Соняшникова олія продовжує дорожчати попри обмеження експорту
Через місяць з дня підписання меморандуму між Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства і учасниками ринку про встановлення граничного обсягу експорту соняшникової олії у 2020/2021 маркетинговому році (вересень 2020 – серпень 2021) оптова ціна на неї впала на 1% до 51,5 тис. гривень/тонна, а роздрібна виросла на 4,5% до 66,7 грн/л.
Про це Українським Новинам повідомила аналітикиня асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Світлана Литвин.
“Ціна на соняшникову олію, станом на 24 травня 2021 року, за останній місяць на полицях супермаркетів зросла на 4,5% до 66,7 гривні за 1 літр. При цьому оптова ціна за аналогічний період знизилася на 1% до 51 500 гривень / тонна (пропозиція, EXW) “, – сказала вона.
При цьому Литвин уточнила, що ціна на полицях супермаркетів не реагує швидко на зміну оптової ціни, до того ж на фасування передбачені додаткові затрати.
Своєю чергою заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук заявив, що зростання ціни на олію є світовою тенденцією, притаманною не лише Україні.
“У світі подорожчало насіння соняшнику і, відповідно, подорожчав продукт, який виробляється з нього. Разом з тим, дії нашої влади щодо стабілізації ціни, м’яко кажучи, невірні. Заявивши про намір ввести квоти на експорт олії та насіння соняшнику, Мінекономрозвитку лише посіяла паніку серед аграріїв. Робити цього категорично не можна, адже перш за все це протизаконно – не має права влада обмежувати право аграрія розпоряджатися своєю власністю, якою є сільгосппродукція”, – прокоментував він.
Марчук зазначив, що зараз експорт олії практично не обмежили, оскільки квоту встановили на рівні 5, 38 млн тонн, що становить близько 98% від запланованого раніше обсягу експорту.
Однак, за його словами, розглядається можливість заборони експорту насіння соняшнику ніяк не вплине на зниження ціни на олію.
На думку Марчука, це призведе лише до того, що аграрії недоотримають кошти за свою продукцію.
Він пояснив, що якщо агровиробник не має альтернативних ринків збуту продукції, то внутрішні переробники можуть диктувати свою ціну, несправедливо її занижуючи.
ВАР вважає більш дієвим зменшення розміру податку на додану вартість (ПДВ) на соціально значущі продукти.