178171
182818

Найпоширеніші сорти озимого ріпаку в Україні

Нині на вітчизняних полях озимий ріпак посідає одне із провідних місць: посівні площі під цією культурою Україні перевищують 1,0-1,2 млн га, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, потреба у насінні складає від 5,0 до 6,0 тис. т щорічно.

У 2020 році в Україну було імпортовано насіння озимого ріпаку іноземної селекції 3916 т 157 гібридами та їх лініями. Крім того, в Україні торік було вироблено та сертифіковано 700 т ріпаку озимого (43 гібридів та їх ліній). З них виробництво гібридів вітчизняної селекції склало 470 т (26 гібридів), а виробництво іноземних гібридів – 230 т (17 гібридів), поінформував науковець.

Загальна кількість сертифікованого насіння склала 4,6 тис. т. Загальна кількість гібридів та їх ліній, що використовувалися для сертифікації кондиційного насіння становила 183 одиниці.

Вітчизняне насінництво склало 470 т гібридного насіння озимого ріпаку, тобто лише 10,2 % від загального обсягу сертифікованого.

На ринку продажу ріпаку озимого у 2020 році в Україні працювало 70 компаній – це вітчизняні суб’єкти господарювання та представники іноземних фірм, що реалізують вітчизняні та іноземні сорти ріпаку озимого.

З українських сортів під врожай 2021 року найкраще реалізувалися такі сорти:

Чорний велетень (88,8 т), виробник – Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук;
Атлант (86,2 т), виробник – Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук;
Блекстоун (55 т), виробник – ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС)»;
Бучацький (50 т), виробник – ТОВ «Бучачагрохлібпром»;
Чемпіон України (40,2 тонни), виробник – Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук».

Найпоширенішими сортами ріпаку озимого іноземної селекції під посів 2021 року були такі іноземні гібриди: АТОРА (125,7 т); Архітект (122,1 тонн); Далтон (113,4 т); ДК Імістар КЛ (110,6 т); НК Технік (101,4 т);  Даріо (98,4 т); Рохан (95,4 т); ДК Екселшн (94 т); ТРУМПФ (92,9 т); Треззор (76,0 т); МЕРСЕДЕС (73,3 т); Гибрірок (71,6 т); ПТ200ЦЛ (70,5 т).

Найбільшим виробникам ріпаку озимого в Україні є ТОВ «НПЦ Україна», яке у 2020 році виробило та сертифікувало 579 т насіння. Далі, представники відомих іноземних насіннєвих фірм, як ТОВ «Монсанто Україна» (514 т), ТОВ «Піонер Насіння Україна» (420 т), ТОВ «КВС Україна» (180 т), ТОВ «Сингента» (158,5 т), ТОВ «Євраліз Семенс» (119 т), ТОВ «Агроскоп інтернешнл» (100,7 т) та ТОВ «Заатбау» (98,3 т).

За прогнозними оцінками науковців Інституту агарної економіки, при збереженні існуючих по озимому ріпаку у вітчизняній насіннєвій галузі тенденцій, а також на тлі відсутності взагалі державної підтримки вітчизняної селекції, збільшення використання імпортного насіння з часом призведе до повного витіснення вітчизняних сортових ресурсів з ринку насіння озимого ріпаку. Це несе у собі потенційну загрозу продовольчій безпеці України та її експортним можливостям. Держава, яка більше є сировинним придатком для постачання товарного та фуражного зерна, а не продавцем інтелектуального товару, яким є насіння, – не має майбутнього, підсумував Олександр Захарчук.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


130 гектарів урожаю втратив фермер з Луганщини за 30 хвилин

Через зливу та град значних збитків зазнали фермери та селяни з Луганщини. Знищено десятки гектарів посівів, пасіки та городи. Місцева влада може частково компенсувати збитки усім, хто постраждав від негоди, повідомляє SEEDS.

Нищівний дощ пошкодив сільськогосподарські угіддя на початку цього тижня. Злива тривала усього близько 30 хвилин, але завдала значних збитків.

“Градом побило 50 гектарів кукурудзи та близько 80 гектарів соняшника. І це лише попередні підрахунки”, – розповідає фермер з села Свистунівка Олег Барабаш.

Потоки води також затопили пасіку та вимили картоплю й інші культури на городах кількох місцевих жителів, затопили погреби та хліви.

Людям, які зазнали збитків, обіцяють компенсації. Депутатка Сватівської міської ради Наталія Луцишена разом зі старостою села Свистунівка склали акти обстеження господарств, що постраждали. Акти мають передати на розгляд ради для ухвалення рішення про надання допомоги.



Виробники продуктів харчування за останній рік підняли ціни на 30%

Оптові ціни виробників промислової продукції в травні 2021 року в порівнянні з травнем минулого року зросли на 33,1%. Ціни в межах України зросли на 25,4%, за межі України - на 65,9%.

Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат), пише РБК-Україна.

За даними статистичного відомства, у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів ціни зросли на 30,1%, у тому числі в межах України - на 21,0%, за межі України - на 61,7%.

Найбільше зросли ціни у виробництві цукру - на 61,6%, у тому числі всередині України-на 68,0%.

Виробники продуктів харчування за останній рік підняли ціни на 30%



Прогнози врожаю соняшника продовжують покращуватися

Сприятливі погодні умови, що склалися у причорноморських країнах, дозволять збільшити посіви соняшника всіма основними виробниками, що посилює тиск на ціни старого та нового врожаю. Україна та Росія також збільшать виробництво соняшника завдяки розширенню площ сівби та рясним опадам травня, які сприяють розвитку посівів.

В Угорщині, Болгарії та Румунії, що є основним європейським виробником (в країні знаходяться 27% європейських посівів соняшника) та експортером соняшника, площі сівби також збільшені, а погода сприяє збільшенню врожайності.

Прогнозовані на наступному тижні рясні опади та підвищення температури повітря продовжать покращувати стан посівів у причорноморських країнах.

Основною проблемою для посівів соняшника залишається дефіцит ефективних температур, оскільки їх показник на 5-10 оС поступається середньому багаторічному рівню.

В Україні станом на 3 червня соняшником засіяно 6,38 млн га або 99,6% запланованих площ. Але експерти вважають, що фінальні площі сівби перевищать офіційний прогноз та сягнуть 7 млн га, а врожай виросте до 17-17,5 млн т у порівнянні з торішніми 13,1 млн т.

В Росії станом на 8 червня соняшником засіяно 9 млн га або 105,6% запланованих площ у порівнянні з 8,2 млн га у 2020 р. Але сівба триває, і фінальні площі, за оцінками аналітиків, сягнуть 9,3-9,5 млн га, тому врожай збільшиться до 16-17 млн т у порівнянні з торішніми 13 млн т.

Очікувана у липні та серпні спека може суттєво відкоригувати прогнози врожаю, проте експерти зазначають, що у причорноморських країнах значні запаси вологи у метровому шарі ґрунту створюють передумови для отримання рекордних врожаїв.

Закупівельні ціни на соняшник в Україні минулого тижня знизилися з 22500-23000 грн/т до 18500-19000 грн/т з доставкою на завод на тлі обвалу цін на соняшникову олію до 1200 $/т FOB як для старого, так і для нового врожаю. Після зниження цін на соняшник деякі переробники відновили його закупівлю, завдяки чому ціни виросли до 19000 грн/т. Імовірно, що до початку нового сезону вони залишатимуться на цьому рівні, хоча рекордний врожай вже у вересні – жовтні може знизити ціни до 15000 грн/т.

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Купівля-продаж сільськогосподарської землі: умови договору

1 липня 2021 року офіційно набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (надалі - Закон № 552-IX), який відкриває перший етап функціонування ринку землі сільськогосподарського призначення.

До 1 січня 2024 року ключовими гравцями на ринку землі буду виключно фізичні особи, які зможуть вільно розпоряджатися і набувати у власність раніше підмораторні земельні ділянки.

Однак, для належного функціонування першого етапу ринку законодавець передбачив низку запобіжників та умов для вільного обігу земель.

I. Законодавчі запобіжники на ринку землі

На першому етапі запуску і функціонування ринку землі законодавець передбачив запобіжники у вигляді обмеження щодо концентрації по площі земель в одних руках та обмеження за колом осіб.

Пропонуємо більш детально розібратися з наведеними запобіжниками, які на цьому етапі запуску ринку (до 01.01.2024) будуть розповсюджуватися саме на фізичних осіб.

A. Обмеження щодо концентрації земель

Це обмеження стосується покупців земель сільськогосподарського призначення загальної площі у розмірі до 100 га в одні руки. Мається на увазі, що ви можете купувати земельні ділянки виключно в межах до 100 га, а у випадку порушення цього обмеження набуті земельні ділянки понад 100 га підлягатимуть конфіскації.

B. Обмеження за колом осіб

Обмеження за колом осіб - це фактично обмеження в участі фізичних осіб - громадян України на ринку землі. Зокрема, до кола таких фізичних осіб законодавець відніс:

  • осіб, які належать (належали) до терористичних організацій;

  • осіб та пов'язаним з ними осіб, стосовно яких застосовано обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок.

Порушення сторонами правочину обмежень, які наведені в пунктах А, В є підставою для визнання правочину недійсним з наступною конфіскацією земельної ділянки.

II. Підготовка сторін до моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки

Укладення законної цивільно-правової угоди купівлі-продажу земельної ділянки в умовах ринку землі буде напряму залежати як від покупця (в контексті дотримання ним законодавчих запобіжників), так і від продавця земельної ділянки (в контексті підготовки земельного активу до продажу).

Для кожної із сторін (продавця і покупця) ми підготували перелік питань для самоконтролю, в контексті перевірки вашої готовності до укладення угоди та відносно дотримання всіх необхідних умов для укладення законного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

A. Як продавцю підготуватися до продажу земельної ділянки?

Для самоконтролю власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який вирішив продати земельну ділянку, пропонуємо перевірити дотримання останнім наступних умови до моменту укладення договору.

1. Наявність оригіналів документів, які посвідчують ваше право власності на земельну ділянку (якщо такі документи відсутні - отримати дублікат правовстановлюючого документа).

2. Земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав та зареєстрована в базі Державного земельного кадастру (якщо земельна ділянка не зареєстрована - замовити у землевпорядної організації відповідну документацію із землеустрою та зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі).

3. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за вами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (якщо право власності не зареєстровано - необхідно звернутися з пакетом документів до приватного або державного нотаріуса та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

4. Наявність звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (якщо такий звіт відсутній - замовити розроблення цього звіту у суб'єкта оціночної діяльності).

5. Вами не порушено переважне право надрокористувача або землекористувача на придбання земельної ділянки у власність і в повному обсязі дотримано встановлену законодавцем процедуру для можливості надрокористувача або землекористувача реалізувати таке переважне право (якщо переважне право надрокористувача або землекористувача порушено - готуйтеся до судового позову про переведення прав та обов'язків покупця за договором).

6. Перевірити, чи не являється належна вам земельна ділянка предметом судових спорів та щодо неї відсутній спір про право (якщо земельна ділянка (права на неї) є предметом судового спору - терміново звернутися за допомогою до юристів та будувати правову позицію захисту земельного активу).

7. Перевірити, чи на земельну ділянку не накладено жодних арештів та/або заборон на її відчуження (якщо наявні арешти та/або заборони на відчуження земельної ділянки - необхідно вжити заходи щодо припинення (скасування) накладених арештів та/або заборон).

8. Ви маєте відкритий банківський рахунок (якщо такого рахунку ви не маєте - необхідно оперативно звернутися в банківську установу та відкрити рахунок).

Якщо ви ознайомилися зі всіма пунктами по списку і у вас немає жодних проблем - значить ви і ваша земельна ділянка готові до участі на ринку землі!

B. Як покупцю підготуватися до ринку землі?

Для самоконтролю покупця земельної ділянки сільськогосподарського призначення рекомендуємо перевірити наступну інформацію.

1. Ви не потрапили до переліку осіб, які належать (належали) до терористичних організацій.

2. Ви або ваші рідні не належите до переліку осіб, стосовно яких застосовано обмежувальні заходи (санкції) у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок.

3. У вас є відкритий рахунок в банківській установі (якщо ні - необхідно терміново звернутися до банку та відкрити такий рахунок).

4. Ви можете документально підтвердити джерела походження коштів (інших активів), за рахунок яких набувається право власності на земельну ділянку (якщо ні - вам можуть відмовити в посвідченні цивільно-правової угоди).

5. Ви замовили і провели legal due diligence (юридичний аудит) земельної ділянки та впевнилися в юридичній чистоті земельного активу (якщо ні - радимо в обов'язковому порядку проводити legal due diligence кожної земельної ділянки, яку ви вирішили придбати. Ця опція допоможе вам убезпечити себе від негативних наслідків купівлі проблемного земельного активу, у тому числі можливої втрати права власності на нього).

6. Ви контролюєте загальну площу придбаних у власність земельних ділянок (концентрацію земельного банку) до 100 га.

Якщо ви дотрималися всіх рекомендацій і виконали всі пункти, значить ви готові до покупок на ринку землі.

III. Договір купівлі-продажу земельної ділянки та його умови

Питання щодо укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок прямо врегульовані Главою 54 Цивільного кодексу України та положеннями ст. ст. 130, 131 Земельного кодексу України. В цьому розділі ми будемо детально розглядати умови договорів купівлі-продажу земель приватної власності (без проведення земельного аукціону).

Для належного укладення між сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки рекомендуємо дотримуватися наступних вимог.

A. Форма договору:

  • письмова форма з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією переходу права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

B. Обов'язкова наявність в договорі таких положень (відомостей):

  • назва сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина Україна);

  • вид угоди (договір купівлі-продажу земельної ділянки);

  • предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);

  • документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку (документ, який посвідчує право власності продавця земельної ділянки);

  • відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки (інформація з відкритих джерел та державних реєстрів, яку отримує нотаріус в порядку перевірки сторін та земельної ділянки);

  • відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);

  • права та обов'язки сторін за договором (обов'язковий для сторін передбачений перелік взаємних прав та обов'язків);

  • кадастровий номер земельної ділянки (послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі);

  • момент переходу до покупця права власності на земельну ділянку (момент державної реєстрації за покупцем права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень або визначення або передбачений в договорі обставина (момент) з настанням якої до покупця переходитиме право власності на земельну ділянку).

C. Ціна договору:

  • не нижча за показники нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

D. Безготівковий розрахунок за договором:

  • розрахунки за договором купівлі-продажу здійснюються між сторонами виключно в безготівкової форми.

E. Документальне підтвердження покупцем чистоти походження коштів:

  • наявність у набувача права власності на земельну ділянку документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

Приймати участь на першому етапі або не приймати участь - кожен вирішує самостійно, однак юридична обізнаність сторін майбутніх цивільно-правових угод дозволить мінімізувати та локалізувати проблеми ринку землі вже на першому етапі та дозволить законодавцю оперативно реагувати на проблематику прийняттям законів і підзаконних нормативно-правових актів. До впровадження законодавчих змін основним каталізатором розвитку ринку землі буде судова практика і позиції Верховного Суду.

Джерело: biz.ligazakon.net

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Як дрони, екороботи та GPS-системи ростять нам врожаї

Великі агрофірми покладатися лиш на природні багатства і робочі руки давно вже не можуть. На допомогу їм прийшли розробники хитромудрих технологій, що дозволяють процеси спростити, уточнити, полегшити, все наперед прорахувати… Рішення, що використовуються нині у світі, вражають. А ще більше вражає й радує, що і наші аграрії задніх не пасуть та на інвестиціях у смарт-рішення останніми роками не економлять. Щоправда, не у кожного вітчизняного господарства на те є кошти… Але на прикладі одного з найбільших і найсучасніших агрокомбінатів Польщі ТОВ “Кєтш” можемо бачити, яким чином на теренах західної сусідки України провідні аграрії навіть на держпідприємстві запроваджують інновації, що дозволяють підвищувати врожайність, а відтак і прибутки, одночасно дбаючи про людей та навколишнє середовище. Таке враження, що й у нас великі масові зміни не за горами.

СІЛЬСЬКЕ НА МЕЖІ З КОСМІЧНИМ

Крістіна Кузнецова, заступниця директора UHBDP (український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва), до пандемії багато подорожувала за кордоном, вивчаючи досвід іноземних інновацій. Вивчати насправді є що. От хоч би й теплиці шейха в Абу-Дабі на пісках посеред пустелі, що особливо вразили експертку: для виробництва овочів і фруктів беруть воду з моря та знесолюють її. Сучасні технології дозволяють вирощувати овочі, зелень, виноград (всього близько 50 видів рослин) без натяку на чорнозем, подача і розрахунок вологи автоматизовані, а для боротьби зі шкідниками (дивно, звідки взялися у пустелі) використовують не хімікати, а, скажімо, органічну суміш часнику. Або ж методики IMP (Integrated Pest Management) – це коли проти шкідників виставляють їхніх природних ворогів: проти фруктових мошок випускають колонію сонечок, що їх з’їдають і гинуть самі, коли закінчується харч.

Крістіна Кузнецова

Крістіна перелічує кілька особливо, на її погляд, вдалих і доречних смарт-рішень, що вже успішно застосовуються в економічно успішних країнах світу. Безпілотні трактори теж у переліку є. «Якось познайомилась із компанією у Німеччині, що пропонує знищувати бур’яни на полі спеціальним лазером. Машина їздить по полю та «відстрілює» будяки – пошкоджує їх і рослини гинуть, – розповідає експертка. – Також у Європі впроваджують для боротьби з бур’янами систему Ecorobotix – автономного робота, якій працює на сонячних батарейках. Здійснює екологічне та економне прополювання, вносить пестициди».

Ecorobotix

Серед побаченого Крістіну особливо вразила іспанська розробка Agrobot: Agricultural Robots – робот, який акуратно збирає полуницю, а ізраїльські технології – вирощування м’яса (білку) з клітин у спеціальних контейнерах. Дуже ефективно спрацьовує додаток зі сканером від «AgroCares», що дозволяє агрономам і фермерам відслідковувати стан родючості ґрунту безпосередньо на полі в період вегетації й перевіряти варіацію стану ґрунту в межах різних зон поля.

Agrobot

AgroCares

Ще одне цікаве рішення – «Лікування по фотографії». Сфотографувавши хвору-кволу рослину, система пропонує можливі «діагнози». Завдяки технології OCR (оптичне розпізнавання символів) та аналізу попереднього накопиченого досвіду, програма може одразу визначити, якою конкретно хворобою пошкоджена кукурудза.

Xarvio field manager

 

«В Україні доступний українською мовою Xarvio field manager, що розпізнає бур’яни та хвороби, класифікує й підраховує комах, аналізує пошкодження листя, проростання насіння та навіть рівень азоту в рослинах, – розповідає Крістіна. – Хоча, за моїми спостереженнями, поки що не набув широкого застосування: інформація залишається не точною і все одно потрібно око фітопатолога, щоб винести остаточний вердикт». 

ДРОН УСЬОМУ ГОЛОВА

Застосування безпілотників у сільському господарстві – це вже окрема сфера. Так, внесення засобів захисту дронами в Китаї, за словами Кузнецової, звична справа. Місцеві органи влади в Китаї заохочують фермерів використовувати дрони та вносити хімію на поля саме ними. Отримання ліцензії пілота дрона займає 15 днів. Компанії, які виробляють та продають дрони, мають центри навчання й видачі ліцензії пілотам.

XAG

«Наприклад, співзасновник агрокомпанії XAG має у своєму флоті 42000 дронів, які здійснюють 1,2 мільйона польотів для проведення польових робіт на добу протягом сезону, – розповідає експертка. – Він стверджує, що внесення пестицидів дронами відбувається в 50 разів швидше, ніж традиційною технікою (обприскувачем)». У Бразилії дрони використовують, щоб зменшити використання гербіцидів на полях, засіяних соєю, каже Кузнецова. Для цього дрон спочатку облітає поля та робить їх високоякісні зображення. Наприклад, за 90 хвилин польоту дрон моделі eBee X облітає до 500 гектарів. На основі зображень створюється мапа зараженості бур’янами, вона використовується для точного внесення гербіцидів. «Цей підхід у середньому зменшив використання гербіцидів на 52% для фермерів у сезоні 2018/19 у Бразилії», – уточнює експертка.

eBee X

В Україні є власна компанія-виробник дронів для обприскування посівів, яка зараз працює над проєктом такого собі «рою» дронів, розповідає Крістіна. «Ідея така: на поле приїжджає машина, в ній, скажімо, 6 «дроників», вони вилітають одночасно і роблять обробку 100-гектарного поля за 20 хвилин (інакше на це витрачалося б 3-5 годин», – пояснює вона.

І взагалі у нас послуга моніторингу дронами вже є досить поширеною, на неї є попит. «Я спостерігаю за розвитком ринку моніторингу дронами через знімки з 2015 року, і на той час необхідно було створювати ринок, розказувати, що взагалі таке – ці знімки та яка з них користь, – пригадує експертка. – Наразі він дуже розвинений – близько 10 компаній пропонують такі послуги».

LoRa

Також українські виробники активно встановлюють датчики для моніторингу полів й управління теплицями (останнім часом ці технології (LORA) знизились в ціні, що зробило їх ще доступнішими для аграріїв). Роль датчиків – збирати інформацію про зволоженість та температуру ґрунту, концентрацію азоту. «Великий мінус – коли по полю іде техніка, є вірогідність пошкодити датчики. В теплицях використовувати простіше, це досить поширено і недорого в Україні, – розповідає Крістіна. – А фермер із телефона може вмикати вентиляцію, провітрювання, опалення, полив, світло».

ЗЕКОНОМИТИ ВДАСТЬСЯ, ЗАМІНИТИ ЛЮДИНУ – НІ

Аграрні інновації в Україні теж не дивина – з 2014-2015 років цей напрям успішно розвивається, каже Сергій Ярошенко, провідний інженер групи сервісу систем точного землеробства МХП-Урожайна країна. «Всі сучасні технології успішно впроваджуються у нас. Навіть часом оперативніше, аніж у Польщі, де підприємства аграрні дрібніші, а їх можливості більш обмежені, аніж в українських агрохолдингів. І ми активніше в інновації інвестуємо», – пояснює він.

Сергій Ярошенко / Фото: latifundist.com

Так, наприклад, з 2014 року на українських полях уже освоєна система автопілоту трактора. Він автоматично виїздить на потрібну лінію з точністю до 2 см і виконує задану операцію – посів, культивацію, внесення добрив. «А точний посів – це гроші. Потрібен, щоб не використовувати зайвий матеріал, не виникло додаткової конкуренції рослин, які в тісняві дають до 30% менше урожайності, – пояснює Сергій. – А завдяки точності посівів лише на посівному матеріалі економимо 4-7% коштів».

Добрива вносяться диференційно на основі карт, розроблених різними лабораторіями. Спочатку підприємство випробувало новий спосіб на дослідних ділянках, а нині левову частину кукурудзи засіяно диференційовано і лишається тільки фіксувати результативність.

От із дронами в «Урожайній країні» поки не поспішають. Кілька років тому пробували, та масштабно застосувати не виходило – замала норма внесення речовин у безпілотника, до 5-7 л на га. «Дрони можуть покрити 90-100 га на добу, а для підприємства з великими площами того замало, враховуючи, що один обприскувач за зміну закриває 300-400 га, – прояснює Сергій. – Тому чекаємо нових рішень із дронами, що могли б покрити нашу потребу». А от для точкового внесення безпілотники дуже доречні: якщо поля біля сіл, відправляють саме їх, щоб не розпилювати хімікати на заселену зону. Дрони розпиляють точно по краю поля, і всі задоволені, каже Ярошенко. «А ще вони незамінні для обстеження полів після злив, бур, коли треба перевірити, чи якісно виконані роботи», – пояснює провідний інженер.

Все частіше аграрії звертаються до даних супутників – все точніші вдається дістати прогнози. А аналізуючи їхні дані за кілька років, можна робити висновки про більш чи менш продуктивні зони поля і відповідно обирати стратегію посівів на майбутнє. Та що казати – трактори також обладнані системами, що автоматизує обробку ґрунту максимально. Машина сама виїде, куди вказано, набере швидкість, виконає завдання, розвернеться… «Участі оператора вже ніби й не треба. Але не можемо бути впевнені, що з місцевістю все гаразд – а раптом ямка, стовп, інша перешкода? – пояснює експерт. – Погоджуюся з думкою, що ці нові технології не замінять людину, але допоможуть виконати її роботу краще».

НЕ ТРЕНД, А ВИКЛИК ЧАСУ

Оскільки вище вже згадувалася наша сусідка Польща, давайте познайомимося з тим, як працюють польські аграрії, ближче.

Польща хоч і не вражає, може, надвеликими об’єднаннями, зате розвинула цілу інноваційну стратегію. Інновації тут не точкові, а стабільно й надійно впроваджені навіть без участі приватного капіталу. Так, вищезгаданий агрокомбінат “Кєтш”, розташований в Опольському воєводстві на південному заході Польщі – державний. Це сільськогосподарське підприємство володіє 9,2 тис. гектарів земель та пасовищ (з яких 8,5 тис. га орних земель), займається як рослинництвом (вирощування пшениці, кукурудзи, ріпака, цукрового буряка), так і тваринництвом (утримує 9 тис. голів корів, з яких понад 3,7 тис. дійних, та кількасот коней гуцульської породи).

Державна власність польської агрофірми не повинна вводити в оману. Підприємство є самодостатнім, не дотується з боку держави, а його підходам до організації та ефективності праці можна позаздрити.

“Я не маю впливу на погоду, формування ринку (скільки коштуватимуть пшениця чи ріпак на світових ринках), але маю вплив на кошти, які я можу витратити на вирощування культур, оптимізувати їх використання», – каже з цього приводу голова правління агрокомбінату Маріуш Сікора.

Маріуш Сікора

Сучасне сільське господарство швидко цифровізується, пояснює він. Зараз впровадження новітніх технологій – це не модний тренд, а виклик часу.

«Хто б міг подумати ще кілька років тому, що тракторист на полі зможе управляти трактором, не торкаючись керма, а зараз це вже стає нормою”, – говорить керівник агрофірми.

Це польське підприємство акцентує особливу увагу на підвищенні врожайності культур, точності виконання польових робіт (так зване smart-управління) та оптимальне використання людських ресурсів.

 

ДО ВРОЖАЙНОСТІ ЧЕРЕЗ СЕЛЕКЦІЮ ТА GPS-СИСТЕМИ

В ТОВ “Кєтш” щороку ретельно підбирають насіння нових сортів культур, які найкраще підходять під породу ґрунтів, якими володіє агрофірма. Для цього використовують щорічні дані щодо нових сортів культур, підготовлених Центральним закладом досліджень сортів сільськогосподарських культур (COBORU) Польщі. Навіть це не гарантує високу врожайність у конкретній агрофірмі – ґрунти різні. Тому агрофірмам доводиться експериментувати. “Ми ретельно підбираємо сорти з цього переліку, які підходять під нашу землю. Для цього нам не потрібні лабораторії: ми маємо невеликі дослідні поля, де сіється насіння нових сортів культур”, – пояснює Сікора.

За його словами, лише кукурудзи сільгосппідприємство випробовує на своїх полях 140 нових сортів, так само робиться з пшеницею, ріпаком і цукровим буряком. Якщо якісь із них демонструють дуже хороші показники врожайності – у наступному році вони засіваються у промислових масштабах.

Польське агропідприємство робить ставку на точність виконання польових робіт, що дає можливість використовувати рівно стільки посівних культур чи міндобрив, а також палива для роботи сільськогосподарської техніки, скільки це необхідно. Для цього на техніці встановлюються GPS-системи точного місцезнаходження на полі.

“Це не лише допомагає заощаджувати фінансові ресурси, але також є важливим фактором дбання про екологію”, – підкреслює Сікора.

Агрофірма має великі ділянки полів, кожне з яких розміром приблизно 100 га. Відтак, агротехніка в посівних кампаніях є великогабаритною, навіть до 12-ти метрів завширшки. Часом погодне вікно для виконання польових робіт є нетривалим і потрібно працювати цілодобово. Раніше, працюючи вночі, тракторист, аби уникнути необроблених відрізків поля, робив накладку в 1-2 метри. Тобто, у деяких місцях робота, фактично, виконувалася двічі, а загальна площа цих накладок на одному полі становила навіть 5-10 га. Це призводило до перевитрат, зокрема палива і часу праці тракториста, який вже міг би працювати на іншому полі. Тому, вдалим рішенням було встановлення GPS-систем на сільгосптехніці, що дає можливість обробляти землю з точністю до 2 см.

“Зараз тракторист може не тримати кермо в руках, система сама визначатиме маршрут руху з точністю до сантиметра”, – розповідає керівник агрофірми.

Ще одним новим цифровим рішенням, яке агрофірма намагається втілити в життя, є розрахунок часу роботи тракториста в полі. Для цього у сільгосптехніці також планується встановлення спеціальних датчиків.

“Йдеться про те, скільки з 8-ми чи 12-ти годин праці тракторист реально орав, а скільки часу заправляв транспортний засіб, їхав на поле, виконував ремонтні чи інші роботи, відпочивав”, – пояснює пан Сікора.

 

ЦИФРОВІ КАРТИ ПОЛІВ

Якщо можна сіяти поле з філігранною точністю, то чому не піти і на крок далі? Агрофірма створила цифрову карту своїх угідь, яку завантажують у комп’ютери сільгосптехніки і, наприклад, регулюють інтенсивність застосування міндобрив.

“Поле – це завжди мозаїка: десь ямка, десь вологіше, десь сухіше, десь врожайність вища, десь нижча. Детальна цифрова карта якості ґрунту у конкретних місцях завантажується, наприклад, в комп’ютери розкидачів міндобрив. Відтак, їдучи трактор збільшує кількість міндобрив, де це потрібно, або зменшує, де в цьому немає необхідності”, – розповідає аграрій.

Бази цифрових карт агрофірмі створили зовнішні IT-компанії на базі аналізу ґрунту у конкретних місцях поля. Причому створення цифрових карт полів на базі фізичного аналізу ґрунтів, це вже майже учорашній день. Зараз такі карти вже успішно робляться на базі супутникових знімків полів.

На підставі таких знімків спеціальні програми можуть проаналізувати якість земель навіть без механічного отримання зразків ґрунту.

“IT-компанії ще вчаться створювати точні цифрові карти, які б точно корелювалися з аналізом механічного аналізу ґрунту. Але майбутнє – саме за картами на базі супутникових знімків”, – переконаний Сікора. Ще б пак – це також і значна економія коштів.

Для створення такого роду цифрових карт полів агрофірма співпрацює з польськими та іноземними IT-компаніями. Воно того варте: smart-рішення дозволяють дозовано використовувати міндобрива, що добре з екологічної точки зору, чи регулювати густоту посіву, наприклад буряка чи кукурудзи. Крім того, цифрова система дозволяє вирівнювати врожайність культури по цілому полю, відтак зростає її закупівельна ціна.

За словами пана Сікори, застосування “розумних” цифрових рішень дозволяє на одному гектарі заощаджувати до 1 тис. злотих (приблизно 7,5 тис. грн). Ще й працювати навчилися практично безвідходно.

Маріуш Сікора

“Такого поняття, що ми щось вивозимо на смітник, просто не існує. Немає такої культури, яку ми не використали б”, – підкреслює Сікора.

Відходи тваринного походження працюють у закритому циклі. Зокрема, рідкі відходи з коров’ячих ферм збираються у гігантські контейнери круглої форми, які згодом використовуються для удобрення полів. Тверді відходи висушуються і використовуються в якості сухої підстилки у корівниках. Зручно й вигідно.

 

Виходить, що хороші й корисні зміни однаково добре приживаються хоч в Україні, хоч у Польщі – бо вигідні й продиктовані часом. Ринок примушує підтягуватися усіх, інновації стали не розкішшю, а вимогою до його учасників.

ЗАВДАННЯ №2 – ПРАВИЛЬНО ПРОДАТИ

Технології технологіями, а й без перегляду схем збуту – успіху сьогодні не досягнеш. «Маркетингова інновація – це, наприклад, коли дрібні виробники в Словенії продають свої продукти через спеціальні кіоски-автомати. Всього кілька кнопок – і не треба продавців, приміщень, щоб придбати молоко, яйця, фрукти-овочі. Під час карантину – виявилось, саме те, що треба. Крім того, за словами Крістіни, в Європі турбуються про долю некондиційної продукції. «Нещодавно обговорювали з колегами по UHBDP рішення, які б допомогли вирішити проблему викидання на смітник нестандартної продукції, другого сорту, який не змогли продати, – пояснює суть завдання Кузнецова. – Капусту, буряк, що не підійшли за параметрами, викидають або лишають у полі. Але ми вже чули про різні ініціативи переробки такої продукції або її використання в сфері КаБаРе (кафе-бари-ресторани)». Так, вже зо 5 років тому вперше досвідом ділився супермаркет у Швейцарії, який залюбки продає нестандартні овочі, позиціонує їх особливо – і продає дорожче. Також Крістіна згадує про ресторан у Берні, де готують лише з тих продуктів, які фермери збирались викидати або ж залишили в полі й не збирали. «5 років тому такі проєкти здавалися нереальними для України, але бачу, що занепокоєність суспільства відходами, переробкою сміття зростає і скоро українці будуть готові (можливо) повторювати досвід швейцарців». 

 

Автори: Юрій Банахевич Тетяна Негода 

Джерело: Укрінформ