Чому іноземні технології хімічного захисту рослин неефективні в Україні
Застосування традиційних іноземних технологій хімічного захисту сільськогосподарських культур не завжди дає очікуваний результат в українських аграрних умовах. Більшість таких рішень розроблені для регіонів із достатньою кількістю вологи восени та враховують лише локальні ґрунтово-кліматичні особливості. Через це їх неможливо повністю скопіювати й ефективно використати на території України.
Про це розповідає AgroReview
Особливості впливу клімату та ґрунту
Експерт у галузі біології Іван Кривенко підкреслює, що головним чинником ефективності будь-якої технологічної системи захисту рослин виступає специфіка погодно-кліматичних факторів, а також активність та толерантність ґрунтово-поглинального комплексу. Останніми роками в Україні спостерігаються посушливі осінні періоди та екстремально високі температури повітря в більшості регіонів, що ускладнює використання закордонних технологій.
«Специфіка погодно-кліматичних факторів, активність та толерантність ґрунтово-поглинального комплексу виявляється головним чинником успішності тієї або іншої технологічної системи. Саме тому вони не працюють належним чином у наших реаліях, адже головною проблемою останніх років в Україні є посушливі умови восени з екстремально високими температурами повітря майже у всіх регіонах», – зазначає Іван Кривенко.
Фактори, які необхідно враховувати в рослинництві
Рослинництво є відкритою багатофакторною моделлю, де для досягнення високої врожайності слід брати до уваги низку аспектів:
- різноманіття погодно-кліматичних умов і загальний рівень родючості ґрунтів;
- особливості сівозмін, структурування та забезпечення вологою ґрунтів;
- ключові фази розвитку польових культур, що впливають на продуктивність;
- оперативність і якість проведення позакореневих підживлень та захисту рослин, а також якість біопрепаратів і їхню стійкість до впливу ультрафіолету;
- сумісність і толерантність препаратів при змішуванні у бакових сумішах.
Таким чином, для ефективного захисту рослин в умовах України необхідно адаптувати технології з урахуванням місцевих особливостей клімату, ґрунтів, сівозмін та агротехнічних процесів.