Блокада Ормузької протоки спричинила обвал на світовому ринку добрив

Ормузька протока, яка має ширину лише 54 км, тривалий час залишалася ключовою транспортною артерією для світового ринку нафти. Проте після початку операції «Epic Fury» 28 лютого 2026 року, коли ізраїльські та американські авіаудари вразили об’єкти в Ірані, світ зіткнувся з новою критичною проблемою — блокадою експорту мінеральних добрив.

Про це розповідає AgroReview

Глобальні наслідки для аграрного сектору та виробництва добрив

• Концентрований газ: Азотні добрива, зокрема карбамід, по суті є формою природного газу, перетвореною в тверду речовину.
• Провідні виробники: Країни Перської затоки, зокрема Катар та Іран, забезпечують до 50% усієї морської торгівлі карбамідом. Найбільший у світі виробник — Qatar Fertilizer Company.
• Залежність людства: Завдяки синтезу аміаку за процесом Габера-Боша сьогодні забезпечується харчуванням половина населення планети. Без цих добрив врожайність основних культур, таких як пшениця, рис і кукурудза, стрімко знижується.

“Завдяки процесу Габера-Боша (синтез аміаку) сьогодні харчується половина населення планети. Без цих «білих гранул» врожайність пшениці, рису та кукурудзи падає до критичного мінімуму”.

Вплив на ціни, логістику та агробізнес

Блокада Ормузької протоки, організована Іраном, стала потужним викликом для аграрного сектору у світі та Україні. Вона призвела до появи «міни сповільненої дії» для фермерів та агрокомпаній.

1. Ціновий шок: Внаслідок дефіциту добрив суттєво зростає собівартість виробництва зерна. Це, своєю чергою, впливає на кінцеві ціни харчових продуктів у роздрібних мережах.
2. Логістичний колапс: Зупинка поставок добрив з Катару та інших країн Перської затоки змушує імпортерів шукати альтернативи, що призводить до загального дефіциту на глобальному ринку.
3. Ефект доміно: Разом із добривами дорожчає і пальне, що створює додатковий фінансовий тиск на аграріїв у період весняно-польових робіт.

В умовах блокади Ормузької протоки наслідки для врожаю 2026 року можуть бути вкрай серйозними.

• Продовольча інфляція: Блокада протоки — це не лише військовий конфлікт, а й фактор, що призводить до підвищення ризику глобального голоду через дефіцит азотних добрив у ґрунті.
• Ризики для України: Весняне підживлення озимих культур опинилося під загрозою через нестачу фінансування у фермерів та нестабільність цін на добрива.
• Геополітичний важіль: Карбамід набув значення стратегічного ресурсу, що використовується як інструмент впливу на рівні з нафтою та газом.