Рада спростила обіг насіння бавовнику, він потрібен для виробництва пороху
23 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №10427-1 – про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні. “За” відповідне рішення проголосував 291 народний депутат, повідомив парламентар від “Голосу” Ярослав Железняк.
Документ передбачає спрощення процедур ввезення та обігу на території України сортів бавовнику, передусім на період воєнного стану та протягом 36 місяців з дати його припинення або скасування.
Зокрема, передбачається, що державна реєстрація сорту та/або державна реєстрація прав на сорт бавовника, у тому числі генетично модифікованого, на вимогу заявника здійснюється без проведення кваліфікаційної експертизи. Водночас, ведення в обіг насіння сортів бавовника та його використання дозволяється без проведення сертифікації насіннєвого матеріалу.
Зауважимо, що раніше реєстрація немодифікованого бавовнику займала два-три роки, а реєстрація ГМО-бавовнику взагалі заборонена.
Чому це важливо
У пояснювальній записці зазначається, що законопроєктом пропонується створити сприятливі умови для обігу насіння найкращих сортів бавовнику в Україні, а також для відновлення важливої галузі сільського господарства з метою забезпечення ресурсних потреб вітчизняної промисловості.
Станом на 2024 рік у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, містяться відомості лише щодо двох сортів бавовника. Вітчизняні наукові селекційні установи не спроможні запропонувати для галузі адаптовані сорти бавовника з високими показниками технологічних якостей.
Водночас, висока зарегульованість дозвільних процесів надзвичайно ускладнює та практично унеможливлює законне ввезення сортів бавовника для досліджень та промислового вирощування в Україні.
Про те, що Україна має стратегічну потребу у вирощуванні бавовни заявляв і перший заступник міністра агрополітики України Тарас Висоцький. Чиновник закликав ухвалити закон, який би дозволив завозити в Україну насіння бавовника для розвитку галузі.
Однією із ключових пропозицій Висоцького було створення бавовняного кластеру в Одеській області. У свою чергу, голова Одеської ОВА Олег Кіпер анонсував початок вирощування бавовни уже цього року.
“Якщо зміни у законодавство будуть прийняті оперативно, то посівна кампанія може розпочатися вже в кінці квітня, і в цьому році ми матимемо перший урожай одеської бавовни”, – написав Кіпер.
Бавовник має особливу цінність в умовах війни, адже бавовна – головний компонент для виробництва нітроцелюлози, яка використовується у воєнній промисловості для виготовлення пороху. Потреба для України у нітроцелюлозі оцінюється у 10 тисяч тонн. Для цього необхідно засіяти 30 тисяч гектарів або вдвічі меншу площу, якщо бавовну вирощувати на зрошуваних землях, зазначав департамент аграрної політики Одеської ОВА.
Джерело: delo.ua