178171
182818

Після виходу Великої Британії з ЄС між нею та Україною погоджено вже 20 форм експортних сертифікатів

На сьогоднішній день погоджено 20 форм сертифікатів на експорт продукції з України та 12 форм сертифікатів на імпорт з Великої Британії.  

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька після першого установчого засідання Торговельного Комітету, яке відбулося 9 червня відповідно до положень Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.

«Після виходу Великої Британії з Європейського Союзу наші зусилля були зосереджені на погодженні форм сертифікатів для здійснення двосторонньої торгівлі на взаємовигідних умовах. На сьогоднішній день ми вже маємо 20 сертифікатів на експорт до Великої Британії та 12 сертифікатів на імпорт. Робота в цьому напрямку триває», - розповіла Владислава Магалецька.

Питання, які обговорювалися під час засідання Торговельного Комітету, стосувалися поглиблення двостороннього співробітництва, пріоритетів ефективної взаємодії сторін, вирішення ветеринарних та інших питань.



На Херсонщині з полів крадуть запчастини з машин для зрошення

Про це повідомляє пресслужба Національної поліції Херсонської обл.

Зазначається, що разом з гарячим сезоном аграрних робіт на Херсонщині почастішали крадіжки на полях. За інформацією відділу комунікації поліції Херсонської обл., за останній тиждень такі повідомлення надходили з Каховського р-ну та Новотроїцької ОТГ.

В «Єдиний центр 102» поліції Херсонщини зателефонував 33-річний мешканець м. Нова Каховка та розповів, що з поля у с. Новокам’янка невідомий зловмисник викрав з дощувальної машини 29 розприскувачів. За даним фактом проводиться перевірка.

Наступного дня до поліції зателефонував 48-річний житель Новотроїцької територіальної громади. Він розповів, що вночі невідомі злодії з дощувальної машини «Фрегат», яка знаходиться в полі поблизу с. Благовіщенка, викрали 115 одиниць запчастин для поливу. За даним фактом також проводиться перевірка.

Джерело: kurkul.com

Ваш вибір 'Подобається'.


Перед відкриттям ринку землі: очікування, хвилювання та «хитрі» ходи

Деякі сільгосппідприємства сподіваються на власні сили, інші впевнені, що без державної підтримки не обійдуться, частина аграріїв намагаються випередити події та перехитрити державу, а деякі тільки збираються читати закон і розбиратися у його тонкощах.

Всі розуміють, що запуск ринку землі – процес невідворотний. Наразі головна мета орендарів – зберегти сільськогосподарські площі, які вони роками обробляють.

Про настрої аграріїв Житомирщини напередодні відкриття ринку землі пише Укрінформ.

БЕЗ КРЕДИТІВ І ПІДТРИМКИ ДЕРЖАВИ НЕ ОБІЙТИСЯ

За інформацією департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОДА, в області працюють 1200 сільськогосподарських підприємств різних форм власності, які обробляють 800 тис. гектарів землі. Із них близько 150 – це великі підприємства.

Керівник Асоціації фермерів та приватних землевласників України  в Житомирській області Юрій Драган вважає, що закон про ринок землі дозволить ефективно нею розпоряджатися.

«Ідеальним випадком було б, якби всі 7 млн громадян України, які мають земельні паї, використовували їх для свого особистого користування у межах 3-4 га. Оскільки переважно це люди похилого віку, то зрозуміло, що за станом здоров’я та через відсутність засобів до виробництва вони не скористаються такою можливістю. Але на селі ще залишилися молоді люди, які хотіли б розвивати своє приватне товаровиробництво, тому для них це можливість купити землю та успішно розвиватися. Людина похилого віку натомість отримала б свою компенсацію. Сьогодні це шанс для українців ефективно використати землю і зберегти село», – вважає Драган.

Вирішила спочатку поцікавитися у знайомих фермерів – що думають вони про відкриття ринку землі та як до цього готуються. Почути чіткої позиції не вдалося, бо більшість співрозмовників кажуть, що закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» досі не читали. Тож які зміни принесе їм 1 липня, не знають, але впевнені, що вони таки будуть.

Фермерське господарство «Габенець», що у Брусилові, орендує паї у майже 120 людей і не хоче втрачати землі, які обробляє вже 7 років.

«Єдине, чого боїмося, що в нас іще землі не інвентаризовані, виникають нюанси з Держгеокадастром. Ми маємо першочергове право викупити землі, які обробляємо. Поки що не знаємо настроїв людей: якщо багато від нас підуть, то, можливо, нам не вистачить власних коштів. Будемо брати кредити. Спробуємо як фізична особа, а з 2024 року зможемо виходити на ринок землі як юридична (до 2024 року одна фізична особа зможе купити до 100 га землі – ред.). Якщо людина виявить бажання продати землю, то ми не захочемо, щоб нам пошматували ті площі, що зараз обробляємо, віддаючи їх комусь іншому. Постараємося викупити ті землі, які наш орендодавець захоче продати», – розповідає керівник господарства Олена Мартиненко.

Власник фермерського господарства «Воталія» Володимир Волинець, що на території Чуднівської громади, каже – без допомоги держави не зможе втримати 100 га землі, які нині обробляє.

«Я за відкриття ринку землі, якщо держава дає підтримку. Зараз у мене тільки кредити і сиве волосся», – зауважує фермер.

ВЕЛИКІ АГРОПІДПРИЄМСТВА ПРОТИ

Депутат Любарської селищної ради Микола Чепурний не одне десятиліття працює в агросекторі й вважає, що власникам паїв не варто поспішати з їх продажем.

«На ринок землі треба дивитися з різних боків. Логічно, якщо земля є моєю власністю, то я маю право нею розпоряджатися. Коли в мене є бажання продати, чи я вимушений це зробити, то вважаю, що першим покупцем повинна бути держава. Має бути банк землі. Наприклад, землі скупила держава або вони перебувають у розпорядженні територіальної громади, а тоді вже треба вирішувати, кому їх давати в оренду, наприклад – тим, хто створює робочі місця, розводить тваринництво. Продаж землі – це одноразова акція, бо якщо людина продала землю, більше не поверне її собі, а можливо, її спонукали до цього якість труднощі. Аграрії, з якими спілкуються, по-різному ставляться до ринку землі, але у всіх є невпевненість у тому, як це буде. ФОПи, невеликі фермери не зможуть скупити землю. Як на мене, краще не продавати її зараз, а зачекати кілька років, коли сформується ціна. Можна на 15 років землю в оренду здати, попросити, щоб орендар наперед виплатив вам плату за 5-7 років, і це все одно залишиться вашою власністю», – каже Чепурний.

Щодо великих агропідприємств, то ставлення їхніх власників до відкриття ринку землі теж неоднозначне. Одні відверто виступають проти цього, інші від коментарів узагалі втримуються.

Поінформований співрозмовник із Житомирської ОДА розповідає, що великі аграрії категорично проти відкриття ринку землі. Передовсім це пов’язано з тим, що дозволені законом 100 га, які можна купити, їх не цікавлять, адже вони обробляють значно більші площі. На орендованих паях у них облаштована інфраструктура – елеватори, сховища, ростуть багаторічні насадження, а втрачати те, у що роками інвестували, неохота. Тож нині вони шукають спосіб, як обійти закон і залишитися на плаву.

Як стало відомо з цієї розмови, великі сільгосппідприємства зараз переукладають договори емфітевзису на 25-49 років, виплачуючи пайовикам десятки тисяч гривень за раз (емфітевзис – це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. На відміну від договору оренди землі, розмір плати за таким договором не залежить від нормативної грошової оцінки землі. При цьому законодавчо не встановлені межі розміру оплати за договором емфітевзису – ред.).

ЗЕМЕЛЬНІ ТОНКОЩІ

Укрінформ уже писав про проблеми Народицької територіальної громади, яка найбільше в області постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На її території – лише одне промислове підприємство Народицький спецлісгосп, тому основний акцент тут роблять на землі, яка може приносити прибутки. Голова громади Лідія Бученко стверджує, що частину земель уже можна обробляти, але потрібно провести їх радіаційний моніторинг, адже це важливий ресурс. Проблему вже кілька років поспіль озвучують перед центральною владою, та поки що безрезультатно.

Місцеві жителі, повернувшись у села, звідки їх відселили, давно користуються землями, що виведені із сільгоспобробітку. Та чи безпечно це, відповіді немає.

Директор Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України Сергій Рижук каже, що неодноразово звертався до профільних міністерств і відомств, аби дозволи його установі провести такий моніторинг. Інститут має свою лабораторію, але її обладнання застаріле, виготовлене ще в 1970-х роках. Ціна питання – кілька десятків мільйонів гривень, але реакції досі немає.

За його словами, для обґрунтування ціни землі треба знати її вартість, на яку впливають такі показники, як рівень гумусу, екологічна ситуація, забрудненість радіонуклідами, посуха чи стабільно гарантовані врожаї з нормальним зволоженням.

«Немає сумнівів, що з 1 липня ринок землі запустять – і це не разовий захід, а рух землі від власника до власника відбуватиметься постійно. У нас досі немає закону про консервацію земель, хоча його проєкт розроблений більш як 20 років тому. Держава повинна мати у запасі землі, які не можна використовувати, бо вони особливо цінні або ж розташовані у зоні з екологічними проблемами. У нас є чинний закон, що має забезпечити охорону ґрунтів, але він практично не діє, бо починаючи зі структури посівних площ, і закінчуючи нормами внесення мінеральних добрив, засобів захисту рослин, – ніхто не контролює теперішній бізнес. Чи буде той контроль, коли відкриють ринок землі?...», – запитує Рижук.

Натомість заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук вважає, що після 1 липня можуть з’явитися додаткові законопроєкти, спрямовані на усунення можливих прогалини у земельному законодавстві.

Що зміниться для аграріїв Житомирщини після відкриття ринку землі, й чи зможуть вони втримати у своїх руках землі, які орендують роками, покаже час.

Автор: Ірина Чириця



Найпоширеніші сорти озимого ріпаку в Україні

Нині на вітчизняних полях озимий ріпак посідає одне із провідних місць: посівні площі під цією культурою Україні перевищують 1,0-1,2 млн га, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, потреба у насінні складає від 5,0 до 6,0 тис. т щорічно.

У 2020 році в Україну було імпортовано насіння озимого ріпаку іноземної селекції 3916 т 157 гібридами та їх лініями. Крім того, в Україні торік було вироблено та сертифіковано 700 т ріпаку озимого (43 гібридів та їх ліній). З них виробництво гібридів вітчизняної селекції склало 470 т (26 гібридів), а виробництво іноземних гібридів – 230 т (17 гібридів), поінформував науковець.

Загальна кількість сертифікованого насіння склала 4,6 тис. т. Загальна кількість гібридів та їх ліній, що використовувалися для сертифікації кондиційного насіння становила 183 одиниці.

Вітчизняне насінництво склало 470 т гібридного насіння озимого ріпаку, тобто лише 10,2 % від загального обсягу сертифікованого.

На ринку продажу ріпаку озимого у 2020 році в Україні працювало 70 компаній – це вітчизняні суб’єкти господарювання та представники іноземних фірм, що реалізують вітчизняні та іноземні сорти ріпаку озимого.

З українських сортів під врожай 2021 року найкраще реалізувалися такі сорти:

Чорний велетень (88,8 т), виробник – Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук;
Атлант (86,2 т), виробник – Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук;
Блекстоун (55 т), виробник – ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС)»;
Бучацький (50 т), виробник – ТОВ «Бучачагрохлібпром»;
Чемпіон України (40,2 тонни), виробник – Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук».

Найпоширенішими сортами ріпаку озимого іноземної селекції під посів 2021 року були такі іноземні гібриди: АТОРА (125,7 т); Архітект (122,1 тонн); Далтон (113,4 т); ДК Імістар КЛ (110,6 т); НК Технік (101,4 т);  Даріо (98,4 т); Рохан (95,4 т); ДК Екселшн (94 т); ТРУМПФ (92,9 т); Треззор (76,0 т); МЕРСЕДЕС (73,3 т); Гибрірок (71,6 т); ПТ200ЦЛ (70,5 т).

Найбільшим виробникам ріпаку озимого в Україні є ТОВ «НПЦ Україна», яке у 2020 році виробило та сертифікувало 579 т насіння. Далі, представники відомих іноземних насіннєвих фірм, як ТОВ «Монсанто Україна» (514 т), ТОВ «Піонер Насіння Україна» (420 т), ТОВ «КВС Україна» (180 т), ТОВ «Сингента» (158,5 т), ТОВ «Євраліз Семенс» (119 т), ТОВ «Агроскоп інтернешнл» (100,7 т) та ТОВ «Заатбау» (98,3 т).

За прогнозними оцінками науковців Інституту агарної економіки, при збереженні існуючих по озимому ріпаку у вітчизняній насіннєвій галузі тенденцій, а також на тлі відсутності взагалі державної підтримки вітчизняної селекції, збільшення використання імпортного насіння з часом призведе до повного витіснення вітчизняних сортових ресурсів з ринку насіння озимого ріпаку. Це несе у собі потенційну загрозу продовольчій безпеці України та її експортним можливостям. Держава, яка більше є сировинним придатком для постачання товарного та фуражного зерна, а не продавцем інтелектуального товару, яким є насіння, – не має майбутнього, підсумував Олександр Захарчук.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Хмельниччині кукурудзою засіяли понад 11 гектарів нацпарку

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Хмельницька обласна прокуратура.

«За процесуального керівництва Кам’янець-Подільської окружної прокуратури слідчими Кам’янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в області проводиться досудове розслідування за фактом самовільного зайняття земельної ділянки на території Національного природного парку «Подільські Товтри» (ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України)», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що зайнята посівом територія знаходиться в межах Чемеровецької селищної ради. При цьому, особливо цінні землі природно-заповідного фонду не можуть використовуватись у сільськогосподарській діяльності.

Наразі фахівці встановлюють суму завданих збитків.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


130 гектарів урожаю втратив фермер з Луганщини за 30 хвилин

Через зливу та град значних збитків зазнали фермери та селяни з Луганщини. Знищено десятки гектарів посівів, пасіки та городи. Місцева влада може частково компенсувати збитки усім, хто постраждав від негоди, повідомляє SEEDS.

Нищівний дощ пошкодив сільськогосподарські угіддя на початку цього тижня. Злива тривала усього близько 30 хвилин, але завдала значних збитків.

“Градом побило 50 гектарів кукурудзи та близько 80 гектарів соняшника. І це лише попередні підрахунки”, – розповідає фермер з села Свистунівка Олег Барабаш.

Потоки води також затопили пасіку та вимили картоплю й інші культури на городах кількох місцевих жителів, затопили погреби та хліви.

Людям, які зазнали збитків, обіцяють компенсації. Депутатка Сватівської міської ради Наталія Луцишена разом зі старостою села Свистунівка склали акти обстеження господарств, що постраждали. Акти мають передати на розгляд ради для ухвалення рішення про надання допомоги.