178171

Основні покупці українських олійних культур та олії

У товарній структурі вітчизняного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки.

За даними Державної митної служби України, у 2020 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала 1,8 млрд дол. США. Це на 29 % менше, ніж 2019 року, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Обсяги поставок цієї продукції на зовнішні ринки знизились на 36 % – до 4,4 млн т. Експорт ріпаку у натуральному виразі після рекордної для України позначки у 3,2 млн т 2019 року зменшився торік до 2,4 млн т. Більш ніж наполовину впали і закордонні продажі соєвих бобів – до 1,8 млн т, поінформував науковець.

За його словами, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2020 році, як і в попередні роки, є країни Азії та Європи.

Характерною рисою 2020 року стало подальше посилення позицій Європейського Союзу в імпорті насіння вітчизняних олійних культур. Торік країни цього регіону закупили понад 2/3 від вартісних обсягів поставок всіх олійних культур з України, зауважив Микола Пугачов.

За його словами, топ-3 основних споживачів вітчизняної продукції цієї групи залишився без змін. Лідируючу позицію серед імпортерів українських олійних культур третій рік поспіль утримує Німеччина (18,9%). Значними є також частки Туреччини (14,7%) та Бельгії (13,0%).

За ними йдуть Нідерланди (10,2 %), Білорусь (7,9 %), Велика Британія (5,9 %), Франція (5,6 %).

Звертає на себе увагу поява в цьому переліку Великої Британії. За 10 років ця європейська країна збільшила обсяги закупівель українських олійних культур більш ніж у 27 разів: з 4 млн дол. США у 2010 році – до 110 млн дол. США у 2020 році.

Сумарно ці сім країн забезпечили Україні понад 76 % експортних доходів від усіх закордонних поставок олійних.

У 2020 році зменшення обсягів експортних поставок фіксувалось як по соєвій олії – 302 тис. т, так і по ріпаковій олії – 137 тис. т, поінформував експерт.

Втім, у групі жирів та олій визначальним товаром для експортних ринків залишається соняшникова олія вітчизняного виробництва. У 2020 році її експорт з України вдруге поспіль сягнув рекордного показника – 6,9 млн т, тим самим на 12 % перевищивши рекорд 2019 року у 6,1 млн т. Виручка від продажу соняшникової олії становила 5,3 млрд дол. США, що на 24 % більше, ніж у попередній рік, зазначив Микола Пугачов.

За його словами, 2020 року найбільший попит на українську олію традиційно спостерігався з боку Індії (25,1 %). Близько 1/5 частки зарубіжних поставок цього виду агропродукції закупив Китай (19,3 %).

Решта важливих країн – імпортерів вітчизняної олії помітно їм поступилися: Нідерланди (9,2 %), Іспанія (5,9 %), Ірак (5,6%), Італія (5,0%), Польща (4,8 %).

Сукупно ці країни акумулюють близько 75 % вартісних поставок української олії на зовнішні ринки, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Подобається'.

У заповіднику "Асканія-Нова" знову гинуть птахи: виявлено близько 190 трупів

Про це повідомляє прес-служба головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

“Держпродспоживслужба Херсонщини з’ясовує причини нового випадку загибелі птахів у біосферному заповіднику „Асканія-Нова“. До Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 23 лютого надійшло повідомлення від директора біосферного заповідника „Асканія-Нова“ Віктора Гавриленка про нові випадки загибелі птахів”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що наразі на місці розпочалось епізоотичне розслідування. Фахівці Чаплинського управління Держпродспоживслужби на території дендропарку та озер на території зоопарку виявили 187 трупів птахів:

Крижень — 38;
Качка огар (червонокнижна) — 32;
Грачі — 75;
Галки — 42.

Зазначається, що за результатами розслідування буде надано додаткову інформацію.

Нагадаємо, в січні в Асканії Новій один за одним гинули червонокнижні сірі журавлі.

Зaгибeль пpeдcтaвникiв фaуни пoв’язують з oбpoбiткoм пociвiв «xiмiєю» чи знeшкoджeнням мишeй нa пoляx.

На Одещині фермер розорав скіфський курган і засіяв озимою пшеницею

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив еколог, екоактивіст Іван Русєв.

Він відвідав один з найбільших курганів в Бессарабії. Серед 131 пам'ятки археології Татарбунарського району, він знаходиться на півночі м.Татарбунари, на вододілі річок Кагільник і Сарата. Еколог зазначає, що подібні дії аграріїв загрожують повному знищенню рідкісних видів степових рослин.

«Мене вразив повний дебілізм (інакше просто не можу висловитися) фермерів по відношенню до одного з сусідніх скіфських курганів на Мангітскій горі. Мало того, що цей курган повністю розорали і засіяли озимою пшеницею. Так він ще і виступає як «автомобільна артерія». Це археологічний пам'ятник і гратися, проїжджаючи через нього - це блюзнірство. Основна дорога між полями розорана фермером, зате сформована автомобільна дорога прямо через вершину кургану», - обурюється еколог.

Він також зазначив, що ці протиправні дії підпадають під статтю кримінального кодексу 298 Кримінального кодексу (КК) (руйнування археологічної пам'ятки), статтю 356 КК (самоправство), статтю 21 Закону «Про земельний кадастр».

Джерело: agro-yug.com.ua

Україна істотно збільшила імпорт пшениці

Україна в 2020/21 МР істотно збільшила імпорт пшениці. Даний факт відзначили аналітики ІА "АПК-Інформ".

Так, згідно з даними митної служби України, в період з липня по січень поточного сезону в країну було імпортовано 14,5 тис. тонн зернової на суму 118,6 млн грн., що в 7 разів перевищує показник аналогічного періоду сезоном раніше (2,1 тис. тонн) і в 6,6 рази - підсумок всього 2019/20 МР (2,2 тис. тонн).

Зазначене зростання закупівель обумовлене, в основному, істотним підвищенням внутрішніх цін на пшеницю в Україні.

Із зазначеного обсягу близько 93% (13,4 тис. тонн в абсолютному вираженні) було придбано в Білорусі на суму 70,9 млн грн у період з жовтня 2020 р. по січень 2021 р. Відповідно, середня розрахункова вартість 1 тонни зернової склала 5278,6 грн. У той же час, згідно з даними моніторингу цін, який проводять експерти агентства, середня ціна попиту на продовольчу пшеницю 3 класу на внутрішньому ринку України на базисі СРТ в зазначений період зросла з 6950 грн/т до 8900 грн/т .


Відзначимо також, що виробництво пшениці в Україні в 2020/21 МР оцінюється аналітиками ІА «АПК-Інформ» на рівні 25,2 млн тонн, що на 11% нижче за показник сезону-2019/20 (28,3 млн тонн).

Контроль за Держпродспоживслужбою відійшов до Мінекономіки

Поновлене Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало у своє підпорядкування Держрибгосп, Держгеокадастр, а от контроль за Держпродспоживслужбою відійшов Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Про це пише AgroPolit.com.

Зазначається, що це випливає із аналізу урядової постанови №124 про положення функціонування Мінагрополітики, оприлюдненого на сайті уряду від 17 лютого 2021 року. Хоча раніше планувалося оприлюднити рішення про розподіл функцій між Мінагрополітики та МЕРТом не раніше 1 березня 2021 року.

Нагадаємо, що саме боротьба за контроль над Держпродспоживслужбою була ключовим бар’єром у поновленні роботи Мінагрополітики. Попри активний спротив аграрного ринку (заява шести аграрних  до уряду з проханям поновити діяльність Мінагрополітики з тими функціями, які у нього були раніше) та нового аграрного міністра Романа Лещенко, діючий очільник МЕРТу Ігор Петрашко всіляко заважав процесу повноцінної передачі функції контролю за Держпродспоживслужбою   у підпорядкування Мінагрополітики. 

Читайте також: Ігор Петрашко «віджимає» у Мінагрополітики контроль за Держпродспоживслужбою

Водночас в основних і найрозвиненіших країнах світу компетентні органи з фітосанітарії, з ветеринарної медицини та з безпечності харчових продуктів контролює саме Міністерство аграрної політики. Дивіться далі досвід цих країн за посиланням.

Відсторонення глави Аграрного комітету зупинилось через політичні причини

Питання усунення глави аграрного комітету Сольського зупинилось у зв’язку з двома політичними причинами. Про це УНН розповів народний депутат фракції "Батьківщина" Вадим Івченко.

"Питання відсторонення голови аграрного комітету шляхом голосування недовіри "підвисло" на фоні двох політичних речей. Перше – це питання самого Разумкова, оскільки після того, як буде проголосовано у Раді по Сольському, то може полетіти ще щонайменше два голови комітетів, які так чи інакше співпрацюють з головою ВР, і є в його групі впливу. Другий аспект – це "слуги народу". На жаль, немає більше іншої фахової людини в аграрному комітеті від слуг народу, крім Сольського. Тому і постає питання у керівництва партії: а хто окрім нього може потягнути цю роботу", - пояснив Івченко.

Але, за словами нардепа, висловлення недовіри від аграрного комітету жодним чином не вплинуло на ефективність роботи Миколи Сольського.

Читайте також: "Тихий переворот": що відбувається в аграрному комітеті ВРУ і чому Сольський не має шансів залишитись його головою

"Робота так само ведеться. Він так само ставить порядок денний, ні з ким не радячись — ні з опозиційними фракціями, ні з опозиційними депутатами. Проводить засідання комітету тоді, коли йому зручно, тому спілкування не досить плідне з усіма членами комітету, особливо від опозиції", - розповів Івченко.

Також парламентар пояснив, що сам відмовився від посади глави аграрного комітету з причин незгоди з сільськогосподарською політикою, яку зараз провадить Президент Зеленський і "слуги народу", яких більшість у комітеті. 

Нагадаємо, члени аграрного комітету Верховної Ради 27 січня проголосували за висловлення недовіри голові комітету нардепу Миколі Сольському. Мотивацією стала низька ефективність роботи комітету і лобізм окремих законів. Підтримали рішення більшість членів комітету. Тепер Микола Сольський повинен бути відсторонений від посади. 

Питання про відкликання Миколи Сольского з посади керівника аграрного комітету парламенту “Слуги народу” мали розглянути на засіданні фракції 1 лютого. 

Однак, питання все ще не вирішено, попри те, що експерти низько оцінюють ефективність роботи Сольського на посаді.