Приватизацію заводів "Укрспирту" планується провести за рік

На початку липня ринок спирту в Україні змінився назавжди. Зникла застаріла монополія і розпочався процес приватизації галузі. 

Важливій реформі дав старт Президент Володимир Зеленський. А 12 серпня Уряд зняв останній бар'єр — прийняв Програму реформування спиртової галузі на наступні три роки. Про це пише в.о. директора ДП "Укрспирт" Сергій Блескун у своєму блозі на "Економічній правді".

"Наразі "Укрспирт" вже повністю передав Мінекономрозвитку пропозиції щодо приватизації 25 із 41 об’єктів. Йдеться про 60% об'єктів підприємства. Фонд держмайна планує провести перший аукціон приблизно за місяць, а це означає, що вже невдовзі у нашій державі з'явиться приватний завод з вироблення спирту!

І це — надзвичайно добрі новини для розвитку галузі. В Україні понад десять років переносили приватизацію "Укрспирту", чекаючи міфічних хороших часів для неї. 

Тим часом десятки простоюючих спиртових об’єктів заростали мохом, а працівники залишались без роботи. 

Загальний рівень зносу обладнання на заводах щороку зростав. На підтримання непрацюючих об’єктів держава у рік витрачала понад 100 мільйонів гривень. Галузь занепадала та обростала корупційними схемами", - підкреслив Сергій Блескун.

За його словами, неможлива ситуація у стилі 90-х, коли хтось купуватиме завод за "три копійки", щоб потім законсервувати його на десятиріччя чи розпилити на металобрухт. 

"Інвестор вкладатиме у купівлю активу чималі гроші, десятки мільйонів гривень, а тобто, матиме особисту зацікавленість його модернізувати, аби заробляти на цьому.

Приватизація сьогодні — це не знищення та закриття заводів, а навпаки — переорієнтація та новий розвиток", - зазначив очільник ДП "Укрспирт".

Також важливим є і питання ціни спирту. За останні два роки середня собівартість була нижче 200 гривень, а продавався спирт у межах 340-370 грн. Така маржинальність склалася через необхідність утримувати усі непрацюючі заводи "Укрспирту".

"При цьому ми майже не конкурентні на міжнародних ринках. Нас випередили по ефективності ціни такі країни, як Молдова, Польща, Білорусь. 

І це — великий недолік монополії. Адже після приватизації ціну регулюватиме лише відкритий ринок і чесна конкуренція за покупця.

Є й ще один безсумнівний бонус приватизації — це боротьба з тінню, яка сягнула вже понад 50 відсотків та краде щорічно 8-10 мільярдів гривень з державного бюджету. Якщо порівняти, на ці гроші можна було б побудувати орієнтовно 50 шкіл та 20 лікарень щороку.

Приватизацію заводів "Укрспирту" планується провести за рік. З 1 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва етилового спирту. 

При цьому держава має чимало активів, за які стовідсотково йтиме активна боротьба на аукціоні. Але й ті заводи, які з першого погляду не дуже привабливі як майданчики для вироблення спирту, є цікавими для інвесторів з інших галузей. 

Наприклад, для агрокомпаній, адже багато об'єктів мають дуже вдалу логістику — дуже зручні локації, під'їзні залізничні гілки, близькість до великих транспортних магістралей або ж до кордону (для тих, хто орієнтований на експорт). 

Не можна забувати і про такий величезний напрямок, як фармкомпанії. Зокрема, й вироблення антисептиків, які зараз є в кишені хіба не кожної людини. 

А ще є такі напрямки, як біоетанол чи парфумерія. Кожен завод має свої переваги, тож наслідком приватизації стане розвиток відразу низки галузей в Україні", - підкреслив Сергій Блескун.

 

Насіннєве виробництво в Ristone Holdings: розвиваємо своє, а не купуємо імпортне

З кожним роком вибір посівного матеріалу стає все більш відповідальним для аграрія. Клімат та погодні умови - непередбачувані, тому вкрай важливо садити насіння, які будуть стійкими до засух, адаптованими до нашої зони. Команда Ristone Holdings вважає розвиток насіннєвого виробництва одним зі своїх пріоритетів, оскільки в структурі багатопрофільного холдингу власний якісний насіннєвий фонд - ця перша щабель до високих врожаїв і, в підсумку, економічних результатів.

Своє проти імпортного

Сьогодні на українському ринку широко представлені іноземні насіннєві виробники з Німеччини, Нідерландів, Франції. У нас в свідомості склалася стійка думка, що все європейське апріорі краще вітчизняного. Але у випадку з насінням наш досвід показує, що це не так. Як мінімум, в категорії ранніх зернових українське насіння точно виграє в питаннях якості. Український насіннєвий матеріал має хороший продовольчий потенціал, в той час як з Європи часто постачають насіння фуражного призначення.

У структурі холдингу за насінницький напрямок відповідає ТОВ «Агрофірма ім. Горького». Зараз насіння тут вирощуються на площі в 360 га. Агрофірма є базовим господарством Одеського селекційно-генетичного інституту. Також вона співпрацює з Київським інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, Донецькою дослідною станцією, іншими шанованими селекційними інститутами країни.

У розвитку власного насіннєвого виробництва як альтернативи покупці імпортного насіння ми бачимо відразу кілька переваг:

1. Адаптованість. Насіння виробляються в тому ж регіоні, де потім будуть засіватися. Вони вже адаптовані до нашого клімату, що позитивно впливає на врожай.

2. Контроль якості. Ми впевнені в якості своєї продукції, оскільки контролюємо її на всіх етапах виробництва. Відповідно, захищені від неприємних сюрпризів з невдалою партією насіння.

3. Економія. Виробництво власного насіння істотно знижує собівартість вирощування культур. І якщо порівнювати з імпортними аналогами, українське насіння коштує дешевше.

- Імпортне насіння набагато дорожче нашого. Наприклад, українське можна придбати приблизно за 14-16 тис. грн за тонну, а імпортне коштуватиме від 20 до 40 тис. У минулому році ми вирішили провести експеримент і посіяли 10 імпортних сортів з Австрії, Німеччини, США, Канади. Вирішили порівняти з нашими. Результат виявився приблизно однаковим - з різницею +/- 5 центнерів з гектара. А ціна відрізняється в рази. - розповідає координатор насінницькій напрямки Василь Полюшко.

Стандарти якості насіннєвого виробництва в Ristone Holdings

Для нас якість насіннєвого матеріалу - на першому місці. Адже наші ж власні підприємства і будуть потім цим матеріалом користуватися. Від цього безпосередньо залежить той економічний результат, який ми отримаємо після збору врожаю.

За якістю і чистотою насіння в агрофірмі ім. Горького стежать на кожному етапі виробництва, починаючи з його посіву. Щоб сорти не змішувалися, між ділянками залишають розділову лінію в 2 метри. Більш того, поділяють навіть посіви одного сорту, але різного типу - еліту і супереліту.

Перед посівом кожного нового сорту машини, які привозять насіння на поле, і сівалки ретельно продуваються компресором, щоб не допустити змішування сортів. Таких же принципів дотримуються і під час збирання насіння - комбайни і інша техніка, яка бере участь в збиральних роботах, ретельно очищається і продувається після кожного сорту.

В процесі вирощування рослин ретельно стежать за благополуччям навколишнього середовища: посіви обробляються необхідними захисними засобами, проводяться сортові прополки, що виключають наявність на полі сторонніх рослин або домішок. На такому полі хвороби і шкідники виключені, що регулярно підтверджують державні апробатори, які контролюють стан полів.

Щоб отримати більш якісне і сильне насіння, посів здійснюється після добрих попередників - це однорічні трави або горох. Іноді засівають після кукурудзи на силос, яка забирається досить рано і дає можливість підготувати поле до майбутнього посіву.

Найважливіший етап виробництва насіння - це заводське калібрування. На заводі не менш ретельно стежать за сортовою чистотою: після кожного сорту проводиться очистка лінії, навіть співробітники не можуть переходити з однієї лінії на іншу. На підприємстві діє своя лабораторія, яка перевіряє чистоту і якість насіння, щоб не було щуплої і битої сировини. Крім власної перевірки, все насіння також піддається перевірці державного інспектора. З кожної партії береться проба, вона відправляється в Дніпропетровську лабораторію, де її перевіряють на 4 основні показники: це схожість, чистота, енергія і маса тисячі насінин. До речі, за останнім показником ТОВ «Агрофірма ім. Горького» перевершує конкурентів: МТС тут досягає 45-50 г, в той час як у конкурентів в середньому 35-40 г.

- За 13 років моєї роботи насіннєводом не було ще жодної скарги на нашу продукцію. - резюмує Василь Полюшко. - Ми все робимо чітко, прозоро, нічого не приховуємо, весь виробничий процес офіційно перевіряється, а наша продукція має державні сертифікати якості - сортової і посівної.

Результати-2020

Цього року насіннєводи АФ ім. Горького в черговий раз підтвердили свій професіоналізм, заготовивши понад 1700 т насіння озимої пшениці з середньою врожайністю 65 ц / га.

Всупереч не найбільш сприятливим погодним умовам підприємство отримало гарну врожайність як по основних сортах - Ліра одеська (ОСГИ) - 65,9 ц / га, Новосмуглянка (ІФРГ) - 61 ц / га, Подолянка (ІФРГ) - 60,9 ц / га, Пилипівка (ОСГИ) - 57,2 ц / га, Шестопаловка (БОР) - 72 ц / га, так і за новими, які вперше були засіяні в цьому році: сорт «Катруся» (СГИ) дав 73,9 ц / га, сорт «Магнітка» (БОР) - 71,4 ц / га.

Також агрофірма ім. Горького успішно пройшла перевірку незалежної лабораторії, і отримала підтвердження, що все зібране насіння є кондиційним і відповідає стандартам якості. Посівний матеріал перевірявся за 4 основними характеристиками - схожість, енергія, чистота, маса тисячі насінин.

Насіння АФ ім. Горького активно використовуються не тільки підприємствами Ristone Holdings, а й сторонніми агрофірмами. Придбати їх може і фермер з невеликим господарством і велике підприємство, оскільки насіння фасуються в невеликі мішки по 50 кг і в бігбегі по 1 т.

Використання власного насіннєвого матеріалу вже неодноразово підтверджувало свою доцільність - це одна з гарантій стабільного врожаю наших господарств і стабільного економічного становища всього холдингу, тому розвивати цей вектор ми плануємо і в майбутньому. Адже якщо дивитися на ситуацію глобально - власний якісний насіннєвий фонд - це ще й один із стовпів продовольчої безпеки країни.

Ваш вибір 'Подобається'.

LOZOVA MACHINERY – бій агротітанов під Полтавою

У польових демонстраціях відвідувачі і учасники заходу познайомилися з короткою дисковою бороною ДУКАТ з шириною захвату 6 метрів.

Змагаючись зі світовими брендами, борона пройшла по стерні ранніх зернових культур висотою близько 15 см, легко витримавши задану глибину 8-10 см. Всього лише після одного проходу ДУКАТ залишив ідеальний агрофон з рівним посівним ложем, якісно закривши пожнивні залишки і перемішавши їх з грунтом.

328.jpg

Додатковим випробуванням для машини став перезволожений грунт, з яким ДУКАТ відмінно впорався, відпрацювавши без забивання робочих органів. Завдяки вдалим конструкторським рішенням, зокрема ресорної 3D-стійці, самоочищення дисків відбувається в процесі роботи, що дозволяє ефективно обробляти будь-які грунти, включаючи в'язкі, пересушені і кам'янисті.

ДУКАТ викликав великий інтерес у аграріїв і потенційних клієнтів. Оптимальне поєднання високої якості і продуктивності, необслуговуванність і універсальність роблять агрегат лідером в своєму сегменті.

Додатковий плюс для фермерства – це можливість отримати 25-у державну компенсацію, який підлягає вся продукція LOZOVA MACHINERY.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

До кінця 2021 року МХП запустить близько тисячі м’ясомаркетів

Агрохолдинг МХП планує наростити кількість м’ясомаркетів до 1000 на кінець 2021 року. Про це заявив у коментарі AgroPolit.com після підписання меморандуму про співпрацю з ГС «Органічна Україна голова правління агрохолдингу МХП Юрій Косюк.

«До кінця 2020 року року буде 50-75 м’ясомаркетів. А до кінця 2021 року – взагалі близько 1000, бо кількість охочих приєднатися до цього процесу і стати його учасниками зростає лавиноподібно. Вони (партнери) бачать, що це ефективно працює. Частина магазинів «Нашої Ряби» теж перейде у цей формат», — уточнив він.

Нагадаємо, що МХП прийняв стратегічне рішення і почав процеси трансформації з сировинної компанії на «кулінарну».

За словами власника компанії Юрія Косюка, цей перехід дозволить стати більш орієнтованим на споживача продукції. Вже успішно працюють нові торгові точки в Ковелі, Сумах, Миколаєві та Дубні.

МХП планує відроджувати родючість українських ґрунтів

У четвер 27 серпня відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння та стратегічне партнерство щодо сприяння відновленню родючості українських ґрунтів та розвитку органічного виробництва в Україні між Агроіндустріальним холдингом МХП та Громадською спілкою “Органічна Україна», повідомляє Укрінформ.

Співпраця запланована з метою відновлення родючості українських  ґрунтів, забезпечення споживачів українською органічною продукцією та впровадження концепції сталого виробництва та сталого  споживання, що базується на міжнародних екологічних вимогах та стандартах.

“Я досить скептично ставився до цієї ідеї, але експерименти показали, що цілком реально налагодити правильне, якісне виробництво на базі не хімії, а органіки. Я — на боці сталого виробництва. Воно має право на життя так само, як і зелена енергетика, у необхідності переходу до якої вже ні в кого немає сумнівів”, - заявив з цього приводу голова правління МХП Юрій Косюк.

За словами учасників заходу, підписання меморандуму відбулося відповідно до Глобальних цілей в області сталого розвитку, затверджених на Саміті ООН та згідно з  Європейським зеленим курсом, курсом України на розвиток галузі органічного виробництва, фермерства, соціальної та екологічної відповідальності бізнесу, необхідності залучення "зелених" інвестицій і протидії змінам клімату.

“Це нове для мене, але пишаюся, що можу бути піонером в цьому тренді”, - прокоментував подію Юрій Косюк.

МХП спільно з “Органічною Україною” вже започаткували кілька проєктів за напрямками, вказаними у меморандумі, розповіла президент громадської спілки Олена Березовська.

”Потенціал МХП може дуже посилити органічний сектор України і її імідж позитивного екологічного, органічного виробника на міжнародній арені. Портрет країни формується саме її бізнес-амбасадорами”, - зазначила Березовська.

За оцінками міжнародних інституцій, щорічно Україна втрачає близько 50 млн тонн верхнього шару родючих ґрунтів за рахунок ерозій,  повідомив президент МХП Еко Енерджи Олександр Домбровський. Збитки становлять близько 5 млрд доларів щороку.

“Мусимо повертати в землю те, що втрачаємо, інакше через 10-15 років не матимемо у що вкинути насіння. МХП має можливість повертати органіку, яку вирощує, органічними добривами у ґрунти, на яких працює”, - пояснив він.

За словами Домбровського, йдеться про біогазові проєкти, у які МХП давно інвестує. Вони дають можливість перетворювати органіку на зелену енергію та органічні добрива. “Сира” органіка — курячий послід, залишки рослинництва — вносяться до біогазового реактора, де зброджуються та розкладаються протягом 30-40 днів. У результаті утилізується біогаз і мінімізуються викиди CO2 в атмосферу, а фермери отримують “чисту” органіку без патогенної мікрофлори та насіння бур’янів (дигестат).

“Це відроджує родючість ґрунтів і підвищує врожайність. Така циркулярна економіка сьогодні топова в країнах ЄС, а в МХП працює вже багато років”, - розповів Домбровський.

Інвестиції у біогазовий комплекс становлять від 3 до 3,5 млн євро на один мегават потужності (залежно від виду робочої технології. Середній біогазовий комплекс будується на 5-10 мегават). Два потужних комплекси МХП вже працюють на Дніпропетровщині та Вінниччині. Ще один проєкт готовий і отримав дозвіл на будівництво.

“Треба розвивати промоушн зеленої економіки: вона не лише “правильна”, а й вигідна. Днями вивчали глобальне дослідження світового маркетингового агентства щодо вподобань споживача віком 18-30 років. Український споживач цієї категорії дуже “просунутий” у еко- та біотематиці, чутливий до нових трендів. Отже, альтернатив зеленій економіці нема”, - заявив голова правління МХП.

Спілка «Органічна Україна» об’єднує сертифікованих операторів органічного виробництва, виробників органічних добрив та засобів захисту і має важливих для органічного бізнесу партнерів, створена з метою формування та розвитку органічного ринку України та світу.

Перший біогазовий комплекс (“Оріль-Лідер” на Дніпропетровщині) МХП побудував у 2013 році. У поточному агроіндустріальний холдинг запустив інноваційну програму МХП «Відновлення родючості українських ґрунтів за допомогою органічних добрив» на базі біогазового комплексу «Біогаз Ладижин» у Вінницькій області.

Володимир Зеленський ознайомився з роботою дослідницького центру UKRAVIT

У межах робочої поїздки на Черкащину Президент України Володимир Зеленський відвідав «Фабрику агрохімікатів» корпорації UKRAVIT. Це – перший і найбільший український виробник препаратів для хімічного захисту сільськогосподарських культур промислового та приватного секторів. Про це повідомила прес-служба Черкаської ОДА.

Підприємство виготовляє понад 140 засобів. Це, зокрема, мікродобрива для сільського господарства, препарати для хімзахисту рослин, засоби для знищення гризунів і побутових комах.

На підприємстві працює понад 300 осіб.

Глава держави ознайомився з дослідницьким центром здорових рослин, зокрема, з Інститутом здорових рослин. Це – унікальний проект, який дає змогу аграріям застосовувати інноваційні технології. Інститут працює у форматі «зеленої хімії», що передбачає дбайливе ставлення до природи та максимальне зменшення використання шкідливих речовин.

Також Володимиру Зеленському продемонстрували новітній метод вирощування овочів без ґрунту та як проводиться дослідження ґрунтів.

«Я дуже приємно вражений від того, що тут бачив, – позитивних, без жодного негативу, розумних людей. Це дуже приємно», – заявив Президент України.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).