Понад 20% експорту зерна з України здійснюють ризикові підприємства
Понад 20% експорту зерна з України здійснюють ризикові підприємства. Такого висновку дійшли аналітики Бюро економічної безпеки України, повідомила пресслужба БЕБ.
«За результатами аналізу експортних операцій із сільськогосподарською продукцією аналітики БЕБ виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості», – вказується в повідомленні.
Одним із найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна відомство назвало використання ризикових підприємств, які заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
«Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, які зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників. Після того, як зерно залишає межі України, його перепродують кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається в Україну, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними», – зазначили фахівці.
Також є схема, за якою валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад у Китаї, та імпортує в Україну, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
За підсумками проведеного аналізу БЕБ надіслало до уряду України свої пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання експорту сільськогосподарської продукції. Зокрема для зниження ризиків неповернення валютної виручки, несплати податків та ефективного запровадження режиму експортного забезпечення пропонується:
- скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60-90 днів;
- удосконалити Порядок заповнення митних декларацій;
- доповнити перелік підстав для відмови в митному оформленні зернових сумнівного походження;
- розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення;
- створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.
Джерело: АПК-Інформ