186395

Перший крок до високої врожайності ріпака озимого

Одним із важливих елементів технології вирощування є забезпечення безконкурентного середовища з боку сегетальної рослинності, яка розвивається швидше від культури і конкурує з нею за вологу, простір та елементи живлення.

«Хоча ріпак озимий вирізняється досить високою конкурентоздатністю по відношенню до бур’янів, однак на початкових етапах вегетації він є не конкурентноздатним до надмірної забур’яненості, — зазначає керівник агрономічного департаменту компанії «UKRAVIT» Олександр Мигловець. — Окрім прямої конкуренції за простір, світло, вологу та елементи живлення, осіння забур’яненість впливає на зимостійкість культури: так, вона призводить до надмірного винесення точки росту й слабкого розвитку кореневої системи, що підвищує ризик вимерзання ріпака та спричинює меншу густоту стояння рослин. Крім того, сильна забур’яненість сприяє поширенню хвороб і шкідників, а в подальшому за відсутності заходів контролю призводить до підвищення вологості та засміченості врожаю і спричиняє складнощі при його збиранні та післязбиральній доробці. Тому обов’язкова умова повноцінної реалізації продуктивності ріпака озимого — забезпечити йому чисте від бур’янів поле, особливо на початкових етапах вегетації та в осінній період».

Для вирішення проблеми забур’яненості полів із ріпаком озимим Олександр рекомендує застосувати бакову суміш високоефективних ґрунтових гербіцидів Тізер (пропізохлор, 720 г/л) + Командир (кломазон, 480 г/л). Це — оптимальне рішення, яке дозволить проконтролювати максимально широкий спектр однорічних дводольних і злакових видів бур’янів, поширених в посівах цієї культури. 

Пропізохлор у складі гербіциду Тізер діє на початкові стадії розвитку однорічних злакових і дводольних видів бур’янів. Він абсорбується через проростки та кореневу систему проростаючих бур’янів. Проникаючи через кореневу систему, діюча речовина блокує поділ клітин шляхом інгібування синтезу довголанцюгових жирних кислот і швидко призводить до загибелі бур’янів. Крім того, гербіцид утворює захисний екран у верхньому шарі ґрунту, що дозволяє контролювати наступні хвилі сходів бур’янів.

Кломазон у складі гербіциду Командир належить до інгібіторів біосинтезу каротиноїдів. Проникаючи в рослини через кореневу систему та сходи, він рухається по рослині вгору до точок росту, де перешкоджає формуванню фотосинтетичних пігментів хлорофілу та каротину. В результаті бур’яни не проростають, або їх сходи з’являються білого чи напівпрозорого кольору і гинуть.

Читайте також: Ефективні рішення для контролю кліщів у посівах сої

Тізер знімає проблему забур’яненості на ранніх етапах росту та розвитку ріпака і забезпечує тривалий період захисної дії, залежно від погодних умов. При цьому він не є фітотоксичним до рослин ріпака навіть при випаданні надмірної кількості опадів чи зниженні температури і швидко розпадається у ґрунті на нетоксичні сполуки. Висока ж гербіцидна активність Командира ефективно контролює однорічні злакові та дводольні бур’яни, що доповнює і розширює спектр контрольованих видів бур’янів у суміші. Застосування цієї бакової суміші паралельно із високою ефективністю демонструє високу рентабельність, що дозволяє раціоналізувати виробничі витрати аграрія.

«UKRAVIT» – вітчизняний виробник засобів захисту рослин і мікродобрив. Крім того, компанія пропонує аграріям насіння та основні добрива від кращих виробників, а також забезпечує ряд інструментів для ефективного господарювання – агрокредитування, агробіологічні сервіси «Інституту здоров’я рослин» і трейдингові послуги в рамках програми «UKRAVIT Trade».

 



На Миколаївщині впав вертоліт агропідприємства

У Миколаївській обл. біля с.Зайве вранці 17 липня впав і загорівся вертоліт Мі-2, який належав агропідприємству. На місці аварії загинули дві людини. Про це повідомляє пресслужба ДСНС.

«17 липня о 06.08 поблизу с.Зайве Миколаївського району сталося падіння вертольота Мі-2 (Меридиан-Авіа-Агро) з послідуючим горінням, в результаті чого загинули 2 людини (пілот і помічник пілота)», — йдеться у повідомленні.

Площа пожежі склала 6 м2. Рятувальники загасили вогонь о 6:35. На місці працювали 8 осіб та 2 одиниці техніки. Також співробітники ГСЧС за допомогою спецінструментів деблокували загиблих.

Джерело: kurkul.com



Латвійські фермери скаржаться на збитки через відсутність українських заробітчан

Латвійські фермери скаржаться на збитки через відсутність українських заробітчан. Країна відчуває труднощі через відсутність потрібної трудової сили.

На цей час на території Латвії фактично нікому збирати новий урожай полуниці, черешні та вишні. Адже через пандемію коронавірусу кількість трудових мігрантів з боку України сильно впала.

Нині багато латвійських фермерів говорять про те, що у них штат збирачів врожаю укомплектований лише наполовину.

Більш того, в зв’язку з даною ситуацією фермери збираються звернутися до свого уряду з проханням полегшити умови в’їзду для українців.

Джерело: fbc.ua



В Україні дорожчає курятина

На 16 липня середня ціна виробників курей становила 55,99 грн/кг (із ПДВ). Це на 16% більше, ніж торік.

Про це повідомили у Мінагрополітики, базуючись на даних облдержадміністрацій.

Як порівняти з минулим місяцем, курятина подорожчала на 5%, а проти минулого тижня – на 1%.

Середня ціна 1 кг курей варіюється в залежності від регіону. Так, у східному регіоні це 51 грн; у західному – 51,61 грн; у північному – 57,13 грн; у південному – 61,79 грн; у центральному – 58,4 грн.


Джерело: AgroTimes
 



Аграрії зібрали більше 5,5 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур

Аграрії всіх областей України розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Збір проведено на площі 1,3 млн га (9% до прогнозу) при врожайності 41,6 ц/га, намолочено більше 5,5 млн тонн (+ 4,1 млн тонн за минулий тиждень) зерна нового врожаю в т.ч.:

  • oзимого ячменю обмолочено 685 тис. га (28% до прогнозу) при врожайності 42,9 ц/га, намолочено 2,9 млн тонн;
  • озимої пшениці обмолочено 611 тис. га (9% до прогнозу) при врожайності 41,1 ц/га, намолочено 2,5 млн тонн;
  • гороху обмолочено 32,4 тис. га (14% до прогнозу) при врожайності 22,8 ц/га, намолочено 73,8 тис. тонн.

Загалом лідерами по обмолоту та за результатами минулого тижня є сільгосптоваровиробники Херсонщини, які зібрали 53% площ зернових та зернобобових культур при врожайності 41,4 ц/га, та намолотили 1,7 млн тонн зерна. Близькими до намолоту свого першого мільйону є аграрії Миколаївщини (883 тис. тонн).

Вищу за 50 ц/га середню по області урожайність зернових та зернобобових культур на початку збирання (від 0 до 2%) мають господарства Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Черкаської областей.



В Україні близько тисячі осіб володіють понад 100 га сільгоспземель

Як повідомляє Укрінформ, про це розповів перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко під час Національного круглого столу «Обіг земель сільськогосподарського призначення: практична реалізація, рекомендації учасникам ринку».

«Станом на 1 липня в Україні існувало більше тисячі фізичних осіб, які мали більше 100 га земель сільгосппризначення, і більше 100 юридичних осіб, які мали понад 100 га земель сільгосппризначення. Ми продовжуємо роботу над моніторингом. У планах це буде більш масштабна система із можливістю аналітичної обробки даних. Але сьогодні на більшість питань, які виникають, система моніторингу дає відповіді. Система вдосконалюється», - сказав Мірошниченко.

Він зазначив, що тема моніторингу земельних відносин розроблялася починаючи з 2013 року - задовго до ухвалення закону, і Держгеокадастр запровадив моніторинг, не чекаючи ухвалення всіх підзаконних актів.

«Безпосередньо на підставі закону ми запровадили моніторинг земель у складі моніторингу земельних відносин. Там будь-яка особа може побачити кількість відчужених земель, площі, ціни, ставки орендної плати і списки тих, хто має у власності більше 100 га сільськогосподарських земель», - уточнив керівник відомства.

За його словами, на початку роботи системи інколи виникали ситуації із некоректною подачею інформації, але їх вдалося швидко усунути.

«Ми сьогодні маємо уявлення про те, що відбувається на ринку. Ми бачимо, що коло суб’єктів, які мають більше 100 га, змінилося за ці два тижні порівняно з 1 липня. І, незважаючи на обтяжливий механізм перевірки нотаріусами, ми сьогодні маємо на 4 позиції довший список фізичних осіб, які мають більше 100 га. І перелік земельних ділянок більший на 85 ділянок. Що стосується юридичних осіб, то тут навпаки - відбулося зменшення, стало менше земельних ділянок і зменшилася площа», - поінформував Мірошниченко.

Він підтримав ідею спрощення механізму контролю за набуттям земель сільгосппризначення у власність та висловив упевненість, що натомість потрібно зосередитись на контролі за результатом.

«Держгеокадастр готовий це зробити», - підсумував заступник голови відомства.

Нагадаємо, 1 липня 2021 року в Україні офіційно оголошено старт ринку землі. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю (не більше 100 га) можуть тільки фізособи - громадяни України. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Питання продажу землі особам без українського громадянства вирішуватиметься на загальнонаціональному референдумі.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.