178171

Перший в Україні музей борщу з’явиться під Полтавою

Господиня готує борщ із чотирма видами слив: сушені, мариновані, гнічені та солені, повідомляє SEEDS.

«Я кладу все різноманіття, яке в мене є на сьогодні в моїй коморі. Ми це смачне вариво покладемо у борщ, і борщ в нас таким чином буде чорний. Він буде з присмаком слив. І, звичайно, слива змінить колір нашого борщу і дуже вітамінізує», – каже етнографиня.

А далі традиційні інгредієнти борщу – буряк, капуста, картопля та морква – один за одним потрапляють до горщика, а далі – у піч.

Рецептів борщу Олена Щербань має на кожен день року. Найстарішим із них близько століття.

«Ми будемо ділитися з вами. І ви діліться своїми родинними рецептами, історіями, борщами. Будемо їсти ваш борщ», – закликає Щербань.

Готуватиме різні види борщу Олена і для відвідувачів. Сам же музей етнографиня відкриє у власній садибі.

«Обов’язково це буде екскурс в історію борщу, це буде культурний контекст, це буде неймовірно багата рецептурна карта, але, у першу чергу, я хвалю опішнянський борщ», – говорить етнографиня.

Відкрити свій музей борщу Олена Щербань планує цими вихідними. За її словами, це перший такий заклад на Полтавщині та в Україні.

Мінекономіки планує зареєструвати 10 нових географічних брендів

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства має намір у 2021 році зареєструвати 10 нових географічних брендів (географічних зазначень), повідомив заступник міністра Олександр Романишин.

"Ми плануємо ще 10 географічних найменувань наступного року - це і херсонські кавуни, і карпатський мед. Це створює передумови для розвитку туризму там, де ці географічні найменування реєструються", - сказав Романишин під час форуму "Креативна економіка" у п'ятницю.

Він нагадав, що цього року було зареєстровано географічні бренди гуцульської овечої бриндзі та мелітопольської черешні.

Романишин пояснив, що такі кроки привертають увагу туристів та інвесторів.

Як повідомлялося, у 2019 році Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень". Згідно з ним, зареєстровані географічні зазначення наносяться на упаковку продукту і свідчать про його високу якість, багаторічну традицію виробництва й особливий зв'язок із територією, де його виробляють.

Першим зареєстрованим географічним зазначенням, що відповідає європейським вимогам до реєстрації та має право на визнання в ЄС, стала гуцульська овеча бриндзя. Заявку на її реєстрацію подала Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Україна знизить виробництво кукурудзи, незважаючи на рекордні посівні площі

Згідно з прогнозами аналітиків ІА "АПК-Інформ", в 2020/21 МР в Україні, незважаючи на збільшення площ під кукурудзою під урожай 2020 р.до рекордних 5,5 млн га, очікується зниження її виробництва до 31,8 млн тонн, що буде обумовлено посушливими погодними умовами протягом серпня і вересня, що зробили найбільш критичний вплив на посіви в ключових регіонах виробництва. На тлі зниження виробництва також очікується скорочення на 12% експортного потенціалу даного сегмента ринку – до 25,2 млн тонн.

При цьому варто відзначити сформований дефіцит об'єктивної оперативної інформації про хід збиральної кампанії. У зв'язку з цим у листопаді-грудні оцінки виробництва та експортного потенціалу кукурудзи в Україні можуть бути переглянуті у бік зниження.

Аналізуючи довгострокову динаміку виробництва кукурудзи в Україні, аналітики агентства відзначають, що вона носила коливальний характер із загальною тенденцією до зростання. Так, за 10 років валовий збір зерновий в країні виріс більш ніж в 3,4 рази – з 10,5 млн тонн в 2009/10 МР до рекордних 35,9 млн тонн в сезоні-2019/20, що обумовлено як приростом посівних площ під культурою, так і збільшенням врожайності зернової. При цьому очікуване скорочення виробництва в 2020/21 МР на 4,1 млн тонн відносно 2019/20 МР з урахуванням динаміки коливань в попередні сезони не є критичним. Так, наприклад, в 2017/18 МР Україна зібрала лише 24,7 млн тонн.

Динаміка експорту української кукурудзи за останнє десятиліття характеризується середньорічним приростом у 30%. За підсумками 2019/20 МР на зовнішній ринок було відвантажено 28,7 млн тонн кукурудзи, що всього 4% поступається рекордним відвантаженням зернової в сезоні-2018/19 (30,0 млн тонн), але в 5,7 рази перевищує експорт в 2009/10 МР (5,1 млн тонн). Також слід зазначити, що в минулому сезоні на частку експортних поставок припало 80% від загальної пропозиції кукурудзи в Україні.

Нагадаємо, попри заяви аграрних асоціацій та USDA Мінекономіки ігнорує загрозу дефіциту кукурудзи.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Реєстрація свійських тварин буде відбуватися по-новому: що зміниться

Незабаром власники свійських тварин, які ухиляються від їх ідентифікації, будуть змушені викласти зі своєї кишені до 50 тис. грн штрафу. Відповідний законопроєкт днями подали на розгляд профільного комітету 

Законопроєкт номер 4396 потрапив до Верховної Ради 18 листопада, його ініціаторами виступила група народних обранців з різних фракцій.

Законопроєкт має на меті встановити єдині правила державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин в господарствах, які виступають учасниками ринку. 

Також він  встановлює відповідальність за невиконання операторами ринку тварин вимог чинного законодавства з ідентифікації і реєстрації тварин та впровадження адміністративних санкцій до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців при виявленні порушень.

За словами ініціативної групи, проєкт закону також покликаний спростити механізм відшкодування коштів з Державного бюджету України за проведену ідентифікацію тварин для фізичних осіб, які є власниками свійських тварин.

Якщо народні обранці у сесійній залі його підтримають, то вже незабаром за порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин їх власники будуть змушені сплатити штраф у розмірі від двох до десяти мінімальних заробітних плат. Йдеться про суми від 10 тис. до 50 тис. грн. 

Очікується, що спроститься сам механізм відшкодування коштів із держбюджету власникам тварин. Адже зараз фермери та власники приватних домогосподарств часто змушені виїжджати для подачі документів в районний центр. В середньому на дорогу вони витрачають 40  грн, тоді як саме відшкодування становить 36 грн 67 коп. за одну голову великої рогатої худоби.

Джерело: greenpost.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Кооператив на Луганщині будуватиме овочевий хаб

Логістичний центр наступного року планує збудувати Проект USAID. Кооператив давно потребував такого хабу, але не мав грошей на втілення.

«Проводимо розрахунки, вже обрали місце, де будуватимемо цей хаб. До нього члени кооперативу зможуть привозити врожай, складати на зберігання до холодильників. Коли збереться потрібна партія, фермери відправлятимуть охолоджену продукцію покупцеві — на ринки або до супермаркетів», – сказав спеціаліст аграрного сектору Проекту USAID Олександр Карельсон.

Транспорт для доставки овочів гуртовим покупцям у кооперативі планують придбати самотужки. До цього часу Проект USAID орендував фермерам автомобіль для доставки замовлень.

Минулого року місцеві томати чері в фірмовій упаковці під брендом «Овочі станичників» продавали в супермаркетах Києва. Цього року фермери налагодили співпрацю з мережами супермаркетів в Луганській і Донецькій областях.

Довідка: Кооператив «Овочі станичники» був створений в 2017 р. Налічує майже 100 домогосподарств в Станиці Луганській, які вирощують овочі.

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Територіальні громади отримали у комунальну власність перші 10 тисяч гектарів держземель

19 листопада 2020 року на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» і Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» відбулася передача земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, із державної власності у комунальну.

Представники десятьох об’єднаних територіальних громад Черкащини та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області підписали акти прийому-передачі земель загальною площею 10,8 тис. га. Процес підписання відбувся за участі Голови Держгеокадастру Романа Лещенка і Голови Черкаської ОДА Сергія Сергійчука.

«Земельна реформа – це, перш за все, про громади. Про людей, у яких забрали право розпоряджатися землями ще у 2002 році, коли ганебними змінами до законодавства про органи місцевого самоврядування відібрали відповідні повноваження в органів місцевого самоврядування і передали на райдержадміністрації», — наголосив Роман Лещенко.

Він закликав усіх представників громад звертатися до Держгеокадастру аби оперативно провести реєстрацію та передачу земель.

Голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук підтримав таку ініціативу, наголосивши присутнім: «Уже зараз ви маєте право розпоряджатися першими земельними наділами, які надійшли у вашу комунальну власність. І від того, як ви будете їх використовувати, розпоряджатися і розвивати, – буде залежати життя громади».

Усього до кінця 2020 року у комунальну власність черкаських ОТГ буде передано близько 120 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.