178171

Роман Лещенко став міністром АПК

Сьогодні верховна Рада України призначила Романа Лещенко міністром АПК. За відповідне рішення проголосували народних депутатів 242.

Виступаючи з трибуни Верховної Ради, Роман Лещенко завив, що відновлення роботи МінАПК хвилює всіх аграріїв, адже аграрний сектор повинен мати свою стратегію розвитку. Також, за його словами, Україні необхідно відходити від сировинної моделі АПК та переходити у глибинну переробку. 

Роман Лещенко пообіцяв, що МінАПК матиме прозору систему розподілу держдотацій. Особливу увагу треба приділити розвитку молочного скотарства, збільшувати поголів’я ВРХ. Також необхідно відновити систему зрошення. 

За словами Романа Лещенка, земельне питання є ключовим сьогодні. Тому треба продовжувати всі заходи з реалізації земельної реформи.

Роман Лещенко підкреслив, що однією з головних задач на посаді стане виведення агросектору з тіні. Кожен гектар, за його словами, повинен оподатковуватися.

До призначення на посаду Роман Лещенко очолював Держгеокадастр.

Роман Лещенко народився у 1988 році в селі Нагірна Жашківського району Черкаської області в родині фермерів. Планував отримати освіту в Уманському аграрному університеті аби продовжити справу батьків, але згодом змінив свої наміри та поступив до КНУ ім. Шевченка на юридичний факультет. 

З 2007 року працював в компанії OSG Group, займав посаду головного юридичного консультанта холдингу.

В 2013 році зайнявся аграрним консалтингом, заснувавши «Український аграрний центр».

1 жовтня 2019 року Романа Лещенко було призначено уповноваженим президента із земельних питань.

10 червня 2020 року він став головою Держгеокадастру України. 

Нагадаємо, у вересні 2019 року Кабмін реорганізував Міністерство аграрної політики та продовольства, приєднавши його до Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства.

Відновлення роботи профільного аграрного міністерства відбудеться на початку 2021 року. 

Між тим, за оцінками експертів створення міністерства АПК триватиме щонайменше півроку і коштуватиме бюджету мінімум 1 мільярд гривень.

Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-5 зернових портів України

П’ять морських портів України забезпечили у січні-листопаді поточного року понад 90% всього експорту зерна. Загалом за 11 місяців 2020 року морські торгівельні порти країни перевалили 43,45 млн тонн зернових вантажів. Про це повідомляють у Адміністрації морських портів України (АМПУ).

Зазначимо, що у 2020 році зерновий експорт зменшився у порівнянні з січнем листопадом 2019 року на 9,6% – тоді за кордон портами було відвантажено майже 48,1 млн тонн зерна.

ТОП-5 портів з обробітку зернових вантажів виглядає наступним чином:

  • Миколаївський морський порт – 12,24 млн тонн (падіння на 16,1% у порівнянні з минулим роком);
  • Морський порт «Чорноморськ» – 12,13 млн тонн (зростання на 8,4%);
  • Морський порт «Південний» – 8,2 млн тонн (падіння на 16,6%);
  • Одеський морський порт – 5,92 млн тонн (падіння на 25,5%);
  • Спеціалізований морський порт «Ольвія» – 1,73 млн тонн (зростання на 65,6%).

Крім того, впритул до лідерів за показниками наблизився Маріупольський морський порт, який у січні-листопаді поточного року відвантажив понад 983 тис тонн зерна зі зростанням у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом на 14,3%.

Звертає на себе увагу істотне зниження показників зернової перевалки у трьох найбільших зернових портів, що пояснюється загальним падінням показників експорту зерна з України у 2020/2021 маркетинговому році, пов’язаному з меншим валовим збором зернових культур у поточному сезоні.

Джерело: Landlord 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Найбільше українську рибу полюбляють у Німеччині та Данії

Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Держрибагентства.

“За даними Державної служби статистики України, протягом січня-вересня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки риби та ракоподібних на 28,5 млн дол. США. Це на 22,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року”, — сказано у повідомленні.

Так, 22% всього експорту української риби та ракоподібних у грошовому вимірі припадає на Німеччину (6,2 млн дол. США). До Данії поставлено 17% продукції на 5 млн дол. США. Також значні поставки здійснено до Білорусі (на 3,2 млн дол. США), Литви (на 2,6 млн дол. США), Японії (на 2,4 млн дол. США), та Туреччини (на 1,7 млн дол. США).

Ваш вибір 'Подобається'.

УЗ уклала перший договір у рамках експерименту із допуску приватних локомотивів на залізницю

У рамках запровадження експериментального проєкту із допуску приватних локомотивів до роботи окремими маршрутами на залізничних коліях загального користування Укрзалізниця уклала договір з першим партнером – ТОВ «Українська локомотивобудівна компанія». Вона здійснюватиме курсування приватних локомотивів одразу на декількох визначених дільницях залізниці на Західній Україні.

Про це повідомила прес-служба Мінінфраструктури.

«Ми продовжуємо поступово рухатись до реалізації експерименту із допуску суб’єктів приватної тяги на залізницю. УЗ вже уклала договір з першим учасником цього експериментального проєкту – Українською локомотивобудівною компанією. Наша головна мета – ліквідувати дефіцит тяги та монополію Укрзалізниці і створити конкурентний ринок залізничних перевезень. Це також одне із зобов’язань України відповідно до угоди про Асоціацію з ЄС, у рамках якої передбачається залучення більше одного перевізника на залізниці. Наразі відбір інших учасників для участі в експерименті ще триває. Вдячний всім представникам ринку за зацікавленість до цього проєкту», - зазначив Міністр інфраструктури Владислав Криклій.

За словами очільника Міністерства, на основі досвіду реалізації укладеного договору буде прийнято рішення про подальше впровадження експерименту.

Напрямки, за якими буде здійснювати курсування приватних локомотивів ТОВ «Українська локомотивна компанія»:

• Стрий – Івано-Франківськ;

• Тернопіль – Шепетівка;

• Шепетівка – Калинівка 1;

• Старокостянтинів 2 – Гречани;

• Старокостянтинів 1 – Гречани;

• Старокостянтинів 2 – Калинівка 1;

• Старокостянтинів 1 – Калинівка 1;

• Гусятин – Ярмолинці – Гречани;

• Кам’янець-Подільський – Гуменці – Балин – Дунаївці – Ярмолинці – Гречани;

• Соснівка – Коростень;

• Сокаль – Клепарів.

Ваш вибір 'Подобається'.

Рада ухвалила законпроєкт Зеленського про "інвестнянь"

Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт №3760 "Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями", поданий президентом Володимиром Зеленським.

Документ підтримали 252 нардепи.

Законопроєкт, зокрема, передбачає закріплення статусу держустанови, до складу якої входять інвестиційні менеджери та яка уповноважується Кабміном на супровід інвесторів у процесі підготовки і здійснення інвестпроєктів зі значними інвестиціями.

Документом встановлюється, що держпідтримка може надаватися інвестору у формі:

  • податкових пільг (звільнення від сплати податку на прибуток підприємств та мита при ввезенні на митну територію України нового устаткування (обладнання);
  • надання права на користування земельною ділянкою для реалізації інвестиційного проєкту зі сплатою орендної плати за спеціальними умовами;
  • забезпечення об'єктами суміжної інфраструктури (автомобільні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації тощо) шляхом будівництва/реконструкції такої інфраструктури за кошти держави.

Зазначається, що загальний обсяг державної підтримки не повинен перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт.

Законопроєкт також визначає вимоги до інвестиційних проєктів та інвесторів, яким може надаватися державна підтримка, зокрема:

  • розмір інвестицій у проєкт має становити щонайменше еквівалент 30 млн євро;
  • проєкт реалізується на території України у сферах переробної промисловості, інфраструктури та логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров'я, освіти, спорту (винятки становлять сфера відновлюваних джерел енергії, добувна промисловість, рослинництво та фінансова сфера);
  • у процесі реалізації проєкту має забезпечуватись створення щонайменше 150 робочих місць із середньою зарплатою працівників не менш як на 15% вищою за середню зарплату у відповідній галузі в регіоні у попередньому календарному році;
  • строк реалізації проєкту не має перевищувати 5 років.

Також є чіткий перелік компаній, які не можуть претендувати на "інвестнянь" і спеціальні умови. Головні з них:

  • компанії, які не розкрили інформацію про кінцевого власника;
  • компанії, у яких більше 50% акцій належать офшорним компаніям;
  • компанії з понад 10% акцій з держави-агресора (Росії) та компанії, зареєстровані у Росії;
  • компанії, щодо яких Україна застосувала санкції.

В Україні порахували поголів’я свійської птиці

На початку грудня в усіх типах українських господарств утримувалось близько 218,93 млн голів свійської птиці, повідомляє Державна служба статистика. За рік поголів’я курей та інших птахів скоротилось на 5,7%. Низхідні тенденції спостерігались як на підприємствах, так і в господарствах населення.

Станом на 1 грудня підприємства України утримували 118,02 млн голів птиці. Це на 8,4% менше, у порівнянні з даними на 1 грудня минулого року. Поголів’я птиці в особистих селянських господарствах скоротилось на 2,4% і наразі складає 100,91 млн голів.
Регіональним лідером за кількістю птиці є Вінницька область, де утримують 37,76 млн голів птиці, або 17,2% від загального поголів’я в країні.

Виробництво птиці в Україні у січні-листопаді зросло до 1,475 млн тонн живою вагою. Це на 3,6% більше, ніж за 11 місяців 2019 року.

Джерело: Meat-Inform

Ваш вибір 'Подобається'.