Попри складну ситуацію із фінансуванням елеватори в Україні продовжують будувати
Про це під час виступу на зустрічі із представниками IFC, присвяченій цільовим програмам фінансування українського агробізнесу, розповіла Наталія Кулаковська, директорка з маркетингу найбільшого українського виробника елеваторного обладнання – компанії KMZ Industries.
«Навіть до війни країна мала дефіцит елеваторних потужностей – у 40–45 млн тонн одночасного зберігання, – зазначила фахівчиня. – Станом на початок травня 2022 р. через війну в Україні вже втрачено 13 млн тонн елеваторних потужностей: частина зруйнована, частина – на окупованих територіях. А через блокування чорноморських портів та неможливість експортувати весь обсяг зерна залізницею 35% потужностей зберігання не будуть звільнені для приймання нового врожаю. Вже зараз зрозуміло, що частину врожаю доведеться залишити на зимівлю в полі, а будівництво нових комплексів стає стратегічно важливою задачею».
Хто будує і як?
Представниця KMZ Industries зазначає: серед тих, хто будується зараз, – і ті, хто прийняв рішення ще до війни, і ті, кого до розширення обсягу вже наявних елеваторних потужностей спонукали проблеми з експортом, – тепер відвантажувати зерно швидко немає можливості, а значить, більше врожаю треба зберігати в себе.
«Переважна частина наших замовлень зараз – із Заходу України, який на цей час менше постраждав від російської агресії та логістично ближчий до ЄС, – говорить Наталія Кулаковська. – Але можу сказати, що на кінець травня та в червні з’явилися запити і з Одеської області, і з Півночі України».
Які складнощі на шляху будівництва зараз?
Перша проблема в тому, що із початком війни в аграріїв немає нормальної можливості залучити кредитні кошти на інвестиційні потреби (а будівництво елеватора – це якраз і є інвестиція).
Незважаючи на активну стимуляцію урядом фінансування, і приватні, і державні банки не поспішають надавати кредити під інвестиційні потреби. «У нас є багато випадків, коли аграрії із гарним кредитним рейтингом до 24 лютого з банком затвердили ліміт на кредитування, але з початком війни банки заморозили всі ці кредитні лінії, навіть для своїх найкращих клієнтів», – підтверджує Наталія Кулаковська.
Отримати в державних банках кошти на посівну компанію, тобто обігові кошти, наразі можливо, а от необоротні – ні. Причому це типова ситуація як для іноземних банків, так і для українських, у тому числі державних. «Із боку банків це абсолютно логічно, адже банк – це бізнес, і під час війни ніхто не хоче видавати гроші з невідомим терміном повернення», – погоджується фахівчиня.
Друга проблема в тому, що через брак коштів у бюджеті не підтвердили подовження Державної програми компенсації 25% вартості українського обладнання.
«Це була дійсно дієва, прозора, без бюрократичних процедур програма, і аграрії її справді оцінили, – зазначає директорка з маркетингу KMZ Industries. – А головне – вона дозволяла аграрію зекономити. По ринку майже 50% агровиробників у своїй фінансовій моделі розраховували, що ці 25% їм одразу повернуться і вони зможуть їх використати. Тож для багатьох клієнтів KMZ Industries, які уклали договори на початку року, до війни, проєкти стали по суті на 25% дорожчими».
І аграрії, і виробники елеваторного обладнання сподіваються на відновлення цієї програми. «Ми розумієм, що наразі триває активна фаза війни, тож йдеться не про сьогодення, а про майбутнє, – уточнює Наталія Кулаковська. – Для розбудови цю Державну програму компенсації варто продовжити. Крім того, доцільно було би направити її не тільки на аграріїв, які вирощують зерно, а й розширити перелік галузей, що зможуть скористатися її умовами. Додати зернотрейдерів, які постраждали та страждають від війни; бо їм також не вистачає зерносховищ. Долучити тих же переробників, яким теж потрібно зберігати зерно для власних потреб. Адже постраждали усі ці категорії: є цілий ряд звернень від них, коли через ракети чи їхні уламки або ж вибуховою хвилею пошкоджені силоси. Відновлювати потрібно багато».
Сподіваються учасники ринку і на фінансова підтримку у вигляді грантів, кредитів від міжнародних фінансових партнерів – це дозволить швидше відновити та наростити українські потужності по зберіганню.