Посуха набирає обертів та стає справжнім випробуванням для аграріїв

Українські агровиробники підраховують збитки через закриття ринків – тонни продукції продані за безцінь або гниють. Утім для фермерів в Україні – це не єдина проблема. На додачу до карантину вони стикнулись з нечуваною посухою та іншими екстремальними змінами погодних умов.

Великих втрат зазнали як виробники зернових так і фермери, які вирощують фрукти та овочі. Найбільше не пощастило агровиробникам на півдні і сході України – Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська та Запорізька області.

Так, міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вже переглянуло свій прогноз урожаю зернових на 2020 рік. Тепер замість прогнозованих у лютому 65-70 млн тонн очікується лише 60 млн тонн зернових та зернобобових культур.

Звісно, прогнози – справа невдячна і протягом року залежно від погоди їх переглядатимуть, проте говорити про минулорічний рекорд урожаю в 75,1 млн тонн у 2020 навряд чи доведеться.

Нагадаємо, що Україна споживає ¼ свого врожаю, іншу частину експортує. З початку 2019/2020 маркетингового року (червень 2019 – липень 2020) країна експортувала більше 50 млн тонн зерна.

Що сталося

Засуха в Україні почалася ще в липні минулого року. В деяких районах на півдні Україні (центральні і південні райони Одеської області) в осінньо-зимовий період випало 2 чи 3 дощі. Частина фермерів в південно-східних областях України змушені були сіятися в "сухий" грунт, а зима була безсніжною.

Відсутність дощів по всій території України та зміління річок Держводагентство вже назвало гідрологічною посухою.

"Норма опадів – 160 мм за "холодний" період, а наприклад, в Ізмаільському районі Одеської області випало 30 мм. Там – критичний стан", – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

 

Регіональний менеджер компанії Corteva Agriscience в Україні Антон Крючков повідомив, що за даними метеорологічних служб за зимовий період відбулося зменшення надходження опадів до 70% від середнього показника за останні 10 років.

Причому є площі, на яких нестача вологи нижче історичного показника на 80-90%.

Крім нестачі вологи, нічні заморозки наприкінці березня і першій половині квітня суттєво пошкодили листкову поверхню озимини.  "На поверхні грунту температура сягала  мінус 10–20 градусів. Це були екстремальні заморозки", – пояснює Адаменко.

Ті посіви, які пережили заморозки і відсутність вологи, 14-16 квітня чекали ще пилові бурі. Цього року вони були не лише на півдні України, а й в Запорізькій, Чернігівській, Сумській та Київській областях.У результаті частину посів повидувало вітром чи позаносило пилом.

"Відсутність достатнього рівня зволоження у верхньому шарі ґрунту, відсутність рослинного покриву в цей час на полях, а також недостатнє структурування ґрунту призвели до розвитку активної вітрової ерозії. Особливо сильно і нетипово це проявилося в регіонах Полісся на легких за гранулометричним складом ґрунтах", – зазначає заступник директора агробізнесу "Кернел" з виробництва Костянтин Шитюк.

За його словами, є ризики зменшення ефективності ґрунтового захисту, однорідності появи сходів культур, порушення глибини розміщення насіння. Найбільш несприятливим наслідком вітрової ерозії може стати втрата гумусового шару ґрунтів.

Що кажуть аграрії

Алла Стоянова, власниця фермерського господарства "Стоянова, А.А" Ізмаїльський район, Одеська область

"Ситуація на півдні Одещини катастрофічна. За нашими підрахунками, 70% озимини уже загинули безповоротно: пшениця, ячмінь, ріпак.

Ми збирали інформацію саме по Бессарабії, респондентами стали близько 300 агропідприємств із земельним банком від 150 до 10 тисяч га. Якщо не буде дощу у найближчі кілька днів, ще 11% посівів буде втрачено. Із опитаних 12% сказали, що вони уже банкроти – кошти брати нізвідки.

У нас засуха другий рік поспіль. Були втрати і минулого року, а цього – ще гірше. Якщо у підприємства земельні наділи у різних місцях, то якийсь відсоток їм вдасться зберегти – десь пройшла смуга дощу, десь упав туман. А ті, у кого до 100–300 га і їхні наділи в одному місці, втратили все".

Олексій Шурхал, власник ТОВ "Компанія "Скіф-ХХІ, "Більмацький район, Запорізької області.

"У нас зими не було. Постійно – то відлига, то похолодання. Пшениця по справжньому так і не ввійшла у сон: як тільки вона ввійде в нього – тут відлига, і вона починає вегетувати. І так всю зиму. Відповідно, вся енергія її пішла на те, щоб цю зиму пережити.

Нам трохи допоміг сніг, який випав наприкінці лютого-початку березня. Але у пшениці не розвинулась вторинна коренева система. Зараз сходи є, але ослаблені. Весняного кущення немає, оскільки були сильні заморозки. Ріпак теж дуже сильно постраждав від заморозків та відсутності вологи.

Про якийсь урожай поки що говорити не доводиться. Якщо у найближчі тиждень-два пройдуть дощі, то ситуація покращиться. Але все одно матимемо недобір урожаю у 20–30% порівняно з минулим роком".

 

Микола Муравйов, власник СТОВ "Аграрник", Новотроїцький район, Херсонська область.

"Зашкодили квітневі морози. На зрошуваних землях втратили близько 30% сильної пшениці. Плюс ще посуха. Маємо досить складну ситуацію.

Судячи із того, що бачимо зараз на полях, то якщо до 1 травня не буде опадів, – на богарних, неполивних, землях посіви пропадуть: пшениця, озимий і ярий ячмінь. У моєму господарстві – це близько 150 га, загалом ми посіяли 360 га озимих.

Соняшник не сіяли і сіяти не будемо. Волога була на рівні до 50 см, а повинна бути хоча б на рівні метра. Ще одна проблема – маловодність Дніпра. Згодом можемо мати проблему із браком вологи для поливу полів".

Віктотрія Доценко, власниця фермерського господарства "Вікторія",  Березнегуватський район Миколаївської області

"Запасів вологи  в ґрунті немає зовсім. Озимі зернові отримали стрес через погодні умови і призупинили розвиток. Причина – заморозки, у нас було до мінус 10 і все це супроводжувалось сильними вітрами.

Стрес триває, чим нівелює внесені добрива та дію пестицидів. Зрозуміло, що така ситуація  спричинить суттєву втрату врожаю. На даному етапі йдеться десь про 30%, а загалом можливо і до 50%.

Чимало посівів втрачено. У нашому господарстві це майже третина площі – із 270 га близько 100 га не вижило".

Чи насправді все це критично

Наразі ситуація не виглядає критичною. На початку травня Гідрометцентр прогнозує дощі. Проте частину площ під озимими буде втрачено і фермери пересіватимуть їх яровими культурами.

За оцінками генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Романа Сластьона, йдеться про пересів 400-600 тис. га озимої пшениці та ріпаку. Це незначні цифри і становлять 1-2% від загальної площі під озимими культурами в Україні (7,6 млн га).

"Ситуація по озимим культурам поки не виглядає безнадійною. Так, були проблеми на півдні країни, але ситуація в інших регіонах стабільна. В середині травня буде закладка колосу і стане зрозуміло, що очікувати від цього урожаю", – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

 

І хоч пересівати озимі доведеться переважно фермерам півдня і сходу України, все ж урожайність  їх по всій території буде нижчою, ніж минулого року.

"Для північних областей, де фіксувались максимальні врожайності озимої пшениці на рівні 7–10 тонн/га, зараз можна казати про можливі  5–7 тонн/га, середні показники 4–6 тонн/га впадуть до 3–5 тонн/га і менше. У південних та східних регіонах, де історично отримували 2–3 тонн/га, врожайність цього року ризикує зменшитися до 1–1,5 і менше", – прогнозує регіональний менеджер Corteva Agriscience в Україні.

Разом з тим, відсутність вологи зараз може погано позначитися на майбутній урожайності ярових культур, зокрема кукурудзи, соняшнику, сої, які активно сіють зараз.

"Для кукурудзи потрібна волога – 80-100 мм в грунтовому шарі – це мало для кукурудзи, потрібно, щоб постійно випадав дощик, якщо його не буде, то кукурудза теж не зможе дати великого урожаю", – вважає заступник генерального директора ТОВ СП "Нібулон" з виробництва Костянтин Хмельницький.

Джерело: Економічна правда

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Із ферми до столу: чому за лічені години молочна продукція дорожчає втричі

Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ).

Скарг на те, що перекупники й переробники забирають сировину у фермерів та селян-одноосібників за безцінь, як це було до 2018 року, нині поменшало. Закупівельні ціни зросли. Молоко першого ґатунку від сільгосппідприємств переробники беруть по 8−10 тисяч гривень за тонну (залежно від регіону). Продукцію другого ґатунку (від фермерів і підприємств) — від 6,8 до 9,1 тисяч. Усе молоко від домогосподарств вважають несортовим і купують по 4,5−6,5 тисяч гривень за тонну.

При цьому у галузевих асоціаціях стверджують: чесні виробники також заробляють на тонні переробленої продукції одну — максимум дві тисячі гривень.Є інша інформація: середня оптово-відпускна ціна молочної продукції — 18 гривень за літр. Тобто, насправді після переробки кілограм молока дорожчає на 8−11 гривень. Якщо вирахувати виробничі і логістичні витрати — «навар» переробників і справді незначний.

«Найбільше на українському молоці наживаються посередники та підприємства торгівлі. Якщо привести до літрового відповідника специфічну українську «умовно-літрову» тару (від 830 до 950 грамів) та відняти транспортні витрати і вартість зберігання, торговці «піднімають» по 10−12 гривень на кожному кілограмі. При цьому, якщо аграріям, щоб заробити удвічі меншу суму, потрібно не один рік викохувати худобу, витрачатися на корми, електроенергію тощо, продавці мають такий фінансових результат за лічені дні, а то й години, — розмірковувють фахівці АВМ. —  Хтось скаже: ринок — є ринок. До чого тут усі ці підрахунки? Але ж якщо ситуація і справді «критична», як кажуть фахівці, то, мабуть, в інтересах і виробників, і держави спробувати якось «натиснути» на продавців, аби вони бодай трохи зменшили націнки, щоб стимулювати українців купувати вітчизняну, а не імпортну молочну продукцію?"

Ще один варіант: зниження ПДВ на деякі види соціальної продукції — того ж набілу та хлібобулочних виробів. В Україні цей показник, нагадаємо, 20%, а у сусідній Польщі, приміром, — лише 5%. І це — одне із пояснень того, чому польська продукція нині успішно конкурує із нашою не лише на міжнародному, а й на внутрішньому українському ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як ефективно підживити сад, щоб отримати гарний врожай

Фермерське господарство «Коник», що на Закарпатті, відоме українським споживачам  не лише якісними яблуками й грушею, а й чудовими фруктовими, фруктово-овочевими та ягідними соками. Продукція господарства уже багато років представлена на полицях мережі «Сільпо», орієнтованої лише на фрукти високої якості. Про секрети підживлення плодових насаджень розповів очільник ФГ «Коник» Андрій Мелеш. 

«Ми прагнемо, щоб наша продукція подобалася нашим покупцям. Для цього соки мають бути смачними і якісними, а плоди — безпечними для споживача. Сам урожай має бути гарантованим, щоб протягом року його можна було постачати у мережі максимально довго», - зазначає Андрій Мелеш.

Щоб бути успішними, у садах господарства застосовують передовий європейський досвід, а також добрива, стимулятори росту, рослинні гормони та антистресанти.
«На початку 2015 року нам терміново був потрібен надійний постачальник добрив та регуляторів росту — таких, які б відповідали вимогам європейської технології. Саме в цей час ми починали співпрацю з компанією BINFIELD. Консультанти радили нам застосовувати конкретні елементи живлення або стимулятори росту за фазами розвитку плодових насаджень. Проаналізувавши портфоліо продуктів компанії BINFIELD, ми разом зі спеціалістами з-за кордону вирішили будувати систему позакореневого удобрення, використовуючи мінеральні добрива та стимулятори росту виробництва німецької компанії COMPO Expert Gmbh, які пропонує BINFIELD. Це продукти, що містять усе необхідне для саду, і не містять нічого зайвого, дають абсолютно зрозумілий, підтверджений наукою ефект, мають високу якість та об’єктивну ціну», - зазначає Андрій Мелеш.

У перший сезон у господарстві застосували усю лінійку продуктів Басфоліар для саду. Зокрема, це було рідке добриво з фосфітами, екстрактом морських водоростей, цитокініном та ауксином — Басфоліар Актив СЛ, стимулятор росту з амінокислотами рослинного походження Басфоліар Авант Натур СЛ та мікродобрива з високим вмістом цинку — Басфоліар Zn Фло та бору — Басфоліар Бонон СП. Результат підтвердив очікування.

«Пропоновані BINFIELD продукти вирішують низку проблем сучасного садівництва. Так, надзвичайно ефективними є рідкі добрива Басфоліар Актив СЛ та Басфоліар Фрутс СЛ, у яких міститься фосфор у формі фосфіту. За листкового внесення фосфітам властива не лише стимулювальна дія, а й системний фунгіцидний ефект, за додавання у бакову суміш вони підсилюють дію контактних фунгіцидів.

За періодичного внесення фосфіти запобігають парші, альтернаріозу й борошнистій росі у схильних до цього сортів яблуні, а у насадженнях кісточкових такі обробітки є профілактикою моніліозних плодових гнилей.

У своїх садах ми застосовуємо Басфоліар Актив СЛ перед цвітінням — з метою покращити запилення, після цвітіння — для зменшення обпадання зав’язей, а також до і після настання стресових умов (весняні приморозки, критично високі температури та ін.), щоб знизити їх негативний вплив. За підсилення фунгіцидної дії у зерняткових садах відповідальні внесення фосфітів від фази червоного бутона, коли настають сприятливі умови для поширення аскоспор парші. Фосфіти мають системний фунгіцидний ефект лише за превентивного застосування. Загалом на яблуні й груші протягом сезону ми виконуємо до 6–8 внесень продуктів на основі фосфітів», - зазначає Андрій Мелеш.

Застосування фосфітів на яблуні дозволяє господарству протягом сезону «заощадити» 2–3 обробітки системними фунгіцидами. Для захисту від парші й борошнистої роси системні продукти у сад вносять лише за крайньої потреби, й це гарантовано запобігає розвитку в грибних патогенів резистентності до системних сполук.  

«Стимулятор Басфоліар Авант Натур СЛ на яблуні ми застосовуємо після цвітіння, вносимо його двічі, великими нормами. Ідеться про те, щоб підтримати розвиток листової поверхні — це збільшує надходження асимілянтів у рослинні тканини й у результаті зменшує природне обпадання зав’язей. Амінокислоти, що містяться у рідкому добриві-стимуляторі Басфоліар Авант Натур СЛ, отримані з рослинної сировини й за допомогою ферментативного гідролізу, тому вони працюють ефективно: у них правильна хімічна структура і рослини належно їх сприймають», - розповідає Андрій Мелеш.

Особливо рекомендовані для кісточкових рідкий стимулятор росту Басфоліар Келп СЛ з екстрактом натуральних фітогормонів — ауксину та цитокініну. Цей продукт ідеально підходить для плодових кісточкової групи, адже для застосування на яблуні має низку хімічно синтезованих рослинних гормонів потужної дії — гібереліни, бензиладенін, нафтилоцтову кислоту тощо. Натомість ауксин та цитокінін, які є у складі Басфоліар Келп СЛ, отримані з бурих морських водоростей, тому завдяки своєму природному походженню вони діють м’яко і збалансовано. 

«Для регулювання урожаю кісточкових культур, плоди яких є значно тендітнішими, потрібні саме натуральні, виділені з рослинної сировини, фітогормони. Їхній баланс (співвідношення складників) легко сприймається рослиною. На кісточкових ми застосовуємо рекомендовану європейськими консультантами схему підживлення й стимуляції урожаю. Перед цвітінням 1–2 рази вносимо продукти на основі фосфітів (Басфоліар Фрутс СЛ або Басфоліар Актив СЛ), під час цвітіння — Басфоліар Келп СЛ із натуральними ауксином та цитокініном, нормою 2 л/га, після цвітіння — двічі, великими нормами, по 10 л/га, даємо добриво-стимулятор із рослинними амінокислотами Басфоліар Авант Натур СЛ», - зазначає Андрій Мелеш.

Так як зими цього року практично не було, сади почнуть цвісти набагато раніше, а це означає набагато вищий, аніж у попередні сезони, ризик приморозків чи просто низьких температур під час цвітіння. 

«У садівництві нині велика проблема: собівартість продукції росте, натомість закупівельна ціна падає. Аби втриматися на плаву, іншого шляху, окрім застосування ефективних продуктів з оптимальним умістом та ціною, не існує. За вартістю гектарної норми внесення діючих речовин, за впливом обробітків на собівартість кінцевої продукції BINFIELD пропонує найефективніші на вітчизняному ринку інструменти. Їхня ціна і якість дають змогу виконати у саду оптимальну кількість обробітків. Користуючись продуктами BINFIELD, ми не мусимо занижувати норми внесення позакореневих добрив, як це деколи рекомендують інші постачальники — у таких випадках лукаві маркетологи зазвичай кажуть: «Так, наш продукт супердорогий, але його потрібно удвічі менше». Але це неправда, адже потреби рослин обґрунтовані біологічно. Якщо вони не отримають необхідної кількості підживлення чи стимуляції, то такі внесення не виконають своєї ролі.
Норми позакореневих добрив, стимулювальних сполук і фітогормонів для наших садів розраховують провідні європейські консультанти, з якими господарство тривалий час співпрацює, яким довіряє і є успішним.

Ми задоволені багаторічною співпрацею з професійною командою компанії BINFIELD. Наше господарство вже закупило продукти для ефективного збалансованого позакореневого живлення. Рекомендуємо це зробити й колегам-садівникам», - підсумовує Андрій Мелеш.

Довідка:
Про ФГ «Коник»

Фермерське господарство «Коник» розташоване в околицях міста Ужгород. Вирощують 164 га яблуні, з яких 30 га — молодий сад, 70 га яблуневого саду накрито протиградовими сітками. Також культивують грушу (20 га) та абрикосу, сливу й черешню — 25, 5 й 8 га відповідно. У сезоні 2019 — середня урожайність яблуні сягнула 72,5 т/га, урожайність трирічного саду груші Абат Фетель — 33 т/га. У сезоні 2020 очікують на перший товарний урожай кісточкових, насадження яких входять у плодоношення. Українським споживачам ФГ «Коник» відоме не лише якісними яблуками й грушею, а й чудовими фруктовими, фруктово-овочевими та ягідними соками торгової марки «Коник».

Про компанію BINFIELD

Заснована 2011 року компанія BINFIELD пропонує українським аграріям продукцію провідних європейських виробників — Compo expert GmbH (Німеччина), UAB Arvi Fertis (Литва), холдингу Grupa Azoty (Польща), Achema (Литва) та ICL (Ізраїль). Це широке портфоліо продуктів: комплексні гранульовані добрива, зокрема і безхлорні, водорозчинні та рідкі добрива для позакореневих підживлень, стимулятори росту на основі фітогормонів, антистресанти з амінокислотами рослинного походження. У портфелі є й продукти, рекомендовані для застосування у товарному садівництві, — Басфоліар Фрутс СЛ (продукт із фунгіцидним ефектом на основі фосфітів), Басфоліар Актив СЛ (комбіноване добриво з екстрактом морських водоростей, фосфітом та елементами живлення), Басфоліар Авант Натур СЛ (антистресант і стимулятор росту з рослинними амінокислотами), Басфоліар Келп СЛ (рідке макродобриво з ауксином та цитокініном), а також рідкі мікродобрива із вмістом кальцію, цинку, бору, марганцю тощо.

Леся Каделя, журнал «Садівництво по-українськи»
Джерело:  agrotimes.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що потрібно знати агропідприємствам в період дії карантину - роз'яснення юриста

Верховна Рада України ухвалила законопроєкти на період дії карантину, якими вводиться ряд змін у роботу підприємств. Юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова роз’яснює основні їх положення. 

Так, згідно із законом №3219 від 16.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) на період встановлення карантину вводяться наступні умови:

I.    Щодо трудового законодавства:
a.    роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, за його згодою, відпустку. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, 15 календарних днів на рік. Отже, щоб відправити працівника у відпустку, в тому числі без збереження заробітної плати, має бути його письмова згода.

II.    Щодо режиму роботи підприємств, устав, організацій:
a.    власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.

III.    Щодо перевірок:
a.    забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.  Детальна інформація щодо перевірок буде надана в наступному Огляді Закону №3220. 

IV.    Щодо надання адміністративних послуг:
a.    з дня оголошення карантину (з 12 березня) зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину (на даний час з 03 квітня) перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Нагадую, що ліцензію на зберігання пального потрібно було отримати до 31 березня. Отже, якщо Ви не подали вчасно заявку, або подали але не встигли отримати, строки продовжуються. Відповідальність за відсутність ліцензії скасовується іншим Законом №3220 (№533 після підписання Президентом). 

Згідно із Законом №533 від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» передбачається наступне:  

I.    Звільнення від податкових штрафів. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом цього ж періоду, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
a.    відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
b.    порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
c.    порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

II.    Мораторій на податкові документальні та фактичні перевірки. Заборона вводиться на період з 18  березня  по  31  травня  2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень). 
a.    якщо щодо вашого підприємства перевірка була запланована у період з 18 березня по 31 травня 2020 року, але не розпочалася станом на сьогодні, то  така перевірка буде перенесена та включена до оновленого плану-графіку, який має бути опубліковано до 30 березня 2020 року;
b.    якщо така перевірка була розпочата до 18 березня 2020 року та не була завершена, то вона тимчасово зупиняється на період до 31  травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом;
c.    На період з 18 березня по 31 травня 2020 року  зупиняється  перебіг  строків давності, передбачені статтею  102  Податкового кодексу.

Читайте також: 486 млн грн розмір податкових пільг для агровиробників через коронавірус

III.    Перенесення строків подачі річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, на термін до 1 липня 2020 року, а сплату податків до 1 жовтня 2020 року.

IV.    За період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податкове зобов’язання щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Платники (крім фізичних осіб), що подали податкову декларацію мають право подати уточнюючу податкову декларацію в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за відповідні місяці.

V.    ФОП з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від сплати ЄСВ за себе (при бажанні можна сплачувати). За такий період страхові суми будуть вважатись сплаченими у розмірі мінімального страхового внеску. 

VI.    Мораторій на всі планові перевірки до 31 травня 2020 року, окрім тих, що віднесені до високого ступеню ризику щодо регулювання цін та санітарного і епідеміологічного благополуччя населення. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як антирейдерські законодавчі новації позначаться на правилах оренди землі

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі - Закон № 340-IX), що набрав чинності 16.01.2020 року, було внесено зміни до абзацу третього частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та додано ще одну істотну умову договору оренди землі - дата укладення договору оренди, яка в принципі, мала бути присутньою при підписанні будь-якого договору в силу положень ЦК України.

Таким чином, істотними умовами договору оренди землі станом на даний час є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- дата укладення та строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Зауважимо, що підпунктом 9 пункту 8 Закону № 340-IX передбачено, що розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» через 6 місяців з дня опублікування Закону № 340-IX, має бути доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 (Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі) цього Закону та статтею 1261 (Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови) Земельного кодексу України.
Так, у статті 33 ЗУ «Про оренду землі встановлено» встановлено:

«Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п'ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються».

Статтею 126-1 Земельного кодексу України передбачено наступні положення:

«1. Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

2. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

3. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

4. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк».

Абзац двадцять другий частини другої статті 134 ЗК України викладено в такій редакції: «поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря».

Частину восьму статті 135 цього ж Кодексу після слів «земельної ділянки або» доповнити цифрами та словом «30 відсотків».

Частину двадцять шосту статті 137 цього ж Кодексу доповнено другим реченням такого змісту: «Документ про оплату разом з договором купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки є підставою для державної реєстрації відповідного речового права переможця земельних торгів на земельну ділянку».

Правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на

умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Відповідно, при бажанні застосовувати оновлений порядок переважного права орендаря на укладення договору оренди землі встановлений новим Законом та правил поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, є необхідність укласти або внести зміни передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Нагадаю, що в Україні діє презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За цих умов, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Правовими наслідками недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону є можливість визнання його недійсність в судовому порядку. Зауважимо, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі тих що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Проте сторони можуть не узгодити між собою всі істотні умови договору.

За цих умов, варто звернути увагу на Розділ V ЗУ «Про оренду землі», який визначає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Цікаво, що у ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Зауважимо, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17 сформовано позицію, що з огляду на приписи законодавства про момент укладення договору, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимоам закону.

В той же час, актуальною залишається Постанова ВСУ у справі № 6-233цс14 від 04.02.2015 року, у якій було сформовано позицію, що вимогами статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України передбачено те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно порушує право позивача відсутність у договорі оренди зазначеної умови, її істотності, а також судом не з'ясовано, у чому саме полягає порушення законних прав позивача.

Таким чином, предмет доказування в такого роду справах буде складатись з двох обставин:

- чи дійсно відсутні в договорі оренди земельної ділянки певні істотні умови, обов'язковість яких встановлена Законом;

- яким чином відсутність істотних умов порушує права позивача.
При цьому, відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 34 цього ж Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Таким чином, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», передбачив певні запобіжники для протидії рейдерству, у тому числі й щодо переважного право орендаря на укладення договору оренди землі, поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, для використання яких дійсно варто

провести юридичний аудит діючих угод на предмет доцільності зміни змісту у відповідності із новим законом.

Ганна Резнікова, адвокат практики безпеки бізнесу Juscutum, кандидат юридичних наук

Павло Демчук, юрист практики безпеки бізнесу Juscutum

Джерело: biz.ligazakon.net

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Нерест риби в 2020 році під загрозою

Екологи та вчені давно б'ють на сполох у зв'язку з аномальною для нашої країни погодою. Протягом останніх чотирьох років вітчизняні водойми наповнюються не більше 80% від норми. Про це повідомляє прес служба Асоціації рибалок України.

Можливо, що в цьому році через безсніжну зиму наповнюваність буде ще менше. Зараз ситуація дуже тривожна. Вона може почати погіршуватися, коли підвищиться температура і з'явиться серйозний дефіцит опадів, які випавши, підуть тільки на короткочасне зволоження ґрунту, а не наповнюваність водойм. Це призведе до зневоднення і пересихання деяких з них. Потрібно нагадати, що через неналежне ставлення до вітчизняних водних ресурсів у нас в країні за роки Незалежності зникло більше 10 тисяч малих річок. І ця безрадісна тенденція може продовжитися, так як для поліпшення становища чиновники всі ці роки не вживали необхідних заходів - попереджають експерти Національної Екологічної Ради України.

Дана ситуація може серйозно відобразиться на рибному ресурсі країни. Через маловоддя річок нерест риби в цьому році під серйозною загрозою. Фактично всі природні нерестовища сухі, не заповнені водою. Рибі ніде нереститися.

Вже котрий рік на наших водоймах відчувається гострий дефіцит природних нерестовищ. Це через те що останні десятиліття не проводяться в достатній мірі меліоративні заходи з розчистки нерестовищ, багато з них надміру заросли і стали непридатні для нересту риби. Так само через хаотичну забудову прибережної смуги велику кількість природних нерестовищ знищено. В результаті за останній час втрачено понад 40% природних нерестовищ. Це все серйозно позначилося на чисельності риб'ячих зграй в наших водоймах.

Для того щоб допомогти рибі під час нересту щорічно рибопромислові підприємства і природоохоронні громадські організації встановлюють на водоймах штучні нерестові гнізда. Ці заходи довели свою ефективність. На одне штучне гніздо плотва відкладає більше мільйона ікринок. Конструкція гнізда дозволяє ефективно промиватися ікрі від мулу і дрібного сміття, а також добре прогріватися на сонці - кажуть в Асоціації рибалок України.

В сучасних реаліях риб'ячі зграї гостро потребують допомоги. У 2019 року в вітчизняні водойми вселили 15,6 млн штук риби. З них 7,2 млн рослиноїдних видів, 8,4 аборигенних.

Однак аналіз стану водних живих ресурсів показує, що вселення в таких кількостях явно не достатньо, воно становить всього 10% від необхідного.

Вчені стверджують, що ляща в наших річках залишилося не більше 30% від його кількості в 1991 році. Щуки - 15%, судака, сома - 10%. А такі колись поширені види, як чехоня, рибець, линь, подуст стали рідкісними.

В останнє видання Червоної Книги України увійшли понад 70 видів аборигенної риби, як зникаючі ...

Причин цьому багато: браконьєрство, слабо контрольований промисловий вилов, надмірне забруднення побутовими і виробничими стоками водойм і багато іншого. Але не один вид риби не пропав сам по собі. За кожним випадком стоїть конкретне ім'я людини. Найголовніший ворог наших рибних ресурсів - це масштабна корупція чиновників. Особливо в рибоохоронних структурах. Ті, хто зобов'язаний охороняти рибу, стали покровителями її незаконного вилову.

Переважно на всьому Каскаді Дніпровських водосховищ нерестова заборона на вилов риби буде проходити з 1 квітня по 9 червня включно. Вона може бути відкоригована по датам в зв'язку з погодою. У Києві та Київській області в цьому році нерестова заборона на вилов риби встановлюється у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками - з 22 березня по 30 травня; у всіх річках та їх кореневих водах - з 22 березня по 10 травня; в новостворених водних об'єктах, а також в додатковій системі річок та інших водних об'єктах - з 22 березня по 19 червня.

У цей період забороняється пересування човнів, промислове рибальство, підводне полювання, днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на землях водного фонду.

При цьому дозволяється любительське і спортивне рибальство до 3 кг риби на одну людину, однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега в світлий час доби в адміністративних межах населених пунктів, якщо там немає нерестовищ.

У нашій країні нерестова заборона «усереднена», адже риба нереститься за видами в різний час. Щука починає нерест в кінці лютого, на початку березня. А сом в кінці травня, на початку червня. Срібний карась і окунь взагалі можуть відкладати ікру кілька разів на рік - говорить глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - В більшості європейських країн встановлюється «плаваюча» нерестова заборона на вилов риби, тільки той яка нереститься саме в даний період. Який графік заборони більш корисний для збереження рибного ресурсу, сказати складно, слово за наукою. Але без сумніву, найбільш ефективним захистом є гуманне, цивілізоване ставлення до наших водойм та природнього рибного ресурсу. Особливо це важливо під час нересту риби. Адже як він пройде безпосередньо залежить, чи буде риба в наших річках. Якщо ви бачите незаконний вилов риби, не залишайтеся байдужими, повідомляйте про ці факти на телефони Гарячих ліній в природоохоронні та правоохоронні структури.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview