178171

«Немолочна» молочка: для виробників хочуть встановити особливі вимоги щодо маркування молоковмісних продуктів

Зобов’язати маркувати молочні продукти, які не на 100% складаються з молока, та розміщувати їх окремо від «молочки» на полицях магазинів, має на меті законопроєкт  №3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти».

Про необхідність введення подібних норм, які розмежовують молочну продукцію і таку, що її імітує, Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) та Асоціація Виробників Молока (АВМ) наголошують ще з 2012  року, тому виступили ініціатором даного законопроєкту. До його розробки долучились фахівці аналітичного центру ВАР «Розумна країна» та АВМ.

Представив законопроєкт №3516 Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики народний депутат Олег Тарасов. 2 грудня, комітет його розглянув та рекомендував парламенту прийняти у першому читанні за основу.

Законопроєкт №3516 передбачає заборону використання жирів і білків немолочного походження у виробництві молочних продуктів. А також — зміну вимог до маркування та реалізації молочної і немолочної продукції та відповідальність за порушення даних вимог. Зокрема, на обгортках усіх продуктів, які не складаються на 100% з молока, виробник має розмістити напис: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». Крім того, забороняється використання:

- слів «молоко» та будь-яких похідних від нього;
- назв молочних продуктів та тварин (корів, овець, кіз, буйволиць, кобил);
- зображень молока, молочних продуктів.

Магазин у свою чергу має окремо розмістити на полиці молочні продукти і такі, що імітують молоко і молочні продукти.

За недотримання даних вимог передбачається штраф. Виробник, який видає за молочну продукцію таку, в якій молоко міститься на певний відсоток, або відсутнє взагалі, загрожуватиме штраф у розмірі 100% вартості такої продукції. Приміром, якщо вартість партії, яка не відповідає нормам маркування, становить 1 мільйон гривень, на таку ж суму виробник і буде оштрафований.

Магазин за порушення норми щодо розміщення продуктів змушений буде заплатити штраф від 5 до 8 мінімальних заробітних плат. На сьогодні це – від 23 615 грн до 37 784 грн.

«Річ у тім, що сьогодні недобросовісних виробників молочної продукції практично неможливо притягнути до відповідальності. Наразі відповідальність передбачається, якщо продукт призвів до заподіяння шкоди життю чи здоров’ю людини, що у свою чергу важко встановити і довести. Наочним прикладом може слугувати резонансний факт накладення штрафних санкцій Антимонопольним комітетом на п’ятьох великих виробників масла на початку листопада загальною сумою понад 30 мільйонів гривень. Так, Держпродспоживслужба виявила наявність у вершковому маслі рослинних жирів. Але лише за це до відповідальності притягнути неможливо, бо сам рослинний жир не є небезпечним для життя і здоров’я. Тому інформацію передали до Антимонопольного комітету, який наклав штраф, згідно із законом про недобросовісну конкуренцію. Із прийняттям законопроєкту №3516 все проститься: якщо молочні продукти не складаються на 100% з молока і при цьому відповідно не промарковані – штраф. Таким чином ми зможемо «вибілити» український ринок молочної продукції», — пояснює експерт аналітичного центру ВАР «Розумна Країна» Андрій Мастило.  

Після прийняття законопроєкту з полиць магазинів мають зникнути так звані молоковмісні та сирні продукти, а залишитись лише молочні та імітаційні. Таким чином, споживач зможе свідомо вирішувати, який з них обрати.

Джерело: ВАР

В Україні масово продають фальшиву ікру: як розпізнати підробку

В Україні в інтернеті продають до 80% фальшивої ікри. Неякісна продукція також трапляється і в супермаркетах. Водночас розпізнати підробку можна відразу на прилавках супермаркету, керуючись кількома простими правилами.

Про це OBOZREVATEL розповіла керівниця відділу тестувань Центру експертиз ТЕСТ Ніна Кальдій. За її словами, у торговельних мережах може трапитися неякісний продукт, а якщо купувати в інтернеті, найімовірніше, можна придбати несправжню ікру.

Як розпізнати справжню ікру.

Перше – купувати там, де можуть дотримуватися умов зберігання: у фірмових магазинах або торговельних мережах. Просто на прилавках можна перевірити температурний режим (часто в холодильниках є градусники). Крім того, варто перевірити і "вік" баночки (не повинен бути більш ніж 12 місяців).

Друге – не купувати ікру без маркування або з Росії. Закон забороняє продавати в Україні російський продукт. І якщо він уже потрапляє на прилавок, можна сміливо стверджувати, що це контрафакт.

Третє – не купувати дешевий продукт і прислухатися до "хлюпання" в баночках. "Ікру, у якої закінчився термін зберігання, перефасовують, вона реалізується в баночках, часто за акційними цінами, як вироблена цього сезону. Така ікра буде хлюпати під час струшування, а в ікринок будуть тріснуті оболонки. Вона буде дешевою, але це продукт, який, крім шкоди, нічого хорошого нам не принесе", – розповіла професорка кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко.

Якщо ви вже придбали ікру, то розпізнати справжню можна за допомогою простого експерименту: залити невелику кількість продукту гарячою водою. Якщо рідина стане молочного кольору, значить, ікра справжня. Якщо вода стане рожевою або не змінить колір – підробка. Крім того, справжня ікра лопається просто на зубах, а білкова – жується.

Рейдери «Дніпромлин» перетворили благополучне підприємство в токсичний актив і через фіктивне банкрутство мають намір «кинути» всіх партнерів

В кінці серпня 2020 року організоване рейдерське угруповання (як повідомляють ЗМІ, її очолює екс-секретар міськради Дніпра часів Януковича Максим Романенко) здійснила захоплення і контроль над борошномельним комбінатом «Дніпромлин» і хлібозавод №10. Обидва підприємства розташовані в місті Дніпро і входять до складу багатопрофільного агрохолдингу Ristone Holdings. Обидва захоплених підприємства були рентабельними і вносили суттєвий внесок в забезпечення продовольчої безпеки Дніпропетровщини.

Однак, 10 листопада відбулося засідання суду, на якому борошномельний комбінат і хлібозавод введені в процедуру банкрутства і ліквідації. У керівництві холдингу Ristone Holdings впевнені в тому, що дане банкрутство має всі ознаки фіктивності і є шахрайством. Рейдерське угруповання почало «розпил» захоплених активів.

Це класична схема знищення і «переведення в готівку» захоплених активів. Зайшовши на підприємство, рейдери швидко на папері «продають» все його майно афілійованій з ними третій фірмі. А потім випотрошене підприємство кидають в процедуру банкрутства. І все, кому підприємство-банкрут щось повинно, йдуть з порожніми руками, активів немає, вони продані і виведені. Шахраї та рейдери тим і відрізняються від реальних бізнес-партнерів, що у них завдання полягає не в розвитку бізнесу, а в його швидкому банкрутство і виведенні активів. Як говоритися, прибіг - пограбував - втік.

У зв'язку з банкрутством ТОВ «Дніпромлин» напевно виникнуть проблеми у Аграрного фонду України. Фонд був неодноразово проінформований про те, що Дніпромлин захоплений рейдерами, проте передав на зберігання підприємству державне зерно. Де вони сьогодні будуть шукати це зерно? У підприємства-банкрута? Правоохоронцям області не завадить провести перевірку: чи немає зв'язки у менеджменту Аграрного фонду з рейдерами? Аж надто явно не державницьку позицію проявив цей самий менеджмент щодо державних інтересів.

- Подальша доля Дніпромлин і Хлібозаводу № 10 в руках рейдерів викликає великі сумніви. Фінансово-економічна ситуація для рейдерів складається плачевно. Ціни на пшеницю, як на базову сировину, злетіли вгору за рахунок експорту, тому виробництво борошна та хліба балансує на межі рентабельності, ближче до мінусів. Скоріш за все рейдерам доведеться закривати дірку в фінансових результатах підприємств за рахунок невиконання фінансових зобов'язань перед постачальниками та іншими партнерами, - аналізують ситуацію експерти ринку. - У цьому суть проблеми, з якою не врахувавши наслідки зіткнулися рейдери - вони не в змозі забезпечити диверсифікацію ризиків, і захоплений у холдингу привабливий актив перетворився в токсичний, коли ціни на їхню продукцію заморожені, а ціни на сировину - злетіли вгору. Скоріш за все борошномельний комбінат просто поріжуть на металобрухт.

Про такі потенційні плани рейдерів свідчить і те, наскільки грубо і протиправно реалізується процедура фіктивного банкрутства. Ці очманілі від безкарності громадяни навіть не маскуються. У випадку з банкрутством Дніпромлин юрособа-кредитор і юрособа-дебітор навіть зареєстровані за однією і тією самою юридичною адресою. Це прямо свідчить про те, що реалізується відкрите і навіть демонстративне шахрайство.

І саме судове засідання по процедурі банкрутства в обласному Господарському суді Дніпропетровщини виглядало як відверта змова. Холдинг заявив свої мотивовані вимоги, однак суддя їх повністю проігнорувала.

Листопадова ситуація навколо рейдерського захоплення борошномельних і хлібопекарських активів агрохолдингу Ristone Holdings змушує підняти принаймні три принципових питання.

Перше - чи розуміє обласна влада, повністю зайнята сьогодні виключно виборами, що потенційна зупинка найбільшого в Україні борошномельного комбінату «Дніпромлин» і найбільшого в м.Дніпро Хлібокомбінату № 10 ставить під загрозу питання забезпечення населення хлібобулочною продукцією і борошном?

Друге питання: Чи розуміють керівники області і міста, що розвиток цієї ситуації за сценарієм фіктивного банкрутства захоплених рейдерами Романенко підприємств неминуче призведе до стрибкоподібного зростання цін на соціальний продукт - хліб? А це, в свою чергу, вкрай негативно може позначитися на соціально-політичну обстановку в регіоні.

Якщо відповіді на обидва питання позитивні, то виникає третє питання: чому правоохоронна система області діє і фактично стала на бік рейдерів? Чи не вбачається в цій демонстративній бездіяльності правоохоронців ознаки того, що мовою Кримінального кодексу називається корупцією?

Утримання корів: не райдужні перспективи

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

«Найбільше загальне поголів’я корів (промисловий і присадибний сектори) скоротилося   у Херсонській (50,6 тис. голів; -17,2%), Чернігівській (86 тис. голів; -13,2%),  Запорізькій (41 тис. голів; -11,8%) та Миколаївській (52,7 тис. голів; -11%) областях» - повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Промислові молочні ферми на 01.11.2020 утримують на 4,3% менше корів проти аналогічної дати минулого року — 421,6 тис. голів. Позитивна динаміка — тільки у Тернопільській області (+5,5%), тоді як у решті регіонів — скорочення. Навіть області-лідери за промисловим поголів’ям корів демонструють низхідну динаміку. Так, Полтавщина показала мінус 2,7% в порівнянні з минулим роком — 54,3 тис. голів. На Черкащині скоротили утримання на 1,6% — до 43,1 тис. голів. А Київщина на 3,1% — 31,1 тис. голів. Найбільше падіння спостерігається у Рівненській (- 27,6%), Одеській (- 21,9%) та Закарпатській  (-14,3%) областях.

У присадибному секторі утримання корів зменшилося на 6,4% у порівнянні із січнем-жовтнем минулого року — до 1 326,3 тис. голів. Висхідну динаміку демонструє лише Рівненська область — +1,4%, до 64,3 тис. голів. На 0,7% збільшилося поголів’я корів у Луганській області — 15,4 тис. голів. Всі решта областей суттєво скорочують поголів’я.

«Ймовірніше всього, ситуація до кінця року буде мати лише поглиблюючий негативний характер. Адже Уряд не досить прихильно ставиться до молочарів, судячи з виділеного на наступний рік бюджету. А ціновий ажіотаж на кормову складову тільки набирає обертів і до нового року може досягнути свого апогею. Собівартість виробництва молока зростатиме. Відповідно, вітчизняна молочна продукція буде втрачати і так хиткі позиції не лише на зовнішніх ринках, але й на внутрішньому», - підсумовує Яна Музиченко.

«Повіривши у наміри Уряду підтримати відновлення та розвиток молочної галузі, господарства ризикують вкотре «обпектися»: не зважаючи на кризовий і карантинний період, промислові підприємства у 2020-му році продовжували проєкти із модернізації та будівництва сучасних молочно-товарних ферм, щоб відповідати новим вимогам харчового і  ветеринарного законодавства. Проте наприкінці року аграрії ставлять всі інвестиції у скотарство на паузу. Адже замість декларованих і неодноразово оголошених 8,2 млрд грн на підтримку АПК у 2021-му Уряд після першого читання проєкту бюджету врізав фонд удвічі  – до 4,5 млрд грн. Програми часткової компенсації втрачених посівів досі лише у повітрі, хоча найбільші скорочення поголів’я корів саме серед південних регіонів, що знаходяться в критичній ситуації через збитки, спричинені посухою. АВМ та інші молочні асоціації спільно із Мінекономрозвитку закликають Кабмін та Уряд переглянути своє ставлення до підтримки молочної галузі, адже інакше ми стрімко дійдемо до «точки неповернення», коли підтримувати і розвивати вже буде нікого», - наголошує віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Землю - громадам: які зміни у земельних відносинах очікуються найближчим часом

Законопроект №2194 про передачу державних земель за межами населених пунктів (окрім земель, де розміщуються об'єкти держвласності) в комунальну власність територіальних громад буде винесено на розгляд Верховної Ради в другому читанні наступного тижня. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький під час конференції USAID з аграрного та сільського розвитку "Інсайти земельної реформи. Які питання на порядку денному?".

"Якщо ми говоримо про законопроект №2194, який стоїть на порядку денному на наступний тиждень, першочергове завдання передати землі за межами населених пунктів у розпорядження громад. Ні в кого немає сумніву, що це необхідно зробити, і це треба було зробити давно. Є указ президента від 15 жовтня, ми очікуємо завтра або на найближчі засідання уряду винесення відповідного рішення Кабміну на виконання указу та реалізації його Держгеокадастром. Але для повної картини необхідно ухвалити законопроект №2194", - сказав Тарас Висоцький.

За словами першого заступника керівника Всеукраїнської асоціації громад Івана Фурсенка, законопроект №2194 відкриває перед громадами можливість самостійно планувати розвиток власних територій у межах і за межами населених пунктів в інтересах та за участю місцевого бізнесу й населення.

"Закон дасть змогу громадам визначати допустиме цільове призначення земель на підставі єдиної комплексної документації, встановлювати межі між територіями громад і затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів ", - прокоментував Фурсенко.

Крім того, законопроект №2194 передбачає перегляд функцій Держгеокадастру в частині розпорядження землями сільгосппризначення, зокрема, відомство перетвориться на сервіс-орієнтовану службу для ведення Державного земельного кадастру та забезпечення функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних.

"Контрольні повноваження Держгеокадастру буде передано місцевим радам й обласним державним адміністраціям, контрольні повноваження з додержання екологічного законодавства у сфері земельних відносин збереже Держекоінспекція. Також скасовується державна експертиза землевпорядної документації та узгодження майже всіх видів документації із землеустрою", - пояснив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

Щодо запобіжників проти зловживань стосовно розпорядженням земель головами ОТГ, жоден спікер змістовно не зміг відповісти, наголошуючи лише на тому, що громада може з "вилами та граблями протестувати". 

Згідно із законопроектом №2194 також пропонується скасування частини дозволів і дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження контролю документації із землеустрою через громадську експертизу/рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування відповідальності виконавців робот із землеустрою та зниження вартості робіт із проведення землеустрою та їхньої тривалості за часом.

Ваш вибір 'Подобається'.

Інноваційна іригація земель: чи наступить ера відродження

Відтак вже спільними зусиллями бізнесу, науки і державних органів взялися за розвиток інноваційної іригації в Україні. Для створення майданчику обміну ідеями ВГО УАК разом із Київським міжнародним контрактовим ярмарком у рамках Міжнародної виставки ІнтерАгро 2020 організувала конференцію, присвячену зрошенню земель.  Чи наступить ера відродження галузі – однозначно, що так. Коли ж чекати ефективних зрушень?

Традиційно прийнято говорити про реформування системи державного регулювання, усунення штучних невиправданих бар'єрів, роботу над помилками та впровадження кращого світового досвіду. Однак цього разу учасники конференції зосередили увагу довкола таких пріоритетних завдань:

на що робити ставку, коли йдеться про зрошення в нашій країні і світі;
якою є економіка використання водних ресурсів  і як впровадити інноваційні систем зрошення, нові технології обробітку ґрунту та живлення рослин.
Якщо предметніше, то для ефективної експлуатації вже наявної мережі систем зрошення і дренажу та для будівництва нових систем потрібно розуміти:  хто має бути власником водних ресурсів, чи мають вони бути тільки державними і де брати кошти на їх ефективне використання.

У заході взяли участь Тарас Висоцький (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства), Вячеслав Розгон (Держводагентство України), Ірина Грузінська (Офіс ефективного регулювання), Раїса Вожегова (Інститут зрошуваного землеробства НААН), Олександер Ковалів (Інститут агроекології і природокористування НААН), Сергій Іващенко (Українська зернова асоціація), В’ячеслав Шебанін (Миколаївський НАУ), Михайло Ромащенко (Інститут водних проблем і меліорації НААН), Анатолій Кузьмич (компанія «Нетафім»), Владислав Разкевич (компанія «Евкаліпт-Р»). Дискусію модерував президент ВГО УАК Леонід Козаченко.

За даними Офісу ефективного регулювання, сільськогосподарські товаровиробники, що впроваджують сучасні системи зрошення, можуть збільшити урожайність на 30 – 50%. Все залежить від культур та територіального розташування земельних ділянок. Держводагенство інформувало, що в 2017 році в Україні обліковувалося близько 5,5 млн га меліорованих, у тому числі 2,2 млн га зрошуваних і 3,3 млн га осушуваних земель, з відповідною інфраструктурою. Лише незначна частина наявної інфраструктури є модернізованою. Крім того, потенціал для розширення площі поливу оцінюється у 1,5 – 1,8 млн га земель. Відтак, інвестиційна привабливість поливних систем зростає. Експерти кажуть про $3 млрд інвестицій, що потрібні для модернізації наявних систем, аби додатково проводити полив на 1,2 млн га земель, а також про $2,5 млрд інвестицій на відновлення дренажних систем на площі 2 млн га. Вартість встановлення системи зрошення оцінюється у $3000–3500 на гектар, проте вже сьогодні розумні системи зрошення заощаджують кошти аграріям. Інвестовані кошти повертаються протягом 3 – 5 років.

Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК