ООН шукає шляхи для експорту українського зерна після виходу рф з “зернової угоди”
ООН шукає шляхи для відновлення експорту українського зерна після того, як росія вийшла з “зернової угоди”.
Про це заявив речник ООН Стефан Дюжаррік, повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
За його словами, є низка ідеї, які можуть вирішити проблему з експортом не лише української, але й російської продукції на світові ринки.
“Висувається низка ідей, як допомогти вивести українське та російське зерно та добрива на світові ринки після того, як москва вийшла з угоди, яка дозволяла безпечний чорноморський експорт українського зерна”, – йдеться у повідомленні.
Зауважимо, у кремлі відмовилися від продовження “зернової угоди”, дія якої завершилася 17 липня.
Що відомо про “зернову угоду”
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували. Наразі термін її дії закінчується 17 липня.
Робота зернового коридору останніми місяцями практично заблокована російською стороною. Ще перед крайнім продовженням угоди, яке було здійснено в травні, рф погрожувала виходом із домовленостей і вимагала виконання низки своїх умов. Ішлося, зокрема, про розблокування зарубіжних активів та рахунків російських компаній, пов’язаних із продовольством та добривами, а також поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин та сервісного обслуговування. Крім того, рф хотіла відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті-Одеса” та перепідключення “Россільгоспбанку” до системи SWIFT.
Однак нещодавно в росії вкотре заявили про плани зупинити роботу коридору після завершення цього терміну.
Своєю чергою заступник міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький розповідав про наявність альтернативного плану продовження експорту агропродукції, якщо росія вийде з домовленостей. Ішлося про те, щоб розширити пропускну спроможність Дунайського регіону і збільшити можливості з перевалки там. Крім того, триває введення в експлуатацію додаткових пунктів переходу й сухих портів на західному кордоні з Польщею і Румунією.