182818
178171

Податки: аграрії надали пропозиції до «антиахметівського» законопроекту

Для доопрацювання законопроекту №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» створено робочу групу, яку очолив заступник голови ВАР Михайло Сколов. Наразі аграрні асоціації напрацьовують пропозиції до документу, які згодом будуть обговорюватись в рамках робочої групи.

Експерти ВАР проаналізували законопроект та визначили ряд проблемних питань, які потребують доопрацювання, та запропонували шляхи їх вирішення.

Проблема 1: До мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) не зараховується єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який, згідно даних ДПС за 2020 рік, складає ~485 грн на гектар оброблюваних земель (~1.7% НГО). Це у свою чергу  призведе до підвищення податкового навантаження для тих, хто працює легально, адже ставку ЄСВ доведеться сплачувати крім обов’язкового мінімального платежу.

Можливі варіанти вирішення:

Пріоритетний: встановити, що при розрахунку суми сплачених податків, для порівняння з МПЗ, до суми сплачених податків зараховується сума ЄСВ.
Або зменшити базовий коефіцієнт (ставку) МПЗ до 3,3 - максимум 4%% НГО.

Проблема 2: Проблематика завищеного НГО: застаріла методика розрахунку НГО земельних ділянок призвела, наприклад, до того, що в областях з низьким рівнем опадів, насамперед, Одеській області, НГО є завищеною та не відповідає реальній родючості ґрунтів. В результаті, навіть легально працюючі підприємства змушені будуть сильно переплачувати через неадекватно високе МПЗ.

Вирішення питання: Пропонується встановити, що НГО земельної ділянки, для розрахунку МПЗ, не може перевищувати 28000 грн (середнє НГО по країні). Обмеження діятиме до набрання чинності нової Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка повинна корелювати з реальною дохідністю земельної ділянки, та враховувати актуальну ступінь зволоження ґрунту на відміну від діючої методики.

Проблема 3: Відсутність перехідного періоду. Законопроектом пропонується встановити такі коефіцієнти МПЗ (фактично ставка податку від НГО): 0,05 –  базовий коефіцієнт, який застосовується всіма платниками податків, за виключенням ФОП – платників єдиного податку четвертої групи – половина базового коефіцієнту (0,025);

Варіанти вирішення: пропонується встановити перехідний період, впродовж якого такі коефіцієнти будуть поступово зростати:

У рази не включення ЕСВ в розрахунок МЗП. 0,02 – за 2022 рік, 0,025 – за 2023 рік, 0,03 – за 2024 рік, 0,035 – з 2025 року.
У рази включення ЕСВ в розрахунок МПЗ. 0,035 – за 2022 рік, 0,04 – за 2023 рік, 0,045 – за 2024 рік, 0,05 – з 2025 року.
Для ФОП – платників єдиного податку четвертої групи половина коефіцієнту який діє з 2025 року.

Проблема 4: МПЗ розраховується окремо для кожної компанії. В результаті, в структурах, де основний штат співробітників оформлений на головну компанію, можуть виникнути доплати на дочірніх підприємствах, хоча загальна сума сплачуваних податків буде перевищувати МПЗ.

Вирішення: Пропонується, за заявою платника, розраховувати МПЗ та суму сплачених податків сукупно за всі компанії та ФГ для юр. Осіб, 51% або більше уставного фонду яких належить одній юридичній або фізичній особі. А також ФГ, в якому засновником є та ж сама фізична особа.

Проблема 5: Проблематика розрахунку МПЗ для земельних ділянок які перебувають у власності юридичних осіб, або орендовані не у фізичних осіб.

Для земель які орендуються у держави, громад, юридичних осіб або знаходяться в приватній власності юридичної особи, а отже немає сплати ПДФО з орендної плати, розмір МПЗ встановлюється на загальному рівні. Це веде до того, що легально працюючі підприємства будуть змушені доплачувати до бюджету більше того, що вони повинні платити за законом.

Варіанти пропозицій ГС ВАР:

підтримати встановлення однакового рівня МПЗ для всіх с/г земель, незалежно від того, кому вони належать, як стимул для нарощування в майбутньому видів с/г виробництва з високим рівнем доданої вартості і зарплатних фондом: тваринництво, овочівництво, садівництво, ягідництво. Вимагати, щоб орендна плата не зараховувалася до МПЗ для державних і комунальних земель, як і для приватних.
встановити, що при розрахунку суми сплачених податків, для порівняння з МПЗ, до суми сплачених податків зараховується 19,5% від орендної плати за державні та комунальні землі, я також землі, які орендовані у юридичних осіб.
зменшити МПЗ на 50% для всіх с/х земель, які не належать фізичнім особам: орендовані у юридичних осіб, а також у держави та громад.

Проблема 6: Зарахування до суми сплачених податків, при порівнянні з МПЗ, лише частини податку на прибуток, яка виникає внаслідок ведення аграрного бізнесу. Такий підхід потребує поділ фінансового результату компанії на пов'язаний та не пов'язаний з аграрним виробництвом.

Вирішення: пропонується надати можливість с/г товаровиробникам (суб’єктам господарювання, у яких частка реалізація с/г продукції та послуг складає більше 75% сукупного обсягу реалізації) зараховувати до суми сплачених податків, при розрахунку МПЗ, всієї суми сплаченого податку на прибуток.

Проблема 7: Проблематика завищеного МПЗ для земельних ділянок, переданих в емфітевзис. Законопроектом пропонується дозволити користувачам земельних ділянок, що отримали їх на підставі договору емфітевзису (вже сплатили всю суму за користування земельною ділянкою), визначати МПЗ з урахуванням частки ПДФО та військового збору, сплачених підчас здійснення виплат за такими договорами у розрахунку річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису.

Варіанти вирішення: для спрощення адміністрування МПЗ для земельних ділянок, що передані в емфітевзис (користувачі наразі не сплачують ПДФО та ВЗ з оренди), пропонується надати право відповідним платниками:

або використовувати механізм, запропонований в законопроекті №5600;
або зменшувати МПЗ на 50% для земельних ділянок, що були передані в емфітевзис до моменту набрання чинності даного законопроекту.

Проблема 8: Документ пропонує надати право органам ДПС брати у податкову заставу рухоме та нерухоме майно платника податку, у випадку оскарження таким платником податку донарахованих ДПС податкових зобов’язань у адміністративному, або судовому порядку. При цьому, обтяження майна здійснюється ДПС самостійно без звернення до суду і в сумі вартості, яка дорівнює сумі донарахованих податкових зобов’язань, які оскаржуються.

У разі прийняття таких норм, ДПС матиме право фактично довільно на власний розсуд зупиняти господарську діяльність суб’єктів господарювання, адже перевіряючий зможе неправомірно донараховувати податкові зобов’язання, а далі накласти обтяження на майно платника, у випадку оскарження таким платником рішення перевіряючого, заблокувати его господарську діяльність. При цьому, до рухомого майна відносяться не тільки пересувна техніка, а також і тварини та вироблена продукція, яку неможливо буде реалізувати через наявність податкової застави на таке майно.

Вирішення: Пропонується, у випадку оскарження платником податку ППР, надати ДПС право звертатися до суду з обґрунтованим клопотанням щодо забезпечення позову у вигляді податкової застави але лише на нерухоме майно та засоби виробництва. При цьому, необхідно зобов’язати суди розглядати такі звернення ДПС у скорочені терміни (за прикладом судових справ щодо виборчого законодавства, тощо).

Проблема 9: Законопроектом встановлюється, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, діяльністю яких є:

1) розведення свійської птиці;

2) розведення та вирощування перепелів і страусів;

3) виробництво м'яса свійської птиці.

Необхідність такої норми викликана тим, що певні представники галузі птахівництва маніпулюють спрощеною системою і, маючи в користування незначний обсяг земельних ділянок, реєструють цілі птахофабрики платниками єдиного податку четвертої групи. В такому випадку вони лише сплачують невелику суму єдиного податку та фактично уникають від сплати податку на прибуток від реалізації продукції.

В той же час, існує значна кількість с/г виробників які одночасно займаються як рослинництвом і тваринництвом,  так і птахівництвом. Такі виробники, якщо вони наразі є платниками єдиного податку четвертої групи, у разі прийняття відповідного ПЗУ, будуть вимушені перелаштовувати бізнес-модель та виокремлювати все птахівництво в окремі юридичні особи.

Одночасно, існує ризик того, що, під час розгляду ПЗУ в ВРУ, обмеження щодо неможливості набуття статусу платниками єдиного податку четвертої будуть розширені не тільки на птахівників, а також і на інших представників галузі тваринництва (виробництво молока, свинини, тощо).

Вирішення питання: розраховувати для представників галузі тваринництва та птахівництва суму єдиного податку четвертої групи, який необхідно сплатити із розрахунку на одну голову живої істоти.

Ваш вибір 'Подобається'.


Скільки коштує організація равликової ферми в Україні

Якщо йдеться про равликову ферму, то таке господарство окупиться вже після першого сезону, а з кожним роком обсяги виробництва і прибутки збільшуватимуться, повідомляє SEEDS.

Якщо з першого “врожаю” равликів ви хочете отримати 150 тис. гривень, то варто вкласти близько 90 тис. гривень, розповідає Сергій Ланчук, власник ферми з Кам’янця-Подільського. Гроші буде витрачено на закупівлю дощечок та побудову огорожі для облаштування ферми на відкритому ґрунті. Також варто подбати про облаштування невеликого приміщення для розведення равликів та збору ікри. Крім цього, врахуйте вартість кормів та поливу, адже равлики дуже люблять вологу і їх потрібно регулярно обприскувати.

Читайте також: Найбільша равликова ферма України скорочує виробництво

Закупівля 75 кілограмів равликів для розведення вартуватиме близько 15 тис. гривень. Сезон дозрівання равлика з малька до черевоногого товарних кондицій складає 3 – 4 місяці.

Сьогодні в Україні працює більш ніж 100 равликових ферм. Заробляють вони не лише на продажі черевоногих та їх ікри, а й на туризмі. Наприклад, квиток на екскурсію з дегустацією на фермі родини Ланчуків вартує 300 гривень.

Ваш вибір 'Подобається'.


Ініціатива Кабміну підняти податки збанкротить половину птахівників

Про це УНН заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

“Сфера птахівництва і так переживає не найкращі часи за останні 10 років. Виробники зазнають збитків через істотне зростання цін на корми. При цьому ціни на продукцію не піднімалися.

За оцінками Української аграрної конфедерації, половина суб’єктів госпдіяльності у сфері птахівництва може збанкрутувати протягом року. Якщо ініціативу Кабміну не скорегувати або не надати птахівникам державну підтримку — вони можуть зовсім зникнути”, — стверджує Козаченко.

Крім впливу на економічну активність країни, ініціатива Кабміну може вплинути і на споживача. В країну завозитимуть більше імпортного м’яса, вбиваючи вітчизняну промисловість, підкреслив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Інфографіка: ринок яблук в Україні

В Україні вирощується близько 1,1 - 1,2 млн тонн яблук щороку. При цьому, 70% врожаю виробляється домогосподарствами для задоволення власних потреб, а також частково на подальшу реалізацію кінцевому споживачу або ж на переробку. Решта яблук вирощується сільськогосподарськими підприємствами. Про це пише УКАБ.

В середньому 25-30% вирощених яблук йде на виробництво яблучного соку, концентрату тощо. На переробку переважно йде нетоварне яблуко, яке має маленьку масу, пошкодження, непривабливий вигляд і т. д. Решта реалізується на внутрішньому ринку або експортується за кордон.

"В 2020 році експорт яблук становив 19,5 тис. т, що в 2,8 рази нижче аналогічного показника минулого року. Причина такого зменшення експортних відвантажень – зменшення обсягів виробництва яблук в порівнянні з рекордним 2018 роком. Хоча урожай був отриманий восени 2018 році, частину продукції було експортовано вже в 2019 році. Також свій вплив мало підвищення ціни на яблука на внутрішньому ринку, що трішки зменшило привабливість експорту для товаровиробника. Основними країнами-покупцями українських яблук в 2020 році були: Білорусь (37% об’єму експорту), ОАЕ (9%) та Австрія (9%)", - розповідає Світлана Литвин, аналітик УКАБ.

Маючи достатню пропозицію на внутрішньому ринку, зменшилися і імпортні поставки. В 2020 році було імпортовано 14 тис. т яблук, що в 1,7 разів менше аналогічного показника попереднього року. Обсяги імпорту не мають значного впливу на внутрішній ринок,оскільки становлять 2-3% від загального обсягу виробництва яблук. Основними країнами-постачальниками яблук в 2020 році були Польща, Туреччина та Нідерланди.

Вже буквально через пару місяців розпочнуть надходити яблука нового врожаю. І поки що прогнози оптимістичні, - цьогоріч варто розраховувати на хороший врожай яблук, якщо ніякі природні катаклізми не втрутяться (град, посуха тощо).

untitled-infogr_54822828 (3)

 



Поглиблення інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки призупинено

На тлі загального інвестиційного спаду в економіці України капітальні вкладення в аграрний сектор економіки у першому кварталі 2021 року порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 7,7 % і склали 8787,7 млн грн, з яких на сільське господарство припадає 98,9 %, поінформував провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за січень − березень 2021 року.

За його словами, хоча частки інвестицій у лісове (1,0 %) і рибне (0,1 %) господарства в аграрному секторі економіки незначні, їх обсяги у першому кварталі цього року порівняно з відповідним періодом 2020 року зросли на 169,4 % і 8,0 % відповідно.

На фоні активізації інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки в січні-березні 2021 року у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів продовжився її спад. Індекс капітальних інвестицій у харчову промисловість до відповідного періоду минулого року становить 73,5 %, що характерно для кризового стану, зауважив Микола Кісіль.

Пріоритетність інвестування розвитку сільського господарства порівняно з харчовою промисловістю зберігається. Співвідношення між обсягами капітальних інвестицій у сільське господарство і харчову промисловість у першому кварталі 2021 року склало 2,06:1.00 грн/грн, тоді як у торік воно було меншим − 1,74:1.00 грн/грн, нагадав науковець.

Позитивні зміни, що розпочалися у динаміці капітальних інвестицій в аграрному секторі економіки, є характерними для явищ їх післякризового сплеску, як це було, наприклад, у 2010 році після фінансової кризи 2008–2009 років і у 2016 році після початку війни на Донбасі. У 2021 році, як і в ті періоди, частина інвесторів продовжила вкладати кошти в розпочаті раніше інвестиційні проекти, які торік були призупинені через кризу, пояснив експерт.

Однак особливих підстав для подальшої активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві поки що немає, вважає він, оскільки минулорічна інвестиційна криза в аграрному секторі економіки викликана комплексом чинників, більшість з яких зберігає свій негативний вплив й у 2021 році. Щоб відновити та збільшити обсяги капіталовкладень в аграрний сектор економіки, необхідно закріпити і посилити чинники активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві, подолати інвестиційний спад у харчовій промисловості й загалом в економіці, підсумував Микола Кісіль.
 



Малина з часом коштувати дорожче за лохину

Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

За словами експерта це дасть поштовх до експорту ягоди з України, проте в перспективі деякі ягідівник в Україні можуть почати розкорчовувати плантації з цієї культурою.

Як зазначив Андрій Ярмак, маленькі фермери, які самі вирощують і доставляють ягоду споживачам, отримуючи роздрібну ціну, швидше за все, зможуть і далі успішно функціонувати. Окрім того, падіння ціни на лохину не надто загрожує й великим компаніям, які можуть самостійно зберігати, допрацьовувати й експортувати продукцію. А ось середній сегмент постраждає найбільше.

Також Андрій Ярмак вважає, що малина для свіжого ринку з часом коштувати дорожче за свіжу лохину. Тому «закривати» проєкти з вирощування малини для реалізації в свіжому вигляді в Україні та закордоном не варто.

«Зниження ціни на лохину в світі може спричинити уповільнення її експорту, оскільки цю ягоду вже зараз вирощують практично всюди, через що вона може стати доступною та масовою. Хоча зараз це звучить майже неймовірно, але надалі лохина може стати звичайною сировиною для переробки, і актуальними будуть повністю механізовані проєкти механізованого збору врожаю», — зазначає Андрій Ярмак.

Джерело: kurkul.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.