178171
182818

Революція в акцизному оподаткуванні пива спровокує кризу для галузі та втрати для бюджету

2 червня 2021 року було зареєстровано законопроект №5600, яким вносяться зміни до Податкового кодексу України. У законопроекті пропонують діючу ставку акцизу за 1 л пива замінити на ставку за 1 л 100-відсоткового спирту, виходячи з середньозваженої міцності пива за 2019–2020 роки, а також підвищити саму ставку на 5%. Про це йдеться в офіційному повідомленні галузевої компанії "Укрпиво".

На перший погляд логіка зрозуміла: підвищення акцизу має нібито принести більші податкові надходження. Однак детальний аналіз показує зворотнє: підвищення акцизу не лише скоротить надходження в бюджет країни, а й спровокує цілу низку інших проблем: падіння виробництва, скорочення робочих місць у пивній та суміжних галузях, зменшення сплачених податків, активізацію тіньових ринків нелегального міцного алкоголю.

«Ріст ставки акцизу на пиво та зміна підходу до оподаткування без достатнього перехідного періоду може стати не лише галузевою проблемою, а й проблемою для державних фінансів. Революція в оподаткуванні пива не повинна перетворитися у кризу для всіх», — заявила генеральний директор галузевої компанії «Укрпиво» Галина Коренькова.

Як наголошується у повідомленні, вробництво пива скоротиться, імпорт зросте, а кількість робочих місць зменшиться. Пандемія уже спровокувала збитки в галузі. Пивоварна галузь перебуває у стагнації. А в місяці суворих карантинних обмежень продажі кегового пива скоротилися на 66%. Ринок пива просідає, а в 2021 році проблема може ще більше загостритися. Галузь потребує підтримки з боку держави.

"Натомість нам пропонують зміни в Податковий кодекс, які є неприйнятними з кількох причин. По-перше, уряд ініціює зміни в податкове законодавство з огляду на необхідність привести норми власного законодавства у відповідність до Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої. Однак в Україні акцизний
податок сплачується з кожного виробленого літра пива (2,78 грн) та з його реалізації (5% або близько 1,84 грн). Відтак із літра пива українець сплачує 4,62 грн. Отже, акциз на пиво в Україні вже досяг обов’язкового у ЄС рівня, що складає приблизно 3,07 грн. Якщо врахувати роздрібний акциз, то рекомендовану ставку в ЄС уже перевищено на 50%. При цьому виробничі потужності в галузі завантажені наполовину. Застосовуючи європейський підхід до обліку, важливо також враховувати європейську практику визначення ставок акцизу для алкогольних напоїв.

По-друге, один із основних принципів податкового законодавства України — це принцип стабільності. Законопроект No5600 цей принцип порушує, оскільки Кабмін вніс проект змін до Податково кодексу пізніше за встановлені законом терміни. Це породжує ще одну проблему — відсутність достатнього перехідного періоду. Запропонований законопроект унеможливлює вчасне внесення змін до внутрішніх систем з формування звітності, що найчастіше розробляються третіми сторонами та потребують мінімум 6 місяців із моменту отримання оновлених настанов від Державної податкової служби. Отже, якісне впровадження запропонованої проєвропейської системи можливе не раніше 2022 року.

Різкі докорінні зміни усталеної десятиліттями системи сплати акцизного оподаткування та чергове його підвищення можуть стати потрясінням для галузі пивоваріння та мати негативні наслідки для суспільства. Для того, щоб підтримати галузь, людей, які працюють у ній та у суміжних сферах, а також бюджет країни, ставку акцизу на пиво потрібно зберегти на рівні 2,78 грн за літр у 2021 році, а подальші зміни в податкову систему потрібно вносити відповідно до законодавчо закріплених процедур, термінів та з урахуванням особливостей галузі і коронакризи, з якою довелося зіштовхнутися світові", - наголошується у повідомленні галузевої компанії «Укрпиво».

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна увійшла до ТОП країн любителів курятини

Аналітичне агентство Index Mundi опублікувало рейтинг країн з найвищим рівнем споживання м'яса птиці, передає УНН з посиланням на дані агентства.

Перше місце в рейтингу зайняла Америка. За рік жителі країни з'їдають 20 млн 419 тис. тонн продукту.

На другому місці - Китай, з річним споживанням на рівні 15 млн 840 тис. тонн.

Третє місце в списку належить Бразилії. За рік жителі країни з'їдають 14 млн 155 тис. тонн продукту.

Україна в рейтингу посідає 17 місце, з річним споживанням м'яса птиці на рівні 1 млн 510 тис. тонн.

Приблизно стільки ж курятини їдять канадці - 1 млн 495 тис. тонн (18 місце) і жителі Саудівської Аравії - 1 млн 575 тис. тонн (16 місце).

Останнє - 45 місце в рейтингу - належить Македонії. За рік жителі країни споживають всього 45 тис. тонн продукту.



Аграрії ознайомилися з новими підходами щодо інвентаризації земель

Разом з представниками місцевої влади сільгоспвиробників ознайомили з законодавчими змінами, які були внесені новим законом щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, та розповіли як підготуватися до старту ринку землі. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Юридичний радник Програми USAID АГРО Віктор Кобилянський наголосив на необхідності надійного захисту прав на землю.

«Провести аудит земельних ділянок та перевірити реєстрацію речових прав ви можете самосітійно. А от до обов’язкового проведення аудиту договорів раджу залучити фахівців. Також до 1 липня варто сформувати власну земельну політику - будете, чи ні купувати землі. Якщо не плануєте, то варто подбати про політику щодо поновлення договорів. Вже зараз ведіть розмову з орендодавцями, щоб збільшити термін оренди. Але спершу, визначіть умови, які ви будете їм пропонувати. Далі важливе питання експансії – чи плануєте ви розширювати власний земельний банк. Також подбайте про консолідації земель.Адже «шахматка» призводить до незручності в обробітку землі і створює додаткові ризики, пов’язані з конкуренцією та рейдерством», - пояснив він.

Юрист з земельних питань ВАР Вікторія Кіпріянова розповіла учасникам конференцій про нові підходи до інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, виправлення помилок та наповнення ДЗК відомостями.

«Згідно закону № 1423-IX (законопроект № 2194), державну експертизу документації із землеустрою скасовано. Погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок також скасовано. Держгеокадастру надали повноваження не лише проводити інвентаризацію земель державної форми власності, а всіх. Щодо повноважень сільських, селищних та міських рад. Окрім організації та здійснення землеустрою, додали повноваження проведення інвентаризації земель всіх форм власності.   Інвентаризація масиву земель с\г призначення, не менш як 75% земель якого належать одній або кільком особам на праві власності, або користування, може проводитися за відсутності рішення органів, зазначених в частині а) статті 53»,  - пояснила Вікторія Кіпріянова.

Представник нотаріальної палати Тетяна Кучеренко прокоментувала питання щодо того, чи має громада вимагати в Держгеокадастру певні документи для реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав:

«Якщо мова йде про земельні ділянки, які тепер вважаються землями комунальної власності, то тут ми повинні користуватись законом про державну реєстрацію майнових справ на нерухоме майно, статтею 28, та законом про розмежування, до якого нас відсилає закон про державну реєстрацію. Хоча я погоджуюсь з тим, що немає підстав вимагати якісь додаткові документи, бо закон чітко визначає, що ці землі вважаються землями комунальної власності. Як варіант – може бути рішення територіальної громади про оформлення права власності, але загалом законодавство цього не вимагає. Якогось додаткового регулювання законодавство на сьогодні не містить, роз’яснень Міністерства юстиції з цього приводу я також не зустрічала. Достатньої підставою є Земельний кодекс, перехідні положення, Закон про розмежування та звернення громади до реєстратора з проханням зареєструвати земельну ділянку» - сказала вона.

Перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Ростислав Тхір зосередився на проблемах області, які склалися з проведенням земельних аукціонів. Також зупинився на господарських дворах, зокрема висловив думку, що сьогодні неправильно є те, що під об’єктами нерухомості заборонено продавати земельні ділянки.

«Так, ці ділянки є державними,  або комунальними. Але на них побудована приватна власність  - об’єкти нерухомості. Вважаю, що правильніше було б, щоб такі землі продавати. Тому що ця заборона створює корупційну складову», - розповів представник Держгеокадастру.

Аграрії підняли питання використання цифрового підпису. Зокрема,  чи є підстави для реєстрації права, якщо договори оренди підписані цифровим підписом. Тетяна Суханова, представниця Нотаріальної палати України наголосила:

«На сьогоднішній день закон про державну реєстрацію не передбачає можливості прийняття таких документів. Міністерство цифрової політики піднімали питання, щоб і доручення посвідчувалися скайпом  застосуванням електронного цифрового підпису. Але наразі цих змін в законодавство не внесено», - розповіла експертка.

Для ефективного управління земельними ресурсами реалізація земельної реформи вимагатиме великих зусиль та наполегливості від органів місцевого самоврядування. Про це під час виступу наголосила Наталія Козуляк, начальник відділу прогнозування розвитку АПК та сільських територій Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОДА.

«Три місяці поспіль в області триває дискусію щодо впровадження земельної реформи. Вінниччина – це аграрний регіон, займає лідируючі позиції з виробництва сільського господарства. В нашій області працюють 2680 суб’єктів господарювання, з них 1812 фермерських господарств. 75% цих фермерських господарств мають земельних банк до 100 га. Тому питання земельних ресурсів, їх упорядкування для нас є дуже важливими. 70% загальної земельної площі нашої області займають сільськогосподарські угіддя. До ринку землі можуть бути залучені землі пайового фонду, які знаходиться в оренді сільгосппідприємств та фермерських господарств. Таких земель в області нараховується більше 1 млн га. На ці землі укладено 432 тис договорів оренди з пайовиками. Враховуючи наявність довготермінових договорів оренди, за нашими прогнозами, ринок землі буде формуватися поступово», -  розповіла вона.

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна посилює співпрацю з GAFTA щодо пріоритетних питань у торгівлі зерном

Заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка зустрівся з генеральним директором GAFTA пані Джейн Чісхолм Каунт та членами Ради GAFTA, щоб обговорити питання можливої співпраці між МРЗ, GAFTA та Україною.

Ця зустріч набуває особливої актуальності напередодні початку головування України у Міжнародній раді по зерну.

«Важливим є поглиблення діалогу між торговими організаціями, такими як Міжнародна рада по зерну, GAFTA, СОТ, адже знаходження балансу в міжнародній торгівлі має пряме відношення до забезпечення світової продовольчої безпеки. Ми спостерігаємо все більше зв’язків бізнес-спільноти України з міжнародними торговими організаціями і вважаємо розвиток такого діалогу ключовим в нашій торговій політиці», - зазначив Тарас Качка.

Як зазначив заступник Міністра, в питанні зернової політики Україна повинна відрегулювати свою роль на глобальних ринках. Зокрема, це стосується фітосанітарних питань, нових підходів до застосування пестицидів, питання простежуваності та ін.

«Зазвичай ми переймаємо політику ЄС та впроваджуємо її в Україні, в тому числі і в торгових питаннях. Але не завжди в цьому є потреба, ми маємо розробляти власну позицію. Зокрема, моє завдання, як головуючого в Міжнародній раді по зерну – привернути увагу світових ринків до зернової політики України», - відмітив Тарас Качка.

Довідково:

GAFTA (Асоціація торгівлі зерном та кормами) – міжнародна торгова асоціація зі штаб-квартирою в Лондоні, що складається з торговців, брокерів та інших фахівців міжнародної торгівлі зерном. Заснована 17 листопада 1871 р. та налічує понад 1900 членів у 100 країнах.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


«Астарта-Київ» запускає інноваційну систему автоматизації виробництва

Про це повідомляє прес-служба компанії.

Так, Наркевицький цукровий завод запустив систему автоматизації технічного обслуговування і ремонтів ТОіР на базі програмного забезпечення EAM (Enterprise Asset Management – управління основними фондами). До кінця поточного року система буде впроваджена на всіх підприємствах цукрового сегменту агропромхолдингу АСТАРТА-КИЇВ.

«За попередніми підрахунками фахівців компанії, автоматизація цих виробничих процесів дозволить на 30% скоротити час та спростити процедуру документального оформлення ремонтів. На 20% зменшити невикористані залишки ремонтних ТМЦ у рік і на 10% зменшити витрати на послуги. Система також сприятиме зниженню кількості аварійних ситуацій на підприємствах на 20% у рік та оптимізує робочий час персоналу», – зазначив менеджер проекту Сергій Хміль.

Система ТОіР компанії реалізована у вигляді web-додатку на платформах iOS та Android. В основі концепції рішення – інтеграція з уже існуючими процесами. Програма також включає елементи «Промисловість 4.0.» і передбачає новий підхід до виробництва, який базується на масовому впровадженні інформаційних технологій у промисловості, масштабній автоматизації бізнес-процесів та більш широкого використання штучного інтелекту.

Сьогодні, крім підприємств цукрового сегменту, до проекту підключилися елеваторний бізнес Компанії та Глобинський переробний завод – підприємство з переробки сої. У перспективі «Астарта»планує поширити автоматизацію ТОіР і на всі аграрні підприємства агропромхолдингу.

 

Джерело: AgroTimes
 



Томати без кісточок виростили японські вчені

Кісточки в томатах заважають готувати сік чи пасту, різні страви. Утім, ця проблема може бути вирішена, адже японські вчені створили томати без насіння, повідомляє SEEDS.

Згідно з результатами дослідження, опублікованого в науковому журналі Scientific Reports, новий тип рослин можна вивести шляхом спрямованої модифікації генів за допомогою системи CRISPR/Cas9. Спроби культивації томатів без насіння робили і раніше, утім вони не давали стовідсоткового результату, а сам процес виведення рослин коштував досить дорого. Нова технологія дозволяє робити це дешевше та ефективніше.

Модифіковані томати не потребують запилення. Розмножувати нову рослину можна за допомогою “живців”. Цей процес вимагає більше часу та ресурсів, ніж традиційне висівання насіння. Утім розсадження томатів можна автоматизувати.