178171

Найближчі два роки потужності зі зберігання зерна в Україні мають збільшитися на 3–5 мільйонів тонн

Як поетапно пройти шлях до ідеального зерносховища, не оминаючи жодної функції, й при цьому не наступити на ті самі «елеваторні граблі», – розбиралися разом із комерційним директором компанії KMZ Industries Олександром Небеським. 

Головна умова безпомилково побудованого елеватора – обов’язкове проходження усіх етапів будівництва, до того ж, у правильній їх послідовності

«Немає менш чи більш важливих етапів будівництва. Не існує тих, які можна виключити заради економії. Необхідність кожного доведена практикою безлічі будівництв,  а ще – усі вони, так би мовити, страхують один одного, що дозволяє уникнути немалої кількості помилок», – наголошує Олександр Небеський.

Починати потрібно із проєкту

1. Бізнес-план. Перший етап проєктування: для невеликого зерносховища це техніко-економічний розрахунок, і техніко-економічне обґрунтування уже для великого елеваторного комплексу. 

2. Базова концепція елеватора. Вона розробляється одразу після бізнес-плану і ґрунтується на технологічних процесах, які плануються на майбутньому елеваторі. Спираючись на технологію, на цьому етапі проєктування прописуються необхідні потужності зберігання, транспортного обладнання, сушіння, сепараторів та ін., необхідна кількість маршрутів, завальних ям, багатокультурність зерносховища, скільки повинно працювати паралельних маршрутів, планується залізничне або автовідвантаження та багато-багато іншого. 

3. Геологічні вишукування. Визначте наявність і віддаленість комунікацій – газу, води, каналізації, електрики тощо, а головне – особливості ґрунту. Адже зовні приваблива земля, яку не дослідили, може піднести сюрприз у вигляді, наприклад, ґрунтів із малою несучою здатністю і в майбутньому звести нанівець усе будівництво. Або ж призвести до проєктування і будівництва недостатньо міцного фундаменту – однієї з причин руйнування силосів. Поставтеся особливо відповідально до цього етапу.

4. Дозвільні документи. «Містобудівні умови та обмеження» отримують в регіональних органах містобудування та архітектури. Розробляють їх на основі містобудівного розрахунку, який готує проєктна організація. Від класу наслідків, до якого належить ваш об’єкт (значні, середні та незначні), залежить, наскільки складним буде шлях отримання дозволу на будівництво та введення об’єкта в експлуатацію. Як тільки ви отримали такий дозвіл, можна починати будівництво.

5. Щоб прискоритися. Ще до початку основного будівництва можна отримати Дозвіл на виконання підготовчих робіт – коли, наприклад, основний проєкт ще проходить експертизу – і вже починати розчищати майданчик, огороджувати ділянку парканом, встановлювати крани. Так вам вдасться прискорити процес. 

Співпраця із проєктною організацією: найпопулярніші питання

«Одне з найчастіших запитань від новачків в елеваторному будівництві: коли починати співпрацю з проєктною організацією?, – говорить Олександр Небеський.  –  Насправді рішення – за вами. Дехто підключає її аж на етапі розробки документів. Проте краще починати співпрацю ще на початкових етапах, в ідеалі ще на етапі інженерно-геологічних вишукувань. Завдяки допомозі досвідчених спеціалістів ви уникнете багатьох помилок. 

Ще одне популярне питання стосується ціни на послуги таких організацій. Краще обирати середню по ринку. Бо якщо вона менша в рази, будьте готові до того, що будуть відсутні багато креслень і наявні інші важливі недопрацювання. Економія на цій послузі справді недоречна і може відгукнутися вам у майбутньому, і не раз».

Як обирати обладнання?

З огляду на те, чи плануєте ви бути трейдером, чи ж використовуватиме зерносховище суто для власних потреб. Зважаючи на те, під які культури, під яку кількість класів плануються ємності. Чи є потреба у попередньому зберіганні вологого зерна перед обробкою. Чи маєте можливість і бажання економити на сушінні альтернативним паливом. Усі ці питання та багато інших поставить вам виробник, аби правильно підібрати обладнання. Орієнтуватися лише на продуктивність, на ємності в тоннах, метрах кубічних тощо чи виключно на ціну однозначно не варто.

Як знайти відповідального виробника?

Запитуйте  відгуки у тих, хто вже будувався. Зустрічайтеся із виробниками, ставте безліч запитань, відвідуйте виробництво. Зрозумійте, чи готові тут реалізовувати ваші індивідуальні задачі. Важливо, щоб обладнання виробника експлуатувалося на багатьох об’єктах  і до того ж тривалий час – лише так можна бути впевненим у його надійності і довговічності. Добре, якщо виробник надає весь комплекс послуг: так ви перекладете на його плечі й монтаж, і автоматизацію, і подальший сервіс.

Що важливо врахувати в процесі будівництва

- Потрібні надійні підрядники.
- І якісний бетон. Це основа, до якої кріпитиметься все технологічне обладнання – тож чим вона міцніша, тим довше обладнання працюватиме. Не забувайте також, що бетону потрібен час, аби набрати необхідну міцність, яка своєю чергою потрібна для роботи хімічного анкера для кріплення силосу до основи. 
- За кріпленнями анкерів, які фіксують металеву ємність до фундаменту, також необхідний особливий контроль з боку технічного нагляду: проконтролювати потрібно діаметр і глибину свердління отвору, якість знепилювання, глибину встановлення анкера і повноту заповнення отвору хімічною сумішшю. На цей етап обов’язково складається акт огляду прихованих робіт, і роботу приймають комісією. 
- Авторський і технічний нагляди, поетапне приймання робіт, у тому числі прихованих, тощо – усі ці обов’язкові функції мають бути включені. 

Що важливо знати про монтаж

Це послуга спеціалізована, і довіряти її краще таким же спеціалізованим бригадам, що знаються саме на монтажі елеваторного обладнання. Так ви будете впевнені у правильності його збирання у точній відповідності до креслень, у відповідності до параметрів виробника, що зрештою забезпечить правильні експлуатаційні показники й закладену заводом довговічність та надійність, а ще – безпеку людей під час будівництва. І пам’ятайте:  лише спеціалізовані бригади зазвичай мають спеціальне обладнання, до якого висуває певні вимоги законодавство. Вони й зі строками не підведуть, і виробник за умови монтажу  своїми бригадами надасть  гарантію на обладнання. 

Ще одна можливість підстрахуватися: послуга шефмонтажу від виробника. На майданчику буде спеціаліст, який допоможе неспеціалізованій бригаді прочитати креслення, відповість на запитання, а виробник так само збереже гарантію на своє обладнання. 

Чи потрібна автоматизація?

Відповідь однозначно ствердна. Це і прибуток дозволить збільшити за рахунок максимального управління якістю продукції, і махінацій на елеваторі уникнути. А ще гарантувати безпеку співробітників: адже зменшується потреба у кількості персоналу і необхідність втручання у виробничі процеси, а завдяки віддаленому управлінню працівникам не потрібно весь час знаходитися на висоті чи біля небезпечного обладнання і наражатися на ризик травмування. Подбає автоматика і про безпеку і справність обладнання: заздалегідь попередить про необхідність огляду й можливу потребу в заміні деталей і нагадає про плановий ремонт. А можливість відстеження роботи об’єкта із будь-якої точки світу, де є Інтернет, чи власний чат-бот , що за бажанням власника надсилає сповіщення в разі аварійної події або ж узагалі детальні меседжі про кожний рух на об’єкті, виводить контроль за роботою об’єкта повністю на новий рівень. Та й вкладені в автоматизацію кошти себе швидко виправдають: окупність автоматизованого елеватора на півтора роки швидша, ніж неавтоматизованого. 

«Інвестиції в будівництво елеваторів так само залишаються вигідними, – підсумовує Олександр Небеський. – Адже майже половина від наявного сьогодні в Україні загального обсягу зберігання — це підлогові склади або старі радянські бетонні елеватори, в яких не можна зберігати зерно по 9–12 місяців без втрати його якості, як це дозволяють сучасні автоматизовані силоси. Так само і недосконала інфраструктура, зокрема залізнична, спонукає агрокомпанії будувати зерносховища, щоб мати можливість зберігати зерно перед тим, як його можна буде вивезти в порти й експортувати.

За нашими прогнозами, основна маса покупок на ринку найближчим часом припадатиме на агрокомпанії середнього й малого розміру (від 3 тис. до 50 тис. га власних земель) – саме вони стануть основними драйверами подальшого зростання ринку. І наша головна порада тим, хто вже будується чи лише планує це робити: дотримуйтеся послідовності будівництва, не пропускайте жодного етапу чи функції, користайтеся експертною допомогою виробника і навчайте персонал, починаючи ще з етапу будівництва, – і тоді ваш елеватор буде ефективним, сучасним і приноситиме той самий бажаний прибуток, а інвестиції окупляться якнайшвидше».

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Підготовка до відкриття ринку землі – від А до Я

Чотири тижні більш як 70 слухачів отримували вичерпні знання стосовно майбутнього для ринку землі. Курс «Управління земельними ресурсами» став відповіддю за цілу низу питань: неможливість традиційного навчання, заплутаність законодавства, новітні технології та людський фактор в галузі. Програма курсу була побудована таким чином, щоб охопити всі аспекти управління земельним банком: його моніторинг та аналіз, юридичний захист та протидія рейдерським діям, законодавче забезпечення та взаємодія з усіма стейкхолдерами.

Зібрали для вас найважливіші тези з виступів усіх спікерів першого онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами».

Тиждень перший. Захист земельного банку

Спікерами законодавчого блоку стали Володимир Ігонін та Олег Качмар – партнери юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» та спеціалісти з питань вирішення земельних і митних спорів, злиття та поглинання, технологій та банкрутства.

Вони розповідали про умови відкриття ринку сільськогосподарських земель, про юридичний аудит земельних договорів та про дієві інструменти боротьби із земельним рейдерством. Володимир Ігонін спеціально для слухачів курсу проаналізував структуру земельної реформи та корпусу законів, проектів, які регулюють та регулюватимуть ринок землі.

В першу чергу, досвідчений юрист радить зробити наступні кроки:

1.Навчитись відстежувати рух законопроектів

2. Провести аудит договорів оренди землі

3. Актуалізувати контакти легальних орендодавців

4. Визначити коло пов’язаних осіб

5. Забюджетувати фінансування на придбання землі

6. Підготуватися до різних сценаріїв

    Ще спікер розповідав про юридичний аудит земельних договорів. Він навів чотири істотні умови договору оренди, на які необхідно звертати увагу:

    1. Об’єкт оренди

    2. Дата укладання

    3. Строк дії: від 7 (для с/г) до 50 років

    4. Орендна плата

      Окрему лекцію щодо боротьби зі земельним рейдерством прочитав Олег Качмар. Він надав слухачам інструментарій для боротьби зі спробами та випадками незаконного захопленні активів:

      -  Звернення до Міністерства юстиції України

      - Звернення до суду

      - Ініціювання кримінальних проваджень

      - Пред’явлення цивільного позову

      - Створення інформаційного поля

      Зустрічне забезпечення (вважається одним з найефективніших процесуальних інструментів)

      - Внесення коштів на депозит суду

      Також порадив, чому варто приділити увагу:

      • Аналіз корпоративної структури та установчих документів підприємства, грамотне структурування бізнесу
      • Обмеження повноважень керівників агропідприємств та реєстрація цих обмежень в реєстрі
      • Встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника на рішеннях з питань діяльності товариства, вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному капіталі
      • Контроль за належним оформленням документів і зберіганням печатки на підприємстві, впровадження ЕДО на підприємстві
      • Належне оформлення орендних, трудових, договірних відносин підприємства
      • Щорічний аудит земельного банку, поновлення договорів оренди
      • Належне оформлення проведення розрахунків з орендарями та контрагентами
      • Страхування активів
      • Сплата усіх обов’язкових платежів, подача звітів у статистику
      • Постійний моніторинг змін у публічних реєстрах

         

        Тиждень другий. Взаємодія із Держгеокадастром

        Лекції цього блоку читав Денис Башлик, директор із зв'язків з органами державної влади УКАБ, голова Держгеокадастру у 2019-2020 рр.

        На лекціях блоку розглядались питання цифрових послуг, що їх надає Держгеокадастр та загальний процес цифровізації роботи цієї державної інституції. Кілька лайфхаків від спікера:

        1. При співпраці з кадастровою службою варто використовувати цифровий підпис
        2. Всі адміністративні послуги Держгеокадастру зібрані на сторінці https://e.land.gov.ua/
        3. Портал загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земельних ділянок є на сторінці https://ngo.land.gov.ua/

            Одну лекцію блоку прочитав Дмитро Макаренко, експерт за питань геопросторових даних та екс-директор Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру. У лекції йшлося про геопросторові дані загалом та про українську Національну інфраструктуру геопросторових даних: що це, навіщо це потрібно і як використовувати геопросторові дані у бізнесі та на державному рівні.

            Важливість цих даних та цих інфраструктурних систем важко переоцінити, адже, наприклад, у Німеччині на основі таких даних приймається до 80% рішень. І мова не лише про землі сільськогосподарського призначення, але й про рішення у галузях охорони здоров’я, податкової політики, навіть у питаннях урбанізації – адже геопросторові дані, доступ до яких обмежується лише на рівні «відкриті дані» та «оплата за дані», дозволяють проаналізувати неймовірну кількість параметрів. Окрім Німеччини, європейськими лідерами у галузі впровадження національних інфраструктур є Норвегія та Словенія, гарний доробок має Польща.

            Тиждень третій. Цифрові технології в управлінні земельним банком

            Протягом третього тижня курсу говорили про діджиталізацію земельного банку, його аналітику та трансформацію роботи земельного відділу. Спікер – директор компанії Vkursi Agro Роман Граб, який із своєю компанією розробляє IT-продукти для аналітики земель аграріїв і територіальних громад.

            Актуальність теми пов’язана не лише із існуючим станом справ, але й зі змінами, які лише починають впливати на регулювання земельних банків. Окрім змін чинного законодавства, до яких доведеться адаптуватись, що простіше робити за допомоги програмного забезпечення, ці зміни містяться у:

            - процесі децентралізації (формування громад);

            - передачі земель державної власності у власність громад;

            - посиленні контролю за використанням та охороною земель;

            - запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення.

            Це все вимагає від аграріїв уважного ставлення до земельного банку, якого легше досягти через його автоматизацію та цифровізацію. Це допоможе максимально, наскільки це можливо в Україні, застрахуватися від можливих проблем через випадкові помилки, створити більшу інвестиційну та кредитну привабливість, а також підвищити конкурентоздатність вітчизняних агропідприємств.

            Одна з лекцій була присвячена процесу та результатам цифрової трансформації роботи земельного відділу сучасної аграрної компанії. Розглянули принципи роботи програмного комплексу: як саме інформація у цифровому форматі потрапляє у програмні комплекси підприємства, де зберігається та як (і, дуже важливо, хто) із цією інформацією працюють.

            За словами Романа Граба, цифровий земельний банк дозволяє передбачати цілу низку потенційних ризиків, серед яких:

            - рівень консолідації земель господарства;

            - зони та площі земель оброблюваних поза межами ділянок в оренді;

            - земельні ділянки (їх частини) які орендуються, але не обробляються;

            - накладання земельних ділянок;

            - місцезнаходження та площі земельних ділянок, які відсутні на публічній Кадастровій карті;

            - відповідність цільового призначення;

            - дотримання обмежень у користуванні  земельних ділянок тощо.

            Тиждень четвертий. Комунікації у галузі земельних відносин

            Тему «Стратегічні і тактичні комунікації у галузі земельних відносин» розкрили Василь Берков, заступник директора з соціального розвитку аграрного холдингу HarvEast, та Людмила Кравченко, заступниця директора агрохолдингу HarvEast з земельних питань.

            На початку обговорювалися питання ефективної взаємодії з пайовиками. У фундаменті теми, пояснив Василь Берков, є ставлення компаній до пайовиків. Деякі компанії розглядають орендодавців свого земельного банку як до людей, які проживають на території присутності компанії та передають їй свою землю у володіння, після чого про них можна забути. Такі господарства через деякий час стикаються із відтоком пайовиків та успішними діями конкурентів.

            Найкращим варіантом побудови взаємовигідних стосунків із пайовиками є нематеріальна мотивація, у випадку холдингу Harveast – Програма соціального партнерства.

            Ще одним об’єктом комунікації бізнесу є органи місцевого самоврядування – розпорядники земель. Порада від експерта: будь-якими методами уникати «латання дир» – вирішення проблем, які мають вирішувати органи влади, коштом компанії. Оскільки у випадку скрутного становища бізнесу та перебоїв із фінансуванням непрофільних напрямків соціальний негатив впаде саме на бізнес.

            Приклади розумної співпраці від Василя Беркова:

            - медичні проекти: підтримка регіональних медичних підприємств в обмін на консультування та виїзд лікарів вищої категорії у села компактного проживання пайовиків. Загальний позитив від таких проектів стає активом компанії, а персоналізація допомоги полягає у тому, що пайовики холдингу отримають більше безкоштовних послуг, аніж їхні сусіди;

            - освітні проекти, в рамках яких діти пайовиків отримають пріоритетний доступ до отримання сучасних знань: інформаційні технології, іноземні мови і багато іншого;

            - проєкти у галузі ЖКГ: створення комунальних підприємств та соціальних кооперативів, які ведуть власну діяльність, та в обмін на підтримку з боку бізнесу надають його пайовикам послуги безкоштовно або за пільговими тарифами. Бізнес стає головним замовником для таких структур, дозволяючи їм заробляти та підвищувати рівень надання послуг.

            Така діяльність дозволяє утримувати пайовиків, а також залучати нових партнерів-власників земель.

            Людмили Кравченко, в свою чергу, присвятила свою лекцію взаємодії з нотаріусами та державними реєстраторами щодо прав на землю, розглянувши низку дуже нагальних питань, серед яких:

            - зміни у законодавстві про нотаріат та їхній вплив на земельні відносини;

            - роз’ясненні від Мінюсту щодо земельних питань у роботі нотаріусів;

            - перелік дій, які можуть (та не можуть) виконувати нотаріуси;

            - бази, до яких мають доступ нотаріуси, та що землевпорядники можуть завдяки цьому доступу отримати;

            - довіреності: види, призначення, правила використання;

            -  емфітевзис: перспективи при відкритті ринку землі;

            - земельна ділянка у спадщину: порядок оформлення;

            - договори купівлі-продажу землі після 01.07 2021 року, що треба зробити, аби бути готовими до змін.

            Окрім цього спікер розповідала, яким чином відбувається продаж землі без оформленої земельної ділянки, які бувають види нотаріального оформлення землі (обов’язкове та добровільне), та що таке Кадастровий номер земельної ділянки.

            Підсумок. Панельна дискусія «Як підготуватись до відкриття ринку землі?»

            По закінченні занять курсу провели панельну дискусію із усіма лекторами, модератором якої традиційно виступила Елліна Юрченко з УКАБ.

            Важливість цієї дискусії полягала у тому, що викладачі отримали змогу резюмувати матеріали своїх блоків та відповісти на питання слухачів, які з’явились після лекцій.

            Висновки експертів за результатами спілкування зі студентами:

            - орендарям землі варто вже зараз починати перевірку усіх договірних документів із землевласниками, готуватися до переговорів та планувати свої дії;.

            - для поліпшення земельної реформи не вистачає прийняття законопроекту 2194 та швидкого проходження законопроекту про консолідацію земель, які мають бути прийняті до Нового року;

            - варто час від часу оновлювати знання про науковий прогрес, щоб гарна справа, яка майже доведена до стану реалізованого проекту, не виявилась відсталою;

            - представникам агробізнесу варто готуватися до дуже прозорих та непростих переговорів із землевласниками.

            Таким чином закінчився перший освітній онлайн-курс «Управління земельними ресурсами» від проєкту «Агрокебети Онлайн». Він виявився затребуваним, тому ми вже плануємо нові освітні ініціативи. 

            Джерело: УКАБ

             

            Ваш вибір 'Нічого сказати'.

            В Україні масово продають фальшиву ікру: як розпізнати підробку

            В Україні в інтернеті продають до 80% фальшивої ікри. Неякісна продукція також трапляється і в супермаркетах. Водночас розпізнати підробку можна відразу на прилавках супермаркету, керуючись кількома простими правилами.

            Про це OBOZREVATEL розповіла керівниця відділу тестувань Центру експертиз ТЕСТ Ніна Кальдій. За її словами, у торговельних мережах може трапитися неякісний продукт, а якщо купувати в інтернеті, найімовірніше, можна придбати несправжню ікру.

            Як розпізнати справжню ікру.

            Перше – купувати там, де можуть дотримуватися умов зберігання: у фірмових магазинах або торговельних мережах. Просто на прилавках можна перевірити температурний режим (часто в холодильниках є градусники). Крім того, варто перевірити і "вік" баночки (не повинен бути більш ніж 12 місяців).

            Друге – не купувати ікру без маркування або з Росії. Закон забороняє продавати в Україні російський продукт. І якщо він уже потрапляє на прилавок, можна сміливо стверджувати, що це контрафакт.

            Третє – не купувати дешевий продукт і прислухатися до "хлюпання" в баночках. "Ікру, у якої закінчився термін зберігання, перефасовують, вона реалізується в баночках, часто за акційними цінами, як вироблена цього сезону. Така ікра буде хлюпати під час струшування, а в ікринок будуть тріснуті оболонки. Вона буде дешевою, але це продукт, який, крім шкоди, нічого хорошого нам не принесе", – розповіла професорка кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко.

            Якщо ви вже придбали ікру, то розпізнати справжню можна за допомогою простого експерименту: залити невелику кількість продукту гарячою водою. Якщо рідина стане молочного кольору, значить, ікра справжня. Якщо вода стане рожевою або не змінить колір – підробка. Крім того, справжня ікра лопається просто на зубах, а білкова – жується.

            Рейдери «Дніпромлин» перетворили благополучне підприємство в токсичний актив і через фіктивне банкрутство мають намір «кинути» всіх партнерів

            В кінці серпня 2020 року організоване рейдерське угруповання (як повідомляють ЗМІ, її очолює екс-секретар міськради Дніпра часів Януковича Максим Романенко) здійснила захоплення і контроль над борошномельним комбінатом «Дніпромлин» і хлібозавод №10. Обидва підприємства розташовані в місті Дніпро і входять до складу багатопрофільного агрохолдингу Ristone Holdings. Обидва захоплених підприємства були рентабельними і вносили суттєвий внесок в забезпечення продовольчої безпеки Дніпропетровщини.

            Однак, 10 листопада відбулося засідання суду, на якому борошномельний комбінат і хлібозавод введені в процедуру банкрутства і ліквідації. У керівництві холдингу Ristone Holdings впевнені в тому, що дане банкрутство має всі ознаки фіктивності і є шахрайством. Рейдерське угруповання почало «розпил» захоплених активів.

            Це класична схема знищення і «переведення в готівку» захоплених активів. Зайшовши на підприємство, рейдери швидко на папері «продають» все його майно афілійованій з ними третій фірмі. А потім випотрошене підприємство кидають в процедуру банкрутства. І все, кому підприємство-банкрут щось повинно, йдуть з порожніми руками, активів немає, вони продані і виведені. Шахраї та рейдери тим і відрізняються від реальних бізнес-партнерів, що у них завдання полягає не в розвитку бізнесу, а в його швидкому банкрутство і виведенні активів. Як говоритися, прибіг - пограбував - втік.

            У зв'язку з банкрутством ТОВ «Дніпромлин» напевно виникнуть проблеми у Аграрного фонду України. Фонд був неодноразово проінформований про те, що Дніпромлин захоплений рейдерами, проте передав на зберігання підприємству державне зерно. Де вони сьогодні будуть шукати це зерно? У підприємства-банкрута? Правоохоронцям області не завадить провести перевірку: чи немає зв'язки у менеджменту Аграрного фонду з рейдерами? Аж надто явно не державницьку позицію проявив цей самий менеджмент щодо державних інтересів.

            - Подальша доля Дніпромлин і Хлібозаводу № 10 в руках рейдерів викликає великі сумніви. Фінансово-економічна ситуація для рейдерів складається плачевно. Ціни на пшеницю, як на базову сировину, злетіли вгору за рахунок експорту, тому виробництво борошна та хліба балансує на межі рентабельності, ближче до мінусів. Скоріш за все рейдерам доведеться закривати дірку в фінансових результатах підприємств за рахунок невиконання фінансових зобов'язань перед постачальниками та іншими партнерами, - аналізують ситуацію експерти ринку. - У цьому суть проблеми, з якою не врахувавши наслідки зіткнулися рейдери - вони не в змозі забезпечити диверсифікацію ризиків, і захоплений у холдингу привабливий актив перетворився в токсичний, коли ціни на їхню продукцію заморожені, а ціни на сировину - злетіли вгору. Скоріш за все борошномельний комбінат просто поріжуть на металобрухт.

            Про такі потенційні плани рейдерів свідчить і те, наскільки грубо і протиправно реалізується процедура фіктивного банкрутства. Ці очманілі від безкарності громадяни навіть не маскуються. У випадку з банкрутством Дніпромлин юрособа-кредитор і юрособа-дебітор навіть зареєстровані за однією і тією самою юридичною адресою. Це прямо свідчить про те, що реалізується відкрите і навіть демонстративне шахрайство.

            І саме судове засідання по процедурі банкрутства в обласному Господарському суді Дніпропетровщини виглядало як відверта змова. Холдинг заявив свої мотивовані вимоги, однак суддя їх повністю проігнорувала.

            Листопадова ситуація навколо рейдерського захоплення борошномельних і хлібопекарських активів агрохолдингу Ristone Holdings змушує підняти принаймні три принципових питання.

            Перше - чи розуміє обласна влада, повністю зайнята сьогодні виключно виборами, що потенційна зупинка найбільшого в Україні борошномельного комбінату «Дніпромлин» і найбільшого в м.Дніпро Хлібокомбінату № 10 ставить під загрозу питання забезпечення населення хлібобулочною продукцією і борошном?

            Друге питання: Чи розуміють керівники області і міста, що розвиток цієї ситуації за сценарієм фіктивного банкрутства захоплених рейдерами Романенко підприємств неминуче призведе до стрибкоподібного зростання цін на соціальний продукт - хліб? А це, в свою чергу, вкрай негативно може позначитися на соціально-політичну обстановку в регіоні.

            Якщо відповіді на обидва питання позитивні, то виникає третє питання: чому правоохоронна система області діє і фактично стала на бік рейдерів? Чи не вбачається в цій демонстративній бездіяльності правоохоронців ознаки того, що мовою Кримінального кодексу називається корупцією?

            Утримання корів: не райдужні перспективи

            Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

            «Найбільше загальне поголів’я корів (промисловий і присадибний сектори) скоротилося   у Херсонській (50,6 тис. голів; -17,2%), Чернігівській (86 тис. голів; -13,2%),  Запорізькій (41 тис. голів; -11,8%) та Миколаївській (52,7 тис. голів; -11%) областях» - повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

            Промислові молочні ферми на 01.11.2020 утримують на 4,3% менше корів проти аналогічної дати минулого року — 421,6 тис. голів. Позитивна динаміка — тільки у Тернопільській області (+5,5%), тоді як у решті регіонів — скорочення. Навіть області-лідери за промисловим поголів’ям корів демонструють низхідну динаміку. Так, Полтавщина показала мінус 2,7% в порівнянні з минулим роком — 54,3 тис. голів. На Черкащині скоротили утримання на 1,6% — до 43,1 тис. голів. А Київщина на 3,1% — 31,1 тис. голів. Найбільше падіння спостерігається у Рівненській (- 27,6%), Одеській (- 21,9%) та Закарпатській  (-14,3%) областях.

            У присадибному секторі утримання корів зменшилося на 6,4% у порівнянні із січнем-жовтнем минулого року — до 1 326,3 тис. голів. Висхідну динаміку демонструє лише Рівненська область — +1,4%, до 64,3 тис. голів. На 0,7% збільшилося поголів’я корів у Луганській області — 15,4 тис. голів. Всі решта областей суттєво скорочують поголів’я.

            «Ймовірніше всього, ситуація до кінця року буде мати лише поглиблюючий негативний характер. Адже Уряд не досить прихильно ставиться до молочарів, судячи з виділеного на наступний рік бюджету. А ціновий ажіотаж на кормову складову тільки набирає обертів і до нового року може досягнути свого апогею. Собівартість виробництва молока зростатиме. Відповідно, вітчизняна молочна продукція буде втрачати і так хиткі позиції не лише на зовнішніх ринках, але й на внутрішньому», - підсумовує Яна Музиченко.

            «Повіривши у наміри Уряду підтримати відновлення та розвиток молочної галузі, господарства ризикують вкотре «обпектися»: не зважаючи на кризовий і карантинний період, промислові підприємства у 2020-му році продовжували проєкти із модернізації та будівництва сучасних молочно-товарних ферм, щоб відповідати новим вимогам харчового і  ветеринарного законодавства. Проте наприкінці року аграрії ставлять всі інвестиції у скотарство на паузу. Адже замість декларованих і неодноразово оголошених 8,2 млрд грн на підтримку АПК у 2021-му Уряд після першого читання проєкту бюджету врізав фонд удвічі  – до 4,5 млрд грн. Програми часткової компенсації втрачених посівів досі лише у повітрі, хоча найбільші скорочення поголів’я корів саме серед південних регіонів, що знаходяться в критичній ситуації через збитки, спричинені посухою. АВМ та інші молочні асоціації спільно із Мінекономрозвитку закликають Кабмін та Уряд переглянути своє ставлення до підтримки молочної галузі, адже інакше ми стрімко дійдемо до «точки неповернення», коли підтримувати і розвивати вже буде нікого», - наголошує віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

             

            Ваш вибір 'Нічого сказати'.

            Землю - громадам: які зміни у земельних відносинах очікуються найближчим часом

            Законопроект №2194 про передачу державних земель за межами населених пунктів (окрім земель, де розміщуються об'єкти держвласності) в комунальну власність територіальних громад буде винесено на розгляд Верховної Ради в другому читанні наступного тижня. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький під час конференції USAID з аграрного та сільського розвитку "Інсайти земельної реформи. Які питання на порядку денному?".

            "Якщо ми говоримо про законопроект №2194, який стоїть на порядку денному на наступний тиждень, першочергове завдання передати землі за межами населених пунктів у розпорядження громад. Ні в кого немає сумніву, що це необхідно зробити, і це треба було зробити давно. Є указ президента від 15 жовтня, ми очікуємо завтра або на найближчі засідання уряду винесення відповідного рішення Кабміну на виконання указу та реалізації його Держгеокадастром. Але для повної картини необхідно ухвалити законопроект №2194", - сказав Тарас Висоцький.

            За словами першого заступника керівника Всеукраїнської асоціації громад Івана Фурсенка, законопроект №2194 відкриває перед громадами можливість самостійно планувати розвиток власних територій у межах і за межами населених пунктів в інтересах та за участю місцевого бізнесу й населення.

            "Закон дасть змогу громадам визначати допустиме цільове призначення земель на підставі єдиної комплексної документації, встановлювати межі між територіями громад і затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів ", - прокоментував Фурсенко.

            Крім того, законопроект №2194 передбачає перегляд функцій Держгеокадастру в частині розпорядження землями сільгосппризначення, зокрема, відомство перетвориться на сервіс-орієнтовану службу для ведення Державного земельного кадастру та забезпечення функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних.

            "Контрольні повноваження Держгеокадастру буде передано місцевим радам й обласним державним адміністраціям, контрольні повноваження з додержання екологічного законодавства у сфері земельних відносин збереже Держекоінспекція. Також скасовується державна експертиза землевпорядної документації та узгодження майже всіх видів документації із землеустрою", - пояснив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

            Щодо запобіжників проти зловживань стосовно розпорядженням земель головами ОТГ, жоден спікер змістовно не зміг відповісти, наголошуючи лише на тому, що громада може з "вилами та граблями протестувати". 

            Згідно із законопроектом №2194 також пропонується скасування частини дозволів і дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження контролю документації із землеустрою через громадську експертизу/рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування відповідальності виконавців робот із землеустрою та зниження вартості робіт із проведення землеустрою та їхньої тривалості за часом.

            Ваш вибір 'Подобається'.