178171

Рішення вибірково знизити ПДВ для аграріїв пролобійоване окремими виробниками – експерт

Вибіркове зниження ПДВ для аграріїв пролобійоване окремими виробниками і не сприятиме підвищенню доступності продуктів харчування для населення. Про це заявив експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, коментуючи ухвалений Верховною Радою, але ще не підписанний Президентом Володимиром Зеленським, закон про зниження ПДВ для аграріїв.

«Це неправильно і не можна в рамках одного сектору встановлювати для сировинників менший відсоток, для всіх останніх – повноцінну ставку. Тому, напевно, це було пролобійовано безперечно певними виробниками», –сказав Пендзин.

Він наголосив, що в країнах Євросоюзу податок на додану вартість на продукти харчування встановлюються в розмірі від 5 до 7%, що є ефективним способом здешевити продукцію для населення. В Україні ж зниження ПДВ на продукцію аграріїв зробили вибірково, що не сприятиме доступності її для населення..

«Правильно було би повністю встановити знижений податок на додану вартість на всі види продовольства. В першу чергу треба думати про власне населення», – підсумував Пендзин.

Нагадаємо, законопроєкт, який передбачає зниження ставки ПДВ для певних сфер агросектору із 20% до 14% (№3656), Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року. Так, ПДВ знизять для виробників сировини – зерна, цукрових буряків, насіння сояшника та льону, рапсу.

Прийняття закону викликало хвилю критики з боку учасників ринку, галузевих експертів та міжнародних партнерів України, адже його положення не відповідають нашим зобов’язанням. Так, це рішення порушує домовленості з МВФ, адже до кінця року Україна зобов’язалася не знижувати податки. Крім того, за підрахунками експертів, це призведе до зменшення надходжень до держбюджету, при цьому вартість продуктів харчування для населення не знизиться. Ця критика стала причиною того, що закон досі не підписаний президентом Володимиром Зеленським.

 

Джерело: Главком

Кількість цукрозаводів в Україні продовжить скорочуватися

Станом на 12 січня 2021 року в Україні було виготовлено трохи більше 1,02 млн тонн цукру на виробництво якого пішло 7,7 млн тонн цукрових буряків. Про це повідомив «Науково-практичний центр бурякоцукрового виробництва». Водночас оптові ціни на цукор продовжують зростати: якщо 4 січня вони складали 18,2 тис грн/т з ПДВ (або $643/т), то 22 січня ціни вже зросли до 20 тис грн/т з ПДВ (або $677,1/). Всі ціни вказані для умови поставки франко-завод виробника.

З проханням прокоментувати ситуацію на ринку цукру та цукрових буряків Landlord звернувся до академіка НААН України, відомого експерта цукрової галузі Олександра Іващенка.

«Нажаль, нинішня ситуація з виробництвом цукру, сировини для переробки не дає перспектив вважати, що цього року аграрії збільшать обсяги виробництва. Навіть зростання цін на цукор не вплине на ці процеси. Адже для стабільного нарощення виробництва цукристих потрібно мати чітку державну програму стимулювання вирощування сировини, глибокого розуміння як працює переробна галузь тощо. Поки що цього немає у нашій країні, тому говорити про перспективи не доводиться. Всі, хто причетні до аграрної галузі в Україні, живуть одним днем чи роком – ніхто глибоко не хоче займатися цукровиробництом», – розповів Олександр Олексійович.

На думку академіка, можуть мінімально наростити виробництво лише аграрії в межах зон цукросіяння, а зважаючи на те, що кількість цукрозаводів продовжує зменшуватися в Україні, говорити, пор якийсь розвиток галузі не доводиться. Вирощувати цукрові буряки можна, але везти на великі відстані – нерентабельно.

«Тому хоча ми маємо всі можливості для стабільного виробництва 1,8 млн тонн цукру на рік, але по факту маємо лише 1,1 млн тонн станом на січень 2021 року. Знову будемо імпортувати цукор і така ситуація, схоже, триватиме ще довго», – завершив Олександр Іващенко.

Джерело: Landlord 

Рада ухвалила зміни до Господарського кодексу щодо статуту ТОВ та ТДВ

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект 3497 про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Відповідне рішення підтримали 318 народних депутатів України, передає УНН.

Згідно з пояснювальною запискою, ціллю прийняття законопроекту є вирішення існуючої колізії між Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” і Господарським кодексом України в частині обов’язкових вимог до статутів ТОВ і ТДВ.

Законопроєкт пропонує:

— виключити з Господарського кодексу України положення про необхідність визначення в статуті часток учасників ТОВ і ТДВ;
— визначити, що перелік обов’язкових вимог до статутів ТОВ і ТДВ визначається виключно Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”.

Ваш вибір 'Подобається'.

Науковці виграли змагання з фермерами завдяки штучному інтелекту

4 технологічних команди змагалися з традиційними фермерами у вирощуванні суниці протягом 4 місяців.  Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Globe Newswire.

Перемогли науковці, яким допомогли аналіз даних, «розумні» сенсори та автоматизація теплиць.

Коли китайські фермери-виробники суниці взялися змагатися з технологіями, які включали машинне навчання та штучний інтелект, то програли. Загальний обсяг урожаю, вирощеного науковцями, виявився майже втричі більшим, ніж у традиційних фермерів. Окупність інвестицій виявилася вищою на 75%.

Змагання було влаштоване найбільшою китайською агротехнологічною платформою Піндуодуо, Китайським сільськогосподарським університетом, а технічним консультантом виступала FAO.

Науковці вирощували суницю дистанційно, використовуючи Інтернет речей (ІоТ), поєднаний зі штучним інтелектом та алгоритмами машинного навчання. У змаганні технологічні команди мали перевагу в вигляді контролю температури й вологості за допомогою тепличної автоматики. Завдяки «розумним» датчикам вони також точніше контролювали використання води й добрив. Традиційні фермери спирались на свої руки і свій досвід.

Одна з команд створила компанію з постачання своїх технологій сільськогосподарським кооперативам після того, як привернули до себе велику увагу під час змагання.

Захід допоміг традиційним фермерам і дослідникам краще зрозуміти роботу один одного і можливості взаємовигідної співпраці.
 

Українська молочка поїде до Лівану

Компетентні органи України та Ліванської Республіки погодили двосторонню форму ветеринарного сертифіката на експорт молока та молочних продуктів з України до Ліванської Республіки. Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

"Принагідно наголошуємо на необхідності дотримання вимог національного законодавства та вимог країни призначення. Детальніше ознайомитися з формою сертифіката можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України»", - йдеться у повідомленні.

Ваш вибір 'Подобається'.

Співробітники Укрлендфармінг вийшли на мітинг під ВРУ

Близько п’яти тисяч аграріїв вийшли до Верховної ради й Кабінету міністрів України на мітинг з вимогою припинити тиск Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) на підприємства агрохолдингу "Укрлендфармінг". Аграрії стверджують, що вже знищено 37 підприємств.

Про це пише РБК-Україна.

Працівники агрохолдингу звинувачують безпосередньо директора НАБУ Артема Ситника у знищенні підприємств і вимагають від депутатів захистити їхні робочі місця та створити Тимчасову слідчу комісію для розслідування тиску Ситника на їх агрохолдинг.

Крім того, аграрії поклали біля будівлі Верховної ради похоронні вінки з назвами знищених підприємств і роздавали "останні яйця з закритих через тиск НАБУ птахофабрик" з 22 областей України.

"Півтора року триває цей тиск на нас. Вже рік ми просимо президента, Верховну раду, Кабінет міністрів почути нас і розібратись з незаконними діями Артема Ситника, який свідомо знищує аграрні підприємства. Через тиск НАБУ ми вже були змушені закрити 37 підприємств: ферм, птахофабрик. І будемо змушені закривати ще, якщо ця війна Ситника з селом не припиниться. Вже 13 тисяч людей опинились без роботи, держава вже втратила 1,5 млрд податків. Якщо депутати нас і сьогодні не почують, не створять ТСК для розслідування діяльності Ситника, всі подальші втрати для бюджету, ці скалічені долі людей, які залишаться без роботи - все це буде вже і їхня пряма відповідальність", - заявив операційний директор "Укрлендфармінгу" Галина Ковток.

Нагадаємо, НАБУ останні півтора року розслідує раніше вже закриту за відсутністю складу злочину справу проти колишнього в.о. голови НБУ Олександра Писарука та акціонера агрохолдингу Олега Бахматюка справу щодо рефінансування VAB банку.

Висновки експертиз, заяви НБУ і результати перевірок Фонду гарантування вкладів спростовують звинувачення НАБУ, а сам акціонер агрохолдингу звинувачує директора НАБУ Ситника в особистій помсті: радник сестри Бахматюка був головним свідком на суді, який визнав директора НАБУ Артема Ситника винним у вчиненні корупційного правопорушення.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.