178171

Підготовка до відкриття ринку землі – від А до Я

Чотири тижні більш як 70 слухачів отримували вичерпні знання стосовно майбутнього для ринку землі. Курс «Управління земельними ресурсами» став відповіддю за цілу низу питань: неможливість традиційного навчання, заплутаність законодавства, новітні технології та людський фактор в галузі. Програма курсу була побудована таким чином, щоб охопити всі аспекти управління земельним банком: його моніторинг та аналіз, юридичний захист та протидія рейдерським діям, законодавче забезпечення та взаємодія з усіма стейкхолдерами.

Зібрали для вас найважливіші тези з виступів усіх спікерів першого онлайн-курсу «Управління земельними ресурсами».

Тиждень перший. Захист земельного банку

Спікерами законодавчого блоку стали Володимир Ігонін та Олег Качмар – партнери юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» та спеціалісти з питань вирішення земельних і митних спорів, злиття та поглинання, технологій та банкрутства.

Вони розповідали про умови відкриття ринку сільськогосподарських земель, про юридичний аудит земельних договорів та про дієві інструменти боротьби із земельним рейдерством. Володимир Ігонін спеціально для слухачів курсу проаналізував структуру земельної реформи та корпусу законів, проектів, які регулюють та регулюватимуть ринок землі.

В першу чергу, досвідчений юрист радить зробити наступні кроки:

1.Навчитись відстежувати рух законопроектів

2. Провести аудит договорів оренди землі

3. Актуалізувати контакти легальних орендодавців

4. Визначити коло пов’язаних осіб

5. Забюджетувати фінансування на придбання землі

6. Підготуватися до різних сценаріїв

    Ще спікер розповідав про юридичний аудит земельних договорів. Він навів чотири істотні умови договору оренди, на які необхідно звертати увагу:

    1. Об’єкт оренди

    2. Дата укладання

    3. Строк дії: від 7 (для с/г) до 50 років

    4. Орендна плата

      Окрему лекцію щодо боротьби зі земельним рейдерством прочитав Олег Качмар. Він надав слухачам інструментарій для боротьби зі спробами та випадками незаконного захопленні активів:

      -  Звернення до Міністерства юстиції України

      - Звернення до суду

      - Ініціювання кримінальних проваджень

      - Пред’явлення цивільного позову

      - Створення інформаційного поля

      Зустрічне забезпечення (вважається одним з найефективніших процесуальних інструментів)

      - Внесення коштів на депозит суду

      Також порадив, чому варто приділити увагу:

      • Аналіз корпоративної структури та установчих документів підприємства, грамотне структурування бізнесу
      • Обмеження повноважень керівників агропідприємств та реєстрація цих обмежень в реєстрі
      • Встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника на рішеннях з питань діяльності товариства, вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному капіталі
      • Контроль за належним оформленням документів і зберіганням печатки на підприємстві, впровадження ЕДО на підприємстві
      • Належне оформлення орендних, трудових, договірних відносин підприємства
      • Щорічний аудит земельного банку, поновлення договорів оренди
      • Належне оформлення проведення розрахунків з орендарями та контрагентами
      • Страхування активів
      • Сплата усіх обов’язкових платежів, подача звітів у статистику
      • Постійний моніторинг змін у публічних реєстрах

         

        Тиждень другий. Взаємодія із Держгеокадастром

        Лекції цього блоку читав Денис Башлик, директор із зв'язків з органами державної влади УКАБ, голова Держгеокадастру у 2019-2020 рр.

        На лекціях блоку розглядались питання цифрових послуг, що їх надає Держгеокадастр та загальний процес цифровізації роботи цієї державної інституції. Кілька лайфхаків від спікера:

        1. При співпраці з кадастровою службою варто використовувати цифровий підпис
        2. Всі адміністративні послуги Держгеокадастру зібрані на сторінці https://e.land.gov.ua/
        3. Портал загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земельних ділянок є на сторінці https://ngo.land.gov.ua/

            Одну лекцію блоку прочитав Дмитро Макаренко, експерт за питань геопросторових даних та екс-директор Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру. У лекції йшлося про геопросторові дані загалом та про українську Національну інфраструктуру геопросторових даних: що це, навіщо це потрібно і як використовувати геопросторові дані у бізнесі та на державному рівні.

            Важливість цих даних та цих інфраструктурних систем важко переоцінити, адже, наприклад, у Німеччині на основі таких даних приймається до 80% рішень. І мова не лише про землі сільськогосподарського призначення, але й про рішення у галузях охорони здоров’я, податкової політики, навіть у питаннях урбанізації – адже геопросторові дані, доступ до яких обмежується лише на рівні «відкриті дані» та «оплата за дані», дозволяють проаналізувати неймовірну кількість параметрів. Окрім Німеччини, європейськими лідерами у галузі впровадження національних інфраструктур є Норвегія та Словенія, гарний доробок має Польща.

            Тиждень третій. Цифрові технології в управлінні земельним банком

            Протягом третього тижня курсу говорили про діджиталізацію земельного банку, його аналітику та трансформацію роботи земельного відділу. Спікер – директор компанії Vkursi Agro Роман Граб, який із своєю компанією розробляє IT-продукти для аналітики земель аграріїв і територіальних громад.

            Актуальність теми пов’язана не лише із існуючим станом справ, але й зі змінами, які лише починають впливати на регулювання земельних банків. Окрім змін чинного законодавства, до яких доведеться адаптуватись, що простіше робити за допомоги програмного забезпечення, ці зміни містяться у:

            - процесі децентралізації (формування громад);

            - передачі земель державної власності у власність громад;

            - посиленні контролю за використанням та охороною земель;

            - запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення.

            Це все вимагає від аграріїв уважного ставлення до земельного банку, якого легше досягти через його автоматизацію та цифровізацію. Це допоможе максимально, наскільки це можливо в Україні, застрахуватися від можливих проблем через випадкові помилки, створити більшу інвестиційну та кредитну привабливість, а також підвищити конкурентоздатність вітчизняних агропідприємств.

            Одна з лекцій була присвячена процесу та результатам цифрової трансформації роботи земельного відділу сучасної аграрної компанії. Розглянули принципи роботи програмного комплексу: як саме інформація у цифровому форматі потрапляє у програмні комплекси підприємства, де зберігається та як (і, дуже важливо, хто) із цією інформацією працюють.

            За словами Романа Граба, цифровий земельний банк дозволяє передбачати цілу низку потенційних ризиків, серед яких:

            - рівень консолідації земель господарства;

            - зони та площі земель оброблюваних поза межами ділянок в оренді;

            - земельні ділянки (їх частини) які орендуються, але не обробляються;

            - накладання земельних ділянок;

            - місцезнаходження та площі земельних ділянок, які відсутні на публічній Кадастровій карті;

            - відповідність цільового призначення;

            - дотримання обмежень у користуванні  земельних ділянок тощо.

            Тиждень четвертий. Комунікації у галузі земельних відносин

            Тему «Стратегічні і тактичні комунікації у галузі земельних відносин» розкрили Василь Берков, заступник директора з соціального розвитку аграрного холдингу HarvEast, та Людмила Кравченко, заступниця директора агрохолдингу HarvEast з земельних питань.

            На початку обговорювалися питання ефективної взаємодії з пайовиками. У фундаменті теми, пояснив Василь Берков, є ставлення компаній до пайовиків. Деякі компанії розглядають орендодавців свого земельного банку як до людей, які проживають на території присутності компанії та передають їй свою землю у володіння, після чого про них можна забути. Такі господарства через деякий час стикаються із відтоком пайовиків та успішними діями конкурентів.

            Найкращим варіантом побудови взаємовигідних стосунків із пайовиками є нематеріальна мотивація, у випадку холдингу Harveast – Програма соціального партнерства.

            Ще одним об’єктом комунікації бізнесу є органи місцевого самоврядування – розпорядники земель. Порада від експерта: будь-якими методами уникати «латання дир» – вирішення проблем, які мають вирішувати органи влади, коштом компанії. Оскільки у випадку скрутного становища бізнесу та перебоїв із фінансуванням непрофільних напрямків соціальний негатив впаде саме на бізнес.

            Приклади розумної співпраці від Василя Беркова:

            - медичні проекти: підтримка регіональних медичних підприємств в обмін на консультування та виїзд лікарів вищої категорії у села компактного проживання пайовиків. Загальний позитив від таких проектів стає активом компанії, а персоналізація допомоги полягає у тому, що пайовики холдингу отримають більше безкоштовних послуг, аніж їхні сусіди;

            - освітні проекти, в рамках яких діти пайовиків отримають пріоритетний доступ до отримання сучасних знань: інформаційні технології, іноземні мови і багато іншого;

            - проєкти у галузі ЖКГ: створення комунальних підприємств та соціальних кооперативів, які ведуть власну діяльність, та в обмін на підтримку з боку бізнесу надають його пайовикам послуги безкоштовно або за пільговими тарифами. Бізнес стає головним замовником для таких структур, дозволяючи їм заробляти та підвищувати рівень надання послуг.

            Така діяльність дозволяє утримувати пайовиків, а також залучати нових партнерів-власників земель.

            Людмили Кравченко, в свою чергу, присвятила свою лекцію взаємодії з нотаріусами та державними реєстраторами щодо прав на землю, розглянувши низку дуже нагальних питань, серед яких:

            - зміни у законодавстві про нотаріат та їхній вплив на земельні відносини;

            - роз’ясненні від Мінюсту щодо земельних питань у роботі нотаріусів;

            - перелік дій, які можуть (та не можуть) виконувати нотаріуси;

            - бази, до яких мають доступ нотаріуси, та що землевпорядники можуть завдяки цьому доступу отримати;

            - довіреності: види, призначення, правила використання;

            -  емфітевзис: перспективи при відкритті ринку землі;

            - земельна ділянка у спадщину: порядок оформлення;

            - договори купівлі-продажу землі після 01.07 2021 року, що треба зробити, аби бути готовими до змін.

            Окрім цього спікер розповідала, яким чином відбувається продаж землі без оформленої земельної ділянки, які бувають види нотаріального оформлення землі (обов’язкове та добровільне), та що таке Кадастровий номер земельної ділянки.

            Підсумок. Панельна дискусія «Як підготуватись до відкриття ринку землі?»

            По закінченні занять курсу провели панельну дискусію із усіма лекторами, модератором якої традиційно виступила Елліна Юрченко з УКАБ.

            Важливість цієї дискусії полягала у тому, що викладачі отримали змогу резюмувати матеріали своїх блоків та відповісти на питання слухачів, які з’явились після лекцій.

            Висновки експертів за результатами спілкування зі студентами:

            - орендарям землі варто вже зараз починати перевірку усіх договірних документів із землевласниками, готуватися до переговорів та планувати свої дії;.

            - для поліпшення земельної реформи не вистачає прийняття законопроекту 2194 та швидкого проходження законопроекту про консолідацію земель, які мають бути прийняті до Нового року;

            - варто час від часу оновлювати знання про науковий прогрес, щоб гарна справа, яка майже доведена до стану реалізованого проекту, не виявилась відсталою;

            - представникам агробізнесу варто готуватися до дуже прозорих та непростих переговорів із землевласниками.

            Таким чином закінчився перший освітній онлайн-курс «Управління земельними ресурсами» від проєкту «Агрокебети Онлайн». Він виявився затребуваним, тому ми вже плануємо нові освітні ініціативи. 

            Джерело: УКАБ

             

            Ваш вибір 'Нічого сказати'.

            Рейдери «Дніпромлин» перетворили благополучне підприємство в токсичний актив і через фіктивне банкрутство мають намір «кинути» всіх партнерів

            В кінці серпня 2020 року організоване рейдерське угруповання (як повідомляють ЗМІ, її очолює екс-секретар міськради Дніпра часів Януковича Максим Романенко) здійснила захоплення і контроль над борошномельним комбінатом «Дніпромлин» і хлібозавод №10. Обидва підприємства розташовані в місті Дніпро і входять до складу багатопрофільного агрохолдингу Ristone Holdings. Обидва захоплених підприємства були рентабельними і вносили суттєвий внесок в забезпечення продовольчої безпеки Дніпропетровщини.

            Однак, 10 листопада відбулося засідання суду, на якому борошномельний комбінат і хлібозавод введені в процедуру банкрутства і ліквідації. У керівництві холдингу Ristone Holdings впевнені в тому, що дане банкрутство має всі ознаки фіктивності і є шахрайством. Рейдерське угруповання почало «розпил» захоплених активів.

            Це класична схема знищення і «переведення в готівку» захоплених активів. Зайшовши на підприємство, рейдери швидко на папері «продають» все його майно афілійованій з ними третій фірмі. А потім випотрошене підприємство кидають в процедуру банкрутства. І все, кому підприємство-банкрут щось повинно, йдуть з порожніми руками, активів немає, вони продані і виведені. Шахраї та рейдери тим і відрізняються від реальних бізнес-партнерів, що у них завдання полягає не в розвитку бізнесу, а в його швидкому банкрутство і виведенні активів. Як говоритися, прибіг - пограбував - втік.

            У зв'язку з банкрутством ТОВ «Дніпромлин» напевно виникнуть проблеми у Аграрного фонду України. Фонд був неодноразово проінформований про те, що Дніпромлин захоплений рейдерами, проте передав на зберігання підприємству державне зерно. Де вони сьогодні будуть шукати це зерно? У підприємства-банкрута? Правоохоронцям області не завадить провести перевірку: чи немає зв'язки у менеджменту Аграрного фонду з рейдерами? Аж надто явно не державницьку позицію проявив цей самий менеджмент щодо державних інтересів.

            - Подальша доля Дніпромлин і Хлібозаводу № 10 в руках рейдерів викликає великі сумніви. Фінансово-економічна ситуація для рейдерів складається плачевно. Ціни на пшеницю, як на базову сировину, злетіли вгору за рахунок експорту, тому виробництво борошна та хліба балансує на межі рентабельності, ближче до мінусів. Скоріш за все рейдерам доведеться закривати дірку в фінансових результатах підприємств за рахунок невиконання фінансових зобов'язань перед постачальниками та іншими партнерами, - аналізують ситуацію експерти ринку. - У цьому суть проблеми, з якою не врахувавши наслідки зіткнулися рейдери - вони не в змозі забезпечити диверсифікацію ризиків, і захоплений у холдингу привабливий актив перетворився в токсичний, коли ціни на їхню продукцію заморожені, а ціни на сировину - злетіли вгору. Скоріш за все борошномельний комбінат просто поріжуть на металобрухт.

            Про такі потенційні плани рейдерів свідчить і те, наскільки грубо і протиправно реалізується процедура фіктивного банкрутства. Ці очманілі від безкарності громадяни навіть не маскуються. У випадку з банкрутством Дніпромлин юрособа-кредитор і юрособа-дебітор навіть зареєстровані за однією і тією самою юридичною адресою. Це прямо свідчить про те, що реалізується відкрите і навіть демонстративне шахрайство.

            І саме судове засідання по процедурі банкрутства в обласному Господарському суді Дніпропетровщини виглядало як відверта змова. Холдинг заявив свої мотивовані вимоги, однак суддя їх повністю проігнорувала.

            Листопадова ситуація навколо рейдерського захоплення борошномельних і хлібопекарських активів агрохолдингу Ristone Holdings змушує підняти принаймні три принципових питання.

            Перше - чи розуміє обласна влада, повністю зайнята сьогодні виключно виборами, що потенційна зупинка найбільшого в Україні борошномельного комбінату «Дніпромлин» і найбільшого в м.Дніпро Хлібокомбінату № 10 ставить під загрозу питання забезпечення населення хлібобулочною продукцією і борошном?

            Друге питання: Чи розуміють керівники області і міста, що розвиток цієї ситуації за сценарієм фіктивного банкрутства захоплених рейдерами Романенко підприємств неминуче призведе до стрибкоподібного зростання цін на соціальний продукт - хліб? А це, в свою чергу, вкрай негативно може позначитися на соціально-політичну обстановку в регіоні.

            Якщо відповіді на обидва питання позитивні, то виникає третє питання: чому правоохоронна система області діє і фактично стала на бік рейдерів? Чи не вбачається в цій демонстративній бездіяльності правоохоронців ознаки того, що мовою Кримінального кодексу називається корупцією?

            Утримання корів: не райдужні перспективи

            Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

            «Найбільше загальне поголів’я корів (промисловий і присадибний сектори) скоротилося   у Херсонській (50,6 тис. голів; -17,2%), Чернігівській (86 тис. голів; -13,2%),  Запорізькій (41 тис. голів; -11,8%) та Миколаївській (52,7 тис. голів; -11%) областях» - повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

            Промислові молочні ферми на 01.11.2020 утримують на 4,3% менше корів проти аналогічної дати минулого року — 421,6 тис. голів. Позитивна динаміка — тільки у Тернопільській області (+5,5%), тоді як у решті регіонів — скорочення. Навіть області-лідери за промисловим поголів’ям корів демонструють низхідну динаміку. Так, Полтавщина показала мінус 2,7% в порівнянні з минулим роком — 54,3 тис. голів. На Черкащині скоротили утримання на 1,6% — до 43,1 тис. голів. А Київщина на 3,1% — 31,1 тис. голів. Найбільше падіння спостерігається у Рівненській (- 27,6%), Одеській (- 21,9%) та Закарпатській  (-14,3%) областях.

            У присадибному секторі утримання корів зменшилося на 6,4% у порівнянні із січнем-жовтнем минулого року — до 1 326,3 тис. голів. Висхідну динаміку демонструє лише Рівненська область — +1,4%, до 64,3 тис. голів. На 0,7% збільшилося поголів’я корів у Луганській області — 15,4 тис. голів. Всі решта областей суттєво скорочують поголів’я.

            «Ймовірніше всього, ситуація до кінця року буде мати лише поглиблюючий негативний характер. Адже Уряд не досить прихильно ставиться до молочарів, судячи з виділеного на наступний рік бюджету. А ціновий ажіотаж на кормову складову тільки набирає обертів і до нового року може досягнути свого апогею. Собівартість виробництва молока зростатиме. Відповідно, вітчизняна молочна продукція буде втрачати і так хиткі позиції не лише на зовнішніх ринках, але й на внутрішньому», - підсумовує Яна Музиченко.

            «Повіривши у наміри Уряду підтримати відновлення та розвиток молочної галузі, господарства ризикують вкотре «обпектися»: не зважаючи на кризовий і карантинний період, промислові підприємства у 2020-му році продовжували проєкти із модернізації та будівництва сучасних молочно-товарних ферм, щоб відповідати новим вимогам харчового і  ветеринарного законодавства. Проте наприкінці року аграрії ставлять всі інвестиції у скотарство на паузу. Адже замість декларованих і неодноразово оголошених 8,2 млрд грн на підтримку АПК у 2021-му Уряд після першого читання проєкту бюджету врізав фонд удвічі  – до 4,5 млрд грн. Програми часткової компенсації втрачених посівів досі лише у повітрі, хоча найбільші скорочення поголів’я корів саме серед південних регіонів, що знаходяться в критичній ситуації через збитки, спричинені посухою. АВМ та інші молочні асоціації спільно із Мінекономрозвитку закликають Кабмін та Уряд переглянути своє ставлення до підтримки молочної галузі, адже інакше ми стрімко дійдемо до «точки неповернення», коли підтримувати і розвивати вже буде нікого», - наголошує віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

             

            Ваш вибір 'Нічого сказати'.

            Землю - громадам: які зміни у земельних відносинах очікуються найближчим часом

            Законопроект №2194 про передачу державних земель за межами населених пунктів (окрім земель, де розміщуються об'єкти держвласності) в комунальну власність територіальних громад буде винесено на розгляд Верховної Ради в другому читанні наступного тижня. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький під час конференції USAID з аграрного та сільського розвитку "Інсайти земельної реформи. Які питання на порядку денному?".

            "Якщо ми говоримо про законопроект №2194, який стоїть на порядку денному на наступний тиждень, першочергове завдання передати землі за межами населених пунктів у розпорядження громад. Ні в кого немає сумніву, що це необхідно зробити, і це треба було зробити давно. Є указ президента від 15 жовтня, ми очікуємо завтра або на найближчі засідання уряду винесення відповідного рішення Кабміну на виконання указу та реалізації його Держгеокадастром. Але для повної картини необхідно ухвалити законопроект №2194", - сказав Тарас Висоцький.

            За словами першого заступника керівника Всеукраїнської асоціації громад Івана Фурсенка, законопроект №2194 відкриває перед громадами можливість самостійно планувати розвиток власних територій у межах і за межами населених пунктів в інтересах та за участю місцевого бізнесу й населення.

            "Закон дасть змогу громадам визначати допустиме цільове призначення земель на підставі єдиної комплексної документації, встановлювати межі між територіями громад і затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів ", - прокоментував Фурсенко.

            Крім того, законопроект №2194 передбачає перегляд функцій Держгеокадастру в частині розпорядження землями сільгосппризначення, зокрема, відомство перетвориться на сервіс-орієнтовану службу для ведення Державного земельного кадастру та забезпечення функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних.

            "Контрольні повноваження Держгеокадастру буде передано місцевим радам й обласним державним адміністраціям, контрольні повноваження з додержання екологічного законодавства у сфері земельних відносин збереже Держекоінспекція. Також скасовується державна експертиза землевпорядної документації та узгодження майже всіх видів документації із землеустрою", - пояснив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

            Щодо запобіжників проти зловживань стосовно розпорядженням земель головами ОТГ, жоден спікер змістовно не зміг відповісти, наголошуючи лише на тому, що громада може з "вилами та граблями протестувати". 

            Згідно із законопроектом №2194 також пропонується скасування частини дозволів і дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження контролю документації із землеустрою через громадську експертизу/рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування відповідальності виконавців робот із землеустрою та зниження вартості робіт із проведення землеустрою та їхньої тривалості за часом.

            Ваш вибір 'Подобається'.

            Інноваційна іригація земель: чи наступить ера відродження

            Відтак вже спільними зусиллями бізнесу, науки і державних органів взялися за розвиток інноваційної іригації в Україні. Для створення майданчику обміну ідеями ВГО УАК разом із Київським міжнародним контрактовим ярмарком у рамках Міжнародної виставки ІнтерАгро 2020 організувала конференцію, присвячену зрошенню земель.  Чи наступить ера відродження галузі – однозначно, що так. Коли ж чекати ефективних зрушень?

            Традиційно прийнято говорити про реформування системи державного регулювання, усунення штучних невиправданих бар'єрів, роботу над помилками та впровадження кращого світового досвіду. Однак цього разу учасники конференції зосередили увагу довкола таких пріоритетних завдань:

            на що робити ставку, коли йдеться про зрошення в нашій країні і світі;
            якою є економіка використання водних ресурсів  і як впровадити інноваційні систем зрошення, нові технології обробітку ґрунту та живлення рослин.
            Якщо предметніше, то для ефективної експлуатації вже наявної мережі систем зрошення і дренажу та для будівництва нових систем потрібно розуміти:  хто має бути власником водних ресурсів, чи мають вони бути тільки державними і де брати кошти на їх ефективне використання.

            У заході взяли участь Тарас Висоцький (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства), Вячеслав Розгон (Держводагентство України), Ірина Грузінська (Офіс ефективного регулювання), Раїса Вожегова (Інститут зрошуваного землеробства НААН), Олександер Ковалів (Інститут агроекології і природокористування НААН), Сергій Іващенко (Українська зернова асоціація), В’ячеслав Шебанін (Миколаївський НАУ), Михайло Ромащенко (Інститут водних проблем і меліорації НААН), Анатолій Кузьмич (компанія «Нетафім»), Владислав Разкевич (компанія «Евкаліпт-Р»). Дискусію модерував президент ВГО УАК Леонід Козаченко.

            За даними Офісу ефективного регулювання, сільськогосподарські товаровиробники, що впроваджують сучасні системи зрошення, можуть збільшити урожайність на 30 – 50%. Все залежить від культур та територіального розташування земельних ділянок. Держводагенство інформувало, що в 2017 році в Україні обліковувалося близько 5,5 млн га меліорованих, у тому числі 2,2 млн га зрошуваних і 3,3 млн га осушуваних земель, з відповідною інфраструктурою. Лише незначна частина наявної інфраструктури є модернізованою. Крім того, потенціал для розширення площі поливу оцінюється у 1,5 – 1,8 млн га земель. Відтак, інвестиційна привабливість поливних систем зростає. Експерти кажуть про $3 млрд інвестицій, що потрібні для модернізації наявних систем, аби додатково проводити полив на 1,2 млн га земель, а також про $2,5 млрд інвестицій на відновлення дренажних систем на площі 2 млн га. Вартість встановлення системи зрошення оцінюється у $3000–3500 на гектар, проте вже сьогодні розумні системи зрошення заощаджують кошти аграріям. Інвестовані кошти повертаються протягом 3 – 5 років.

            Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК

            Законопроєкт №2194 – здоровий глузд у земельних відносинах

            Законопроєкт №2194 щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин пройшов перше читання ще в листопаді 2019 року. Проте через численні зміни концепції обігу сільськогосподарських земель потребував суттєвого доопрацювання початкової редакції, повідомляє прес-служба УКАБ.

            «У зв’язку з тим, що в країні відбулись значні зміни в основоположному законопроєкті про обіг с/г земель, довелось також коригувати велику частину положень законопроєкту №2194. В результаті декількох циклів обговорення, десятків нарад робочих груп, опрацювання сотень пропозицій та поправок Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики 7 жовтня 2020 року узгодив фінальний варіант законопроєкту №2194 до другого читання. Розгляд  законопроєкту в залі Верховної Ради планується цього місяця, тож можна незабаром очікувати прийняття ще одного основоположного документу із пакету земельної реформи», – розповідає Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ. 

            Законопроєкт №2194 є вагомою частиною земельної реформи та містить низку важливих положень. Зокрема, про передачу державних с/г земель у комунальну власність, дерегуляцію землеустрою, передачу функцій контролю в земельній сфері на місця, забезпечення переважного права на купівлю земельних ділянок, запровадження принципу «єдиного вікна» у оформленні земельних ділянок, усунення різних дефектів земельного законодавства та ряд інших положень.

            Анатолій Мірошниченко, перший заступник Голови Держгеокадастру, наголосив, що Держгеокадастр підтримує положення законопроєкту №2194: «Так, відомство втратить певні важливі функції за набуття чинності документу, що сильно позначиться на роботі Держгеокадастру, адже буде зменшення не лише його функцій, а й повний перегляд структури органу. Проте ми до цього готові, тому що ті новації, які пропонуються законопроєктом №2194, потрібні для суспільства».

            За словами експерта, передача земель у комунальну власність для місцевого самоврядування – це перевага територіальної громади і від децентралізації  суспільство може лише виграти. Основна маса функцій управління повинна здійснюватись на місцевому рівні, а для того, щоб місцеве самоврядування ефективно функціонувало, йому необхідна матеріальна основа, якою безумовно є земля. Законопроєкт 2194 передбачає, що всі землі за межами населених пунктів мають бути передані в комунальну власність.

            «Що стосується дерегуляції, на сьогодні в Держгеокадастру є багато механізмів землевпорядного контролю, які значною мірою дублюються і виникає багато бюрократичних перешкод на набуття права на земельну ділянку, – пояснює Анатолій Мірошниченко. – На наше переконання, потрібно оптимізувати землевпорядний процес, залишити єдину точку контролю при державній реєстрації земельних ділянок. Велика кількість контролюючих – це засіб забезпечення безвідповідальності, тому і тут повністю підтримуємо ті зміни, які пропонує законопроєкт 2194. Ми покладаємо на нього великі надії, і сподіваємось, що розгляд законопроєкту дійде до логічного завершення».

            «Законопроєкт має довгу історію, – йому біля 8 років, і це вже третя редакція. До документу було подано близько 2,5 тис. змістовних поправок і пропозицій, тому розгляд зайняв скільки часу. Крім того, специфікою законопроєкту є те, що до нього було імплементовано як мінімум 6 значних законопроектів, і в результаті з’явилось багато осіб та відомств, інтереси яких зачіпає даний документ, і з якими потрібно знайти спільну мову. На сьогодні всі конфліктні питання знято, а документ став більшим і має 800 сторінок», – коментує Сергій Біленко, Радник Комітету з питань аграрної та земельної політики.

            Досить великий блок в документі по дерегуляції, – відмінюються всі погодження документації, що стосуються формування земельних ділянок, залишаються лише деякі щодо планувальної земельної документації. «Скасовується інститут державної землевпорядної експертизи, – більш того, завдяки законопроєкту буде проведено пілотний проєкт здійснення внесення відомостей про земельні ділянки до земельного кадастру сертифікованими інженерами землевпорядниками. Ідеологія розвитку земельного законодавства повинна ґрунтуватись  на тому, що головною функцією Держгеокадастру має бути не розпорядження землями, а наповнення державного земельного кадастру, саме тоді можна буде говорити про нормальний розвиток територій, інвестиційну привабливість тощо», – наголосив Сергій Біленко.

            За словами Івана Фурсенка, першого заступника керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, право громад розпоряджатись землями було забрано в 2002 році, і передано районним адміністраціям: «З ними співпраця місцевого самоврядування була значно краща, ніж починаючи з 2013 року, коли ці функції забрала державна агенція, і відбулась повна централізація земельних відносин в Україні, а села позбавили основного елементу планування своїх територій і подальшого розвитку. Ми як асоціація, підтримуємо законопроєкт №2194, тому що крім передачі земель с/г призначення за межами населених пунктів, він вирішує ще ряд нагальних питань для громад, таких як: встановлення меж між громадами, можливість планувати території за межами населених пунктів, контроль за ефективним використанням земельних ділянок тощо. Тому, законопроєкт невід’ємним елементом проведення земельної реформи».

            Аграрна спільнота сподівається, що народні депутати підтримають цей законопроєкт, як важливу і масштабну складову земельної реформи.