Названо області-лідери зі збору врожаю соняшнику

Станом на 10 вересня в Україні вже зібрано 1,98 млн т соняшнику з площі 1,2 млн га (19%). Про це свідчать дані інтерактивної карти «Урожай Онлайн 2020».

Середня врожайність культури 1,6 т/га.

Станом на звітну дату лідирують зі збору соняшнику:

Миколаївщина — зібрано 264,68 тис. т з площі 234,17 тис. га при середній врожайності 1,1 т/га;
Київщина — зібрано 222,01 тис. т з площі 85,32 тис. га при середній врожайності 2,6 т/га;
Херсонщина — 220,56 тис. т з площі 137,85 тис. га при середній врожайності 1,6 т/га.

Джерело: Куркуль

Гастрономічні ідеї: як закарпатські підприємці випустили нові продукти під час пандемії

Zaholovok.com.ua підготував три смачних історії з Ужгорода, герої яких побачилиCOVID-19 не кінець світу, а можливості для розвитку та консолідації.

Непоєднувані смаки для «антикризового» меню

Олександр Ляхін вже 8 років виробляє закарпатські пряники. Колись з дружиною на Різдво у батьків побачив пряниковий будиночок , з того часу популяризує ці солодощі. ТМ «Закарпатський пряник» випускає 35 різних видів пряної продукції, планує запустити ще 8 рецептур. Але новий «антикоронавірусний» продукт зовсім не пряниковий. Хоча й з тіста.

«Ми, як і всі, закрилися на карантин у березні і перейшли у онлайн замовлення. На карантині була можливість обдумати процеси, створити новинки і більш поглибитись у таку інтелектуальну роботу.  У кав`ярні, де пряники, ми запустили  невеличку кухню, де можна перекусити. І однією з родзинок стала піца з лекваром і бринзою, - розповідає Олександр Ляхін, власник ТМ «Закарпатський пряник». Здається, що ці компоненти абсолютно не можна поєднати, але всім подобається, відгуки є позитивними».

Олександр власне і є автором оригінальної піци. « Сидів о першій ночі за комп`ютером: вигадував, вигадував, хотів зробити якусь цікаву  піцу. Якщо брати класичну закуску, до вина це сир і леквар або мед. І це дуже цікаве поєднання сиру з солодким. Тому виникла ідея зробити таку піцу. Наступного дня я прийшов на роботу, розповів колективу. Вони спочатку подивилися на мене такими круглими очима, але спробували і їм сподобалось. Всі очікують, що ця піца солодка, але вона не є такою. Леквар практично без цукру», - пояснює винахідник..

Для піци використовують овечу бриндзу місцевого виробництва – із Селиської сироварні, леквар варять самі. Саме тепер готуються запаси леквара на наступний сезон. Минулого року, щоб отримати 50-55 літрів продукту, закупили 200 кг слив.

Особливо припав до душі новий гастрономічний винахід місцевим споживачам. За словами Олександра Ляхіна, туристи пробують, але поки не так часто. Більше полюбляють основну продукцію - пряники. До речі, виготовляються вони із сливовим лекваром теж. «Найоригінальніший і найпопулярніший -- це пряник з нашим закарпатським лекваром. На другому місті -- фундук в шоколаді, далі горіх, родзинки, мак, перець чілі. З перцем, мабуть, в світі ніде немає.  Його дуже добре купують туристи. Місцеві в основному купують медові пряники, з горіхами, маком, фундуком в них більш класичні смаки»,- розповідає Олександр.

На початку жовтня «Закарпатський пряник» знову запускає новий продукт-- медові коржі для тортів. Більшість продукції, яка присутня на ринку, за словами Олександра, пов`язана з медом лише назвою. «Там немає меду: або він штучний, або абсолютно не їстівний. На основі цих коржів ми будемо готувати класичний Мезешколач. Це чотири шари тіста з сметанним кремом та різними горіхами, таких буде декілька видів», - ділиться антикризовими планами закарпатський виробник.

Хліб, який роздавав король Штефан

16 березня цього року, коли вся сфера громадського харчування закрилась на невизначений термін, командаВалентина Штефаньо, відомого в цілій Україні закарпатського кондитера, вирішила переформатувати роботу. «Ми почали виготовляти те, щоб було б цікаве на кожен день. Не тільки раз у тиждень, як тістчека чи торт. Почали робити хліб, - розповілає Валентин. - Розробили більше різновидів хліба на заквасках. Це такий асортимент, який дозволяв нам працювати щодня, хоча і не  у звичному обсязі. У результаті підприємство тільки тиждень було на карантині, в інший час працювали «на винос».  Цей час був для того, що можна було придумати щось нове. І ми його використали, пропрацювали досить непогано».

Зараз пекарня готує  10-12 сортів різного хліба, акцент робиться на хліб на заквасках. По-перше, це -- здорове харчування, по-друге, можливість зберігати замішаний хліб в холодильній камері при температурі  +4 – +5 градусів, і випікати за потреби, пояснюють у пекарні.

Та головною «антикризовою фішкою» Штефаня став хліб Сирний Штефан. «Того дня я їхав на роботу. Пам’ятаю, на вулицях було взагалі пусто, жодної людини, собаки чи кота, - згадує, як виникла ідея новинки Валентин Штефаньо. - У пекарні я приготував хліб на заквасці і вирішив  поексперементувати з готовим тістом, додати якийсь закарпатський інгредієнт. Подумав: непогано, якщо це буде сир. У нас же винний регіон, Вино, хліб і сир -- це їжа, яка  буде постійно з людьми. Я знайшов Селиський сир, дуже смачний, і додав його до хліба. Трохи змінив технологію. Спочатку це був хліб більше м`який, але потім я вирішив: до вина потрібно щось хрусткіше із скоринкою і змінив його форму. Так народився цей хліб. Назву допоміг придумати Федір Шандор, він знайшов історію про короля Штефана. Про те, як він платив людям не грошима, а їжею. Ця їжа була більш багатою, бо це були люди «Штефана». Тому ми назвали хліб «Сирний Штефан».

Спочатку у пекарні ми не встигали навіть випікати цей хліб, за день розкуповували 90 хлібин і замовляли ще. Зараз виробництво випускає щодня від 30 до 50 «Штефанів». Людям подобається, каже Валентин, покупці навіть рахують відстані по Ужгороду «штефанами», за скільки десятків метрів можна з’їсти всю хлібину. Додому таку смакоту донести складно.

Відомий кондитер, який пережив за час роботи не одну кризу, каже: «В якийсь момент, коли приходить криза, бізнес повинен швидко, мобільно переорієнтуватися. Я не кажу, що повністю змінити свою сферу діяльності, а підлаштуватися під умови. Тому, що так або інакше ми повинні пережити цей коронавірус, він не вічний. І було б добре, щоб ми його пережили з мінімальними втратами».

Напій, який має зробити Ужгород центром «пивних» гурманів

Крафтова пивоварня Yuber в Ужгороді відкрилася наприкінці минулого року, у листопаді почали працювати у тестовому режимі, у грудні пивоварня отримала ліцензію.  А потім прийшов коронавірус і зіпсував масштабні плани. Вже у червні виробництво набрало обертів і випустило іменне пиво міста -- «Ужгородське».

«Почали з того, що привезли каміон продукції -12 сортів солоду з Чехії, Німеччини та США, - каже Юрій Бережник, господар пивоварні. -- Я купив в одних з найкращих виробників пива в Чехії технологію та рецептуру. Допомагав у запуску виробництва теж чеський пивовар, фахівець, який 27 років працював на заводі у Пльзені, 18 з яких був головним пивоваром.  Я мав свою уяву, як запустити процес, але ми все зробили, як рекомендували чехи».

У приміщеннях із солодом сторожами - коти. Продукція недешева і якісна, миші йдуть не гірше, ніж клієнти на пиво.

Юрій Бережник коротко пояснює процес пивоваріння та демонструє обладнання: «30 градусна рідина закачується у чан, 2 години проходить температурні режими, щоб була ферментація. Поті надходить у чани для фільтрації, знову у варочний чан і з додаванням хмелю. Після того, як пиво зварене, міряється рівень цукру, рідина охолоджується.  вариться, після чого пиво готове, міряється цукор, готове можна охолоджувати.

Ми не працюємо поки що 100%, бо обладнання дуже дороге. Запускаємося поступово, потужність пивоварні - 300 тис.літрів, наразі ми виготовляємо 100 тис. літрів. Якби не було коронавірусу, ми б працювали на повну потужність. Три місяці карантина нас вбили і незрозуміло, коли це все закінчиться. Але все влаштовано так, що у будь-який момент ми можемо довстановити обладнання і розширити виробництво».

У пивоварні спеціальна базальтова підлога, яка не піддається впливу кислот та іншим руйнівним процесам. Так само багато інших речей, які  витримують агресивне середовище.

Юрій Бережник розказує, що з початку реалізації своєї ідеї зіштовхнувся з купою скептиків, але хотів зробити справді якісний місцевий продукт, за який не соромно. «Я не мав завдання зробити тільки пивоварню, продавати кудись пиво і не відповідати за продукт. Пивоваріння, особливо крафтове, -- це культура, до котрої Україна лише йде. Ми на початковій стадії. Потрохи крафтові виробники забирають ринок у не дуже чесних пивоварвів –монополістів, які під себе зробили закони з купою перепон для малих виробників. Я розраховував на одну суму. Думав впишемся у 300-400 тис. євро, коли приїхали чехи пояснили, що потрібно мінімум 700-800 тис.євро. У результаті на все пішло півтора мільйона євро». 

Криза, навіть світового коронавірусного рівня, - не привід згортати виробництво, переконують всі три герої нашої історії. Це час мобілізувати всі ідеї, які не мали часу на доопрацювання, привід обєднатися з іншими виробниками та запропонувати цікаві продукти. Які принесуть успіх підприємству і задоволення споживачам.

 Ірина Бреза

У Росії почали масовий відстріл диких свиней через АЧС

Управління Россільгоспнагляду у Хабаровському краю, Єврейській автономної і Магаданській областях повідомило про збільшення норм відстрілу диких кабанів удвічі. Представники влади пішли на такий крок через прискорення поширення африканської чуми свиней у країні. Так, за тиждень (з 5 по 11 вересня) в Росії повідомили про 16 нових спалахів АЧС.

За даними наглядового відомства, заходи з посилення відстрілу дозволять знизити щільність популяції дикого кабана на території Єврейської автономної області до 0,25 особини та тисячу гектарів.

“Для контролю за ситуацією з АЧС серед диких кабанів в мисливських угіддях і на охоронних природних територіях Россільгоспнагляду повідомляє про посилення заходів з моніторингу та контролю ситуації на території області. Постановою губернатора ЄАО збільшена дозволена норма відстрілу кабана в мисливських угіддях з 30 до 60%”, – йдеться в повідомленні місцевої влади.

У серпні осередки африканської чуми свиней були зафіксовані в Хабаровському краї, Примор’ї, Амурській і Єврейській автономній областях Росії. З метою припинення поширення АЧС вживається ряд заходів, зокрема, знищується поголів’я свиней в особистих селянських господарствах та встановлено додаткові ветеринарно-санітарні пости уздовж федеральних доріг.

Джерело: Meat-Inform

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Поголів’я корів в Україні продовжує знижуватися

Згідно з даними регулярного моніторингу кількості сільськогосподарських тварин, на початку поточного місяця в Україні утримувалось 3,4 млн голів великої рогатої худоби. Це майже на 234 тис., або на 6,4% менше, ніж було станом на 1 вересня 2019 року.

Поголів’я ВРХ скоротилось у всіх регіонах України. Найбільш помітний низхідний рух спостерігався у Рівненській (-10,1%) та Херсонській (-18,2%) областях.

Якщо говорити лише про поголів’я корів, то за рік воно зменшилось на 116 тис., або 6,2%. Наразі в Україні налічується 1,768 млн корів.

Що ж до малої рогатої худоби, то на 1 вересня в усіх типах господарств утримувалось 1,417 млн кіз та овець. Це на 6,4% менше, порівняно з показниками вересня 2019 року. Варто зазначити, що 89% малої рогатої худоби в Україні утримується в особистих господарствах населення.

Джерело: Meat-Inform

Активний попит з боку покупців зміцнює ціни на чорноморську пшеницю

Пшенична біржа в Чикаго вчора оговталася від п’ятничного падіння завдяки спекулятивним купівлям інвесторів.

Бюро статистики Канади зменшило у порівнянні з серпневою оцінкою прогноз виробництва пшениці з 35,74 до 34,1 млн т. Проте ринок ще не відреагував на збільшення врожаю в Росії та підвищення агенцією Abares прогнозу врожаю пшениці в Австралії до 28,9 млн т та експорту до 18,5 млн т, що перевищує дані оновленого звіту USDA.

За даними щотижневого моніторингу МСГ США, яра пшениця зібрана на 92% площ, що відповідає середньому 5-річному рівню, тоді як торік цей показник складав 75%. Озимою пшеницею вже засіяно 10% запланованих площ у порівнянні з 6% минулого року та 8% в середньому за 5 років.

Експорт пшениці з США за тиждень виріс до 637 тис т, що перевищило експертні очікування, а з початку сезону склав 8 млн т, що на 8% випереджає торішні темпи.

Грудневі пшеничні ф’ючерси в США виросли:

на 1,38 $/т до 200,52 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 0,83 $/т до 173,98 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті.
Подешевшала на 0,64 $/т до 194,92 $/т тверда яра HRS-пшениця в Міннеаполісі.

Ринок французької пшениці вчора опинився під тиском новини про китайське ембарго на імпорт свинини з Німеччини внаслідок спалаху АЧС, що може знизити попит на фуражне зерно всередині ЄС. Проте підсумки тендеру в Саудівській Аравії та зміцнення Чикаго підтримали котирування.

Експорт пшениці з ЄС за тиждень склав лише 81,5 тис т, а з початку сезону – 3,6 млн т, що на 41% поступається рівню минулого року.

Грудневі ф’ючерси борошномельної пшениці на MATIF виросли на 0,25 €/т до 188,75 €/т або 224,19 $/т.

Державна агенція Саудівської Аравії SAGO придбала на тендері 745 тис т продовольчої пшениці з відвантаженням у листопаді-грудні за середньою ціною 251,13 $/т CFR, а Йорданія незабаром проведе тендер по закупівлі 120 тис т продовольчої пшениці.

В Росії станом на 14 вересня з 25,8 млн га або 87,8% площ намолочено 81,3 млн т пшениці з врожайністю 3,15 т/га, що підтверджує прогнози врожаю в межах 83-84 млн т.

Ціни пропозицій чорноморської пшениці з протеїном 12,5% виросли на 3-5 $/т до 226-230 $/т FOB, тоді як ціни попиту не перевищують 225 $/т FOB, оскільки за такою ж ціною пропонують французьку пшеницю. Подальше зростання цін обмежує зниження попиту та активізація закупівель азійськими покупцями дешевої австралійської пшениці з поставкою у грудні-січні, тоді як покупці з Північної Африки віддають перевагу аргентинській пшениці.

В Україні ціни попиту на продовольчу пшеницю виросли в порту до 208-211 $/т або 6850-7000 грн/т, і фермери, які очікували таких рівнів, почали активно продавати зерно.

Джерело: graintrade.com.ua

Україна планує заборонити імпорт картоплі з Росії

Про це повідомив у Facebook заступник міністра економіки Тарас Висоцький за підсумками засідання робочої групи з розвитку картоплярства.

За його словами, серед інструментів, які будуть застосовані для підтримки вітчизняної переробки картоплі, - заборона імпорту картоплі з РФ, консультації фітосанітарної служби, запровадження державної підтримки переробки.

Також Висоцький провів щомісячний дзвінок з профільними асоціаціями та компетентними органами у сфері насінництва та взяв участь в дзвінку з представниками уряду та міжнародними партнерами щодо статусу реалізації земельної реформи.

"Прийняття законодавчих ініціатив "земельного пакету" та відповідних постанов КМУ на їх виконання, запровадження прозорого земельного моніторингу та національна інформаційна компанія - пріоритети на наступні декілька місяців", - написав заступник міністра.