178171
182818

Роман Лещенко анонсував гучні кримінальні справи щодо земельних схем

Про це міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко сказав в інтерв’ю польському виданню Rzeсzpospolita, пише Укрінформ.

«Противники реформи (земельної – ред.) переконували, що мораторій – це найкраща форма захисту української землі. І це принесло свій результат. Люди повірили, що після відміни мораторію землю скуплять іноземці, а вони втратять усе, що мають. Українців цим залякували упродовж 30 років, і цього не можна змінити за один день. Але в Україні вже починають усвідомлювати, що це – одна велика брехня», - сказав Лещенко.

Як наголосив міністр, швидко з’ясувалося, що противники реформи ринку землі насправді захищали те, що вони награбували за останні 20 років.

«Ми провели аудит і побачили, що понад 5 із 10 мільйонів гектарів державних земель було приватизовано нечесним способом… Перед тим, як я очолив Держгеокадастр, чиновник у Києві вирішував, кому давати землю, а кому – ні. Вирішувалося, кому її давати безкоштовно, а кому - давати в оренду. Це призвело до величезної корупції», - підкреслив Лещенко.

Він пояснив, що Земельний кодекс, прийнятий в 2001 році після введення мораторію на продаж землі, передбачає, що кожен громадянин може безкоштовно отримати від держави 2 га землі, зокрема під будівництво будинку чи гаражу. Це призвело до того, що зникло багато державної землі. Ніхто цього не контролював і не перевіряв, і так виникла ціла привілейована каста людей, які могли п’ять чи десять разів отримати 2 гектари. Тож нині землі належать «чиновникам, олігархам, депутатам й усім тим, хто перебував при владі в Україні упродовж останніх 20 років», сказав Лещенко.

За словами урядовця, йдеться не лише про сільськогосподарські землі, а й про поклади вугілля, металів, сланцевого газу чи бурштину.

«Зараз уже розглядаються кримінальні справи проти колишніх міністрів, чиновників і депутатів… Маємо справу з найбільшою аферою в історії незалежної України, яка незабаром набуде розголосу. Вона означатиме кінець кар’єри для багатьох українських політиків», – запевнив Лещенко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Референдум щодо продажу землі іноземцям обіцяють провести упродовж трьох років

Про це в інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita заявив міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко.

“Наразі землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати виключно фізичні особи, які є громадянами України. Про те, чи її зможуть купувати іноземці, буде вирішено під час референдуму, який відбудеться у найближчі три роки. Тому закордонні інвестори на сьогодні зможуть лише, як і раніше, брати землю у довгострокову оренду”, - повідомив Лещенко.

Він зауважив, що станом на сьогодні в сільському господарстві України немає великої кількості польських інвесторів. За його словами, трохи більше є інвесторів з Німеччини на Нідерландів.

“Утім, це не та кількість інвесторів, про яку ми мріємо”,- наголосив Лещенко.

Міністр підкреслив, що іноземний інвестор не поспішає з інвестиціями в Україну, оскільки не бачить стабільного законодавства у питанні ринку землі.

“Інвестори бояться, адже хочуть стабільності, щоб правова система захищала їхні інвестиції. Поки триває боротьба за реформу ринку землі, інвестори дуже обережно дивляться у напрямку України. Ми їх розуміємо, оскільки цей процес в нашій країні є складним і болісним”,- констатував Лещенко.

Нагадаємо, Верховна Рада на позачерговому засіданні 31 березня 2020 року ухвалила закон №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".

Зокрема, законом передбачено, що купувати землю сільськогосподарського призначення зможуть лише українці; фізичні особи зможуть купувати до 100 га землі; юридичні особи отримають право концентрувати в себе до 10 тис. га земель; розрахунок за землю — виключно безготівковий з перевіркою походження коштів; забороняється купувати землю у 50-кілометровій зоні від кордону; банки не зможуть купувати землю, лише брати у заставу.

 

Джерело: Укрінформ

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Скільки коштуватиме кутя на Різдво

Напередодні Різдва, 6 січня, православні християни святкуватимуть Святий вечір. В цей день на столі повинно стояти 12 пісних страв, і одна з них – в обов'язковому порядку - святкова кутя, яка  є найголовнішою стравою Святого вечора та Різдва.

Порахуємо, у скільки цього року обійдеться приготування традиційної різдвяної 

Оскільки необхідні для куті інгредієнти не належать до товарів, які підлягають спостереженням Держстату, проведемо власний моніторинг за їх споживчими цінами в супермаркетах Києва станом на 05 січня 2021 року.

400 грамів зерна для куті коштуватимуть у супермаркеті від 13 до 20 гривень.

200 грамів цукру - 4-5 гривень, 150 грамів волоського горіхів - 34-40 гривень.

200 грамів родзинок коштують нині 16-52 гривні (на ваш смак та гаманець).

200 грамів вершкового масла зараз коштують у середньому 40 гривень.

Склянка маку або макової начинки коштує 40-50 гривень.

Один лимон зараз коштує приблизно 5 гривень, вам потрібна половина.

Склянка меду - приблизно 200 грамів - обійдеться взимку приблизно 40 гривень.

2-3 пакетики ваніліну - 3 гривні. Плитка чорного шоколаду без домішків - 20-70 гривень.

Сіль, воду у розрахунок не беремо.

Вартість кілограма куті складе 205 гривень, якщо купувати найдешевші продукти. Кутя з дорожчих продуктів обійдеться у 325 гривень.

Ціна страви може зрости, якщо ви плануєте оздобити кутю перед подачею на стіл: інколи кутю прикрашають курагою, консервованою або сушеною вишнею, різними видами горіхів.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Відео-інструкція: як переобладнати Väderstad Tempo V з 12 на 8 рядків

Результат цієї універсальності –  висів більшої кількості гектар, засіяних за сезон, а отже, менші витрати.

421.jpg

Один з можливих варіантів сівби полягає в тому, щоб наприклад, розпочати сезон із сівби цукрових буряків за допомогою 12-ти рядної сівалки із шириною міжряддя 450 мм, потім переобладнати сівалку на 8-ми рядну та продовжити сівбу кукурудзи із міжряддями 700 мм і, нарешті, восени переобладнати сівалку знову на 12-ти рядну і висівати ріпак із міжряддям 450 мм.

422.jpg

Дізнайтесь, як переобладнати сівалку точного висіву Tempo V з 12на 8 рядків можете на You Tube каналі Väderstad Україна за наступним посиланням 
 



Вчені досліджують ефективність хімічних сполук проти АЧС

Вчені польського національного ветеринарного Науково-дослідного Інституту в Пулавах вивчили ці сполуки, оскільки заходи очищення і біозахисту є єдиним інструментом, який виробники свинини можуть використовувати проти вірусу під час відсутності вакцини. 

Досліджувані речовини включали:

- формальдегід; гіпохлорит;
- натрію;
- каустична сода;
- глутаровий альдегід;
- фенол;
- хлорид бензалконію;
- пероксімоносульфат калію; 
- оцтова кислота.

Цей конкретний вибір сполук був зроблений на основі рекомендацій Всесвітньої Організації Охорони здоров'я тварин (МЕБ) і попередніх досліджень дезінфікуючих засобів на поверхнях.

Дослідники довели, що більшість з'єднань деактивує вірус у рекомендованих концентраціях.

А також вони підкреслили, що очищення особливо важливе, оскільки видалення забруднень забезпечує підвищену ефективність тестованих хімічних сполук.

Джерело: PigUA.info

Ваш вибір 'Подобається'.


У Нідерландах варять ялинкове пиво

Про це у соцмережі Facebook пише радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Рейнауд Наутен.

«Ще у грудні 2018 р. ця ботанічна пивоварня розпочала кампанію «Tree to Tipple», збираючи ялинки у всіх охочих. Для виробництва партії освіжаючого зимового IPA потрібно понад 600 кг голок. Голки з дерев допомагали зривати вручну волонтери. І хоча для варіння зимового IPA Lowlander були потрібні лише голки, пивоварня повторно використовувала кожен шматок дерев у продуктах обмеженого тиражу, включаючи корки для Lowlander Botanical Brut», — додає він.

У компанії закликають використовувати хвою і для приготування страв, розробивши довідник з рецептами.

«Це чудовий приклад руху компанії у напрямку кругової економіки. «Спільно вирішимо глобальні виклики» — нове гасло Нідерландів. Сподіваюся, подібні приклади у короткостроковій перспективі зможемо побачити і в Україні», — відзначає Рейнауд Наутен.

Джерело: agroportal.ua