерів налагодили прямі продажі та доставки споживачам, особливо якщо вони вирощують/виробляють досить дорогу продукцію.

Однак усе-таки для невеликих фермерів, особливо в Україні, цей рік буде дуже складним. На превеликий жаль, парламент так і не спромігся остаточно прийняти сучасне кооперативне законодавство, яке за нашої підтримки було розроблено галузевими асоціаціями вже кілька років тому. Зараз у багатьох регіонах закрили роздрібні і навіть оптові ринки, які були основним каналом збуту продукції, особливо плодоовочевої та молочної.

Наші урядовці не розуміють, що саме ці дві категорії (а не зернові чи олійні) годують селян, а супермаркети України продають максимум 5–7% від усього обсягу ягід, а решта йде через лотки та ринки. Щоб потрапити туди, вони проходять ланку оптових ринків. Якщо ці канали збуту буде і далі заблоковано, то споживач залишиться без якісних і свіжих вітамінних продуктів і платитиме за них шалену ціну в супермаркеті, а селяни будуть змушені викидати продукцію на смітник.

Проблема легалізації торгівлі плодоовочевою продукцією стоїть дуже давно, і ми спільно з галузевими асоціаціями вже багаторазово пропонували уряду механізми її вирішення. Крім зазначеної вище кооперації, дієвим способом було б зниження ставки ПДВ на цей вид продукції до 7–10%, щоб її було вигідніше закуповувати у дрібних виробників. Це світова практика, але у нас не працює жоден із цих двох механізмів.

Якщо підбити невеликий проміжний підсумок, то перевага буде у тих країн, які виробляють усе необхідне для повного забезпечення власного населення продуктами харчування і не дуже залежать від імпорту чи експорту. Зокрема, високим є рівень продовольчої безпеки в України, яка є нетто-експортером практично всіх основних продуктів харчування.

Крім того, Україна порівняно недавно (у 90-х роках минулого століття) отримала безцінний досвід забезпечення продовольчої безпеки шляхом масового обробітку населенням присадибних ділянок і виробництва всього необхідного власними силами. Ми бачимо, що цей досвід уже зараз змусив багатьох посадити картоплю та розширити площі під овочами. 

Автор: Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)

Джерело: Дзеркало тижня

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що потрібно знати агропідприємствам в період дії карантину - роз'яснення юриста

Верховна Рада України ухвалила законопроєкти на період дії карантину, якими вводиться ряд змін у роботу підприємств. Юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова роз’яснює основні їх положення. 

Так, згідно із законом №3219 від 16.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) на період встановлення карантину вводяться наступні умови:

I.    Щодо трудового законодавства:
a.    роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, за його згодою, відпустку. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, 15 календарних днів на рік. Отже, щоб відправити працівника у відпустку, в тому числі без збереження заробітної плати, має бути його письмова згода.

II.    Щодо режиму роботи підприємств, устав, організацій:
a.    власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.

III.    Щодо перевірок:
a.    забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.  Детальна інформація щодо перевірок буде надана в наступному Огляді Закону №3220. 

IV.    Щодо надання адміністративних послуг:
a.    з дня оголошення карантину (з 12 березня) зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину (на даний час з 03 квітня) перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Нагадую, що ліцензію на зберігання пального потрібно було отримати до 31 березня. Отже, якщо Ви не подали вчасно заявку, або подали але не встигли отримати, строки продовжуються. Відповідальність за відсутність ліцензії скасовується іншим Законом №3220 (№533 після підписання Президентом). 

Згідно із Законом №533 від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» передбачається наступне:  

I.    Звільнення від податкових штрафів. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом цього ж періоду, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
a.    відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
b.    порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
c.    порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

II.    Мораторій на податкові документальні та фактичні перевірки. Заборона вводиться на період з 18  березня  по  31  травня  2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень). 
a.    якщо щодо вашого підприємства перевірка була запланована у період з 18 березня по 31 травня 2020 року, але не розпочалася станом на сьогодні, то  така перевірка буде перенесена та включена до оновленого плану-графіку, який має бути опубліковано до 30 березня 2020 року;
b.    якщо така перевірка була розпочата до 18 березня 2020 року та не була завершена, то вона тимчасово зупиняється на період до 31  травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом;
c.    На період з 18 березня по 31 травня 2020 року  зупиняється  перебіг  строків давності, передбачені статтею  102  Податкового кодексу.

Читайте також: 486 млн грн розмір податкових пільг для агровиробників через коронавірус

III.    Перенесення строків подачі річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, на термін до 1 липня 2020 року, а сплату податків до 1 жовтня 2020 року.

IV.    За період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податкове зобов’язання щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Платники (крім фізичних осіб), що подали податкову декларацію мають право подати уточнюючу податкову декларацію в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за відповідні місяці.

V.    ФОП з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від сплати ЄСВ за себе (при бажанні можна сплачувати). За такий період страхові суми будуть вважатись сплаченими у розмірі мінімального страхового внеску. 

VI.    Мораторій на всі планові перевірки до 31 травня 2020 року, окрім тих, що віднесені до високого ступеню ризику щодо регулювання цін та санітарного і епідеміологічного благополуччя населення. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як антирейдерські законодавчі новації позначаться на правилах оренди землі

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі - Закон № 340-IX), що набрав чинності 16.01.2020 року, було внесено зміни до абзацу третього частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та додано ще одну істотну умову договору оренди землі - дата укладення договору оренди, яка в принципі, мала бути присутньою при підписанні будь-якого договору в силу положень ЦК України.

Таким чином, істотними умовами договору оренди землі станом на даний час є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- дата укладення та строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Зауважимо, що підпунктом 9 пункту 8 Закону № 340-IX передбачено, що розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» через 6 місяців з дня опублікування Закону № 340-IX, має бути доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 (Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі) цього Закону та статтею 1261 (Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови) Земельного кодексу України.
Так, у статті 33 ЗУ «Про оренду землі встановлено» встановлено:

«Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п'ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються».

Статтею 126-1 Земельного кодексу України передбачено наступні положення:

«1. Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

2. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

3. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

4. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк».

Абзац двадцять другий частини другої статті 134 ЗК України викладено в такій редакції: «поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря».

Частину восьму статті 135 цього ж Кодексу після слів «земельної ділянки або» доповнити цифрами та словом «30 відсотків».

Частину двадцять шосту статті 137 цього ж Кодексу доповнено другим реченням такого змісту: «Документ про оплату разом з договором купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки є підставою для державної реєстрації відповідного речового права переможця земельних торгів на земельну ділянку».

Правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на

умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Відповідно, при бажанні застосовувати оновлений порядок переважного права орендаря на укладення договору оренди землі встановлений новим Законом та правил поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, є необхідність укласти або внести зміни передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Нагадаю, що в Україні діє презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За цих умов, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Правовими наслідками недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону є можливість визнання його недійсність в судовому порядку. Зауважимо, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі тих що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Проте сторони можуть не узгодити між собою всі істотні умови договору.

За цих умов, варто звернути увагу на Розділ V ЗУ «Про оренду землі», який визначає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Цікаво, що у ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Зауважимо, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17 сформовано позицію, що з огляду на приписи законодавства про момент укладення договору, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимоам закону.

В той же час, актуальною залишається Постанова ВСУ у справі № 6-233цс14 від 04.02.2015 року, у якій було сформовано позицію, що вимогами статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України передбачено те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно порушує право позивача відсутність у договорі оренди зазначеної умови, її істотності, а також судом не з'ясовано, у чому саме полягає порушення законних прав позивача.

Таким чином, предмет доказування в такого роду справах буде складатись з двох обставин:

- чи дійсно відсутні в договорі оренди земельної ділянки певні істотні умови, обов'язковість яких встановлена Законом;

- яким чином відсутність істотних умов порушує права позивача.
При цьому, відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 34 цього ж Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Таким чином, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», передбачив певні запобіжники для протидії рейдерству, у тому числі й щодо переважного право орендаря на укладення договору оренди землі, поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, для використання яких дійсно варто

провести юридичний аудит діючих угод на предмет доцільності зміни змісту у відповідності із новим законом.

Ганна Резнікова, адвокат практики безпеки бізнесу Juscutum, кандидат юридичних наук

Павло Демчук, юрист практики безпеки бізнесу Juscutum

Джерело: biz.ligazakon.net

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Нерест риби в 2020 році під загрозою

Екологи та вчені давно б'ють на сполох у зв'язку з аномальною для нашої країни погодою. Протягом останніх чотирьох років вітчизняні водойми наповнюються не більше 80% від норми. Про це повідомляє прес служба Асоціації рибалок України.

Можливо, що в цьому році через безсніжну зиму наповнюваність буде ще менше. Зараз ситуація дуже тривожна. Вона може почати погіршуватися, коли підвищиться температура і з'явиться серйозний дефіцит опадів, які випавши, підуть тільки на короткочасне зволоження ґрунту, а не наповнюваність водойм. Це призведе до зневоднення і пересихання деяких з них. Потрібно нагадати, що через неналежне ставлення до вітчизняних водних ресурсів у нас в країні за роки Незалежності зникло більше 10 тисяч малих річок. І ця безрадісна тенденція може продовжитися, так як для поліпшення становища чиновники всі ці роки не вживали необхідних заходів - попереджають експерти Національної Екологічної Ради України.

Дана ситуація може серйозно відобразиться на рибному ресурсі країни. Через маловоддя річок нерест риби в цьому році під серйозною загрозою. Фактично всі природні нерестовища сухі, не заповнені водою. Рибі ніде нереститися.

Вже котрий рік на наших водоймах відчувається гострий дефіцит природних нерестовищ. Це через те що останні десятиліття не проводяться в достатній мірі меліоративні заходи з розчистки нерестовищ, багато з них надміру заросли і стали непридатні для нересту риби. Так само через хаотичну забудову прибережної смуги велику кількість природних нерестовищ знищено. В результаті за останній час втрачено понад 40% природних нерестовищ. Це все серйозно позначилося на чисельності риб'ячих зграй в наших водоймах.

Для того щоб допомогти рибі під час нересту щорічно рибопромислові підприємства і природоохоронні громадські організації встановлюють на водоймах штучні нерестові гнізда. Ці заходи довели свою ефективність. На одне штучне гніздо плотва відкладає більше мільйона ікринок. Конструкція гнізда дозволяє ефективно промиватися ікрі від мулу і дрібного сміття, а також добре прогріватися на сонці - кажуть в Асоціації рибалок України.

В сучасних реаліях риб'ячі зграї гостро потребують допомоги. У 2019 року в вітчизняні водойми вселили 15,6 млн штук риби. З них 7,2 млн рослиноїдних видів, 8,4 аборигенних.

Однак аналіз стану водних живих ресурсів показує, що вселення в таких кількостях явно не достатньо, воно становить всього 10% від необхідного.

Вчені стверджують, що ляща в наших річках залишилося не більше 30% від його кількості в 1991 році. Щуки - 15%, судака, сома - 10%. А такі колись поширені види, як чехоня, рибець, линь, подуст стали рідкісними.

В останнє видання Червоної Книги України увійшли понад 70 видів аборигенної риби, як зникаючі ...

Причин цьому багато: браконьєрство, слабо контрольований промисловий вилов, надмірне забруднення побутовими і виробничими стоками водойм і багато іншого. Але не один вид риби не пропав сам по собі. За кожним випадком стоїть конкретне ім'я людини. Найголовніший ворог наших рибних ресурсів - це масштабна корупція чиновників. Особливо в рибоохоронних структурах. Ті, хто зобов'язаний охороняти рибу, стали покровителями її незаконного вилову.

Переважно на всьому Каскаді Дніпровських водосховищ нерестова заборона на вилов риби буде проходити з 1 квітня по 9 червня включно. Вона може бути відкоригована по датам в зв'язку з погодою. У Києві та Київській області в цьому році нерестова заборона на вилов риби встановлюється у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками - з 22 березня по 30 травня; у всіх річках та їх кореневих водах - з 22 березня по 10 травня; в новостворених водних об'єктах, а також в додатковій системі річок та інших водних об'єктах - з 22 березня по 19 червня.

У цей період забороняється пересування човнів, промислове рибальство, підводне полювання, днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на землях водного фонду.

При цьому дозволяється любительське і спортивне рибальство до 3 кг риби на одну людину, однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега в світлий час доби в адміністративних межах населених пунктів, якщо там немає нерестовищ.

У нашій країні нерестова заборона «усереднена», адже риба нереститься за видами в різний час. Щука починає нерест в кінці лютого, на початку березня. А сом в кінці травня, на початку червня. Срібний карась і окунь взагалі можуть відкладати ікру кілька разів на рік - говорить глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - В більшості європейських країн встановлюється «плаваюча» нерестова заборона на вилов риби, тільки той яка нереститься саме в даний період. Який графік заборони більш корисний для збереження рибного ресурсу, сказати складно, слово за наукою. Але без сумніву, найбільш ефективним захистом є гуманне, цивілізоване ставлення до наших водойм та природнього рибного ресурсу. Особливо це важливо під час нересту риби. Адже як він пройде безпосередньо залежить, чи буде риба в наших річках. Якщо ви бачите незаконний вилов риби, не залишайтеся байдужими, повідомляйте про ці факти на телефони Гарячих ліній в природоохоронні та правоохоронні структури.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво круп в Україні скорочується з року в рік

Аналіз ринку круп в Україні показує, що найбільші частки в його структурі займають рис і гречка, пише pro-consulting.ua.

В середньому кожен житель нашої країни з'їдає за рік 5 кг рисової крупи і 3,5 кг гречаної. В даний час вітчизняні виробники круп орієнтовані в основному на внутрішній ринок, так як на експорт відправляється, головним чином, більш дешева неперероблена сировина. В результаті виробництво круп в Україні скорочується з року в рік через зменшення населення нашої країни.

За результатами аналізу ринку круп в Україні можна зробити висновок, що для суттєвого збільшення внутрішнього споживання даного виду продукції в середньостроковій перспективі немає підстав. Драйвером розвитку вітчизняної круп'яної галузі може стати вихід на ринок здорового харчування Євросоюзу, адже українські крупи багаті мікро і макроелементами, а також клітковиною, необхідними для правильного функціонування організму. Передумови для такого прориву вже проглядаються. Так, в 2018 році основними країнами-імпортерами українських круп стали Нідерланди 19,5% (363 т), Польща 15,5% (289 т), Литва 11,7% (219 т) і Словенія 11,3% (210 т ). Крім Європи, нарощуються поставки українських круп в Азію та Африку. Завдяки розвитку зовнішніх напрямків збуту, вітчизняні виробники зможуть отримати ресурси для модернізації та нарощування виробництва.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерам потрібно встигнути за півроку переукласти договори оренди, аби не залишитися без землі

Насамперед новації стосуються державної реєстрації речових прав на нерухомість, особливо в частині прав на оренду землі. Усе це має й інший бік у контексті обіцяного ринку землі.

Автоматична пролонгація

Ідеться про закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 5.12.2019 №340-ІХ. Ним унесено зміни до Земельного, Господарського та Цивільного кодексів, а також законів «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Міністерство юстиції в листі від 21.01.2020 №650/8.4.1/32-20 звернуло увагу на те, що перш за все розмежовуються два правові механізми у відносинах оренди землі: пролонгація чинних договорів і переважне право на укладення нових. Для цього договори оренди поділяються на строкові та строкові з пролонгацією.

Відмінність полягає в тому, що перші припинятимуть дію після закінчення строку, на який вони укладені, а другі — ні. Проте для автоматичної пролонгації необхідно, аби такі відомості були зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно, під час реєстрації договорів оренди ознака його пролонгації стає обов’язковим атрибутом.

У Мін’юсті зауважили, що правила, визначені в ст.1261 ЗК, поширюватимуться на договори оренди, укладені або змінені після набрання чинності законом №340-ІХ, що відбудеться після 15.07.2020. Проте згідно з новою ст.1261 ЗК умова про поновлення договору не може встановлюватися щодо ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на них розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача. Це означає, що держава готується підживлювати ринок землі за рахунок угідь, строк оренди яких збігатиме.

Отже, після цієї дати орендарі вже не зможуть розраховувати на укладання договорів з урахуванням умов нині чинної ст.33 закону, зокрема в частині їх поновлення. Натомість ці правила діятимуть для тих договорів, що будуть укладені хоча б днем раніше. Звісно, якщо за цей час законодавець не внесе ще якихось змін, а судова практика не зробить ухилу в бік захисту прав власника.

Нотаріальна вимога

Попри зауваження експертів, законом №340-ІХ запроваджується інститут вимоги нотаріального посвідчення правочину. Це дає право власнику ділянки вимагати нотаріального посвідчення договорів про встановлення земельного сервітуту, про надання права користування ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій), договору оренди землі, а також скасувати таку вимогу (стст.791, 1021 ЗК, ст.14 закону «Про оренду землі»).

Крім того, учасник приватного підприємства може наполягати на вимозі нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є його частка в статутному капіталі (ст.113 ГК), або на засвідченні справжності підпису під час прийняття ним рішень.

У Мін’юсті звертають увагу на те, що встановлення такої вимоги є одностороннім правочином, який також підлягає нотаріальному посвідченню. За своєю правовою природою, така вимога є обтяженням речових прав та реєструється в порядку, визначеному законом. Відповідні відомості вносяться до єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань нотаріусом, яким посвідчено або скасовано вимогу щодо нотаріального посвідчення правочину.

Ціна нерухомості, вартість оренди

Також до держреєстру прав уноситимуться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування ним. При цьому закон №340-ІХ не передбачає витребування державним реєстратором додаткових документів про оцінку об’єкта нерухомого майна.

Такі відомості вносяться виключно на підставі документів, поданих для реєстрації (у разі їх наявності). Наприклад, у разі продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону до реєстру вноситься вартість такого продажу.

Крім того, у Мін’юсті звернули увагу на те, що такі відомості вносяться саме під час держреєстрації речового права й не вимагають актуалізації, приміром у зв’язку зі зміною розміру орендної плати за землю.

До речі, п.4 ч.1 ст.4 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції закону №340-ІХ) відносить іпотеку до обтяження речового права на нерухоме майно. Це, як звертають увагу в міністерстві, впливатиме на належне визначення територіальності проведення реєстраційних дій. Адже державна реєстрація обтяжень згідно з ч.5 ст.3 цього закону (у редакції, що набула чинності з 2.11.2019) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомості.

Джерело: Закон і бізнес

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview