182818
178171

Передача ДПЗКУ, "Артемсолі" та "Хліба України" на приватизацію "зависла"

Практична реалізація ухваленого цього року рішення уряду про передачу Фонду державного майна низки об'єктів великої приватизації, зокрема "Державної продовольчо-зернової корпорації України" (ДПЗКУ), "Артемсолі" і ДАК "Хліб України", затримується через непідписане розпорядження уряду.

Про це повідомив голова Фонду Дмитро Сенниченко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

"Вони "зависли" між "там і тут": ДПЗКУ, "Конярство України", "Артемсіль", "Хліб України" - начебто рішення і ухвалене, але фактично воно не підписане, тому підприємства нам не передали", - сказав він

Сенниченко зазначив, що об'єктів великої приватизації у Фонді загалом 23 (із вартістю по балансу понад 250 млн грн), тоді як загалом уряд у рамках політики приватизації, визначеної президентом і Верховною Радою, передав відомству минулого року 530 підприємств і цього року ухвалив рішення про передачу ще майже 400.

"За 15 років ФДМ було передано 93 підприємства, а за останні чотири місяці - майже 500, при тій самій штатній чисельності та спроможності", - наголосив Сенниченко.

Ваш вибір 'Подобається'.


Які країни купують українську сільгосптехніку

Експортні можливості України основних видів техніки для сільського господарства традиційно є значно нижчими, ніж імпорт. Однак у 2019 році обсяги зарубіжних поставок критично – на 9,4 % – зменшилися і склали лише 37,6 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у 2019 році найбільшого спаду – майже у 2,5 разу – зазнав експорт сільськогосподарських тракторів. Торік він склав лише 3,3 млн дол. США проти 7,4 млн дол. США у 2018 році.

Основним імпортером цього виду вітчизняної сільгосптехніки стала Білорусь. Вона закупила в Україні тракторів на суму в 1,1 млн дол. США – 33,3 % від загальної вартості продажів.

На другому місці – Румунія, яка заплатила за українські трактори 0,9 млн дол. США (27,3 %).

Значно менші частки в імпорті тракторів мають Молдова (0,5 млн дол. США, 15,2%), Куба (0,4 млн дол. США, 12,1 %) та Ізраїль (0,2 млн дол. США, 6,0 %).

Найбільший дохід – 10,3 млн. дол. США – приніс вітчизняним виробникам техніки у 2019 році експорт сівалок. Втім, і цей показник зменшився порівняно з 2018 роком на 30,0%, констатував Олександр Захарчук.

Найбільше сівалок – 36,9 % – придбала Білорусь, заплативши за цей вид сільгосптехніки 3,8 млн дол. США. Казахстан імпортував сівалок на суму 2,7 млн дол. США (26,2 %), Молдова – на 1,3 млн дол. США (12,6 %), Болгарія – на 1,1 млн дол. США (10,7 %), а Польща – на суму 0,7 млн дол. США (6,8 %).

Обсяги зарубіжних поставок косарок зменшилися порівняно з 2018 роком на 9,9% і склали торік 6,4 млн дол. США.

Левову частку косарок закупила Росія, заплативши за них 4,2 млн дол. США (65,6 %). Казахстан закупив цього виду сільгосптехніки на 0,8 млн дол. США (12,5 %), Молдова – на 0,5 млн дол. США (7,8 %), а Аргентина, яка вперше закупила в Україні сільгосптехніку, – на 0,3 млн дол. США (4,7%).

Дискові борони принесли торік вітчизняним експортерам загалом 2,8 млн дол. США. Вони експортувалися переважно до Молдови (0,8 млн дол. США, 28,6 %), Болгарії (0,6 млн дол. США, 21,4 %) та Литви (0,3 млн дол. США, 10,7 %).

Для нарощування експортного потенціалу необхідно розробити і впровадити низку заходів, вважає Олександр Захарчук.

Щоб наповнити ринок сільськогосподарської техніки відповідними якісними конкурентними машинами та обладнанням, зазначив науковець, необхідно:

стимулювати їх виготовлення вітчизняними машинобудівними підприємствами;
забезпечити умови для створення спільних підприємств з виробництва сільськогосподарської техніки в Україні;
надати державну підтримку техніко-технологічної модернізації аграрного виробництва та пріоритетів розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування щодо виробництва міні-техніки.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році збережеться негативна тенденція щодо зменшення експортних операцій. Внаслідок цього подальший спад обсягу продажу вітчизняної агротехніки прогнозується на рівні 15-20 %.

Основною причиною цього буде світова економічна криза, пов’язана з пандемією на коронавірус COVID-19, нестабільність на ринку земельних ресурсів та обмеженість доступу до кредитних ресурсів, підсумував Олександр Захарчук.



Мінекономіки готує спеціальний порядок роботи ринків

Про це сказав міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов, повідомляє Укрінформ.

"Міністерство економічного розвитку готує спеціальний порядок для того, щоб ринки працювали в межах чинного законодавства. Це стосується, в тому числі, безпечного перебування на цих ринках", - сказав Немчінов.

Він додав, що в уряді розуміють потребу фермерів та селян, які ведуть сільське господарство, в реалізації своєї продукції.

Також зауважив, що "як тільки будуть самі власники ринків та оператори торгових площ готові до реалізації, то ми до цього повернемось", - сказав Немчінов.



Україна впоралася з дефіцитом антисептиків

В Україні, яка вже відправляє на експорт дефіцитні антисептики, "Укрспирт" відвантажив 2,6 млн літрів дезинфікуючого засобу українським виробникам. Про це розповів в.о. директора "Укрспирту" Сергій Блескун, передає прес-служба відомства.

"Українські виробники закупили у державного підприємства "Укрспирт" вже 2,6 млн літрів дезинфікуючого засобу. І результати цього наочні – антисептики з'явилися майже в кожному магазині і аптеці. Тому гострий дефіцит подолано. Але ми не зупиняємося. Замовлення від українських виробників продовжують надходити, адже коронавірус в країні, на жаль, поки не перемогли ", – повідомив Блескун.

Відзначається, що ціни на сировину залишаються стабільними і в них не закладається акциз. Зокрема, дезінфікуючий засіб міцністю 80% варто 35,37 грн за літр, міцністю 90% – 42,45 грн за літр.

Ваш вибір 'Подобається'.


Заступника міністра економіки по АПК планують замінити – джерела

Заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тараса Висоцького, що відповідає за аграрне спрямування, планують замінити, в уряді йдуть переговори з кандидатами на пост.

Про це повідомляють джерела Інтерфакс-Україна в уряді.

"Зараз проходять переговори з кандидатами. Розглядається два варіанти - зміна аграрного заступника міністра економіки або призначення міністра АПК", - повідомляє агентству "Інтерфакс-Україна" поінформоване джерело.

ЕП також отримала підтвердження цьому від співрозмовника у Кабміні обізнаного з ходом подій.

Джерело: Економічна правда

Ваш вибір 'Подобається'.


Коли Президент підпише "земельний" закон

Президент Володимир Зеленський найближчими днями може підписати закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Про це заявив уповноважений Президента із земельних питань Роман Лещенко в ефірі телеканалу "Україна24", пише Укрінформ.

"Президент підпише цей історичний закон в найближчі дні. Були регламентні деякі моменти в частині Верховної Ради, Голова ВР у відповідності до Конституції та закону про регламент уже підписав, Президент найближчим часом виконає свій конституційний обов'язок і також підпише цей закон. Жодного сумніву в тому, що він буде підписаний, немає", - відповів він на запитання, коли глава держави підпише закон про ринок землі.

Водночас Лещенко підкреслив, що посівна кампанія нині здійснюється в плановому режимі й підписання закону, за його словами, жодним чином не впливає на ці процеси.

Він нагадав, що повноцінний старт ринку землі буде не раніше 1 липня 2021 року.

Нагадаємо, 31 березня Верховна рада України прийняла в другому читанні законопроект №2178-10 про ринок землі. Документ набуде чинності з 1 липня 2021 року. Прийняття цього законопроекту вимагав МВФ, про що Володимир Зеленський заявив депутатам у парламенті. 

Перші два роки землю зможуть купувати тільки фізичні особи-громадяни України і не більше 100 гектарів в одні руки.

 "За" проголосували 259 парламентарів, проти - 24, утрималися - 3, а не голосували - 29. Фракція "Слуга народу" віддала 206 голосів (з 213 присутніх), "Європейська солідарність" - 23 голоси (з 24 присутніх), "Голос" - 13 (усі присутні), депутатська група "Довіра" - 12 (з 13 присутніх).

13 квітня Верховна Рада України розблокувала відкриття ринку землі в Україні. Тепер закон переданий на підпис Володимиру Зеленському.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.