Посівна-2024: чи побачимо покинуті поля
На 2024 рік експерти очікують скорочення врожаю основних с/г культур на 12-17% в порівнянні з минулим роком. Прогнозується і зміна культур під посів. На жаль, варто очікувати і збільшення кількості незасіяних ділянок, хоча експерти запевняють: явище не стане масовим в агробізнесі.
Прогноз Міністерства аграрної політики припускає скорочення посівних площ під кукурудзою і соняшником в 2024 році. На заміну їм сільгоспсектор планує наростити площі для вирощування ріпаку, сої, ярих ячменя і пшениці.
Очікується, що в сезоні 2023-2024 рр ярими культурами засіють менше в порівнянні з 2023 роком, коли загальні посівні площі склали 12,75 млн га. Через несприятливі погодні умови восени минулого року в Україні посіяли менше озимих пшениці та ячменю: 4,2 млн га проти майже 4,4 млн га в 2022 році. Через це в сезоні 2024 року доведеться засівати пустуючі площі за рахунок яровини.
Врожай-2024: очікування експертів
Частина минулорічного врожаю залишається не зібраною і в 2024 році, пояснює генеральний директор УАК Павло Коваль. В 2023 році Україна намолотила досить багато – 79 млн тонн основних сільгоспкультур, але на деяких полях кукурудза перезимувала в полях і ще досі збирається. Більше того, в 2024 році не зібраними залишаються і невеликі обсяги сої і соняшнику, але їхня якість залишає бажати кращого. Через це остаточний врожай 2023 року може виявитися ще вищим, додає експерт.
Асоціація УКАБ прогнозує, що в 2024 році Україна може зібрати 65-69 млн тонн зернових та олійних.
Прогноз USDA по основним сільгоспкультурам близький до українських оцінок: загалом очікується 67,4 млн тонн, з них 29,5 млн тонн кукурудзи, 23,4 млн тонн пшениці, 14,5 млн тонн олійних культур.
Перспективи основних культур
Структурні зміни в структурі посівних площ будуть, але вони кардинально не змінять баланс культур в 2024 році в порівнянні з минулим роком, пояснює гендиректор УАК. Причини для скорочення площ наступні:
- Кукурудза на силос. В Україні скорочується поголів’я ВРХ і зменшується попит на цю фуражну культуру;
- Пшениця. Зараз площі під культурою менші за минулорічні, але аграрії ще можуть підсіяти ярову пшеницю до озимої там, де не засіяли восени через низькі ціни на збіжжя і несприятливі погодні умови;
- Ячмінь. Через складнощі з логістикою до основних покупців з країн MENA (інформер) і Азії його виробництво скорочується третій рік поспіль. На жаль, українські позиції на світовому ринку ячменю активно освоюють конкуренти, в.т. ч і РФ;
- Гречка, овес, просо. В минулому році ці культури сіяли активно, тому зараз виробники підлаштовуються під наявний попит.
Посівні площі виростуть для:
- Сої, як найрентабельнішої культури 2023 року. Приріст площ не буде дуже значним через кліматичні особливості України, необхідність мати спеціальну техніку, обладнання і агрономічний досвід для її вирощування;
- Ріпаку. Сильного росту не варто очікувати через складну і більш дорогу систему його обробки ЗЗР;
- Соняшнику. Очікується збереження площ посівів або мінімальний приріст цієї базової культури для українського рослинництва;
Окремо експерт звертає увагу на цукровий буряк. Очікується, що в 2024 році ним засіють 210-230 тис. га, і в наступні роки ця цифра сильно не змінюватиметься. Культура рентабельна в Україні, але її активну культивацію стримують декілька факторів:
- Потреба в спеціалізованій техніці і обладнанні;
- Необхідність укласти договір із цукровим заводом на збут урожаю;
- Ускладнення експорту цукру через можливі обмеження в торгівлі з ЄС.
Серед перспективних нішевих культур Павло Коваль виділяє деякі бобові (чечевицю, нут), коріандр, льон-кудряш і гірчицю.
Експерт з сільського господарства USDA Денис Соболев радить придивитись до технічних конопель. Їх стане простіше вирощувати через спрощення держрегулювання після прийняття в 2023 році законопроекту про медичний канабіс. Також через декілька років цікавим напрямом стануть рослини з ГМО, коли держава прийме необхідні для розвитку галузі постанови.
Складність логістики визначатиме ціни на збіжжя
Україна не може нав’язати світовому ринку свої ціни на сільгосппродукцію, оскільки не є ключовим виробником аграрної сировини, підкреслює Денис Соболев. Країна виробляє до 8% світового зерна і 6,6% олійних, тому ціни визначають основні глобальні гравці.
При цьому вартість української сільгосппродукції сильно корелює з експортними можливостями: вони знижуються після появи проблем з логістикою. Специфіка агросектору не дозволяє зупинити експорт і дочекатися кращих цін, оскільки аграріям потрібно поповнювати оборотні кошти, навіть за рахунок продажу збіжжя за невигідними цінами.
З 2020 року і до початку повномасштабної війни середній агроекспорт з України складав 5,3 млн тонн, додає Денис Соболев. Через морську блокаду українських портів його обсяги значно зменшились в 2022 році, але завдяки відновленню роботи портів Великої Одеси середній показник експорту за час повномасштабної війни вдалося довести до 4,9 млн тонн.
“В України є непогані шанси не лише експортувати цьогорічний врожай, але і вивести перехідні запаси, які можуть залишитися в 2023/2024 МР. Якщо експортувати 3,9-4 млн тонн щомісячно, то ми зможемо все вивезти”, – зазначає Денис Соболєв.
Згідно оцінки Мінагро, в 2024 році на внутрішньому ринку подорожчають 5 основних видів агросировини із 6.
| Культура | Середня ціна на елеваторі (центр України) в 2023, $/тонна | Середня прогнозна ціна на елеваторі (центр України) в 2024, $/тонна | Зміна, % |
|---|---|---|---|
| Пшениця | 129 | 150 | +16% |
| Кукурудза | 123 | 116 | -5% |
| Ячмінь | 100 | 112 | +10% |
| Соняшник | 303 | 372 | +28% |
| Соя | 381 | 367 | +4% |
| Ріпак | 302 | 333 | +10% |
Чи побачимо покинуті поля
Просто припинити обробку полів не є гарним виходом для аграрія, тому що цей актив повинен працювати, пояснює Павло Коваль. Більшість земельних ділянок орендуються фермерами, і за них все одно потрібно платити. Якщо припинити сплачувати оренду – власник може перезаключити договір з конкурентами, що означатиме втрату активу.
“Тому аграрії намагатимуться засіяти всі доступні площі. Щось, можливо, триматимуть під паром. Але і пар потребує витрат – його треба обробляти, тримати “чорним”, а питання орендної плати все одно залишається”, – підкреслює Павло Коваль.
Деякі фермери, котрі обробляють власні паї, дійсно можуть припинити обробку своїх ділянок. Але це суттєво не вплине на весь агросектор України.
Найімовірніше, фактор повномасштабної війни несуттєво зменшить площу оброблюваних полів в 2024 році в порівнянні з минулим роком. В прифронтових регіонах на обсяги оброблюваних угідь впливатиме не лише динаміка на лінії фронту, а і російські обстріли, економічні фактори, проблеми з ресурсним забезпеченням і логістикою тощо.
З іншого боку, більша частина врожаю не “розписана” наперед для покупця, тому аграрії вільні вибирати культури для вирощування на свій розсуд, зазначає посол із особливих доручень МЗС Ольга Трофімцева.
“До війни наперед законтрактовувалось постачання не більше 25% врожаю. Це якщо говорити про кукурудзу і пшеницю, для інших культур це може бути від 10% до 25% майбутніх врожаїв, які закладені в форвардні контракти. Зараз ці показники ще менші”, – наголошує Ольга Трофімцева.
Тому попри системні проблеми, які вже три роки накопичуються в сільському господарстві, український агросектор в цьому році зможе засіятись і гарантувати експорт та продовольчу безпеку, резюмує гендиректор УАК.
Автор: Олексій Козаченко
Джерело: delo.ua
Частина полів також можуть не засіятись через складність з доступом до фінансових ресурсів – це базова проблема вирощування будь-якої культури і горизонтальна проблема для всіх агропідприємств, підкреслює експерт.
Це пояснюється циркулюванням фінансів в “малому колі” ОВДП між Нацбанком і фінустановами, коли лише незначна частина коштів йде на розвиток бізнесу в вигляді кредитування. Співвідношення головного кредитного портфеля України в деяких кварталах опускалось до 9% ВВП, що є катастрофічно низьким рівнем на фоні країн ЄС з показником близько 60%. Це додатковий фактор, через який бізнес не може розвиватися.