178171

Погода формує кон’юнктуру на ринку олійних в Україні

Ціни на соняшник і сою зростають під тиском прогнозів про зменшення валового виробництва, а погані погодні умови для збирання культур змушують фермерів притримувати наявні запаси. Про це повідомляється у черговому інформаційному бюлетені незалежної громадської ради з питань цінової ситуації на аграрному ринку ГС «Аграрний союз України».

Так, за період з 8 жовтня по 23 жовтня, ціни на український соняшник на умовах поставки EXW-елеватор та СРТ-завод ціни збільшились на 1900 грн/т. При цьому на ринку відмічається низький рівень пропозиції соняшника, стримуюча позиція аграріїв стимулює закупівельні компанії збільшувати свої ціни. За попередніми оцінками, вадливий збір соняшника у цьому році не перевищить 15 млн тонн. Серед основних переробників присутня висока конкуренція за додаткові об’єми олійної культури. Крім того, зростаюча ціна на українську олію відповідним чином відображається і на цінах сировини.

Зростання цін у вказаний період спостерігалось і на внутрішньому ринку сої. Так, у проміжок з 8-го по 23 жовтня на умовах EXW-елеватор та СРТ-завод ціни прибавили 1100-1200 грн/т. На динаміку мали вплив тривалі дощі, що затримали збирання культури, а, також низький рівень врожайності у порівняння з минулим роком. За ринковими очікуваннями цьогорічний врожай може бути нижчим ніж прогнозувалось раніше. На фоні цього фермери, як і випадку з соняшником, не квапляться продавати наявні запаси.

Тож, на 23 жовтня за даними «Аграрного союзу України», на умовах EXW-елеватор ціни на олійні встановились на рівні (максимум):

соняшник – 15 100 грн/т;
соя – 15 000 грн/т;
ріпак – 13 500 грн/т.
Ціни на ринку ріпаку залишаються незмінними. Торгівельна діяльність малоактивна, експортна діяльність відбувається переважно за рахунок раніше укладених контрактів.

Джерело: Landlord

Рада ЄС підтримала рішення по українському насінню

Проект був прийнятий 21 жовтня і наразі очікує публікації в Офіційному віснику ЄС.

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Голосування по даному рішенню відбувалося в рамках Ради міністрів сільського господарства ЄС на минулому тижні. Далі очікується його офіційна публікація даного рішення, після чого митні пости на кордоні країн ЄС повинні будуть допускати відповідні вантажі з насінням з України.

Прийняте рішення Ради ЄС, публікація і вступ в дію – відкриють новий ринок для українського насіння та нададуть можливість наростити експортні можливості насіннєвих компаній, які здійснюють виробництво насіння в Україні, а також агровиробникам, які мають власні виробничі потужності зазначає Олег Нестеров, координатор насіннєвого комітету УКАБ.

«По насінню таких культур, як пшениця і ячмінь, ми майже на 100% закриваємо внутрішні потреби, при цьому ще й здійснюємо експорт до деяких країни СНД, Азії. Наприклад, за останні 3 роки ми експортували до різних країн світу більше 12,5 тис. тонн насіння пшениці. І судячи із різкого «стрибку» у 2019 році експорту цієї культури у 4,9 рази, ми можемо значний потенціал для експорту не тільки товарного зерна, а насіннєвого», - коментує Олег Нестеров.

Варто зазначити, що в даній ситуації, коли бізнес готується до відкриття нових ринків, держава повинна також посприяти у цьому питання, зокрема у формуванні і реалізації законодавства у сфері сертифікації насіння, фітосанітарних процедур тощо: «В даній ситуації держава має якомога більше сприяти і підтримувати бізнес шляхом зменшення адміністративного тиску, максимальної оптимізації процесів та процедур, і що найголовніше – вона не має створювати додаткові бар’єри для експорту насіння, на кшталт пропозицій внести зміни в Порядок сертифікації насіння, окремі положення яких не підтримуються або ж дуже непокоять насіннєвий бізнес», - зазначає Олег Нестеров. 

На переважній частині України складаються сприятливі умови для розвитку озимих

Про це йдеться в декадному огляді Укргідрометеоцентру, пише АПК-інформ.

«Це було наслідком достатнього й оптимального зволоження ґрунту та близьких до оптимальних температур повітря і ґрунту для початкового росту та розвитку озимих», - підкреслили агрометеорологи.
Відзначається, що підвищене теплозабезпечення в більшості днів сприяло швидкому проростанню зерна, утворенню сходів і початку кущіння. Такі умови були надзвичайно важливими з огляду на те, що в п.р. майже половину площ озимих культур було засіяно після закінчення кліматично обґрунтованих оптимальних термінів.

Однак із похолоданням у кінці декади вегетаційні процеси сповільнилися, але рівень середніх добових температур був вищим за «біологічний нуль», тому вегетація тривала.

«За експертною оцінкою, відставання у фазовому розвитку озимих порівняно з багаторічними показниками в основному становило 1,5-3 тижні. За даними агрометеорологічних спостережень, станом на 20 жовтня лише на 15-20% площ відзначено масову фазу кущіння, на решті посівів рослини перебували в початкових фазах розвитку, що не гарантує безпечну зимівлю, для якої рослинам необхідно сформувати 2-3, сильно кущистим сортам – 3-6 стебел і пройти період загартування», - уточнюється в огляді.

У той самий час у Луганській, Донецькій, багатьох районах Харківської, Запорізької, Одеської областей зберігалася і посилювалася повітряно-ґрунтова посуха, обумовлена тривалим дефіцитом опадів, яка не припинилася і в другій декаді жовтня.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Мінекономіки очікують виробництва пшениці на понад 3 млн тонн менше, ніж торік

Про це у відповідь на запит повідомили журналісту УНН в пресслужбі Мінекономіки.

“За даними регіонів очікуване виробництво основних зернових та зернобобових культур становитиме:

— пшениці — 25,1 млн тонн, що на 3,2 млн тонн менше, ніж у 2019 році;

— ячменю — 7,8 млн тонн, що на 1,1 млн тонн менше, ніж у 2019 році;

— гороху — 492,6 тис тонн, що на 80,4 тис. тонн менше, ніж у 2019 році;

Крім того, ріпаку 2,6 млн тонн, що на 726 тис. тонн менше, ніж у 2019 році”, — йдеться у відповіді на запит.

Також повідомляється, що станом на 19 жовтня 2020 року зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 12,3 млн га (80%), намолочено 47,4 млн тонн зерна нового врожаю.

Зазначається, що сільськогосподарські підприємства та господарства населення самостійно і на власний розсуд вирішують питання щодо термінів збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Ваш вибір 'Подобається'.

ЕВА закликає аграріїв дотримуватися зобов’язань за форвардними контрактами

Останніми днями в галузевих ЗМІ та інфополі лунають заяви деяких аграрних асоціацій та громадських діячів щодо неможливості виконання форвардних контрактів на постачання агропродукції. При цьому фермери посилаються на посуху, яку намагаються представити як форс-мажор. Більше того, лунають заклики до Уряду створити механізми для масового невиконання форвардних контрактів.

Європейська Бізнес Асоціація закликає учасників ринку не вдаватися до спекуляцій навколо цього питання та не допустити зриву договірних відносин на ринку, передає прес-служба ЄБА.

Хоча цьогорічні погодні умови й мали негативний вплив на врожай ряду олійних та зернових культур у деяких регіонах України, проте незважаючи на це на сьогодні ми маємо третій рекордний врожай кукурудзи та четвертий рекордний врожай соняшнику за часи незалежності. Відповідно, немає жодних передумов до масового невиконання контрактів на аграрному ринку. Нагнітання ситуації навколо врожаю в публічній площині використовується як механізм для невиконання форвардних контрактів. Хоча справжньою причиною такої ситуації стало збільшення цін на зернові та олійні на міжнародних ринках.

Експерти Асоціації переконані, що така риторика може призвести до руйнування ринку форвардних закупiвель, масового зриву контрактів не лише з трейдерами, але й з мукомолами та виробниками рослинних олій, що призведе до цінового та правового хаосу на ринку та проблем з виробництвом цілої низки харчових продуктів.

Механізм форвардних угод дає фермерам доступ до фінансування, страхування, дешевшого кредитування, посівмату, добрив в найважливіший момент підготовки до нового врожаю. Більше того, форвардні контракти створюють для фермера механізм страхування ризиків волатильності ціни, в частині її падіння. Ця загальносвітова практика забезпечує стабільність і прогнозованість виробничого циклу для сільського господарства і переробних підприємств.

Невиконання локальних контрактів на поставку зерна знизить кредитний рейтинг суб’єктів господарювання перед внутрішніми кредиторами, а дефолт за міжнародними експортними контрактами суттєво погіршить інвестиційний клімат України для ведення аграрного бізнесу та репутацію нашої країни як надійного постачальника зерна на світових ринках.

"Україна є надійним та стабільним постачальником продовольства на світові ринки. На фоні пандемії та стагнації світових економік українські продукти надзвичайно затребувані. І свою надійність як партнера ми маємо проявити у виконанні взятих на себе контрактних зобов’язань", -зазначає  Ірина Душник, виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації.

Бізнес вкотре акцентує, що Україна має великий потенціал аграрної галузі та є світовим лідером у виробництві та експорті зерна та олії. Відповідно, стабільність та прогнозованість експорту зернових та олійних мають бути пріоритетом для нашої держави.

В Україні випустили першу промислову партію паперу з опалого листя

Автор технології RE-leaf Валентин Фречка розповів, що ідея з’явилася ще в шкільні роки. Минулого року розробку випробували на спеціалізованому обладнанні, а вже за рік – допрацювали технологію та реалізували ідею в умовах повноцінного промислового виробництва, повідомляє Укрінформ.

RE-leaf Paper – перша у світі лінія переробки опалого листя на паперову продукцію.

“Ми зіштовхнулися із низкою проблем, зокрема із відсутністю виробничих потужностей, які б дали змогу переробити опале листя на волокно у промислових масштабах. Але ми це зробили, і нашою вершиною на складному шляху стало виробництво першого промислового тоннажу паперу на основі опалого листя, який нарешті володіє необхідними механічними характеристиками і відповідає поставленим вимогам”, – розповів Валентин Фречка.
Технологія передбачає подрібнення й очищення листя, яке варять у гігантських чанах, а згодом – видаляють вологу з отриманої маси. В результаті листя розтягується і перетворюється на гладкий папір, або ж набуває потрібної форми в сусідньому цеху – там з матеріалу роблять екологічне пакування для продуктів.

У процесі виробництва сировина розігрівається лише до 40 градусів, а отже, жодна шкідлива речовина не випаровується у повітря.

Ваш вибір 'Подобається'.